Потрібно закопуватись
На оперативній нараді з військовими у Запоріжжі, 30 листопада минулого року, Володимир Зеленський зазначив, що Україна входить до нової фази війни, яка багато в чому залежатиме від зимового періоду. Президент тоді наголосив, що Україні потрібно будувати оборонні зміцнення у прискореному режимі за всіма основними напрямками, де “потрібно посилитися”. Такими напрямами, за словами Зеленського, мали стати Авдіївський, Мар'їнський та інші напрямки в Донецькій області, а також Куп'янський напрямок у Харківській області, зокрема оборонна лінія Куп'янськ-Лиман.
“І вся Харківська, і Сумська, і Чернігівська, і Київська, і Рівненська області, і Волинь. І також південь — Херсонська область”, — додав президент.
“Нічого страшного в переході до оборони немає, — каже в коментарі “Апострофу” содиректор програм з безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, - це закономірна циклічність війни. Коли після наступу на певному напрямку вичерпується ресурс, потрібно зупинитися, стати в оборону, наростити сили, щоб просуватися далі, тим більше, що довжина лінії фронту понад 1000 кілометрів“.
За словами Олексія Мельника, у 2022 році Україна провела успішну оборонну операцію, змусивши російську армію зробити так званий “жест доброї волі” та відступити з Київської, Чернігівської, Сумської областей.
Власне, вже після початку повномасштабного наступу у північних областях України створювалася розгалужена мережа інженерно-фортифікаційних споруд, які неодноразово демонстрував тодішній командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.
На думку радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, пріоритет номер один — у містах, що межують із лінією фронту — закопуватись.
“Бо якщо ми не закопуватимемося і закопуватимемося — росіяни продовжать просуватися. Набагато швидше, ніж в Авдіївці”, — зазначає Андрющенко.
Він наводить як приклад армію окупантів.
“Для розуміння, а як у них? Ще в серпні на відстані понад 20 км від с. Микільське у бік Бердянська не було нічого. З моменту відходу з Роботино тут почали рити. Вже до першого січня цього року, всього за повні 4 місяці тут лінія оборони із протитанковими ровами, підземними переходами, зубами дракона. Так, це четверта лінія оборони від адмінкордону Запорізької області до Маріуполя”, - зауважив радник голови Маріуполя.
Поліпшити “лінію Суровікіна”
Говорячи про те, яку лінію українських оборонних укріплень будувати, експерти звертають увагу на так звану “лінію Суровікіна”, яку звели окупанти на захоплених територіях у Запорізькій області.
Американський Центр стратегічних та міжнародних досліджень зазначає, що “російські укріплення в Україні є наймасштабнішими оборонними спорудами в Європі з часів Другої світової війни”.
“Давайте, по-чесному, росіяни досить грамотно підійшли до інженерно-фортифікаційного обладнання на південному напрямку, — зазначав керівник аналітичного відділу фонду “Повернися живим” Антон Муравейник, - ця багатокомпонентна лінія оборони складається з великого протитанкового рову, який не перескочиш. Потім йде лінія так званих “зубів дракона” з бетонних пірамідок у три-п'ять рядів. І між цим є мінно-вибухові загородження. І лише після цього йде безпосередньо лінія окопів та траншей”.
“Там побудовано класичну ешелоновану лінію оборони, яка передбачає три стратегічні лінії, — заявив у коментарі “Апострофу” військовий аналітик Петро Черняк, - Перша — це лінія забезпечення 3-4 км шириною, засіяна мінами. Тут ми якраз пройшли. Друга лінія також у завширшки 3-4 км — це головна лінія, яка є величезною мережею окопів, бліндажів, вогневих точок, обладнаних позицій для артилерії та техніки, а також тунелів, зверху закритих бетоном. От що вони змогли зробити за час окупації. І остання лінія — це тилові склади ПММ, снарядів та іншого, що потрібно для ведення бойових дій” .
Учасник російсько-української війни на Донбасі, генерал Сергій Кривоніс вважає, що нам треба зводити щось подібне “лінії Суровікіна”.
