Легализованная контрабанда. Параллельный импорт работает в России уже семь месяцев, кто помогает Москве?

Для країни-агресора можливість обходити санкції — це питання виживання. Саме завдяки імпорту з “недружніх” країн вона розвиває технологічну промисловість, виробляє сучасну зброю та уникає хаосу на валютному ринку.

Росія знайшла спосіб частково обходити санкції на імпорт товарів і торгувати зі світом, фінансуючи війну в Україні. Хто допомагає Кремлю обходити санкції та чи можливо закрити в них дірки?

Санкції на імпорт — одні з найпотужніших

З 24 лютого багато компаній припинили ввезення товарів у Росію. Когось з них зачепили фінансові санкції, когось — ембарго на товари, а хтось вирішив піти з токсичного російського ринку, розірвавши ланцюги постачань.

Віцепрем’єр РФ Андрій Білоусов недавно повідомив, що імпорт у країну скоротився на 30%. Це один з найсерйозніших ударів по путінського режиму. Чому?

По-перше, через скорочення імпорту сильно укріпився курс рубля.

Здавалося б, що в цьому поганого для російської влади? Річ у тім, що економіка країни-агресора отримує з продажу нафти і газу великі валютні доходи, які вона не може витратити, бо з росіянами ніхто не хоче торгувати.

Як наслідок, долар став непотрібним на валютному ринку в РФ і швидко подешевшав. Через це експортери нафти і газу отримують менше рублів за кожен виручений долар, а державний бюджет недоотримує передбачені в ньому доходи.

Розпис Мінфіну РФ передбачає, що барель нафти у 2022 році коштуватиме 62 дол при курсі 72 руб за дол. Тобто російська економіка мала отримувати в середньому 4 500 руб з продажу бочки нафти.

Однак американська валюта коштує 58 руб, а російська нафта — 72 дол. Тобто з продажу бареля чорного золота надходять 4200 руб.

Отже, завдяки санкціям на імпорт російська валюта не може ослабнути, а бюджет та державні фонди — отримувати надприбутки з продажу нафти.

По-друге, занепадають російські підприємства.

Коли іноземні компанії вийшли з Росії, то тим самим розірвали свої ланцюги постачань. Відновити їх ніхто не може через санкції.

Наприклад, автомобілебудівна компанія “АвтоВАЗ” змушена закривати заводи та виробляти старі моделі машин. Причина — припинення постачань запчастин та електроніки.

У вересні компанія скоротила 2 тис робітників на заводі в Іжевську. Раніше це підприємство збирало модель LADA Vesta, а тепер випускатиме лише кузовні панелі та пластикові компоненти.

Через вихід Renault з російського ринку в Ульяновську закрився завод Martur, який виробляв сидіння для французьких машин. Невідомою буде доля ще 19 підприємств в області, які працювали на цей конвеєр.

За даними Росстату, у червні, порівняно з аналогічним місцем 2021 року, виробництво авто впало на 89%, холодильників — на 52,3%, пральних машин — на 58,4%, телевізорів — на 49,7%.

По-третє, обмеження технологічного імпорту робить неможливим виробництво передової зброї.

Ідеться про модернізацію бронетехніки, виробництво тепловізорів та дронів.

Наприклад, найбільший в РФ виробник вантажівок, компанія КамАЗ, втратила постачальників запчастин для авто четвертого та пʼятого поколінь. Тепер завод випускає моделі третього покоління, тобто 1960-х років.

Без імпортних компонентів російські заводи не можуть збирати тягачі, які активно використовує путінська армія.

По-четверте, російські споживачі відчувають скорочення імпорту на собі.

Зміцнення рубля мало б зробити імпортні товари дешевшими, але в Росії все вийшло навпаки. Товари з-за кордону дорожчають через зруйновані логістичні ланцюжки, санкції та дефіцит на ринку.

Імпортні запчастини для авто подорожчали на 45-60%, а ноутбуки та смартфони — на 30-70%.

Побутова техніка торгується за такою ціною, ніби долар коштує не 60 руб, а 90 руб. Одна і та ж модель пральної машини в Польщі коштує в півтора разу дешевше, ніж у Росії.

