Коаліція “тушок” приступає до поїдання коаліційної “тушонки”

Об’єктом, навколо якого зіштовхнулися союзники по коаліції, виявився завод “Турбоатом”, 75% якого перебувають у держави.

Фракція комуністів за квотним розподілом отримала у новій владі портфель Фонду державного майна. Петро Симоненко вніс на цю посаду колишнього депутата Олександра Рябченка, який був багаторічним критиком нечистоплотної приватизації в Україні.

Рябченка рекомендував Григоришин, який уже декілька скликань допомагає Компартії триматися на плаву.

Оскільки кандидатура Рябченка ще не пройшла затвердження у парламенті, уряд призначив його на посаду першого заступника голови Фонду, після чого він приступив до виконання обов’язків.

А тут підійшла дата зборів акціонерів “Турбоатому”, які ініціював Григоришин, що володіє другим після державного пакетом акцій у розмірі 14 відсотків.

Глобальна мета Григоришина — провести приватизацію “Турбоатому”, яку обіцяли і Тимошенко, і Янукович, та організувати машинобудівельний холдинг, куди би також увійшли його ж Сумське НВО імені Фрунзе та “Запоріжтрансформатор”.

Локальна мета Григоришина — усунути нинішнього директора “Турбоатома” Віктора Субботіна, призначеного ще в часи, коли Фондом керувала Валентина Семенюк. Те рішення відбулося в кращих традиціях кадрового дерибану: Субботін, як і Семенюк, був соціалістом — очолював харківський осередок Соцпартії.

Як зараз розповідає сам Субботін у своїй заводській газеті, Григоришин намагається його звільнити з 2007 року. Він направляє вимоги для проведення зборів акціонерів “Турбоатому” на різні дати з інтервалом у тиждень.

Наприклад, на лютий та березень було призначено по чотири засідання. Більшу частину листів-вимог він потім скасовує, а робиться все це, на думку Субботіна, щоб підібрати зручний момент, коли на зборах акціонерів Григоришин зможе поміняти менеджмент.

Якщо Субботін називає Григоришина рейдером, то сам Григоришин Субботіна — “просто мелким воришкой”.

“Субботин размещал деньги “Турбоатома” на депозитах в своем “Мегабанке” еще с середины 1990—х. А сейчас он попал в безвыходную ситуацию. Потому что если “Турбоатом” заберет депозиты из “Мегабанка”, в случае смещения Субботина с должности этот банк рухнет. Поэтому Субботин уселся на заводе, держит депозиты, плюс подворовывает с самого “Турбоатома”, — розповідав Григоришин в інтерв’ю “Українській правді”.

Григоришин звинуватив Субботіна у порушенні його прав як акціонера: “Кроме дивидендов, есть прибыль, которую он выводит через свои аффилированные структуры, и с нами не делится. То есть, он у меня ворует деньги. Но самое главное — при нынешнем руководстве у предприятия нет стратегических перспектив”.

За словами Григоришина, при старій владі директора “Турбоатома” прикривав губернатор Харківської області Арсен Аваков і брат президента Петро Ющенко.

Тепер, судячи з подій четверга, схоже, що цю функцію на себе взяв перший віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Клюєв клюнув на “Турбоатом”?

На чергові, призначені на 25 березня збори акціонерів “Турбоатому”, в.о. голови Фонду Олександр Рябченко відрядив до Харкова шістьох співробітників Фонду держмайна, які за квотою держави мали увійти до наглядової раді.

Зараз, попри те, що держава володіє 75% акцій заводу, вона має у наглядовій раді меншість — четверо членів з дев’яти.

Також Рябченко виписав довіреність новим членам наглядової ради відсторонити Субботіна з посади директора заводу та покласти виконання обов’язків на його першого заступника.

Ці дії повністю відповідали інтересам Григоришина, номінально — інтересам держави, і цілком суперечили планам нинішнього директора і його союзникам.

Далі, за інформацією “Української правди”, в гру включився перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, за порятунком до якого кинувся Субботін.

