Король помер. Хай живе король!

Стрімкі вибори нового голови Верховного суду відбулися на тлі змови еліт. Десять днів поспіль стосовно хабара майже в три мільйони (!) доларів і арешту голови Верховного суду (!) Князєва мовчали всі — президент, уряд, парламент, лідери партій і голови фракцій. І тільки після п'ятничного голосування за нового голову Верховного суду, коли стала зрозумілою розстановка фігур усередині ВС, у Верховній Раді відразу було зареєстровано постанову “Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя”. Хід міченим королем.

І поки наші безкомпромісні депутати ламають списи над тим, як Банкова здійснить “оптимізацію системи судоустрою України відповідно до викликів і вимог реального стану”, ми вже зараз можемо констатувати, що:

• по-перше, новообраний голова Верховного суду Станіслав Кравченко, як і Князєв, є компромісною та узгодженою фігурою як у самому ВС, так і у владних і політичних колах. “Стара гвардія” стоїть на смерть, а дрібні укуси НАБУ заростають на ній, як на собаці;

• по-друге, провалилася стратегія конкурсів і доборів, хоч скільки б там було міжнародників і хоч які жорсткі умови висувалися б до кандидатів. Суспільному сектору доведеться визнати, що “одна пігулка від усього” не спрацювала — причому не тільки в судовій системі — й виробляти нову стратегію захисту реформ;

• по-третє, у фокусі основної уваги — Вища рада правосуддя (ВРП), яка найближчим часом має затвердити склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Можливість/бажання ВРП узяти на себе лідерство в зміні судової системи й дати шанс ВККС оновити її кров — основне питання найближчого порядку денного;

• по-четверте, антикорупційний блок став ледь не єдиною опорою здорових сил у країні. Лише надійність зв'язки НАЗК—НАБУ—САП—ВАКС може витягти нас із прірви, у яку ми впали. Але якщо не встоїть і він — а новий директор НАБУ Семен Кривонос іще не визначив своєї партії — у нас буде набагато більше роботи, ніж ми очікували. І зараз, і після Перемоги.

Ваша неЧесть

Якщо Телеграм-канал Князєва з пророчою назвою “Ваша неЧесть” помер у день затримки хазяїна, то публічне мовчання влади не виключало активної підкилимової роботи. Як уже повідомляло ZN.UA, на оперативному обранні нового голови наполіг профільний парламентський комітет. Зокрема, наші джерела в парламенті розповіли, що в.о. голови Верховного суду Дмитро Луспеник за тиждень до пленуму понад три години провів на засіданні комітету, де йому настійно рекомендували не зволікати з виборами нового голови, адже “хтось має все це розрулювати”.

Серед кандидатів були голова Конкурсної комісії з добору членів ВККС, суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного суду Іван Міщенко (14 голосів “за”), суддя Касаційного адміністративного суду ВС Альберт Єзеров (2), суддя КАС ВС Наталія Коваленко (13). До останнього тримав інтригу щодо участі у виборах голова Касаційного кримінального суду в складі ВС Станіслав Кравченко. Зрештою він став головою ВС (108 голосів).

За спиною Кравченка — багатий досвід: негативний висновок Громадської ради доброчесності (ГРД) за 2017 рік, коли він претендував на посаду судді Верховного суду; судові рішення, які були предметом розгляду ЄСПЛ і які він приховав; проблеми з декларуванням гектара землі в Козельці; рішення щодо “зміни утримання під вартою Пукача на підписку про невиїзд, що дало йому можливість переховуватись аж до липня 2009 року”, — про що відкрито написав того ж 2017 року теперішній член ВРП Роман Маселко.

Тут важливо уточнити, що Верховний суд є досить неоднорідним. За інформацією наших джерел, за три дні до затримки голови ВС Князєва та адвоката-посередника Горецького за хабар кілька суддів Верховного суду зустрілися з американськими партнерами, які мають стосунок до судової реформи. У той час як НАБУ вело Князєва зовні, використовуючи як агента друга та особистого нотаріуса голови ВС Кирила Горбурова, судді ВС усередині складали власну картину того, що відбувається. Проте на виборах прогресивне крило ВС залишилося в критичній меншості.

