Контроль над бізнесом: хто в зоні ризику

У тому, що контроль за дотриманням законодавства має бути, ніхто не сумнівається. На це Україні вказали й західні партнери після того, як із початком повномасштабної війни було накладено мораторій на перевірки. Однак річ не в їхній наявності, а в ступені достатності. З цим у нас, схоже, проблеми. Бо перетягнуті гайки в сфері контролю над бізнесом — так само погано для економіки, як і відпущені віжки.

Контролери: користь і шкода

Аби зрозуміти ситуацію, що склалася, спочатку треба ознайомитися зі списком тих центральних органів виконавчої влади, які наділені контрольними функціями.

Розпочнемо з державних служб із різними інспекційними повноваженнями. Їх налічується 20 плюс 14 державних агентств, чотири державні інспекції, сім центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом і ще чотири без нього. А ще ж є правоохоронні органи...

Розповісти про діяльність усіх цих інституцій нереально. Тож передусім мова піде про ті з них, які оприлюднили свої плани перевірок на 2024 рік і активність яких тією чи іншою мірою може вплинути на стан економіки та фінансів.

Тож кому приготуватися до інспекторських візитів? Тут, так би мовити, попереду всієї планети — Державна регуляторна служба. В її плані комплексних заходів державного нагляду (контролю) на цей рік передбачено понад 35 тисяч комплексних перевірок бізнесів.

Це попри те, що згідно з урядовою постановою №303 ще певною мірою діє мораторій на проведення планових перевірок на період воєнного стану. Однак там є винятки. Зокрема, йдеться про перевірки в разі загрози, що має негативний вплив на права, життя та здоров'я людини, захист довкілля та безпеку держави.

Інспекції від Держпраці також підпадають під винятки й упродовж цього року їх налічується понад 19 тисяч. Серед дотримання всіх вимог законодавства в трудових відносинах у фокусі уваги будуть питання незадекларованої праці та виробничий травматизм.

Заради справедливості слід наголосити, що невмотивовані проблеми підприємств в умовах повномасштабної війни завдають чималої шкоди як економіці та обороноздатності країни в цілому, так і окремим громадянам. Приміром, торік із середини червня після відновлення перевірок інспектори навідалися до 668 підприємств-боржників із виплати заробітної плати і внесли 559 приписів щодо усунення виявлених порушень. У результаті було погашено заборгованість на суму понад 295 млн грн, повністю або частково розрахувалися з 16  359 працівниками. Щоправда, 109 підприємств на дату проведення перевірки вже погасили свою заборгованість.

Кількість і якість перевірок

Одних винятків достатньо, аби виправдати будь-яку інспекцію. Крім того, хіба можна щось заперечити, приміром, проти намірів Пенсійного фонду цьогоріч перевірити понад тисячу компаній та установ щодо правильності нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також затримки в його сплаті?

Із цим ніхто не сперечається. Йдеться про кількість та якість перевірок. Бо ще ж не забаряться й галузеві ревізії. Скажімо, Національний банк навідається до семи банків і дев'яти небанківських установ з питання дотримання валютного та санкційного законодавства, вимог фінансового моніторингу. Всього інспекційним перевіркам буде піддано 27 банків, 14 страхових і 12 фінансових компаній, а також шість надавачів платіжних послуг. Їх включили до списку на 2024 рік не випадково, а на основі ризикоорієнтованого підходу.

Також упродовж року до більш як тисячі підвідомчих підприємств навідається Державна служба з безпеки на транспорті. Шукатимуть порушення законодавства з перевезення пасажирів (у тому числі міжнародних), небезпечних вантажів і небезпечних відходів автомобільним транспортом. Не оминуть і дотримання законодавства, норм і стандартів у сфері автомобільного та залізничного транспорту.

Десь у хвості списку контролерів перебуває Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, в річному планові заходів державного нагляду (контролю) лише десять компаній, щоправда, найбільших. А ще до компанії контролерів приєднається Антимонопольний комітет із не так давно розширеними інспекційними повноваженнями.

Якщо показник на 50% менший

З компанії контролерів про Державну податкову службу слід сказати окремо. Вона хоч і не на чолі списку наймасштабніших ревізорів, але її все ж таки найбільше остерігається бізнес. У цьогорічному плані документальних перевірок, оприлюднених на сайті ДПС, є 3242 об’єкти. У ньому чотири розділи, в яких є юридичні особи, фінансові установи, постійні представництва та представництва нерезидентів (2172); фізичні особи (914); юридичні особи з питань правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (156).

Передусім у поле зору інспекторів потрапляють бізнеси зі сфери виробництва/реалізації підакцизної продукції та організації азартних ігор, а також ті, хто надає фінансові та платіжні послуги.

У списку й нерезиденти, які ведуть в Україні свою діяльність через відокремлені підрозділи, та/або відокремлені підрозділи, які відповідають хоча б одному з цілої низки критеріїв. Приміром, якщо рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків. Або ж декларування нарахованої заробітної плати відбувається за відсутності декларування об'єкта оподаткування податком на прибуток чи декларування доходу, звільненого від оподаткування згідно з міжнародним договором.

Продовжать перелік інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 року, відповідають хоча б одному з шести критеріїв. Тут ті, чий рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший за рівень сплати податку у відповідній галузі (це не зачіпає платників єдиного податку). Те ж саме стосується сплати ПДВ, але якщо він на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі.

Контроль не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менш як 50% рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі.

А ось ті, в кого дебіторська заборгованість перевищує кредиторську в понад два рази, під перевірки потраплять. Під прицілом й охочі маніпулювати власними статками, якщо загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу. Але це за умови, що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 млн грн і більше.

“Тіньовиків” також не обділено увагою. Якщо юридична особа нарахувала та/або виплачувала доходи у вигляді заробітної плати в розмірі, меншому за середній у відповідній галузі по регіону, то контролери до неї також завітають.

***

Однак куди більше втішаться ті, хто згідно з законом №3453-ІХ точно під документальні податкові перевірки цьогоріч не потрапляє. Це платники єдиного податку І та II груп. Будуть винятки й для бізнесу на тимчасово окупованих територіях чи тих, де ведуться бойові дії.

Наскільки ефективним буде такий механізм контролю за податками, гарантій немає. При не надто багатому державному бюджеті воєнного часу засіб нібито й виправданий, та є побоювання щодо того, чи не перекриє він кисень об’єктам, підданим масованим інспекціям? Тим більше що скарг із боку бізнесу достатньо, як і виявлених ревізорами зловживань. Тож знову мова про золоту середину. 

Тетяна КИРИЛЕНКО, журналіст