До Харкова виїхав близький до Клюєва заступник міністра внутрішніх справ України Віктор Ратушняк, який наказав співробітникам Фонду держмайна... повернутися до Києва.

Збори акціонерів були зірвані.

Яка посадова інструкція змусила втрутитися Ратушняка, який є начальником міліції громадської безпеки та не відповідає за економічну сферу — загадка. Якщо, звичайно, не прямий наказ від Клюєва, якого він знає ще з 2004 року, коли був закріплений за штабом Партії регіонів.

Внаслідок у майбутніх членів наглядової ради від Фонду держмайна вилучили довіреності та відправили назад. Субботін врятувався від звільнення.

Після цього в.о. голови Фонду держмайна Рябченко видав нову довіреність одному співробітнику Фонду з правом зміни наглядової ради, але уже без усунення Субботіна. Але після прибуття в Харків міліція йому також порадила повернутися до Києва.

На якій підставі керівництво МВС втручалося в збори акціонерів “Турбоатому”? Виявляється, щоб підвести під юридичну базу, за словами джерел “Української правди”, було навіть ухвалено спеціальне засекречене розпорядження уряду за підписом Миколи Азарова.

Саме там начебто міститься заборона Фонду держмайна брати участь у зборах акціонерів “Турбоатому” та змінювати наглядову раду.

Зміст цього розпорядження — загадка. Його номер 624-р, але текст цього документу відсутній в базі законодавства на сайті уряду — одразу після розпорядження № 623-р іде розпорядження № 625-р.

На сайті уряду відсутнє розпорядження №624-р

Ці документи Кабміну датовані 24 березня. Значить, на тому же засіданні уряду мало бути ухвалено рішення і щодо “Турбоатому”.

Але опитані “Українською правдою” міністри також не змогли згадати, щоб вони обговорювалося питання “Турбоатому”.

Один з урядовців зауважив, що, можливо, розпорядження прийняли без обговорення, так само, як сотнями голосувалися кадрові рішення, але тоді незрозуміло, чому його засекречено.

Сам Суботін в коментарі “Українській правді” заявив, що нічого не знає проуряду. Він заявив, що готовий був проводити збори акціонерів, але не вийшло.

“Нам просто не видали реєстр “Турбоатому”, тому що є ухвала суду, яка забороняє його видавати”, — заявив Суботін. Водночас він не зміг згадати, за чиїм зверненням було застосовано цей захід на забезпечення позову.

Субботін навіть не зміг згадати, чи контактував у середу з першим віце-премєром Андрієм Клюєвим. “Я просто не пам’ятаю, де я був вчора”, — сказав Суботін у четвер ввечері.

Нинішня історія навколо “Турбоатому” є продовженням значно глобальнішої внутрішньої війни всередині Партії регіонів, яка триває вже не один рік, де за вплив змагаються групи Андрія Клюєва і Сергія Льовочкіна, з яким зараз близький Григоришин.

“Чепчик” на голову міністра оборони

Цей конфлікт може загострити і без того складну атмосферу в коаліції між комуністами і регіоналами. КПУ вважає себе несправедливо ображеною. Маючи фракцію більшу за чисельністю ніж блок Литвина, Симоненко отримав незрівнянно менше.

Литвин за свої 20 мандатів зумів виторгувати крісло спікера для себе. Крім того, він отримав три впливових міністерства — транспорту, соціальної політики та екології плюс Держкомітет лісового господарства. Тоді як комуністи задовольнилися лише Фондом держмайна, Державною митною службою і Держкомітетом фінансових послуг. Єдиного міністра в уряді за їх квотою Василя Цушка комуністи можуть вважати своїм лише умовно.

При цьому в Компартії відсутня можливість призначити Адама Мартинюка на посаду першого віце-спікера, тому що новий регламент вимагає, щоб у голосуванні за це питання брала участь і опозиція.

Розуміючи, що депутати від КПУ мають важіль для шантажу, мета Азарова — позбавити їх золотої акції. Для цього потрібно, щоб число депутатів, які приєдналися до коаліції на індивідуальних засадах, перевищило 27 — саме стільки входить до комуністичної фракції.

