Гіперінфляція — дуже нереалістичний сценарій

Ми не купували цінні папери ані на первинному, ані на вторинному ринку з 2016 року. Але ситуація з війною все змінила, ми чітко зрозуміли, що для фінансування критичних потреб держави потрібна підтримка з боку НБУ. Упродовж березня-травня Нацбанк придбав у Мінфіна ОВДП на 120 млрд грн.

Це третина чи навіть більше від суми дефіциту бюджету за цей період.

Навіть більше.

Як це впливає на інфляцію?

Основним ефектом є наявність дефіциту державного бюджету як такого. Мінфін генерує більше 100 млрд грн дефіциту на місяць. На стільки грошей Мінфін постачає в економіку більше, ніж забирає в бюджет. 

Це додатковий сплеск ліквідності, він створює додатковий попит в економіці. З одного боку, це дає можливість економіці пристосуватися до нових реалій, але з іншого — досить суттєво штовхає вгору ціни. 

Значною мірою ми мінімізуємо цей ефект завдяки фіксації обмінного курсу. Ми продаємо валюту через банки і відповідно забираємо гривню з економіки. Це дозволяє нівелювати ефект високого бюджетного дефіциту.

Але ми розуміємо, що НБУ не може нескінченно фінансувати бюджет. Це створює і девальваційні, і інфляційні ризики у тривалій перспективі. Це знижує довіру і до НБУ, і до Мінфіну. Тому ми і очікуємо, що Міністерство фінансів відреагує на підвищення облікової ставки збільшенням дохідності за ОВДП. І це дасть змогу збільшити обсяги ринкового фінансування, а отже — мінімізувати ризики.

“Не варто очікувати підвищення кредитних ставок”

На чому банки зараз будуть заробляти принаймні 15-20% річних, щоб підвищити ставки по депозитах до такого рівня?

Перш за все зростуть доходи банків по депозитних сертифікатах НБУ. До підвищення нашої облікової ставки вони отримували 9% на залишки своїх вільних коштів, тепер вони отримуватимуть 23%.

Якщо Міністерство фінансів підніме ставки за ОВДП, то цей інструмент стане привабливим і для банків. 

Чи буде підвищення кредитних ставок? До якого рівня?

В поточних умовах не варто очікувати значного підвищення кредитних ставок.

По-перше, вартість фондування для банків лишається низькою, ураховуючи ставки за виданими раніше депозитами. Тому навіть якщо зараз банки піднімуть ставки за депозитами, це не означатиме, що на такий самий відсоток зросте загальна вартість коштів банківської системи.

По-друге, ставки і так зросли через війну. Через неї значно зросли ризики неповернення кредитів, і цей ризик банки вже вклали у вартість кредитування. 

По-третє, банки конкурують за якісних позичальників, і це також стримуватиме зростання ставок за кредитами.

І по-четверте, більша частина кредитування зараз за зрозумілими причинами здійснюється у межах держпрограм, ставки за якими є фіксованими.

Якою зараз є якість кредитного портфеля банків?

Обсяг непрацюючих кредитів у березні-квітні зріс на 4,6 млрд грн — банки почали поступово визнавати погіршення якості кредитів, спричинене війною. Тож частка непрацюючих кредитів у банківській системі також зросла — до 27,4% на 1 травня порівняно з 27,1% на 1 квітня. Але вона є нижчою, ніж на початку року — 30% на 1 січня.

Необхідність формувати значні резерви під очікувані збитки й зумовила збиток банківського сектору за підсумками січня-квітня, попри його операційну прибутковість.

За нашими оцінками, надалі якість кредитного портфелю погіршуватиметься, ураховуючи виклики війни, серед яких і зниження зарплат або втрата роботи громадянами, і фізичне знищення підприємств наших виробників. Але ми не застосовуватимемо до банків заходи впливу за недотримання вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану, а після його закінчення — надамо банкам достатньо часу для відновлення стійкості.

“Бачимо посилення тиску на гривню”

Скільки зараз НБУ продає на ринок валюти і скільки купує? 

В березні чистий продаж валюти НБУ становив $1,8 млрд, в квітні — $2,2 млрд, в травні — вже $3,4 млрд. Ми бачимо посилення тиску на гривню. Це стало однією з головних причин, чому ми були змушені переходити до активної процентної політики. 

Валюту купує переважно бізнес чи населення?

Насамперед імпортери. В травні для цілей імпорту ми продали приблизно $4,3 млрд. Тоді як купівля банками валюти у свою валютну позицію становила $2 млрд. Частина цих коштів якраз була направлена на розрахунки з міжнародними платіжними системами, потреба в яких виникає з огляду на витрати та зняття готівки з гривневих карток за кордоном.

Чи буде подальша девальвація?

На початку війни НБУ заморозив курс на рівні 29,25 гривень за долар для товарів критичного імпорту. І обмежив верхню планку для курсу за операціями на міжбанку на рівні “офіційний курс +1%”. Це дає можливість стримувати ціни в Україні, оскільки 90% товарів, що ввозяться, зараз є критичним імпортом.

