Звісно, якщо оцінювати дані хоча б із початку цього року, то жодних причин для паніки немає, бо з січня курс гривні до долара впевнено зміцнюється, а коливання курсу у межах 10% загалом вважаються абсолютно нормальним явищем. Але хто ж, окрім аналітиків, насправді дивиться на ту динаміку, люди орієнтуються на поточні показники і на сезонність. Так, бо традиційно осінні місяці — період девальвації, а якщо лихоманити ринок починає вже у вересні, то всі непокояться. Чи буде долар по сорок? Розказуємо.
З одного боку, впевнено можна сказати, що ситуація на валютному ринку України залишається стабільною. НБУ і надалі здійснює інтервенції, рівень золото-валютних резервів України рекордно високий — 41,7 млрд дол., офіційний курс фіксований і регулятор дійсно намагається зменшувати різницю між фіксованим і ринковим курсами.
З іншого боку, глобально ситуація катастрофічна, бо зазвичай валюту заводять у країну експортери, а виводять з країни імпортери. На жаль, експорт суттєво обмежений як логістично, так і через інші проблеми виробників. Натомість імпорт зростає. У січні—червні 2023 року експорт товарів становив 85,7%, а імпорт — 120,7% порівняно із січнем—червнем 2022-го. Основний постачальник валюти в країну — Міністерство фінансів, яке отримує фінансову допомогу від союзників України. Тож, звісно, поки ця допомога регулярно надходить, а НБУ тримає фіксований курс, навіть попри великий дефіцит торгового балансу країни, до кінця 2023 року офіційний курс гривні досить легко може підтримуватися поблизу поточних значень 37,0—37,50 за долар США і 40,00—41,50 за євро.
Поточні коливання, як і сезонне зростання попиту на валюту, можливі, але як тренд вони навряд чи закріпляться. Ситуація наразі дуже комфортна. Аж занадто, принаймні так вважає НБУ.
Наприкінці червня фінансовий регулятор України затвердив Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу, а також повернення до інфляційного таргетування. Це не плани цього року, радше, наступного, але, власне, оцей перехід і буде стресовим і ризиковим для валютного ринку.
Будь-який економіст скаже, що подібні заходи в умовах дефіцитного торгового балансу країни збільшать тиск на курс національної валюти. Це означає, що витрати НБУ на валютні інтервенції та підтримку курсової стабільності істотно зростуть. Що, звісно, підвищує ризик девальвації гривні.
Гроші в України на це поки є. Однак у разі екстрених ситуацій, наприклад, неритмічного надходження фінансової допомоги від країн-партнерів, кризових подій у світовій економіці, через синхронне гальмування в єврозоні, Китаї, США та інших великих економіках, НБУ доведеться або екстрено повертатися до гнучкого курсоутворення із неминучим ослабленням гривні, або вручну “переставляти” фіксований курс на слабший.
Наразі НБУ сповнений стриманого оптимізму і повільно реалізовує намічену стратегію. Так, 28 серпня Нацбанк України вперше з початку війни дозволив громадянам купувати іноземну валюту онлайн (50 тис. грн на місяць в одному банку). Крім того, регулятор збільшив ліміти для купівлі валюти при розміщенні її на депозитах до 200 тис. грн.
На валютному ринку говорять про те, що зроблено це для того, аби не допустити істотного розширення різниці між безготівковим курсом і готівковим. На підтвердження наводиться факт зміцнення готівкового курсу гривні відразу після оголошення заходів НБУ щодо пом'якшення валютних обмежень.
Однак у реальності те, що відбулося невелике зміцнення гривні, може бути локальною емоційною реакцією ринку. І чи закріпиться цей тренд, стане зрозуміло тільки після кількох тижнів вересня, коли буде видно, чи поновлюється сезонне ослаблення гривні або ж Нацбанк України його дійсно зупинив.
Перший варіант здається більш імовірним, бо попит на готівкову валюту все одно залишиться дуже високим через низькі ліміти з купівлі безготівкової валюти. Тому навіть якщо кризового ослаблення офіційного курсу гривні і не станеться цієї осені, готівкова валюта однаково може продовжити дорожчати до 39,00—40,00 за долар США і 42,00—43,00 за євро.
То чи купувати валюту? Універсальної стратегії розміщення заощаджень немає і не може бути. Вона завжди визначається для кожного індивідуально. Тут важливі горизонт інвестування, толерантність до ризику, фінансові цілі та інші потреби конкретного інвестора.
Без цих параметрів можна говорити лише про якісь базові поради. Зараз вони включають два основні принципи, перш за все це ширша диверсифікація, а також акцент на захисні інструменти з фіксованою прибутковістю.
Ширша диверсифікація передбачає, що тепер валютний кошик заощаджень має бути більш різноманітною і рівною за частками. До доларів і гривні необхідно додати хоча б іще два інструменти, наприклад, євро і золото.
Американська валюта в силу зниження інвестиційного рейтингу США, а також наростаючих проблем з обслуговуванням держборгу має нині меншу курсову стабільність. Тому з допомогою додавання євро і золота, а також вирівнювання пропорцій усіх чотирьох інструментів у портфелі (по 25%) можна захистити заощадження від курсових ризиків.
Далі заощадження в доларах, євро і гривні варто розмістити в активах з фіксованою прибутковістю. Це мають бути короткострокові держоблігації та короткострокові банківські депозити з періодом не більш як 6—12 місяців.
Короткостроковість повинна забезпечити кращий захист від ринкових коливань. А також забезпечити швидкий доступ до коштів без втрати відсотків на випадок кризового спаду цін на інші активи на кшталт нерухомості, акцій, корпоративних облігацій та іншого. У будь-якому разі завжди слід пам’ятати, що в кризу (а, попри загальний спокій, ми все ж переживаємо саме її) тримати всі заощадження в одному кошику — це лише множити й без того значні ризики.
Максим ОРИЩАК, аналітик компанії “Центр біржових технологій”
Что скажете, Аноним?
[10:40 23 декабря]
[14:10 22 декабря]
12:00 23 декабря
11:00 23 декабря
10:30 23 декабря
10:20 23 декабря
10:10 23 декабря
10:00 23 декабря
09:50 23 декабря
09:40 23 декабря
09:30 23 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.