Крісла хитаються

Одні не пройшли тест на профпридатність, другі виявилися недостатньо лояльними, треті просто комусь заважають.

Слабкі ланки

Міністр вугільної промисловості Юрій Ященко накликав на себе гнів президента через відсутність на засіданні регіонального комітету з економічних реформ, який Віктор Янукович проводив у Луганську. Доброзичливці доповіли президентові, що в міністра знайшлися важливіші справи, — обурений зневагою глава держави пригрозив підібрати Ященку інше місце роботи. Насправді ж у президентській адміністрації “забули” повідомити урядовця про необхідність бути в Луганську. Ходять чутки, що Сергій Льовочкін, амбітний сірий кардинал із Банкової, вже підшукав кандидата на міністерське крісло й у такий нехитрий спосіб готує ґрунт для проведення рокіровки.

Серйозні проблеми виникли і в міністра охорони здоров’я Зиновія Митника. До нього має претензії представниця фракції регіоналів, керівник профільного парламентського комітету Тетяна Бахтєєва. Вона звинуватила міністра в незаконному проведенні конкурсу з призначення голови Державного фармакологічного центру — установи, що здійснює реєстрацію та контроль обігу лікарських препаратів (що може бути справжнім золотим дном). 27 травня за результатами проведеного відповідно до закону конкурсу перемогу здобув доктор фармакологічних наук Віктор Хоменко, і його мали призначити керівником Фармцентру. Проте коли наступного дня з відрядження повернувся глава МОЗ, він змусив членів конкурсної комісії переголосувати, й у підсумку переможцем був оголошений дитячий педіатр із Тернополя Василь Бліхар. Бахтєєва пообіцяла відповідним чином відреагувати на неприховане лобіювання Митником своїх інтересів. А поки що поскаржилася на свавілля урядовця генпрокуророві, президентові та спікерові й погрожує викликати порушника на килим до парламенту. Втім швидше за все серйозних наслідків конфлікт не матиме, оскільки на захист звинувачуваного напевне стане сам прем’єр, за рекомендацією якого й призначили Зиновія Митника.

До іншого свого підлеглого — віце-прем’єра Сергія Тігіпка — Микола Азаров не такий прихильний. Формально відповідальний за економічний напрямок, Тігіпко не має жодної свободи дій. Про потрібні реформи він може хіба що поговорити, доводячи необхідність прийняти непопулярні рішення й водночас скептично оцінюючи шанси такого розвитку подій. Від прем’єра лідерові “сильних українців” постійно перепадає на горіхи: за недостатній контроль за цінами; за відсутність ініціатив із роботи з інвестиційними проектами; за невміння “правильно” довести до громадськості позицію МВФ, який висловив сумніви у реальності виконання дохідної частини бюджету-2010. Напевне, саме Тігіпка зроблять винним у разі провалу переговорів із МВФ. Та ще й авторство всіх антисоціальних реформ припишуть. Звісно, якщо він сам не втече з уряду раніше, адже йти з таким “багажем” на будь-які вибори буде протипоказано. До речі, Тиждень і деякі експерти ще в березні, коментуючи призначення Сергія Тігіпка на посаду віце-прем’єра, припустили, що це тактичний хід регіоналів з усунення екс-банкіра як політичного конкурента: якщо ситуація в країні не поліпшиться, його визнають профнепридатним і з ганьбою відправлять у відставку (див. №11/2010).

Проблеми партнерів

У партнерів ПР по коаліції з їхніми міністрами теж не все гаразд. У міністерстві екології, що ним керує представник Блоку Литвина, виявили корупціонера в особі заступника міністра Богдана Преснера, якого затримали під час одержання хабара в особливо великому розмірі. Чиновник вимагав $200 тис. за призначення на посаду керівника обласного управління екології. Рішенням уряду нечистого на руку члена команди було оперативно звільнено, винних у кадровій помилці прем’єр пообіцяв покарати. Формально привід для відставки міністра Віктора Бойка є. Крім того, невдоволені своїм кадром і литвинівці. За їхніми словами, головний еколог систематично ігнорує зустрічі зі своїми однопартійцями й не враховує їхніх зауважень та побажань. Пояснення недисциплінованого висуванця заслухали на засіданні фракції й на перший раз повірили його обіцянці виправитись. Переговори з коаліціантами про заміну міністра призупинили. Тепер він, певне, буде уважнішим до потреб своїх колег.

