Канали експорту-імпорту звузилися, але некритично — глава Держмитниці Нефьодов

Як вплинула ситуація з поширенням коронавірусу на показники імпорту-експорту?

Казати, що коронавірус не впливає на світову торгівлю, було б, м'яко кажучи, наївно і безвідповідально. Статистика по Китаю за лютий свідчить про суттєве падіння промвиробництва, вище очікуваного рівень безробіття, падіння товарообігу і тощо. Зупиняються фабрики — менше навантаження портів, поступово ламаються логістичні ланцюжки. Негативний ефект буде, проте оцінити його наразі досить складно, оскільки суттєві обмеження в торгівлі почалися з минулого тижня — країни з різною інтенсивністю почали перекривати свої кордони. Приймаючи рішення про зачинення 94 пунктів пропуску, ми намагалися максимально зробити це так, аби не постраждав ані імпорт, ані експорт. Попри це, загалом обсяги імпорту в Україні все ж знизяться. Наскільки критично? Це буде падіння двох-трьох тижнів чи в масштабах року, наразі сказати складно.

Приводу для паніки, що економіка зупиниться, ми не бачимо. За результатами місяця зможемо сказати, який відсоток від імпорту затримується чи переорієнтовується.

Чи існує ризик, що ми можемо втратити експорт-імпорт окремих категорій товарів?

Не думаю, що за якимись видами товарів настане повний провал: скажімо, що в країну не будуть ввозитися телефони, комп’ютери чи взуття. Питання в тому, скільки буде завозитися, в якому саме асортименті і за якими цінами.

Нагальної потреби щось скуповувати немає. Ми балансуємо безпекові ризики для здоров’я людей із тимчасовим просіданням з точки зору імпорту, торгівлі, економіки. Безпекові ризики набагато вищі, тому геть усі країни приймають рішення про обмеження торгівлі та пересування людей. Проте повністю імпорт і експорт не зупиняться. Іноді телефонують компанії: “Чи ми зможемо щось вивезти?” Зможуть!

Для яких товарів буде “зелений коридор”?

У цьому немає принципової потреби. На кордоні з кожною країною збережені найбільші пункти пропуску. Ми у щоденному контакті з прикордонниками, Нацполіцією, МЗС, аби зрозуміти оперативні проблеми, які потрібно вирішувати щодня. Також знаходимося в постійному контакті з колегами з іншого боку кордону. Потреби проводити якусь вантажівку в ручному режимі точно немає.

Наше завдання — забезпечити процеси так, аби обмеження стосувалися пересування людей, а не товарів. Звичайно, логістика дещо ускладниться. Машини проходять санітарну обробку, водіїв перевіряють — роблять температурний скринінг, беруть проби залежно від того, з якої країни вони прибувають.

Яким транспортом бізнесу краще возити свої товари?

На щастя, мені не треба давати таких порад. Хоча є логістичні ускладнення, основні способи перевезення все ж працюють: порти, автомобільні перевезення. Кількість пунктів пропуску зменшилася, та основні діють. Те ж саме стосується авіакарго: дійсно, відмінили пасажирські рейси, які возили й частину товарів. Зате вантажні літаки ж літають. Канали можуть звузитися, але некритично.

Чи спостерігаються зміни показників експорту-імпорту залежно від того, яким чином надходить товар?

Поки що казати рано. Обмеження вступили в силу на вихідних. Щоденна статистика митниці містить багато шуму — її може викривити одне велике оформлення. Тож треба аналізувати певний період. У нас перша половина березня минула в умовах уповільнення світової торгівлі, але без карантинних обмежень, друга половина — вже з ними. За підсумками березня й побачимо різницю.

Як саме здійснюється “жорсткий контроль” за виконанням заборони експорту засобів індивідуального захисту? Враховуючи заяву словацького прем’єра про спробу закупити в Україні 2 млн масок за готівку...

Обмеження на експорт масок введені наприкінці минулого тижня, до того їх можна було експортувати легально. За цим кодом в лютому ми бачимо зростання експорту порівняно з аналогічним періодом торік: минулого місяця цих товарів було експортовано в обсязі 394 тонни, тоді як у лютому рік тому — 257 тонн. Україна — традиційний експортер цієї продукції, щомісяця вивозить від 200-300 тонн. За підсумками 2019 року експорт товарів за цим кодом склав майже 3,2 тис. тонн. У цей код окрім масок потрапляють й інші товари, та все одно цифри показові. По антисептиках, скажімо, не відбулося зростання експорту — в лютому 2020 року було експортовано 46 тонн, і стільки ж у лютому торік. Ситуація не така критична, як її інколи хочуть подати. До речі, лікарі радять носити маски насамперед тим, у кого є підозри на це захворювання.

