Військовий говорить про демобілізацію, маючи на увазі дострокове звільнення з військової служби тих бійців, які вже понад 2,5 роки воюють на передовій. Згідно з українським законодавством, мобілізовані, а також контрактники не можуть залишити військо під час воєнного стану, навіть якщо терміни їхніх контрактів спливли.
Значна частина Сил оборони — це добровольці, які стали на захист власної держави в перші дні повномасштабної війни, а також люди, які були примусово мобілізовані в цей період.
Станом на кінець вересня 2024 року вони вже відслужили майже 30 місяців. Деякі з них більшість цього часу провели на передовій.
Наприкінці минулого — на початку поточного року, під час обговорення закону про посилення мобілізації, почалися розмови про встановлення у законодавстві граничних термінів служби навіть під час воєнного стану.
Обговорювали терміни в 12, 24 і 36 місяців. Останній варіант спершу прописали в тексті законопроєкту про мобілізацію, але буквально напередодні голосування в парламенті головком ЗСУ Олександр Сирський і міністр оборони Рустем Умєров закликали негайно виключити цю норму. У підсумку більшість депутатів пристали на їхню вимогу.
“Якби ми це прийняли, то в деяких підрозділах досвідчені військові пішли б з армії в один момент — уявіть, що б це було, якщо в цих підрозділах немає досвідчених, на кого тоді спиратися? Тому ризики були величезні”, — пояснював голова оборонного комітету Верховної Ради Олександр Завітневич в інтерв'ю ВВС Україна в червні цього року.
Однак, він наголосив, що новий законопроєкт з чіткими термінами демобілізації все ж мають розробити.
Завершити цей процес міноборони і генштаб ЗСУ мали впродовж 8 місяців, тобто до кінця 2024 року
Щоправда, джерело ВВС серед парламентарів вказує на те, що насправді міністерство і генштаб обіцяли підготувати цей документ ще раніше — до жовтня, щоб Рада встигла його розглянути і ухвалити.
Це, вірогідно, так і не відбудеться найближчим часом.
“Нічого немає”
“Про це немає, що сказати. Ніяких навіть проєктів документів ще немає”, — каже не під запис джерело ВВС в українській владі щодо законопроєкту про демобілізацію.
Цю ж саму тезу, вже публічно, озвучує колишня заступниця голови оборонного комітету Ради Мар'яна Безугла.
“Пройшло пів року, і від Міноборони не надійшло нічого. Мало того, нічого не розробляється та не планується ні в Міноборони, ні в Генштабі ЗСУ”, — наголошує вона.
Інформоване джерело ВВС серед депутатів каже, що військове командування пояснює таку ситуацію просто — темпами мобілізації.
Дійсно, наприкінці весни і на початку літа після набрання чинності закону про посилення мобілізації, її показники стрімко пішли вгору.
Автор фото Reuters
Тисячі бійців ЗСУ, які доєдналися до війська в перші дні повномасштабної війни, перебувають на фронті вже 30 місяців. Механізму їхнього дострокового звільнення немає
Секретар оборонного комітету, депутат від фракції “Голос” Роман Костенко казав, що такі темпи цілком влаштовували генштаб ЗСУ.
“Їх задовольняє кількість мобілізованих, яка навіть перевищує очікування. Вони сподіваються, що ця тенденція зберігатиметься”, — заявляв він і наголошував:
“Якщо до кінця літа ми побачимо, що вони зберігаються і підвищуються, тоді можна буде напрацьовувати та вносити до Ради законопроєкт про демобілізацію”.
Однак, цього не сталося. На початку осені динаміка призову впала.
“Якщо влітку була позитивна динаміка і вона зберігалася, то за вересень місяць поки що прогнозовані показники гірші ніж ті, що були влітку”, — повідомив ВВС інформований співбесідник у парламенті.
Коли буде закон
Представниця оборонного комітету, депутатка від “Європейської солідарності” Ірина Фріз каже, що останнє заслуховування представників міноборони і генштабу щодо мобілізації було 18 вересня.
За її словами, військове керівництво заявило, що ще продовжує відстежувати динаміку мобілізації, щоб розуміти, чи вдається сформувати достатню кількість резервів.
Відповідно, терміни підготовки законопроєкту про демобілізацію зсуваються ближче до кінця року.
“Готовності запропонувати хоч якісь терміни демобілізації я не побачила”, — зазначає Фріз у розмові з ВВС.