“Незважаючи ні на що, все ж таки розпочати фортифікаційне обладнання території України з таким розрахунком, щоб на будь-якому клаптику української землі, куди захоче йти ворог (а в нього ще є таке бажання), він стикався б із чималими проблемами щодо просування. Велосипед винаходити не треба, росіяни в багатьох випадках копіюють нас, так і ми повинні скопіювати росіян”, — заявив Кривонос.
Гроші є
Зрозуміло, що для будівництва фортифікаційних споруд потрібні кошти. І вони у нас є. Ще у березні 2023-го Кабінет міністрів України ухвалив постанову, якою доручив Міноборони профінансувати будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд адміністраціями областей. На бюджетну програму тоді було виділено мільярд гривень.
Протягом минулого року уряд виділяв регіонам кошти на будівництво укріплень. Так, у листопаді Дніпропетровської області виділили 12,5 млн. гривень, а Сумській — понад 100 млн. У грудні Запорізької області виділили 31,7 млн. А влітку Харківська та Чернігівська область отримали на будівництво фортифікацій 1,2 млрд. гривень.
Цього року суми значно зросли. Вже з початку 2024 року із резервного фонду держбюджету уряд направив на фортифікацію в Україні 20 млрд грн. Додатковий ресурс із інших джерел фінансування становить ще 10,7 млрд. грн. Так, обласним військовим адміністраціям передали понад 16 млрд. гривень на будівництво укріплень. З них: Запорізької області — 1,3 млрд. грн., Харківської області — 3,9 млрд. грн., Донецької області — 1,2 млрд. грн., Херсонської області — понад 1,2 млрд. грн.
Розпорядниками коштів будуть Міноборони, Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури, а також обласні військові адміністрації.
Наприкінці 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив розроблену Міністерством оборони постанову, яка розширила перелік державних органів, які можуть закуповувати товари, роботи та послуги для будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд.
Тобто будівництво оборонних споруд забезпечуватиметься не за рахунок окремої бюджетної програми, а в межах видатків державного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Також ця постанова дає змогу проводити виплату авансу до 70% вартості робіт. На думку чиновників, це допоможе будівельникам будувати фортифікації швидко та, зокрема, й у небезпечних зонах. Крім того, встановлено єдиний підхід у проектуванні, оскільки раніше споруди фортифікації зводилися несистемно.
Хто будує
У листопаді 2023 року при Міноборони було створено міжвідомчу робочу групу, яка займається вивченням проблем будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд.
Група визначила зони відповідальності під час будівництва фортифікацій.
Так, на першій лінії оборони будівництво фортифікаційних споруд здійснюють військові підрозділи; на другій-третій — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України через залучення приватних підрядних організацій.
Військовий оглядач, майор запасу Нацгвардії Олексій Гетьман вважає за правильне, коли на першій лінії укріплення будують військові, а на решті цивільні підрядники. “Вони не повинні знати, як побудовано фортифікацію, особливо на першій лінії, щоб не було витоків до ворога, — зазначає Гетьман. — Але залучати їх до робіт на певних ділянках — треба. Наприклад, до будівництва рокадних доріг. У нас є приватні компанії, які до війни займалися дорогами. Їхній досвід зараз потрібен ЗСУ”.
Згодний із цим твердженням і Олексій Мельник. “Ті оборонні споруди, які збудували росіяни, створені приватними компаніями, — каже експерт — російський уряд таким чином ще й забезпечив цивільні компанії військовими замовленнями”.
До будівництва захисних споруд у прифронтових та прикордонних регіонах зараз залучено всі області України. Про це 19 лютого повідомив у Facebook заступник керівника Офісу президента Олексій Кулеба.
“Бригади з тилових областей допомагають будувати лінію оборони та військові інженерно-технічні споруди, облаштовувати системи огорож тощо. Кіровоградщина та Закарпаття допомагають у Запорізькій області. Тернопільщина та Львівщина — у Сумській. Бригади з Івано-Франківської, Полтавської, Черкаської, Хмельницької та Чернівецької областей — будують захист у Донецькій області”, — написав він.
Про умови роботи на будівництві фортифікаційних споруд написала Івано-Франківська обласна адміністрація, яка шукає працівників.