У транспортній галузі, що також відійшла Блоку Литвина, виникли проблеми іншого характеру. Регіонали відібрали Укравтодор у Валерія Вощевського, призначивши на цю посаду свого ставленика Володимира Демішкана, який перебував у резерві в губернаторському кріслі на Вінниччині. Очевидно, в таборі біло-синіх вирішили, що Укравтодор — надто вже “смачна” структура, щоб спостерігати за її роботою лише здаля. Особливо в часи підготовки до Євро-2012, коли в шляхову галузь вливають колосальні кошти. Взамін партнерам нічого не запропонували — керувати Вінниччиною відправили генерал-полковника міліції, регіонала Миколу Джигу.

Призначений за квотою КПУ міністр економіки Василь Цушко своє право на самостійність у вирішенні кадрових питань на підвідомчій території був змушений доводити кулаками. Міністр категорично відмовився враховувати побажання депутата Антона Яценка, причетного до діяльності скандально відомої Тендерної палати, й звільнив із міністерства всіх, хто мав до неї стосунок. Яценко, який і дотепер контролює процедуру державних закупівель, зачаїв образу, тож деякі експерти прогнозують заміну Цушка вже найближчим часом. Проте, зважаючи на заслуги Цушка під час керівництва МВС у 2007 році, коли він разом із загоном “Беркута” штурмував Генпрокуратуру (щоб не допустити до виконання обов’язків генпрокурора Віктора Шемчука, призначеного Віктором Ющенком замість звільненого регіонала Святослава Піскуна), Віктор Янукович (на той час очолював правлячу коаліцію) може й заборонити чіпати цього “героя”.

Керівництво уряду не задоволене й роботою іншої служби, що працює під керівництвом представника КПУ Ігоря Калетника — митниці. Міністр фінансів Федір Ярошенко вважає, що невиконання дохідної частини бюджету зумовлене перш за все неефективною роботою митників та податківців. Працівників цих структур навіть премій позбавили. Якщо митниця оперативно не поліпшить показників наповнення державної скарбниці, керівника можуть зняти через проф­непридатність. А зважаючи на зростання чисельності парламентської коаліції, комуністам не вдасться знову домогтися свого, погрожуючи залишити її лави.

Чистка в регіонах

Нещодавно Віктор Янукович заявив, що має серйозні претензії до роботи деяких губернаторів і пообіцяв найближчим часом провести рокіровку серед своїх намісників — звільнити або перевести на інше місце тих, хто “не здатний організувати ефективну роботу”. Це зайвий раз підтверджує, що партія влади готується провести місцеві вибори вже восени: її намагання контролювати ситуацію в областях, аби отримати максимальний результат на виборах, цілком зрозуміле. Тож під каральний меч президента можуть потрапити керівники, які досі не забезпечили формування лояльної до влади більшості в облрадах або ж викликають різке несприйняття серед населення своєю персоною чи діями. Зокрема губернатори Львівської та Тернопільської областей і далі воюють із опозиційними облрадами. Для висловлення недовіри Василеві Горбалю депутатам львівської облради забракло трьох голосів, і повторне голосування з цього питання цілком можливе. Натомість керівник Тернопільщини Ярослав Сухий, якому не давало спокійно працювати ВО “Свобода”, вже капітулював — вирішив повернутися до парламенту. Обидва губернатори проблемних областей завбачливо не здали депутатських мандатів, залишаючи собі шлях до відступу. Вочевидь, президенту доведеться шукати більш прийнятні для місцевої громади кандидатури.

Натомість керівникові Харківщини Михайлу Добкіну, який збурив громадськість рішенням вирубати міський парк, Янукович лише пообіцяв показати “жовту картку”. Очікувати звільнення цієї одіозної особи не варто. А ось губернатора Черкаської області Сергія Тулуба можуть перевести до уряду. Тримати такого фахівця з енергетики в зовсім неенергетичній області — зайва розкіш.

Кадрова політика Віктора Януковича з самого початку була хибною, оскільки понад 90% призначенців до вищих ешелонів влади — члени Партії регіонів і далеко не всі з них обізнані з галузями, якими мали керувати.

Пронесло

А от міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову нічого не загрожує, хоча опозиціонери й домоглися голосування у Верховній Раді за його звільнення з посади. Відповідну постанову в середу, 16 червня, підтримали лише 109 бютівців і 32 депутати з фракції НУ — НС. Провладна більшість обурення опозиції діями та висловлюваннями керівника МВС стосовно мітингувальників не поділяє.

Наталія ГЕЙЧУК