Куди зникають державні резерви

Державне майно завжди було грунтом, на якому бурхливо розквітала корупція. Чиновники незалежно від кольору свого партійного квитка не втримувалися від спокус.

У розпорядженні “Економічної правди” опинились результати внутрішньої перевірки Державного комітету матеріального резерву, яку було проведено одразу після призначення нового голови комітету регіонала Миколи Злочевського.

Перевірка викрила невідповідність облікової інформації фактичному обсягу резервів. Іншими словами — існує факт крадіжки майна.

У документі йдеться, що оперативна інформація свідчить про значні розбіжності між кількістю матеріальних цінностей, що обліковується, і фактично наявною.

За даними внутрішнього аудита, у державному резерві не вистачає 212 тисяч тонн зерна, 8 тисяч тонн м'яса, 3 тисяч тонн масла, 7 мільйонів банок м'ясних консервів. Безслідно зникли зафіксовані обліком 2 тисячі тонн олії.

Інформація з приводу наявності нафтопродуктів очікується за перевіркою Головного контрольно-ревізійного управління.

Підступні комірники

Виявлені реальні запаси усіх матеріальних цінностей увосьмеро менші, ніж є на папері.

“На початок 2010 року за обліком Держкомрезерву рахується матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на суму 532,3 мільйона гривень, фактично в наявності матеріальних цінностей на 65 мільйонів гривень”, — стверджується в документі.

Міністр економіки Василь Цушко, у сфері відання якого знаходиться Держрезерв, відмовився пояснити, з чим можуть бути пов'язані такі розбіжності. “Поки уповноважені органи не нададуть вичерпної інформації у цій справі, ми не будемо її коментувати”, — сказав він.

Неофіційні джерела “Економічної правди” у міністерстві підкреслили, що ситуація у Держкомрезерві “дуже складна”. Опосередковано вказує на наявність порушень і один з колишніх керівників відомства.

“Через рік після мого звільнення мені дзвонили колишні співробітники і говорили: “Михайле Олександровичу, що відбувається? Всю продукцію вивозять. Нас що — приватизувати хочуть?”, — розповів “Економічній правді” Михайло Поживанов, який у 2007-2008 роках очолював Держкомрезерв за квотою БЮТ, але також був звільнений після внутрішнього скандалу, пов'язаного з підозрами на нечистоплотність.

“Литвинівцям, які очолювали відомство після мене, сходило і буде сходити з рук завдяки “золотій акції” в коаліції”, — зазначив Поживанов.

Зі свого боку, керівник групи експертів асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Володимир Лапа не схильний персоналізувати проблему.

“Такі зловживання не слід ототожнювати з тим чи іншим керівником. На моє глибоке переконання, все залежить від системи. Керівники міняються, а схема працює”, — відзначив експерт.

Історія чільників

Після приходу уряду Азарова на посаду глави Держкомрезерву призначили колишнього соратника Віктора Медведчука, а сьогодні нардепа від Партії регіонів Миколу Злочевського. Таким чином, відомство позбулося опіки Блоку Литвина, представники якого керували комітетом протягом 2009 року.

Останнім шефом Держрезерву при Юлії Тимошенко був Володимир Альохін, який керував відомством всього кілька місяців. Він також працював заступником керівника Держкомрезерву у 2008 році.

У 1998-2002 роках Альохін був народним депутатом та першим заступником голови Дніпропетровської обласної держадміністрації, ще раніше працював керівником секретаріату Мінагрополітики.

Паралельно Альохін виконував функції помічника керівника фракції БЮТ Івана Кириленка — хоча, за даними Поживанова, він очолив комітет за квотою Литвина.

На представленні Альохіна міністр економіки Богдан Данилишин дав напуття: “Стиль вашої повсякденної праці — аби засіки держави були невичерпною “скринею” достатку”.

Сьогодні ці слова Данилишина виглядають комічно. За словами Поживанова, у Мінекономіки за керівництва Альохіна уже ширилися чутки про проблеми у Держкомрезерві.

“На міністерських оперативках, пам'ятаю, стояло питання що, наприклад, на 78-й базі пропало 85 тисяч тонн зерна. Данилишин ще давав доручення розібратися, яким чином таке могло статися”, — розповів Поживанов.

До Альохіна Держрезервом керував Сергій Ганжа. Його команда прийшла у відомство наприкінці 2008 року. Тоді цим призначенням Юлія Тимошенко розплатилася з Володимиром Литвином за його політичну лояльність та коаліцію з БЮТ.

З іменем Ганжі був пов'язаний не один скандал. Так, на початку його головування відомство купило десяток новеньких службових авто. Серед них було кілька джипів і два “Лексуси” vip-класу. І це при тому, що Держкомрезерв уже мав парк автомобілів, в тому числі представницький “Лексус”.

Підсумки державного аудиту відомства за 2009 рік теж були неоднозначними.

Зокрема, “у результаті пониження цін під час проведення аукціонів з реалізації матеріальних цінностей різниця між стартовою ціною і ціною продажу на 1 вересня 2009 року склала 858 мільйонів гривень, які становлять недоотримані можливі надходження до спеціального фонду державного бюджету”.

Причина — в системі

Робота Держкомрезерву має специфіку: всяке закладене майно не може лежати роками. Час від часу його треба “освіжувати” — продавати і купувати нове.

“Якщо продавати щось старе і купувати нове, зрозуміло, що потрібні кошти. Через це відбувається поступове зменшення запасів. Однак мінусову різницю, якої “досяг” держрезерв в останні роки, неможливо називати втратами. У будь-якому разі, різниця у вісім разів — це дуже велика цифра”, — підкреслив Лапа.

Наприклад, у червні 2009 року Держкомрезерв продав компанії “Енергомашімпекс” 23 405 тонн дизельного пального закладки 2003-2005 років за ціною 1,5 гривні за літр. На АЗС у той час літр дизельного пального коштував більше 7 гривень.

Та сама загадкова фірма виграла тендер і на купівлю 15,7 тисячі тонн бензину марки А-80 за ціною 1,6 гривні за літр.

Легка на руку компанія також придбала 14,6 тисячі тонн пального для реактивних літаків закладки 2003-2008 років за ціною 1,3 гривні за літр. Причому за рік до того частину цього об'єму пального Держкомрезерв купив за ціною 9,9 гривні за літр. Продавцем була компанія “Європродуктінвест”.

Сергій Ганжа відмовився надати коментар “Економічній правді” телефоном, запропонувавши приїхати до нього у Дніпропетровськ.

За словами Лапи, інциденти в Держрезерві завжди закінчуються однаково: у найгіршому випадку — звільненням з посади.

“Нова влада повинна перевіряти не тільки попередників, а й своїх керівників. Тоді можна буде говорити, що йдеться не про зведення рахунків, а про системну роботу з удосконалення діяльності державних компаній”, — відзначив експерт.

Він зауважив, що збереження матеріальних цінностей — проблема не тільки Держкомрезерву.

“Нещодавно з'явилася інформація про нестачу зерна в Аграрному фонді. Відзначилася і ДАК “Хліб України” — на державних елеваторах просто зникало зерно”, — підсумував аналітик.

Дмитро ДЄНКОВ