“Вони скоріш за все будуть пропонувати продовжити спостереження за цією динамікою у вересні, жовтні і листопаді. Для того, щоб мати можливість визначитися, чи достатній людський капітал, з якого буде сформовано мобілізаційний резерв для заміщення всіх тих, хто отримає право на звільнення з військової служби”.
Крім власне питання резервів, депутатка каже і про відсутність “політичної волі” у влади для розв'язання цієї проблеми.
Інша представниця оборонного комітету, Соломія Бобровська з фракції “Голос” впевнена, що в цьому році закону про демобілізацію не буде.
“Я на 99% впевнена, що його не внесуть”, — каже вона.
Автор фото Getty Images
Темпи призову новобранців до ЗСУ зросли влітку, але почали падати на початку осені, каже джерело ВВС
Виявилося, каже депутатка, що дефіцит людського ресурсу у війську більший, ніж раніше публічно озвучувало військове командування. Відповідно, навіть зростання темпів мобілізації влітку не дозволило його покрити.
“Справа в тому, що були озвучені одні цифри, а потреба Сил оборони насправді вища”, — зазначає парламентарка.
Вносити будь-які законодавчі ініціативи щодо демобілізації без підтримки влади не має сенсу, наголошує Бобровська. Їх не підтримають у сесійній залі.
Наприкінці минулого року влада заявила про плани мобілізувати 450-500 тисяч людей, однак пізніше і президент Володимир Зеленський, і головком Олександр Сирський заявили, що ця цифра насправді має бути “суттєво менша”.
У липні німецьке видання Die Welt писало про намір України мобілізувати 200 тисяч людей до кінця року.
Автор фото Getty Images
Навесні 2024 року міноборони публічно пообіцяло розробити законопроєкт про демобілізацію за 8 місяців. На фото — головком ЗСУ Олександр Сирський і міністр оборони Рустем Умєров
Ще в серпні депутат від “Слуги народу”, експредставник президента у парламенті Федір Веніславський публічно заявляв, що через складну ситуацію на фронті і збільшення російської армії говорити про демобілізацію в Україні “проблематично”.
“Історія світових воєн на сьогодні не знає прикладів, коли до завершення повномасштабної війни, до відсічі агресії здійснювались якісь комплексні заходи звільнення з військової служби тих, хто відстоює територіальну цілісність і державний суверенітет”, — сказав представник провладної фракції.
Міноборони не відповіло на запит ВВС щодо цього питання.
У головному управлінні комунікацій генштабу ЗСУ заявили, що зможуть коментувати питання демобілізації, коли буде готовий відповідний законопроєкт. Поки що інформації щодо нього немає.
Межа витривалості
Питання демобілізації — це не тільки про етику, але й про ефективність солдата як бойової одиниці, наголошує військовий психолог Андрій Козінчук.
“Ми можемо воювати ще хоч 100 років незмінно, але питання ось в чому — з плином часу і через психотравмуючі події знижується ефективність військовослужбовця. Ця ефективність знижується кожен триместр”, — пояснює він ВВС Україна.
Що мається на увазі під зниженням ефективності? У військового притупляється увага, послаблюється пам'ять, зменшується концентрація. Загалом, страждають усі когнітивні здібності людини, каже психолог.
За його спостереженнями, моральні сили поступово вичерпуються у більшості українських бійців, а деякі вже повністю деморалізовані.
Козінчук каже, що “золотий стандарт” НАТО — це перебування військового безпосередньо в зоні бойових дій не більше, ніж пів року. В окремих випадках — до року.
Автор фото Getty Images
Родичі українських військових регулярно виходять на мітинги з вимогою до влади встановити терміни служби в ЗСУ під час війни
Однак, зауважує він, в ЗСУ ситуація інакша, оскільки війна ведеться переважно на українській території та військовослужбовці мають більше “моральних сил” для захисту рідної держави.
У них не виникає деморалізація через нерозуміння мети своєї участі в бойових діях, на відміну від противника.
“Але ця межа витривалості не нескінченна. Поняття моралі і бойового духу розбивається об біологію, фізіологію і психологію”, — зазначає Козінчук.
Як приклад він наводить ситуацію у німецькій армії на третій рік Другої світової війни. Саме в цей період бійці Вермахту почали відчувати сильне падіння бойового духу та пригніченість через тривале перебування в зоні боїв.
Повертаючи до українських реалій, Козінчук каже про важливість визначення хоча б орієнтовних термінів демобілізації. Навіть віддалені у часі вони б дали військовим розуміння визначеності свого майбутнього і сприяли б підняттю морального духу.