Санкції вдарили і по інших товарах. Навіть якщо Росія їх виробляє, вона не здатна забезпечити ними всю країну. У мирний час розрив компенсував імпорт, а після введення санкцій потоки товарів зупинилися і виник дефіцит.

Ціни на міцний алкоголь у Росії зросли на 20% через втрату третини імпорту від західних брендів. Офісний папір подорожчав на 50%, бо компанії припинили постачати свої канцтовари та целюлозу.

Введені санкції працюють ефективно, але Росія може налагодити постачання санкційної продукції через треті країни і прокласти нові логістичні шляхи. У цьому агресору допомагає паралельний імпорт.

Як працює паралельний імпорт

Наприклад, компанія припинила постачати віскі в РФ, але він потрібен готелю в Москві. Тоді працівники готелю їдуть у сусідню країну, купують партію віскі в місцевих дистриб’юторів і завозять її в Росію. Це і є паралельний імпорт.

З 2002 року паралельний імпорт в Росії був заборонений, щоб іноземні виробники мали виняткове право на торгівлю своєю продукцією, активніше інвестували і налагоджували прямі постачання.

Зараз же понад 1 тис великих компаній пішла з російського ринку, тож ця норма втратила сенс.

Паралельний імпорт має безліч проблем. Часто закупівлі здійснюються маленькими партіями, тому ціни на товари вищі, ніж при гуртових продажах.

Якщо потрібні великі партії, то треба самотужки налагоджувати маршрути. Така логістика буде нестабільною, довгою, дорогою і вимагатиме багатьох посередників.

Російське видання Meduza повідомляло, що перевезення чипів в РФ замість десяти тижнів тепер триває 60 тижнів, а запчастини для автомобілів потрапляють на місцевий ринок лише за два місяці.

Раніше компанії купували товари зі складів офіційних дистриб’юторів, які брали на себе доставку. Вони робили все вчасно та передбачувано, зараз же кожен російський імпортер сам за себе.

Контрабандна пухлина. Як Росія краде воєнні технології та що з цим робити

Замість однієї поїздки на склад компанії змушені шукати шляхи постачання товарів з інших країн. Вони укладають багато угод з різними постачальниками, умовами та ризиками. При цьому не всі логістичні ланцюги працюють стабільно.

Логістика через посередників виходить дорожчою.

За словами президента петербурзької гільдії маркетологів Ігоря Березіна, вартість доставки контейнерів в РФ зросла втричі. Більш того, продавці вимагають більшу передоплату, що робить схему непривабливою для малого бізнесу.

Це далеко не всі проблеми. Через лазівку паралельного імпорту на ринок легше потрапляє контрафакт. Без офіційної участі виробника важко відрізнити оригінал від підробки.

Також виникає проблема із складною технікою.

У Росії не працюють деякі смартфони Samsung, які завезли паралельним імпортом — їх дистанційно блокують. Гарантію техніки тепер має забезпечити магазин, який у протилежному разі продає її з великою знижкою.

У російському імпорті панує хаос, але згодом країна-агресор може налагодити постачання новими маршрутами. Розбудувати нові ланцюжки можуть допомогти навіть самі західні виробники, які шукають ринки збуту.

Іран частково налагодив власний паралельний імпорт, перебуваючи під санкціями.

Ця країна навчилась користуватися чорним ринком і використовує для постачань безліч інструментів: від середньовічної системи хавала, яка передбачає обмін грошима через мережу брокерів, до розрахунків у криптовалютах.

Діряве ембарго. Як Росія обходить санкції на імпорт зброї

Росія намагається наслідувати досвід Ірану. На російських сервісах з пошуку роботи з’являються перші вакансії спеціалістів з паралельного імпорту.

В інтернеті можна побачити рекламу логістичних компаній, які спеціалізуються на паралельному імпорті товарів з ЄС.

В РФ очікують, що з травня по грудень обсяг паралельного імпорту сягне 20 млрд дол. Якщо план реалізують, то падіння імпорту за підсумками 2022 року становитиме близько 20%.

Проте навіть ці 20 млрд дол небезпечні, адже росіяни можуть імпортувати критично важливі компоненти та обладнання. Мова йде про електроніку і товари подвійного призначення, які працюватимуть на російську воєнну промисловість або триматимуть на плаву низку галузей російської економіки.