Коли таке станеться, з цього моменту Компартія не зможе виставляти ультиматумів про вихід з коаліції та провокувати дострокові вибори.

За рекрутування “тушок” в коаліцію, як і в 2007-му, відповідає той же Клюєв.

Але поки що коаліція роздає борги, яких вона набралася, коли заманювала в коаліцію нашоукраїнців і бютівців.

На тому ж засіданні уряду в середу заступником міністра оборони став одіозний Олександр Черпіцький. Він — брат депутата від БЮТ Олега Черпіцького, який входить до числа перебіжчиків, що на індивідуальних засадах увійшли до коаліції Азарова.

За словами джерел, призначення Черпіцького відбулося всупереч волі міністра оборони Михайла Єжеля.

Розповідають, що в середу на засіданні Кабміну Єжель запропонував, щоб Черпіцький став просто заступником міністра. Але йому відповіли, що буде інакше — і Черпіцький поєднуватиме цю посаду з портфелем директора Департаменту надлишкового майна і земель Міноборони.

Представити Черпіцького колективу Міноборони особисто приїхав куратор цієї сфери в уряді, близький до Клюєва віце-премєр Володимир Сівкович.

Проблема Черпіцького навіть не в його біографії — газета “Дзеркало тижня” публікувала документи, з яких випливає, що новий заступник міністра оборони був раніше судимий та навіть перебував у розшуку.

Наводить на роздуми сама історія його пересування у владі. Попри всю неоднозначність цієї персони, у останньому уряді Тимошенко Черпіцький був призначений заступником голови Держкомзему.

А після другого туру виборів 2010 року, які Тимошенко програла, виявилося, що Черпіцькому прийшов час іти на підвищення. І розпорядженням тоді ще прем’єра Юлії Тимошенко він був призначений першим заступником міністра транспорту!

Природа цього аномального кроку мала кричущі корупційні підозри. Вважалося, що це має допомогти Тимошенко скасувати у Вищому адміністративному суді перемогу Віктора Януковича, оскільки дружина Олега Черпіцького... працює суддею в цьому суді.

Але комбінація провалилася. Після того, як суддя Черпіцька взагалі не прийшла на судовий розгляд і нічим не допомогла, Тимошенко скасувала розпорядження про призначення Олександра Черпіцького до Мінтрансу.

“Українська правда” звернулася до самої Юлії Тимошенко по коментар, чому вона прилаштувала Черпіцького першим заступником міністра транспорту. Екс-прем’єр зробила вигляд, що рішення провели за її спиною. “Це було помилкове призначення, яке я вчасно не відслідкувала”, — заявила Тимошенко.

Насправді ж, за інформацією “Української правди”, Тимошенко особисто вела переговори з Черпіцьким про його працевлаштування в обмін на лояльність у Вищому адмінсуді.

Але коли ця спроба виявилася марною, Черпіцького з Мінтрансу звільнила сама ж Тимошенко. Потім його брат Олег підписав коаліцію з Партією регіонів, КПУ і блоком Литвина, з рук якої вони і отримали надлишкове майно і землі Міноборони.

Цікаво, що призначення Олександра Черпіцького на Мінтранс трималося Тимошенко в секреті не лише від громадськості — текст цього розпорядження не публікувався — але і від членів власної команди.

Зокрема, інтереси Тимошенко у Вищому адмінсуді представляла група Портнова, яка і думки не мала, що хтось паралельно займається вирішенням цього питання, ще і виторговуючи собі посаду першого заступника в Мінтрансі.

Власне, вся ця історія стала приводом для розриву стосунків Тимошенко і Портнова. Останній склав з себе повноваження заступника голови фракції та куратора юридичних питань. І в одній із розмов сказав керівництву БЮТ — якщо там погоджуються на шантаж і не гребують призначеннями на кшталт Черпіцького, то Портнов ігноруватиме засідання фракції доти, поки... його водія не зроблять міністром транспорту хоча би в опозиційний уряд.

Сказав це у традиційній знущальній манері — та справді перестав відвідувати фракцію БЮТ.

Сергій ЛЕЩЕНКО