Заяву словацького прем’єра прокоментувати складно, бо з початку 2020 року до Німеччини було експортовано 690 тис. масок. Вони йшли маленькими партіями, це були маски від різних виробників. І не всі вони були медичні — були й будівельні. Не слід забувати, що експорт масок був легальним до кінця минулого тижня — не було необхідності його провозити нелегально. До того ж, про які маски йдеться? Велика палета масок FFP-2, які захищають від коронавірусу, — це менше 5 тис. шт. Тобто 2 млн шт. — це десятки вантажівок, які важко було б не помітити. Не хочу давати політичні оцінки, для кого робилися ці заяви, але у нас нема підтверджень, що подібні дії мали місце.

Як змінилася робота митниці через ситуацію з коронавірусом?

Я підписав розпорядження, згідно з яким усі керівники і в центральному апараті, і в регіональних митницях повинні оцінити можливість перевести на дистанційну роботу той чи інший персонал. Працівників, які не задіяні в митному оформленні, зокрема й через призупинення роботи частини митних пунктів, треба або перевести на інше місце роботи, або відправити працювати дистанційно. Керівники митниць повинні забезпечити процеси оптимізації роботи персоналу таким чином, щоб люди скористалися правом на оплачувані і неоплачувані відпустки. При цьому передусім вони повинні орієнтуватися на ризикові групи населення: людей поважного віку, жінок з дітьми. Важливо забезпечити працівників митниці санітайзером і рукавичками — і на це є кошти, засоби закуповуються.

Як підлаштовуються “човники” та “піджаки” під нові умови?

Сподіваюсь, що вони не підлаштуються під нові умови. Піші переходи не працюють. Автомобільне сполучення хоча й залишається відкритим, проте більшість країн-сусідів, як і ми, ввели обмеження для пересування громадян інших держав. Туристичні поїздки, поїздки без пояснення мети та на класичні “закупи” в Польщу зараз фізично неможливі. Тому цей вид діяльності буде призупинений.

Я завжди підкреслюю, що більшість уявляє собі контрабанду як щось велике. Приміром, потяг контрабанди, і на ньому ще й чорний прапор з черепом, мабуть, має бути. А це ж, мовляв, дрібна контрабанда — чого ви там чіпляєтесь. Натомість основна частка цих дрібних переміщень пішим ходом і в “бусіках” — це цілі мережі, а не окремі люди, які цим займаються за власною ініціативою. Вони просто переносять комерційні партії товарів між складами у двох країнах. У деяких секторах це основний канал контрабанди: в деяких видах автозапчастин, у більшості видів електроніки, харчовій продукції.

Що “вбиває на 100%” такого рівня контрабанду — це зростання рівня життя. Продуктивність праці такого дрібного контрабандиста однакова в різних країнах, бо він несе через кордон один телевізор. За це він може мати фіксовану суму заробітку що в Україні, що в Америці. Коли ця сума перестане бути для нього цікавою, тоді він припинить цим займатися. Щойно країна перетинає певну межу за доходами населення, це явище зникає саме по собі.

Ми ініціювали перед парламентом введення поняття “комерційна партія товару”. Головна проблема полягає не в тому, що хтось поїхав в Польщу і купив дві пари джинсів, а в тому, що людина везе 50 однакових пар джинсів і каже: “Це для мене на все життя”. Це вже зловживання. Ми хочемо додати відповідну норму в інший законопроект. Я говорив уже щодо цього з Ігорем Уманським (міністром фінансів — ІФ) і прем’єром. Це, звісно, не суперпопулярний захід, та інший варіант придумати важко.

Як зміниться контроль за поштовими відправленнями?

— Всесвітня організація здоров’я (ВОЗ) не підтверджує перенесення вірусу на фізичних предметах упродовж більше ніж декількох годин, тому ризиків у пошті ми зараз не бачимо. Якщо в рекомендаціях щось зміниться, будемо думати. У відправках поштою можуть бути якісь ускладнення через зменшення кількості рейсів чи збільшення часу на проходження кордонів, але сподіваємося, що зупинки торгівлі через інтернет чи доставки товарів поки що не буде.