Ми чудово розуміємо що фіксація курсу створює певні дисбаланси в економіці, але поки що ми маємо можливість ці дисбаланси закривати за рахунок підтримки від міжнародних партнерів.

Рано чи пізно ми будемо повертатися до гнучкого курсоутворення. І зараз ми намагаємося створити передумови для того, щоб мінімізувати турбулентність під час цього переходу. 

Але ж 29,25 грн/$ стосується суто критичного імпорту. Фізосіб це не стосується.

Є обмежене коло операцій, для здійснення яких фізичні особи можуть купити валюту за таким же курсом. Це лікування, навчання, інші критичні випадки, коли потрібна валюта. Це також купівля товарів військового призначення з визначеного переліку: каски, бронежилети та інше. 

Якщо ж ви хочете перекласти свої гривні у валюту — для цього можна використовувати готівковий курс. Так, курс не привабливий. Але зараз такий ринок.

На якому зараз рівні міжнародні резерви Нацбанку і на скільки їх вистачить для закупівлі критичного імпорту?

$25,1 млрд на кінець травня. Цих резервів вистачає щонайменше на 5 місяців імпорту. Цей рівень виглядає досить адекватнім і достатнім.

 

Скільки з початку повномасштабної війни міжнародні партнери надали фінансової підтримки?

Майже $6,5 млрд. Практично повністю ці кошти пішли на підтримку держбюджету. Плюс досить значною була підтримка через канал гуманітарної допомоги, постачання військової техніки. Але тут оцінити масштаби набагато складніше.

Також, наприклад, Центральний банк Польщі виділив нам $1 млрд через механізм валютного свопу. Ми досі не активували цей інструмент, але в нас є така можливість, якщо буде необхідно збільшити свої міжнародні резерви.

Тобто в міжнародні резерви НБУ нічого не находило?

Уряд отримав $6,5 млрд і далі обмінював їх на гривню, аби виконати необхідні бюджетні виплати. Звичайно, ця валюта надходила в міжнародні резерви НБУ. Але після того, як Мінфін витрачає цю гривню, вона потрапляє на валютний ринок і НБУ відповідно продає валюту зі своїх резервів.

 

 

“Війна — це точно катастрофа”

Які зараз в Україні ділові настрої?

Зараз ми бачимо, що економіка оговтується після шоку перших тижнів війни. На початку березня не працювало близько третини підприємств, а на кінець травня — вже 14%. Але, звісно, більшість з них працює на менших обертах, ніж до війни.

По Києву, наприклад, ми бачимо відновлення діяльності сектору послуг. Якщо в березні в Києві працювало менше 500 підприємств, то в кінці травня їх було вже більше 3000. 

Якщо подивитися на кількість працюючих відділень Нової пошти, Розетки, Епіцентру, то у них працюють вже близько 85-90% точок. Хоча зрозуміло, що швидше за все просідання в обсягах продажів досить суттєве. Це, наприклад, видно по ресторанних закладах, де оборот тепер становить 65-70% від довоєнних часів.

Скільки до війни припадало промислового виробництва на Маріуполь, Херсонську та Запорізьську області? 

Мені здається, оцінювати втрати для економіки лише тим, скільки та чи інша область виробляла до війни — не зовсім коректно. З економічної точки зору проблема не лише в тому, шо ми втрачаємо території та виробничі потужності, а ще й розриваються виробничі звʼязки між регіонами. Саме тому ми бачимо падіння випуску не тільки в тих регіонах, які охоплені бойовими діями, а й в решті областей.

Який ваш прогноз по падінню ВВП на 2022?

Ми очікуємо цього року падіння економіки щонайменше на третину. 

Звучить як катастрофа. Як це відібʼється на добробуті наших громадян?

Війна це точно катастрофа, в тому числі економічна. Це менше відчувається в Києві чи в західних областях України, але в тимчасово окупованих це відчувається сильно. 

Але падіння ВВП не обовʼязково означає симетричне зниження показника споживання. Так, тепер у нас набагато менше продукції виробляється всередині країни, але завдяки міжнародній підтримці (гуманітарна допомога, фінансові ресурси) споживання падає не так стрімко. 

Якою зараз НБУ бачить економічну ситуацію в світі?

Світ дуже сильно потерпає через цю війну. Зокрема через зниження поставок продовольства, особливо в країни Близького Сходу та Африки. Так само світ страждає від проблем з постачанням енергоресурсів. Вартість залучення ресурсів для країн, що розвиваються, також зростає. Загалом все це може спричинити другу хвилю міграції в Європу. 

Плюс багато країн в європейському регіоні змушені збільшувати свої воєнні бюджети. Також світ бореться з проблемою високої інфляції. Низькі темпи економічного зростання плюс висока інфляція створюють великі проблеми для центральних банків. 

Тому світ має бути сильно зацікавлений, щоб якомога швидше закінчити війну і повернутися до системи глобальної безпеки, яка унеможливлює такі події у подальшому.

Чи слідкуєте ви за економікою Росії?

Економіка Росії дуже сильно страждає від санкцій. Однак запас міцності є досить значним і розраховувати на те, що завтра відбудеться фінансово-економічний колапс в РФ точно не варто.