“Заробітна плата становитиме 20 тисяч гривень. Крім того, людей забезпечать житлом та харчуванням. Ті, хто погодиться допомогти з будівництвом оборонних споруд, отримають відстрочку від призову у період будівництва”, - повідомляється на сайті адміністрації.
Як будують і чи це допоможе
20 лютого Командування сил підтримки ЗСУ оприлюднило фотографії будівництва оборонних споруд. На знімках видно, як вони виглядають.
“Руками та металом ми створюємо непробивні бар'єри, що стоять між нашими військами та російськими окупантами. Від поглиблених окопів до мінних полів ми риємо землю та заливаємо бетон, щоб забезпечити нашим воїнам найкращий захист”, — написано у повідомленні під фото.
При цьому в прес-службі Командування сил підтримки ЗСУ зазначили, що “для безпеки операцій та особового складу на фото прибрано орієнтири для запобігання визначення геолокації”.
Про активне будівництво оборонних укріплень розповів на брифінгу 21 лютого й голова Запорізької області Іван Федоров.
“Цілодобово майже ведуться роботи з будівництва оборонних споруд як військовими, так і цивільними підрядниками. Звичайно, деталі ми розкривати цієї роботи не будемо, але копаємо цілодобово, робимо зовсім несподівані речі для ворога, майже цілодобово, великою кількістю людей”, - запевнив Федоров.
Те, що будівництво оборонних укріплень іде — це добре. Однак, як показує досвід оборони Авдіївки, російським окупантам вдалося пробити оборону українських укріплень керованими авіаційними бомбами КАБ. По Авдіївці, наприклад, їх скинули близько 300 штук.
У зв'язку з цим постає питання, чи допоможуть оборонні зміцнення, що будуються захистити від КАБів.
“Удари КАБів ці оборонні споруди не витримають, — каже у коментарі “Апострофу” директор науково-технічного центру Академії будівництва України Іван Перегінець, - Вони захистять наших воїнів від уламків, від дронів, від вибухової хвилі. А від прямого влучення КАБу вони не приносять користі. Але будувати їх, безперечно, потрібно”.
За словами експерта, захистити від КАБів можуть спеціальні бетонні бункери.
“Потрібно робити спеціальні розрахунки потужності цих бомб і відповідно до них будувати багатошарові бетонні бункери-нори. На всій відстані оборонних споруд такого, звичайно, зробити не можна, а у вигляді якогось точкового пункту — цілком можливо. Крім того, будувати потрібно під маскуванням, оскільки кацапи побачать і битимуть по них ще на етапі будівництва”, — пояснює Іван Перегинець.
“Завадити противнику використовувати КАБи насамперед можуть системи ППО, але їх не вистачить на весь фронт, - зазначив у коментарі боєць ЗСУ, політолог Тарас Березовець, - КАБ — це не ракета або “Шахед”. Розрахувати її траєкторію та побачити політ — практично неможливо, адже бомбу не видно на радарах. Можна побачити лише літак, який підлітає, але не сам боєприпас. Тому КАБ фізично неможливо збити”.
Іншими словами, збити можна лише літак, який є носієм КАБ. Але тут проблема в тому, що ППО завжди є пріоритетною ціллю для ворога і підводити її близько до лінії фронту не бажано.
Тим часом, ворог продовжує поступ на захід від Авдіївки. Спікер ОСУВ “Таврія” Дмитро Ліховий повідомив, що підрозділи ЗСУ відійшли від села Ласточкине, щоб організувати оборону біля сіл Орлівка, Тоненьке та Бердичі і не допустити подальшого просування росіян у західному напрямку.
Молодший сержант батальйону БпАК, 3-й ОШБр Анатолій Нікітін, який якраз воює на цьому напрямі в ефірі “Громадського радіо”, сказав : “Ворог дуже тисне, ворог почав масово використовувати керовані авіаційні бомби, так звані КАБи, він їх не шкодує. Ворог намагається витіснити нас, задум його ясний. Він іде вздовж природних перешкод, намагаючись взяти такі населені пункти, як Ластівчине, Первомайське, Орлівка тощо”.
Чи вдасться Силам Оборони України затримати ворога на нових оборонних рубежах завдяки новим фортифікаційним спорудам, стане ясно вже найближчим часом.
Андрій КОВАЛЕНКО
