Калетнік та Хомутиннік переграли Януковича

У вівторок 13 березня у Верховній Раді відбулась остання дія фарсу під назвою “прийняття Митного кодексу України з пропозиціями Президента України”.

Протягом якихось 45 хвилин законопроект № 8130-д був розглянутий і благополучно прийнятий народними депутатами. Але всупереч твердженням про те, що він приймався з урахуванням пропозицій президента, проголосована редакція Кодексу суттєво відрізняється від того, що хотів бачити Віктор Янукович, який ветував першу версію Кодексу в кінці грудня 2011 року.

“З урахуванням пропозицій Президента України до документа внесено 148 поправок. Зокрема: ...виключено митну брокерську діяльність з числа видів діяльності, на здійснення яких митними органами відповідно до Митного кодексу надаються дозволи, залишивши в силі діючий порядок ліцензування митної брокерської діяльності; ...скорочено з 3 років до 2 місяців строк застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил у вигляді конфіскації товарів і транспортних засобів”, — йдеться в офіційній заяві, що оприлюднена на сайті парламенту.

Насправді, народні депутати, напевно не без допомоги представників Держмитслужби, зробили все можливе, щоб не врахувати максимальну кількість зауважень президента — хоча більшість з них в цьому конкретному випадку можна було тільки вітати.

Для цього вони пішли хитрим шляхом, скориставшись нормою регламенту, яку ніколи не використовували до цього. Раніше, якщо глава держави ветував закон, Верховна Рада могла або прийняти зауваження, або подолати вето. Але з недавніх пір в регламенті з'явилася третя можливість — доопрацювати.

9 лютого 2012 депутати скористалися новою нормою регламенту, і направили ветований президентом закон на доопрацювання в Комітет ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, який очолює Віталій Хомутиннік.

“Враховуючи те, що новий Митний кодекс є максимально наближеним до європейських і світових стандартів, його швидке введення в дію відповідає інтересам як бізнесу, так і держави в цілому”, — так відрекомендував новий кодекс сам Хомутиннік.

Як депутати допомогли митникам

“Доопрацювання” вдалося на славу. Депутатам повернули назад значну частину положень, які в Адміністрації президента назвали такими, що: “порушують конституційні гарантії права власності”, “ускладнюють митні процедури”, “порушують взяті Україною міжнародні зобов'язання”, “збільшують корупційні ризики, пов'язані з діяльністю митної служби”.

Тобто, практично вперше ми маємо прецедент, коли парламент “прокинув” Віктора Януковича.

До речі, проголосований текст Кодексу не обов'язково буде остаточним. В усякому разі, між голосуванням за прийняття цього Закону, що відбулися 3 листопада 2011 року, і появою під ним підпису спікера Володимира Литвина, документ вже суттєво видозмінився. І назвати внесені тоді поправки технічними язик повертається хіба що у парламентарів.

В разі появи таких “технічних” поправок і цього разу, вони напевно не підуть на користь суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Поки що, перекручені норми, що регулюють порядок визначення митної вартості. Наприклад, декларантів зобов'язали заявляти митну вартість або самостійно визначену, або таку, що скоригована за результатами контролю, проведеного митним органом. Зрозуміло, що поки норовливий декларант не погодиться з митною вартістю, розрахованою митниками, він свій товар не отримає.

Ця норма абсурдна з усіх точок зору — окрім точки зору самих митників. Вона робить безглуздою саму процедуру винесення рішення про коригування митної вартості митним органом. Навіщо виносити рішення, якщо декларант сам вкаже потрібну суму в декларації?

Це рівнозначно тому, що після податкової перевірки податківці не самі виносили б рішення про донарахування податків, а вимагали від перевірених підприємств самостійно вказувати донараховану суму в декларації. І відмовитися від такої вимоги було б не можна, оскільки його виконання було б обов'язком платника податків.

До речі, вже зараз голова податкової Олександр Клименко. На питання, чому податківці примушують підприємства платити податки авансом, він відповів: “та це не аванс, вони самі захотіли заплатити більше податків”.

Але якщо справа все ж дійде до винесення рішення про коригування митної вартості, то і тут підприємства очікує сюрприз. Для такого рішення не передбачено ні процедури, ні навіть терміну вступу в силу з моменту винесення. Це робить неможливим оскарження такого рішення.

Нарешті, при визначенні митної вартості митники отримали право вимагати від декларанта подання “всіх даних”. Проте ні переліку, ні навіть визначення таких даних Кодекс не містить. Це відкриває безмежні перспективи для митників, які зможуть на свій розсуд корегувати митну вартість.