 Попри те, що напередодні голосування інформаційний простір накрила хвиля обурення стосовно “добропорядності” Кравченка, а також його передвиборних обіцянок квартир суддям коштом держави, Верховний суд зробив свій вибір. І, не оговтавшись від удару, який завдав його репутації та легітимності Князєв, політично впав.

“На розклади всередині Верховного суду завжди впливали голови чотирьох касаційних судів ВС, — розповідає наше джерело у Верховному суді. — За кілька днів до голосування було спілкування в Zoom, де судді обговорювали дату проведення пленуму та можливу реформу Великої палати ВС. Голова профільного парламентського комітету Маслов не випадково вписав до своєї постанови пункт про оптимізацію судової системи. Під вивіскою змін, що назріли, Банкова легко може перезапустити Велику палату. Нині там 21 суддя, після перезавантаження може стати 10—15. До їх числа увійдуть судді за квотами голів касацій. Що менше людей, то легше контролювати. Чому це так важливо? Та тому що у Великій палаті ВС оскаржують рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Контрольована Велика палата є зашморгом іще й на шиї ВРП, яка звільняє із системи суддів-порушників. Саме тут, у Великій палаті, слухають апеляції за всіма справами стосовно президента, парламенту, ВРП і ВККС.

Плюс може бути оголошено (під маркою справедливості) нове кваліфікаційне оцінювання та перевірку на добропорядність усього складу ВС, що дасть змогу завести до Верховного суду до 100 нових людей. Нині у Верховному суді 167 суддів при штаті в 200. До 100 суддів у разі перевірок можуть піти на високооплачувану пенсію. Хтось відсіється після перевірок. Хоча це чиста авантюра, яка суто технічно може заблокувати на роки роботу ВС”, — сказало джерело.

Однак тут потрібний законопроєкт уже точно не застрягне на два роки під сукном у Маслова. Як колись у теперішнього генпрокурора Костіна застряг президентський (!) проєкт стосовно ліквідації ОАСК. Тим паче, що текст вищезгаданої постанови ВРУ апелює безпосередньо до РНБО, де головує президент. Для Зеленського це може стати чудовим приводом ефектно перехопити молоток судової реформи у громадянського сектору та шокованих міжнародних партнерів. І взяти реванш за провал 2019-го, коли вони не дали йому перезавантажити Верховний суд.

Провал конкурсів і удар по ГРД

Князєв блискуче пройшов за конкурсом до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду 2017 року. Доповідачем щодо кандидатури Князєва був Андрій Козлов, якого підтримували громадські організації та який був одним із найбільш скрупульозних і нещадних членів ВККС. Князєв — суддя з Миколаєва, кандидат наук і адвокат у минулому, який вільно володіє англійською, став третім у рейтингу з 55 відібраних суддів. Як могло статися, що розумний вихований інтелігентний суддя, який на момент конкурсу проживав уп’ятьох із батьками дружини в двокімнатній квартирі, доріс до голови ВС, якому щиро аплодували колеги й тиснули руки партнери в США, ЄС і Великій Британії, виявився махровим корупціонером? Звідки цей жаргон у стилі досвідченого торгаша (майже на “фені”) в опублікованих розмовах із поплічниками? Чому конкурс, де активну участь брала громадськість, не гарантував чистоти результату?

У день співбесіди з іще безвусим Князєвим (8:20:00—9:15:00) ВККС завалила і здобувача мантії судді Верховного суду голову ОАСК Павла Вовка. До речі, його ТГ-канал теж має пророчу назву — “Під мантією”. Але це не єдиний сигнал Всесвіту. Громадська рада доброчесності була поблажливою до кандидата Князєва й обмежилася не негативним висновком, а інформацією про деякі нестикування щодо майна, а також неполіткоректні висловлювання майбутнього голови ВС.

