Конституцію зливають під нову коаліцію?

Для президента наявність дієвої більшості в парламенті — дуже важливий чинник для проведення реформ. Цей парламент встиг прийняти багато важливих законів, проте з наближенням кампанії з місцевих виборів міноритарії коаліції — “Самопоміч”, “радикали” і “Батьківщина” — стали відверто провокувати конфлікти, які перетворили парламентську більшість на дуже нестійке утворення. Ключовими моментами стали відмова партій Андрія Садового й Олега Ляшка голосувати за зміни до Конституції та відвертий тарифний популізм Юлії Тимошенко, який вилився в небажання її фракції підтримувати урядові законопроекти. Очікувано, що за два місяці до місцевих виборів деструктивність у діях міноритаріїв коаліції лише посилиться. Якщо, звісно, певні фактори не зіграють для них роль холодного душу.

Цими факторами можуть стати два моменти: переформатування уряду, анонсоване Арсенієм Яценюком, або ж переформатування коаліції, в результаті якого прем'єр залишиться на місці, а зі складу уряду вилетять квотні міністри “Самопомочі”, “Батьківщини” і віце-прем'єр від “радикалів”.

Останнім часом багато розмов навколо версії про нібито перехід Яценюка на роботу до Нацбанку. Ця версія вже не перший місяць блукає кулуарами української політики. Мовляв, Арсенію віддадуть синекуру у вигляді керівництва НБУ, натомість очільником уряду поставлять Михайла Саакашвілі. Цікаво, що ідея про Яценюка-банкіра дуже сподобалася російським ЗМІ. Протягом учорашнього дня її надрукували всі, навіть з коментарями “експертів”. Проте подібний поворот мало ймовірний і більш схожий на метод тримання Яценюка на короткому повідку. По-перше, нинішня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва повністю влаштовує Петра Порошенка. Перш за все тому, що вона з його політичної орбіти, а від амбітного Арсенія Петровича можна очікувати вибриків. По-друге, немає зрозумілої для суспільства легенди, чому Яценюка, у якого в парламенті представницька фракція, так різко понижують. І вже точно, що після цього від “Народного Фронту” не варто очікувати одностайності з “БПП”.

Натомість більш імовірною виглядає версія про переформатування коаліції. Вже найближчим часом з'явиться формальний привід для розвалу коаліції — відсутність у неї 300 голосів за зміни до Конституції — після чого створиться нова коаліції з фракцій “БПП”, “НФ” та людей з депутатської групи “Воля народу”. До коаліції також зможе ввійти “Батьківщина”, вона проголосує за зміни до Конституції, але за умови зникнення Тимошенко з телеефірів з провокаційною темою тарифів. Якщо ні, то і без неї забезпечується необхідна кількість голосів, глава уряду залишається, а замість квот “Самопомочі” і “Радикальної партії” портфелі в Кабміні отримують представники групи, яка підставить плече. Після трагічної загибелі Ігоря Єремєєва її, скоріш за все, очолить Володимир Литвин, людина, з якою у Порошенка давні дружні стосунки. Оскільки членство у коаліції персональне, то декого з “Волі народу” в коаліцію не візьмуть через одіозність. Наприклад, Михайла Ланьо, Олександра Онищенка та Івана Фурсіна. Що ж до інших діячів, то вони дійсно у минулому парламенті практично всі голосували за диктаторські закони 16 січня, але справа техніки пояснити громадянам, що у нинішній складний для держави час ці депутати виявили свій патріотизм у ділах, а не на словах. Як ті фракції, які блокують прийняття змін до Конституції. Одним словом, схема може виглядати так: після провалу голосування за зміни до Основного Закону “БПП” і “НФ” заявляють про вихід з коаліції, або про відставку спочатку заявляє прем'єр, потім оголошується про новий формат коаліції. Назву їй можуть обрати символічну. Наприклад, “Примирення заради реформ” або щось таке. При цьому хлібні портфелі в уряді розподіляються по-чесному, щоб нікого не образити.

Що буде з Конституцією? Це питання цілком можна винести на всеукраїнський референдум. Що ж до місцевих виборів, то на них “БПП-УДАР” підуть під гаслом примирення, “НФ” своїх кандидатів не виставлятиме, а це буде й непотрібно, оскільки головне завдання — залишитися на посаді — Яценюк для себе вирішить. Він, скоріш за все, закличе своїх виборців підтримати висуванців пропрезидентської партії, а згодом, що дуже ймовірно, і в парламенті, і поза ним “БПП” та “НФ” зіллються у братській любові.

Існує ризик, що “Самопоміч” і “радикали”, або навіть й “Батьківщина”, залишившись за бортом коаліції, зуміють мобілізувати протестний електорат. Але їхня біда в тому, що на всіх цього протестного електорату не вистачить. Ще є “Опозиційний блок”, “Укроп”, багато дрібних партійок. З огляду на традиційну низьку явку виборців на місцевих виборах, протестний електорат, дуже ймовірно, взагалі проголосує ногами. До того ж у нас склалася ще одна традиція: на місцях депутати дуже швидко знаходять спільну мову з тими, у кого влада і гроші. Тому значна кількість мандатів опозиціонерів на 26 жовтня зовсім не означає, що за рік їх не залишиться удвічі менше.

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО