Кому насправді допомагає Shell — путінському олігарху чи Україні?

Після повномасштабного вторгнення десятки міжнародних компаній заявили про вихід із російських ринків і оголосили про бажання підтримати Україну. Деякі навіть заявили про спрямування коштів на допомогу нашій державі. Проте окремі міжнародні важковаговики вирішили всидіти на двох стільцях. Наприклад, нафтогазовий гігант Royal Dutch Shell із початку повномасштабної війни не припиняв співпраці з РФ, хоч і заявив про створення фонду на підтримку України. Причина доволі прозаїчна — війна війною, а структури Shell мали як мінімум три великі проєкти з росіянами: частки в “Сахалін-2” і “Салим Петролеум”, а також участь у “Каспійському трубопровідному консорціумі”.

Ну, так, Shell заявила про вихід із проєкту “Сахалін-2”, та і з “Салим Петролеум” наче вийшла, але, скажімо так, на своїх умовах. Нагадаємо, що акціонерами “Салим Петролеум” на паритетних засадах із росіянами до 22 грудня 2022 року були вищезгаданий транснаціональний гігант і компанія “Газпром нєфть”. Мало хто знає, що вихід Shell із цього партнерства супроводжувався доволі непублічним процесом в Україні та Нідерландах, що стосувався спільної компанії “Альянс Холдинг”. У зазначеному підприємстві 51%, через компанію з Нідерландів, належав Royal Dutch Shell, а ще 49% — путінському олігарху Едуарду Худайнатову.

Нагадаємо, що Худайнатов володів цілою низкою активів як у Росії, так і в Україні. Худайнатов не просто звичайний російський мільярдер, він дійсно інтегрований у найближче путінське оточення, бо входив до ради директорів “Роснєфті” і вважається однією з десятків “кишень” очільника Кремля через зв’язок з Ігорєм Сєчіним. Останній супроводжує Владіміра Путіна впродовж усієї кар’єри, ще з часів роботи нинішнього президента РФ у мерії Санкт-Петербурга.

26 січня 2024 року Вищий антикорупційний суд виніс за позовом Міністерства юстиції України рішення щодо стягнення активів Едуарда Худайнатова, що розташовані на території нашої держави. Тоді було стягнуто 100% його часток у статутному капіталі ТОВ “НК “Альянс-Україна”. Здається, що це перемога. Але не зовсім так, адже ВАКС відмовив в іншій вимозі Мін’юсту — стягненні згаданої частки у 49% у статутному капіталі “Альянс Холдингу”. Причиною відмови стала ціла низка дій, вчинених Royal Dutch Shell з метою розмити частку Худайнатова в офшорній компанії Cicerone Holding B.V., якою своєю чергою володіє ТОВ “НК “Альянс Холдинг”. Міжнародний конгломерат запланував — та й здійснив.

Юридично це виглядало так. На початку повномасштабної війни через офшорну компанію Todwick Ltd (Мальта) Едуард Худайнатов фактично володів 49% у ТОВ “НК “Альянс Холдинг”. Своєю чергою Royal Dutch Shell контролювала через компанію Shell Overseas Investments B.V. 51% часток у зазначеній українській юридичній особі. Нагадаю, Кабінет міністрів України постановою №187 від 3 березня 2022 року “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації” встановив публічний мораторій на відчуження (перерозподіл тощо) корпоративних прав юридичних осіб в Україні, де кінцевим бенефіціаром є суб’єкти РФ. Звісно, Худайнатов потрапив під дію цього мораторію. Правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням цього мораторію, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними. Згодом “путінська кишеня” Худайнатов потрапив під санкції як з українського боку, так і з боку Європейського Союзу.

Однак усупереч цьому публічному мораторію компанія Royal Dutch Shell звернулася до Палати з питань підприємництва Апеляційного суду міста Амстердам із метою додаткового випуску (емісії) акцій компанії Cicerone Holding B.V. Перепон їй ніхто не чинив.