Як митники допомогли депутатам

Всі описані ноу-хау пов'язані з визначенням митної вартості, та безпосередньо стосуються розширення можливостей митниці та її керівництва. Тому що чим більша митна вартість, тим більші суми мита та ПДВ можна нарахувати — а значить, і сума “відкату” за врегулювання справи зростатиме. А цього дорогого коштує.

Схоже, ціною цього питання стало розширення переліку транзитних товарів (як для внутрішнього, так і для наскрізного транзиту), що підлягають так званому “фінансовому забезпеченню”.

Мова йде про те, що відкриваються найширші перспективи заробітку для банківських установ. Але не для всіх.

Подейкують, що за відкриті йому нові можливості глава Держмитслужби Ігор Калетник погодився зробити взаємну послугу голові Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталію Хомутинніку.

Останній власного банку не має, зате є кумом власника “Брокбізнесбанку”, що входить до групи найбільших, — Сергія Буряка. Разом вони контролюють також компанію “Брокбізнесстрахування”.

На практиці, перелік товарів, що підлягають фінансовому забезпеченню, буде визначати Держмитслужба. Безумовно, цей перелік має затверджуватися наказом Міністерства фінансів, але навряд чи Мінфін буде лізти в деталі процесу. Швидше за все, він відразу або за якусь послугу затвердить запропонований список.

При цьому, будь-які критерії для визначення переліку відсутні. Допущені до процедури забезпечення банки будуть мати дуже гарний прибуток, нічим не ризикуючи.

Скажімо, імпортер задекларував в Чопі товару на 100 млн грн, і повіз його транзитом до Дніпропетровську з усіма належними процедурами контролю. Ризик для банку — нульовий, тому що товар опечатаний і опломбований, а за зрив пломб передбачена сувора відповідальність. Зате комісійні з подібної операції становлять кілька мільйонів гривень.

В масштабах, які проходять через країну за рік, це можуть бути вже кілька мільярдів гривень.

Особливості “врахування” деяких пропозицій Президента

Що не помітив Президент

Деякі унікальні положення не довелося навіть “допрацьовувати” — вони не були помічені в Адміністрації президента. Найбільш небезпечним з них, напевно, є можливість конфіскації автомобілів перевізників у разі виявлення контрабанди та деяких інших порушень митних процедур.

Зазначимо, що перевізники не повинні, і як правило не можуть знати, що вони везуть.

Отже, хочете купити недорого нову фуру — звертайтеся до митників. Обираєте потрібну, митники “знаходять” контрабанду — і справа зроблена.

А якщо не буде покупця зі сторони, заплатить власник фури. Йому ж треба на чомусь працювати.

В останній версії Кодексу нібито відсутня ще одна корупційна норма. Тобто, її немає, але вона активно просувалася вона, і може з'явитися в останній момент.

Ця норма (що не існує зараз) визначає умову для отримання дозволу на здійснення митної брокерської діяльності. Такою умовою є наявність у підприємства фінансової гарантії виконання зобов'язань митного брокера на користь держбюджету на суму не менше 300 тис євро! Тобто, компанія має заздалегідь декларувати, скільки мита та ПДВ вона збере.

Щоб була зрозуміла абсурдність, скажімо, що митний брокер — це бізнес, і його обороти гарантувати неможливо. Сьогодні зобов'язання митних брокерів перед держбюджетом обмежуються штрафами за порушення митних процедур, які не можуть перевищувати 30-40 тис грн.

Але це неможливо лише якщо в ринкових умовах. Якщо ж долучити адміністративний ресурс, подібні гарантії стають реальними.

Коли б вищевказана норма вступила в силу, представники Держмитслужби, дуже зацікавлені в її існуванні, обмежилися б роботою з 2-3 “своїми” брокерами на всю країну. Їх оберти зросли би дуже суттєво.

По факту, у багатьох одеських портах митники вже сьогодні працюють з обраним числом особливо наближених брокерів. Десятки інших брокерів не отримують клієнтів — просто тому, що вони не мають правильного контакту на митниці, і не можуть забезпечити проходження вантажу без проблем.

Напевно, що багато хто з митників зацікавлений, щоб цей порядок закріпити на законодавчому рівні. Отже, може так статися, що в ході внесення “технічних” поправок перед підписанням Кодексу Володимиром Литвином, ці норми знову можуть з'явитися.

Безумовно, президент може в черговий раз накласти вето на Кодекс. Але навіть у цьому випадку пан Калетнік і Ко в програші не залишаться. Вже зараз, в умовах дії нинішнього Митного кодексу, у них до автоматизму відпрацьовані всі механізми, пов'язані з визначенням митної вартості, товарної позиції “шлюзів”, через які пропускаються ті чи інші види товару, та інші пункти, які допомагають оформляти вантажі так, як потрібно.

Андрій ВИШИНСЬКИЙ