Гра в монополію. Як олігарх Курченко пов'язаний з промисловістю окупованого Донбасу?

Після псевдовиборів на непідконтрольних Україні територіях Донбасу, здавалося б, нічого не змінилося. Однак перестановки у верхівці угруповання бойовиків “ДНР” свідчать про те, що реальні важелі управління економікою тепер остаточно в руках загадкової структури “Внешторгсервис”, яку пов’язують із українським олігархом-втікачем Сергієм Курченко. Що буде з великими підприємствами Донбасу і якого роду економіку будує Кремль на окупованій території? З'ясовували журналісти спеціального проекту Радіо Свобода “Донбас.Реалії”.

Псевдовибори на окупованому Донбасі пройшли без сюрпризів. До влади в Донецьку прийшов колишній, так званий, в.о. голови незаконного угруповання “ДНР” Денис Пушилін. І оголосив новий курс — на розвиток економіки.

“Інтегруючись в економіку Російської Федерації, ми не хочемо бути споживачем або дотаційним регіоном. Донбас здатний не тільки заробляти на себе, але і бути попереду багатьох стійко розвинених держав”, — заявив Пушилін після “виборів”.

Повноваження щодо розвитку економіки Пушилін делегував так званому “прем’єр-міністру ДНР” Олександру Ананченко.

Бойовик, командир батальйону “Восток” Ходаковський у своєму Telegram-каналі написав, що перед приїздом в Донецьк Ананченко працював в одній з великих російських корпорацій з інтересами в Сибіру і офісом в Москві.

Але окрім цієї, згадок про Ананченка практично немає. Навіть на медіаресурсах незаконного угруповання “ДНР” немає його жодної офіційної фотографії. Лише одна — в профіль, на світлині він з громадянином Росії Володимиром Пашковим — екс-віце-губернатором Іркутської області.

Олександр Ананченко і Володимир Пашков

​Тепер Пашков в Донецьку, очолює впливову структуру ЗАТ “Внешторгсервис” та “розвиває республіку”.

“Внешторгсервис” — фірма з південноосетинською реєстрацією. З минулого року керує практично всіма шахтами і заводами на окупованій території. Видобуте вугілля і готовий метал потім потрапляють у Росію — без відома українських власників захоплених підприємств.
“Ми моніторимо і залізничну інформацію, і митну статистику. І судячи з даних, які ми бачимо, щомісяця близько 400-500 тисяч тон вугілля з тимчасово окупованої території перетинають кордон з Російською Федерацією”, — розповідає керівник офісу глави “ДТЕК ЕНЕРГО” Денис Діденко.

А ось монополістом на постачання і продаж продукції з окупованих районів Донецької та Луганської областей стала фірма “Газ-альянс” українського олігарха-втікача Сергія Курченка. Навесні цього року Міністерство економіки Росії заборонило іншим трейдерам контактувати з угрупованнями “ЛНР” і “ДНР”. Ображені російські фірми навіть написали колективного листа Володимиру Путіну.

 

 

 

 

 

 

 

 

“Цим рішенням нас просто витісняють з ринку і передають наш бізнес одній компанії — ТОВ “Компания “Газ Альянс”. Фактично, бізнес монополізується однією компанією, яка буде диктувати умови як постачальникам на території “ЛНР” і “ДНР”, так і покупцям”, — йдеться у листі.

Монополізація промислового Донбасу

Структури Курченка сьогодні фактично контролюють всі промислові гіганти непідконтрольного Донбасу, кажуть експерти.

“Я в цьому абсолютно переконаний... Тільки той, хто вмів робити бізнес на тій території, може продовжувати його там робити. Треба не забувати, що бізнес там теж був монополізований. Тобто була одна монополія, а сьогодні цю монополію перепорядкували”, — зауважує директор Українського інституту майбутнього Ігор Андрусів.

Під владою Пушиліна процес монополізації тільки прискорився. Один з перших указів, який він підписав у якості так званого в.о. “глави ДНР” — передача “Внешторгсервис” Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату.

Фактично ліквідовано торговий дім “Вугілля Донбасу”, що був підконтрольним колишньому поплічнику вбитого Захарченка — Олександру Тимофєєву (“Ташкент”). У підсумку всі фінансові потоки остаточно переходять з-під контролю місцевих бойовиків до рук російським бенефіціарам “Внешторгсервису”, зауважує аналітик “Кальміуської групи” Віталій Сизов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Це як Ост-Індійська компанія, колоніальна. Буде управління: десь номінальний місцевий вождь, нібито який представляє інтереси місцевого населення, і така величезна корпорація, яка буде займатися зароблянням грошей”, — каже Віталій Сизов.

“Внешторгсервис” не під санкціями з боку України

Але мешканці окупованої території навряд чи підозрюють, що відтепер сусідня Росія напряму викачує ресурси Донбасу. На питання журналістів “Донбас.Реалії” — що треба зробити, щоб запрацювала промисловість і з’явились робочі місця, деякі мешканці Донецька кажуть — мир та потік інвестиції з Росії.

— Вливання грошей російських сюди. Бізнесменів, саме бізнес зазивати сюди. Заводи запустити, більше нічого!
— Якщо будуть інвестиції, будуть запускатися фабрики, заводи та інше.
— Ну по-перше, наша держава повинна бути визнаною. А потім наші руки-голови. І вперед.
— Щоб мир настав, швидше за все. Тоді будуть робочі місця і зарплата.

“Внешторгсервис”, як і структури олігарха Курченка — у “чорному списку” Міністерства фінансів США. Щоправда, в українському списку санкційних підприємств, цей єдиний монополіст, що заробляє на українських підприємствах на окупованому Донбасі, чомусь не значиться.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ “ДОНБАС.РЕАЛІЇ”:

Андрій ДІХТЯРЕНКО