Тоді про нараду у прем’єра, яку він проводив 7 березня з митних питань…

Це не нарада з митних питань, це була нарада фінансового блоку з виконання бюджету і з актуальних питань, де обговорювалися і питання митниці. Прем’єр з перших днів своєї роботи хотів отримати максимально повну картину проблем, з якими ми стикаємося, а також пропонованих нами рішень. Це була робоча історія, тут немає wow-ефекта. Питання митниці на особливому контролі у групи народних депутатів, тому їх і цікавить, що тут відбувається.

У нової урядової команди таке ж бачення реформ на митниці, як і у Вас?

За два тижні роботи нового уряду у міністра фінансів і прем’єр-міністра є стратегічно більш нагальні питання: продовження співпраці з МВФ, коронавірус, карантин. Чи будуть вносити в реформу якісь зміни, чи продовжимо рухатися за напрацьованим попереднім урядом планом реформ — це питання до них. Наразі я не почув, що ми щось змінюємо у своїй стратегії: не утворюємо єдину юридичну особу митниці чи не імплементуємо положення про авторизованого економічного оператора (АЕО)і спільний транзит. Тож ми працюємо далі за попередніми планами та на підставі указу президента, де перераховані ці етапи реформи. Тому ногу з педалі газу поки що не знімаємо. Як далі — буде видно.

Як згідно з планом рухалася митниця по надходженнях до держбюджету у першій половині березня?

За оперативними даними, митниця виконує план на 90%. Мені важко коментувати виконання плану як певної планки, яку треба долати. Ми не можемо згенерувати гроші. В бюджеті закладені параметри по зростанню імпорту і курсу гривні, які не відповідають факту. Митниця не може викрутити комусь руки і попри реалії забезпечити план, або, як всі люблять казати, “знайти приховані резерви”. Ми розраховуємо на певний ефект від детінізації, та його вже частково врахували в проекті бюджету — в ньому вже закладено потенційне зростання ефективності роботи митниці, зростання імпорту і 27 грн/$. Офіційний курс, незважаючи на курс в обмінниках, не 27. Динаміка імпорту, яка передбачалася на рівні +11% порівняно з минулим роком, в лютому навпаки просіла. Причому у нас відбувається стрімке зростання за споживчим товаром — десятки відсотків від року в рік: одяг, взуття, електроніка — там, де зазвичай була контрабанда. Тобто легально почали імпортували більше. Натомість є падіння в сировинній групі — і за обсягами, і за цінами. В цінах це падіння продовжується — ціна на нафту пробила 30$. В цьому сегменті і контрабанди як такої фактично ж нема, адже провезти танкер нафти, щоб він десь “зник”, дуже важко ще з часів Курченка. Ми, буває, ловимо якісь кораблі, які намагаються сто “кубів” дизеля кудись переправити чи важкі дистиляти, але це не макроекономічні обсяги.

Тож ситуація вимагає перегляду макропрогнозу і більш реалістичного погляду на індикативи. Щоденне завдання керівників регіональних митниць — щоб у них зростала митна вартість несировинних товарів, оскільки ціни на споживчі товари зазвичай зростають, на відміну від сировинних. Те саме стосується зборів з долару — певні резерви там все ще є.

Що вдалося і що не вдалося виконати із тих пріоритетів, які у вас були на початку роботи?

Згідно з опитуванням, яке я бачив наприкінці 2019 року, аж цілих 2% українців довіряють митниці. Гірше лише у прокуратури і судів. Цю “скалу” потрібно лупати не один рік. Це не виправдання, просто треба розуміти, що реформа митниці, правоохоронних органів чи Нацбанку не здійснюється миттєво. Сценарій, коли заходять десять людей і все змінюють в одну мить, не працює Все має працювати щомісяця краще Наша реформа має п'ять блоків, по більшості ми рухаємося без відставання. Функціональна реформа, тобто створення нової митниці і виокремлення її з ДФС — це вже зроблено. До того ж Рада прийняла закон про створення єдиної юридичної особи на митниці — сподіваємося, до кінця вересня митниця запрацює вже в “новому статусі”, хоча це ще не кінець реформи. Ще десь рік будемо оптимізувати структуру: майно, персонал тощо. Це база для підвищення ефективності, тут насамперед орієнтуємося на НБУ. Це займе мінімум рік, а то й більше.