Емісія за фактом розмила частку Едуарда Худайнатова, поетапно зменшивши його участь з 49 до 2,56%. Нафтогазовий гігант не міг не знати про публічний мораторій. Відповідні дії суперечать як міжнародному законодавству, так і нормам права в Україні та Нідерландах. Вищезгадана емісія акцій призвела до зменшення обсягу прав щодо управління портфелем акцій Cicerone Holding B.V. Худайнатовим. Як наслідок, це позбавило Україну права на компенсацію збитків, завданих збройною агресією, за рахунок активів особи, яка через свої компанії сприяла повномасштабному вторгненню.

Звісно, є версія компанії, яка виправдовує звернення Shell Overseas B.V. до Палати з питань підприємництва Апеляційного суду Амстердама потребою фінансово рятувати компанію Cicerone Holding B.V. Буцімто останній були необхідні фінансові вливання після повномасштабного вторгнення для подальшого функціонування.

Кошти було надано саме як фінансова допомога (поворотна та безповоротна) в українську юрособу, хоча мали бути внесені до статутного капіталу. Однак уже з травня 2022 року Shell Overseas Investments B.V. висуває вимогу — подальша підтримка українського бізнесу можлива лише за умови збільшення частки корпоративних прав, і вимагає здійснити додаткову емісію акцій зазначеної компанії. Компанія Shell Overseas Investments B.V. аргументувала свою позицію в тому числі відмовою Todwick Holdings LTD, яку контролює Худайнатов, надавати ініційовану грошову підтримку.

Насправді був ще один варіант. Shell Oveseas Investments B.V. теоретично могла викупити частку в компанії Cicerone Holding B.V. у контрольованої Худайнатовим компанії Todwick Holdings Ltd. Але є одне але. Євросоюз на той момент, 3 червня 2022 року, вже наклав санкції на “кишеню Путіна”. Тому юристи Shell і побігли в Палату з питань підприємництва Апеляційного суду міста Амстердам та поетапно розмили частку Худайнатова в Cicerone. Плювати на санкції чи на встановлений Україною публічний мораторій. Міжнародному гіганту Shell було вкрай необхідно викинути токсичного акціонера зі спільного підприємства. Ми вже не згадуємо про організовану “оцінку” вартості активів ТОВ “НК “Альянс Холдинг” у 700 тис. дол. Це вже навіть не смішно, адже якщо поділити цю суму на кількість автозаправних станцій в Україні, то виходить, що вартість однієї АЗС дорівнює третині оренди такої АЗС. Тож на висновки аудиту KPMG навіть не звертатимемо вашої уваги — це просто сором, як міжнародний гігант Royal Dutch Shell технічно організував свою оборудку.

Тим часом станом на липень 2023 року Royal Dutch Shell продовжує торгувати російським газом після обіцянки вийти з енергетичного ринку РФ. Хоча після повномасштабного вторгнення в Україну компанія Shell оголосила про вихід з російського ринку та списання до 5 млрд дол. активів та інвестицій у Росії. Йшлося про 27,5% акцій у проекті “Сахалін-2”, що стосується великого родовища нафти та морського газового буріння на Далекому Сході РФ. Тут ми також бачимо принцип “є одне але” — в подальшому Royal Dutch Shell підписує угоду з росіянами, а саме: з компанією “Новатек” (контролюється ще одним другом Путіна Гєннадієм Тімченко і олігархом Лєонідом Міхельсоном), про продаж своїх акцій за 95 млрд рублів, що становить на ту дату суму трохи більше мільярда доларів.

Війна війною, а гроші грошима. Тож можна припустити, що розмиття часток Едуарда Худайнатова в компанії Cicerone було частиною угоди про продаж (а не про безоплатну націоналізацію) путінському оточенню акцій у тому ж таки проєкті “Сахалін-2”. Сподіваємося, судді в Апеляційній палаті ВАКС зрозуміють глобальну гру і спробу в “законний” спосіб виводити путінських олігархів з-під удару після накладення санкцій Євросоюзом. Відповідно, ухвалять рішення про стягнення в дохід держави повноцінної частки Худайнатова в ТОВ “Альянс Холдинг”, тобто 49%, а не 2,56%. 

Олександр ЛЄМЄНОВ, голова правління StateWatch