На той момент за законом комісія ВККС могла не враховувати висновку ГРД, що, на думку громадських організацій, дало змогу сформувати Верховний суд із вихідців зі старої системи. Це почасти підтвердило голосування ВС за консервативного Кравченка. За іронією долі, ГРД у день співбесіди з Князєвим представляв Сергій Верланов. Той самий майбутній голова Державної податкової служби, якого в січні 2021 року НАБУ оголосило в розшук. За версією слідства, підозрюваний у зловживанні службовим становищем чиновник за відкат “скасував” поповнення держбюджету на більш як два мільярди гривень. У мене немає коментарів. Самі лише запитання.

Чому сьогодні немає стовідсоткової впевненості в новому складі ВРП, хоча всі його члени пройшли крізь сито реформованої Етичної ради? Чому мимоволі водночас постає образ голови Етичної ради судді ВС Льва Кишакевича — друга Князєва, який у травні поповнив склад Великої палати Верховного суду? За які заслуги? А я не знаю. НАБУ ще не висунуло підозр іншим суддям, які взяли гроші за законне (!) рішення на користь Живаго.

Чому ми відчули розчарування після конкурсу на посаду директора НАБУ, коли наявність у списку Семена Кривоноса на самому старті вказувала на нього як на майбутнього переможця, здатного порадувати офіс президента? Ого, яка в нас інтуїція! А в конкурсній комісії був відомий міжнародник Драго Кос, який на смерть бився за майбутнього голову САП Олександра Клименка. Але чомусь не став протистояти фінальній трійці з очевидним фаворитом Кривоносом.

“Можна зробити висновок, що навіть міжнародні експерти та їхнє переважне право голосу не є панацеєю забезпечення повністю об'єктивного результату. Це підтверджує й відбір до Вищої ради правосуддя. Перелічені помилки слід урахувати при моделюванні наступних процедур”, — чесно написала за гарячими слідами конкурсу в НАБУ аналітик Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан.

Конкурсні процедури зарегульовані та не уніфіковані, кожний новий відбір перетворюється на якесь змагання за жорсткістю умов із попереднім. У результаті ми стаємо учасниками абсурду, коли сьогодні аплодуємо конкурсній комісії, яка успішно визначила 32 найкращі кандидати до ВККС, а завтра публікуємо список “небажаних” із цих 32, яких “за жодних умов не можна призначати у ВККС”. Як вони потрапили до списку, якщо їх відбирала комісія за участі бездоганно авторитетних міжнародних експертів?

Уже очевидно, що шлях нескінченних перевірок кандидатів у судову, правоохоронну та антикорупційну системи на старті не гарантує тривалого результату. Як не забезпечує його й участь у процесі відбору міжнародників і громадськості. Організм системи має по-диявольському їдкий шлунковий сік, який миттєво розчиняє “чужих”, перетворюючи на “своїх”. А голос совісті, який може врятувати в цій ситуації, чують не всі.

Тест для ВРП і всієї системи

Масштаб викликів, які сьогодні стоять перед судовою системою, яка переживає реальну катастрофу, складно переоцінити. Після зняття корости часів “общаку” Януковича, тяглої ліквідації двома (!) президентами спрута ОАСК із його впливом на політичну систему держави — кейс Князєва може здатися не настільки масштабним. Але це тільки на перший погляд.

Через два місяці після того, як Князєв став головою ВС, пішли у відставку десять членів Вищої ради правосуддя. Діяльність ради зупинилася на рік. Через два дні після відходу членів ВРП розпочалося повномасштабне вторгнення, а в березні парламент ухвалив закон, яким низку повноважень ВРП передав голові Верховного суду. У тому числі й одноособове прийняття рішень про відрядження сотень суддів із тимчасово окупованих територій на більш безпечні. Наприклад, минулої весни з Миколаївського суду, де не було змінено підсудність у зв'язку з війною, Князєв одноособовим рішенням у закритому режимі перевів суддю Світлану Гречану до Києва. Пізніше нова суддя Печерського районного суду столиці зняла арешт із ТРЦ Ocean Plaza, де стирчать вуха підсанкційних власників. Як стверджують джерела, на прохання голови фракції СН Давида Арахамії.

