Кожен другий українець — в тіні?

Новій владі залишилися старі проблеми. Одна з них — бюджетний дефіцит. За підрахунками експертів Світового банку, у 2010 році він становитиме 10%. У Фонді Блейзера дефіцит прогнозують на рівні 7%.

“Якщо новий уряд робитиме все добре і скоротить його до 4%, будемо вважати, що це гарний результат”, — говорить виконавчий директор фонду Олег Устенко.

Де взяти ресурс для цих трьох відсотків? Звичайно, можна збільшити податкові надходження, але чи витримають підприємці? Вже у січні 2010 року ДПА зібрала на 30% більше податків, ніж було заплановано. Певно, що авансом.

Інший шлях — значне скорочення бюджетних видатків — суперечить передвиборним обіцянкам, адже зменшувати довелось би соціальні виплати. Чи піде уряд на такі непопулярні заходи, ще не відомо.

Владі конче необхідно відшукати резерв. Він у неї є і складає майже половину ВВП України. Йдеться про тіньову економіку.

Таємний резерв

Точно порахувати обсяг тіньової економіки неможливо. Державні органи та експерти зазвичай озвучують приблизні цифри. Так, у першому кварталі 2009 року відсоток тіньової економіки в Україні склав 33% ВВП і з того часу стрімко зростав.

За даними Рахункової палати, у другому кварталі йшлося про 40% ВВП, зараз у “тіні” працює близько 50% економіки. З цими даними погоджуються в обох політичних таборах, лише причини називаються різні.

Член фракції Партії регіонів Михайло Чечетов упевнений, що половина економіки перебуває в тіні через ручний режим управління, який використовувала попередня влада. Бютівець Володимир Бондаренко переконує: в усьому винне непосильне податкове навантаження.

Близько 50% економіки — це 456,3 мільярда гривень. Безумовно, нова влада буде зацікавлена вивести хоча б частину цієї суми “на світло”.

“Уряд розуміє, що президент дав серйозні обіцянки своїм виборцям щодо фінансування соціальної сфери. А для цього потрібні надходження у бюджет”, — каже Михайло Чечетов.

Скорочення відсотка тіньової економіки дозволить уряду наростити доходи бюджету і зекономити на державних видатках — дотаціях, допомогах, субсидіях.

Офіційний безробітний, що працює та отримує зарплату в конверті, є типовим представником тіньового сектора. Держава при цьому витрачає кошти на виплату допомоги з безробіття та на дотації з оплати комунальних послуг.

Рятівна дерегуляція

Якщо уряду вдасться скоротити відсоток тіньової економіки наполовину, дохідна частина бюджету-2010 зросте на 60 мільярдів гривень — саме стільки недоотримала держава 2009 року через тіньову економіку. Заради такої суми уряд може докласти значних зусиль, наприклад, розширити поле оподаткування.

“Ми спробуємо поступово знизити прес за окремими видами податків, збільшивши таким чином кількість їх платників”, — каже Михайло Чечетов. Це цілком відповідає заявам як президента Віктора Януковича, так і прем'єра Миколи Азарова.

Вони не раз декларували скорочення податку на прибуток з 25% до 20%, а ПДВ — з 20% до 16%. Не менш важливим кроком є податкові канікули на п'ять років для малого та середнього бізнесу, що стимулюватиме підприємців виходити з “тіні”.

На думку Володимира Бондаренка, податкові надходження слід прив'язати до бюджетів громад. Тобто плата за автотранспорт, земельний збір та прибутковий податок мають зараховуватися у місцеві фінансові плани.

“Це те, що намагався зробити уряд Тимошенко”, — нагадує депутат, маючи на увазі спроби змінити Податковий кодекс. До речі, про новий кодекс говорять і у ПР.

Однак далеко не всі дивляться на ситуацію так оптимістично. “Упорядкування податків — важливий крок, однак суттєво знизити їх найближчим часом не вдасться”, — упевнений економіст, член ради підприємців при Кабміні Віктор Лисицький.

Річ у тім, що кількість українців, хто створює додану вартість, постійно скорочується — на відміну від тих, хто цю додану вартість споживає. На думку Лисицького, влада має створити належні умови для збільшення продуктивності праці на 10-15% на рік, після чого можна збільшувати податок на прибуток хоч до 30%.

Як не дивно, адміністративні кроки становлять левову частку серед можливих пропозицій щодо виведення економіки з тіні. “Слід мінімізувати кількість дозвільних функцій держави, дебюрократизувати її роботу”, — запевняє Михайло Чечетов.

З ним погоджується і Володимир Бондаренко, який наголошує на необхідності спрощення реєстрації підприємницької діяльності.

“У мене є приклади, коди хлопці реєстрували фірму у Сполучених Штатах за хвилини! Для нас — це фантастика! Можна зробити реєстрацію компаній через інтернет у межах, наприклад, Києва”, — погоджується з опонентами Віктор Лисицький.

На його думку, важливим кроком має бути приборкання корупції, оскільки хабарництво є значною складовою неформальної економіки. “Слід удосконалити відносини між владою і бізнесом, розірвавши прямі фізичні контакти чиновників і бізнесменів і шляхом удосконалення правил гри.”, — каже він.

Однак чи скористається нова влада цим методом виведення економіки з тіні, прогнозувати рано. Нещодавно нова коаліція змінила деякі норми антикорупційних законів — тепер вони набудуть чинності не 1 квітня 2010 року, а 1 січня 2011 року.

Уряд має ще один важіль для скорочення частки тіньової економіки. Це, на думку Володимира Бондаренка, контроль над товарообігом через касові апарати.

“За моїми підрахунками, на сто українців зараз припадає один касовий апарат. Отже, держава не повною мірою контролює товарообіг, втрачаючи частину податку на реалізацію та податку на додану вартість. Загалом 50 мільярдів гривень зборів залишається поза увагою держави”, — запевняє депутат.

Найважливішими з усіх можливих заходів залишаються податкові, адже податки формують 96,5% доходів бюджету. Якщо влада зуміє “освітлити” хоча б половину тіньової економіки, їй вдасться залучити до казни додаткові 59,3 мільярда гривень.

Це означає, що вона легко покриє 10-відсотковий бюджетний дефіцит у розмірі 24,5 мільярда гривень. Навіть двічі.

Марія ШАМОТА