Щоб зупинити потоки товарів, необхідно максимально ускладнити життя російським імпортерам. Тобто вплинути на компанії тих країн, які допомагають агресору обходити санкції.

Які країни допомагають Росії

За першу половину 2022 року експорт смартфонів з Казахстану в РФ зріс у 2 100 разів, мікропроцесорів та контролерів — у 121 раз. Ця країна почала постачати сусіду мікрочипи, фотокамери, флешки та побутову техніку.

Влада Казахстану конфліктує з Кремлем і не раз наголошувала, що не планує допомагати Росії обходити санкції. Однак поки що країна є одним з найзручніших хабів для російських імпортерів.

З казахами можна торгувати в національних валютах, а їх склади відносно близько до російського ринку.

Допомагають Росії в імпорті й інші країни колишнього СРСР. У липні, порівняно з цим же місяцем 2021 року, імпорт в Росію з Грузії зріс на 39%, з Узбекистану — на 74%, з Киргизстану — на 100%, з Вірменії — на 133%.

Великі іноземні гравці покидають російський ринок, і сусідні країни займають їх нішу.

Туреччина насичує російський ринок своїми товарами і є хабом для обходу санкцій.

Російська логістична компанія Avrora Logistic описала своїм клієнтам чотири схеми для доставки товарів з Євросоюзу через Туреччину. Фірма наголошує, що ці схеми працюють навіть для товарів, які потрапили під санкції.

Перша: спочатку товар купує турецька компанія, а в дорозі його перекуповує російська і везе в РФ.

Друга: товар іде нібито транзитом через Росію в Туреччину, але поки він їде дорогами РФ, його купує російська компанія.

Третя: товар спочатку йде в Туреччину, а потім російська компанія купує його з митного складу.

Четверта: товар їде в Туреччину, там розмитнюється, сертифікується, а потім перепродається в РФ.

Усі схеми передбачають більші витрати на транспортування, але вони працюють, і російські логістичні компанії вже надають такі послуги.

Для постачання великих партій товарів російським імпортерам потрібен доступ до хабових портів Китаю та ОАЕ. Ці країни теж беруть участь у паралельному імпорті й можуть відігравати значну роль в обходженні ембарго.

Санкцій має бути більше

Аналітики Київської школи економіки підрахували, що до 21 липня західні країни ввели санкції лише проти 25% російського імпорту.

Якщо ембарго не буде суворішим і не охопить більшу номенклатуру товарів, західні компанії можуть самі допомогти росіянам налагодити нові шляхи для паралельного імпорту.

Навіть якщо виробники не повернуться офіційно в РФ, вони можуть організувати хаби в сусідніх країнах для потреб російського ринку.

Перекрити ці щілини допоможе офіційне поширення ембарго на більшу кількість товарів, а компанії, які допомагають Росії його обходити, мають потрапити під вторинні санкції.

Інструментом вторинних санкцій західні країни користуються неактивно, але їх потенціал високий. Перш за все — як превентивний захід.

“Останній тиждень ми бачимо, як працюють вторинні санкції ще до їх офіційного введення. США оголосили про намір посилити тиск на турецькі банки, які стали учасниками російської платіжної системи “Мир”.

Штати ввели санкції проти керівника цієї системи. Через чотири дні два турецькі банки, İşbank та Denizbank, оголосили про призупинення роботи із системою “Мир”.

Згодом російські ЗМІ повідомили, що системою також припинили користуватися Казахстан, В’єтнам і Вірменія”, — сказала аналітикиня КШЕ Юлія Павицька.

Вторинні санкції США практикують давно. Країна погрожує санкціями CAATSA всім країнам, які купуватимуть сучасну російську зброю.

Загроза таких санкцій зірвала росіянам контракти в деяких “нейтральних” країнах на постачання винищувачів Су-35 та систем ППО С-400.

Торговельна ізоляція Росії — це один з найнадійніших способів позбавити агресора бюджетних доходів і воєнних технологій. Саме тому треба не лише розширити санкції, а й унеможливити будь-які способи їх обходу.

Богдан МІРОШНИЧЕНКО