Таким чином, до включення нового складу ВРП Князєв зосереджував у своїх руках фактично диктаторську публічну владу в судовій системі. І, як виявилося, непублічну теж.

Про Олега Горецького та бек-офіс Князєва на базі юридичної фірми “Горецький і партнери” можна почитати й послухати у зведеннях НАБУ. Ми ж наведемо два факти, з якими судді ВС і ходили до міжнародників напередодні викриття Князєва НАБУ.

По-перше, крім, контролю над ВС і ВРП, головою Державної судової адміністрації України (ДСАУ) 20 квітня 2022 року Князєв призначив свого земляка Олексія Сальнікова. У віданні цього органу — усі фінанси, тендери та закупівлі системи судочинства. Залишається лише здогадуватися, про що Сальніков говорив із Горецьким біля будівлі Верховного суду буквально за три години до початку операції НАБУ. Але судячи з того, як швидко та різко голова ДСАУ засудив корупцію в системі, жодних секретів Сальніков Горецькому не видав. Чи видав, але однаково засудив.

Фото з архіву атора. Адвокат-посередник Олег Горецький, голова ВСАУ Олексій Сальников та екс-співробітниця ВСАУ Анастасія Дзяткевич під час ділової прогулянки біля Верховного суду. За три години до операції НАБУ.

По-друге, на березневий форум голів господарських судів країни у Львові Князєв запросив Олега Горецького. Адвокат був присутній не лише на всіх закритих робочих заходах суддів, а й на неформальних. Сидів по праву руку Князєва, роздавав візитівки та, не відходячи від каси, “вирішував питання щодо деяких важливих справ”. А господарські суди — це весь бізнес країни. Після форуму судді вже відкрито заговорили про бек-офіс та “особливу місію” Всеволода Князєва в реформі судової системи України. Що при колишній голові ВС Валентині Данішевській було неможливо.

Роль і відповідальність ВРП у ситуації, що склалася, — глобальна. Як і питання, що є до ряду її членів. За свідченнями суддів, які були присутні на форумі у Львові, Горецький приїхав туди не один, а в компанії двох членів ВРП — досвідченої Оксани Блажівської (призначена за квотою президента) і недосвідченої Юлії Бокової (обрана з'їздом суддів, яким досі правлять судові клани). У чому прикол? Чи бек-офіс у ВС і реформованої ВРП був один?

За нашою інформацією, у нинішньому складі ВРП викристалізувалася група, члени якої неформально спілкувалися з Князєвим. І Горецьким. Спільні свята, зустрічі в ресторанах тощо. Спільне торжество відбулося на честь дня народження заступника голови ВРП Дмитра Лук'янова. Крім уже згаданих, серед наближених — Микола Мороз (квота ВРУ), Ольга Попікова (з'їзд суддів). Голова ВРП Григорій Усик теж був у контакті з Князєвим, однак тут міг відіграти роль статус обох. І можлива подяка Усика Князєву за підтримку, здобуту в офісі президента. Отже, умовні сім із 17 чинних членів ВРП входили до орбіти Князєва.

Липень, 2022 р. Член ВСП Оксана Блажівська у компанії важливих спікерів онлайн-марафону “Бізнес за умов військового стану”, де засвітилися як голова ВСАУ А. Сальников та адвокат-посередник Олег Горецький, але й особистий нотаріус Князєва — Кирило Горбуров.

Чи могли вони впливати на стратегію ВРП у цілому? Звичайно. А вплинути на результат майбутнього голосування за членів ВККС? Безумовно. Однак, за нашою інформацією, на момент затримки Князєва ВРП ще не приступала до обговорення кандидатур. Плюс, за офіційною заявою голови САП Олександра Клименка, слідство (попри злиті в медіа три листочки з позначками Князєва) не має доказів реального впливу колишнього голови ВС на процес відбору ВРП кандидатів у члени ВККС.

До моменту обрання нового голови Верховного суду Станіслава Кравченка, який уже став членом ВРП, затвердження нового складу ВККС планувалося на понеділок. Однак Кравченко може на якийсь час притримати процес. Якщо вирішить взяти участь у внутрішніх консультаціях із відбору кандидатів, на що зараз уже має законне право. Громадські організації, розуміючи ризики затягування, наполягають на необхідності уточнити процедуру голосування. “Щоб зняти будь-які інсинуації на тлі арешту Князєва, варто провести не тільки відкрите, а й поіменне голосування”, — кажуть там.

За всієї неоднозначності наведених фактів у ВРП у ситуації обвалення Верховного суду (завдяки старанням Князєва, репутація ВС в очах громадян практично нульова, а його голова не має довіри) ще є шанс взяти на себе лідерство в судовій системі. Призначити членів ВККС і влити нову кров у судову систему. Наявність у ВРП здорових сил, плюс чотири незаповнені вакансії та необхідна чесна дискусія всередині можуть стати основою для цього.

Нова роль антикорблоку

Після того як ЦПК буквально вигриз конкурс на голову САП, ефективність НАБУ та всього антикорупційного блоку зросла в рази. Результат є. Без нього жодні конкурси, відбори та перевірки не мають сенсу. Затримання фігури масштабу Князєва, що стало сюрпризом для Банкової, — чіткий сигнал владі та елітам: закон дивиться на вас. Навіть якщо ви працюєте в офісі президента й до вас на день народження з’їжджаються усі ключові силовики країни. Навіть якщо ви міністр оборони й вам раптом подумалося, що вашим “яйцям по 17 грн за штуку” уже ніщо не загрожує. Навіть якщо за надану в кріслі генпрокурора послугу вас нагородили ситим життям у казковій Швейцарії... Навіть якщо ви стали новим головою ВС і вирішили, що вас прикриють на самому верху. Князєв теж так думав.

Не дивно, що всю увагу щодо хабара в три мільйони доларів для голови Верховного суду на брифінгу антикорблоку було прикуто до директора НАБУ Семена Кривоноса. Він доповідав про найбільший корупційний кейс за всю історію України. Але це поки що не його заслуга. Поки що Кривонос тільки встав поруч із професійною командою. Але, зауважимо, інформація про операцію від нього нікуди не витекла: президенту він зателефонував не до, а відразу після її успішного проведення.

…Підбиваючи підсумки, зазначимо, що навіть після затримки Князєва Верховний суд не виконав свого основного антикризового завдання: дати сигнал суспільству та міжнародним партнерам, що урок вивчено. Натомість закритий клуб обраних похапцем змінив хазяїна (американці в неофіційному спілкуванні кажуть, що співробітництво з новим головою ВС Кравченком матиме формальний характер) і повісив ще один замок на двері. Але “Акела промахнувся”, давши “зелене” світло владі, яка, користуючись випадком, спочатку знесе Велику палату, а потім почистить увесь Верховний суд.

У цій ситуації єдина надія на запуск ВККС, яка відчинить двері в систему двом із половиною тисячам нових суддів. Створивши якісну основу на самому базовому рівні, що згодом дасть змогу оздоровити й верхівку.

Надії на реальну судову реформу згори немає. І в той час як ми воюємо за те, що відрізняє нас від Росії, наші еліти, піджавши підмочені хвости, працюють на зміцнення російських цінностей несвободи та непрозорості — в Україні. Усі, хто промовчав. 

Інна ВЕДЕРНІКОВА