По блоку інфраструктури ми провели повний аудит всіх процесів, склали дорожню карту і отримали мінімально необхідне фінансування для її реалізації. Цього року мають реконструювати 12 пунктів пропуску. Звісно, не хотілося б, аби коронавірус якось на це вплинув. Поки що рухаємося за планом. Єдине питання — реалізація польського міждержавного кредиту на реконструкцію трьох пунктів пропуску, він вимагає законодавчих змін. Сподіваюся, зміна уряду зрушить з місця це питання. Скануючі системи, як я і обіцяв, впроваджені в кінці минулого року. Не панацея, проте кількість порушень це зменшує.

По ІТ ситуація трохи складніша, ніж ми гадали: є виклики щодо стану інфраструктури ІТ. Ми вже знайшли донорів, оголосили тендери — перші вже завершилися. Можливо, будуть відхилення від грудневого плану на пару місяців. Зараз ми концентруємося на відсутніх сервісах: кабінет користувача, блок бізнес-аналітики, портал для користувачів послуг митниці, доробка єдиного вікна з точки зору журналу морського пункту пропуску.

Були певні затримки по HR. На жаль, довше, ніж очікувалося, змінювали законодавство, ще й досі не затвердили підзаконку, але ми вже близькі до того, щоб оголосити, які будуть нові оклади і зарплати в інспекторів. Напрацьовуємо алгоритм переатестації, після якої інспектори зможуть підписати нові контракти і отримувати підвищену платню.

Коронавірус може внести зміни в цей графік — проводити масову переатестацію в цей час було б недоречно.

По блоку міжнародної співпраці займаємося налагодженням зв’язків, тому мені болісно читати критику колишніх митників: мовляв, чого це ми їздимо по різних країнах, треба вдома сидіти і зберігати “державницьке обличчя”. Ні, треба завойовувати довіру іноземних колег, а вона не дуже висока, на жаль. Обмін інформації і взаємне визнання певних перевірок — це питання довіри. Оновлюємо угоди з країнами-сусідами, будуємо централізовану систему інформаційних запитів, ініціюємо приєднання до європейської системи SID+.

До речі, лише Одеська митниця має наразі нового очільника?

Очікуємо на затвердження керівника Поліської митниці, який також пройшов конкурс — пан Панчук (Євгеній Панчук, перший заступник начальника Рівненської митниці ДФС — ІФ). Нові конкурси не можемо оголосити — зараз пауза. Вступив в силу новий закон із новими окладами на митниці, та для цього Кабмін ще має затвердити підзаконку з kpi та іншими вимогами. Тому цей місяць ми не можемо ні оголошувати конкурси, ні переводити когось. Щойно затвердять підзаконку, оголосимо новий блок конкурсів.

Як часто до Вас звертається бізнес, щоб в “ручному режимі” вирішити проблеми з оформленням чи затримкою вантажів, як, приміром, це сталося з “Текстиль-контактом”?

Досить рідко. Питань у “білого” бізнесу майже нема. Робота митниці не стала ідеальною для “білих” імпортерів, і питання, які у них виникають, носять несистемний, унікальний характер. “Білий” бізнес відчуває, як мені здається, що з митницею можна працювати без хабарів, що з нею є онлайн-зв’язок. Ми запустили ІТ-систему скарг і нормальну CRM-систему, де все це зберігається. У нас, як на мене, навіть неймовірно висока оцінка результатів розгляду скарг. Для експортерів і імпортерів ситуація явно покращується. У четвертому кварталі торік до бізнес-омбудсмена на митницю надійшло 10 скарг, хоча щодня на митниці проходять тисячі операцій. Це не вихваляння “ми всі перемогли”. Інциденти є, ловимо перевертнів у своїх лавах, але тут ми точно на правильному шляху.

У нас є складніші сегменти — зокрема автоімпорт. Все ще не узгоджене питання з точки зору постійної напруги і критики митних платежів — це вже правила гри, які встановлюють депутати. Втім, мені хотілося б покращити процедуру митного оформлення. Бачу велике навантаження на інспекторів, вони займаються купою складної і неінтелектуальної роботи. З іншого боку, є велика дискреція: як оцінити б/у “Фольцваген Гольф”, визначити, скільки разів він побитий тощо. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики напрацьовує цілу низку законопроектів в цьому плані. Ми теж не гаяли часу: попрацювали із внутрішніми ІТ-системами, укладаємо договори з міжнародними базами даних. В ідеалі система має бути на 90% автоматизованою.