Голова НКРЕКП Оксана Кривенко: “Ми не аналізуємо видобуток вугілля. Це все, що я можу вам сказати”. Частина 1

Національна комісія з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) встановлює правила роботи для компаній, сукупний дохід яких складає більше 500 млрд грн.

Оксана Кривенко стала членом цього органу за новим законом про енергетичного Регулятора в травні. 6 червня її було обрано головою НКРЕКП.

Перед цим вона працювала заступником директора нафтогазового департаменту Комісії, була на хорошому рахунку у попереднього керівника Регулятора — Дмитра Вовка.

Із заяв і рішень Кривенко за півроку можна зробити висновок, що її діяльність повністю наслідує концепцію зміни регульованих сфер Дмитром Вовком. Приблизно так воно і є.

НКРЕКП під її головуванням не відмінила методологію формування тарифу для теплової генерації, відому, як формула “Роттердам+”, або “чайові для Ахметова”. Вона, так само як і Вовк, періодично конфліктує з НАК “Нафтогаз України” та має проблеми з набранням чинності рішень Комісії через дії прем'єра Володимира Гройсмана.

Втім, є і відмінності. В кабінеті голови Комісії, який раніше займав Вовк, в око кидається рожевий калькулятор зі стразами. Мабуть, таких кольорів тут не було ніколи. Всі попередні голови Регулятора були чоловіками.

А над робочим столом, замість портрету президента Петра Порошенка, який висів там за часів Вовка, висить Герб України. Портрет президента, який і за новим законом про Регулятора формує склад Комісії, переміщено на стіл. З порогу він не помітний.

В першій частині інтерв'ю Кривенко відповідала на питання про політичний вплив на рішення Комісії, про формування оптової ринкової ціни електроенергії та про запуск ринку електроенергетики з 1 липня 2019 року.

ПРО ПОЛІТИКУ

 

- З моменту обрання вас головою НКРЕКП, вас прив'язували до попереднього голови Комісії Дмитра Вовка, який в свою чергу, був креатурою президента Петра Порошенка. Ви часто спілкуєтесь з президентом, або з Дмитром Вовком?

— Я працюю в Комісії з 2001 року. Розпочинала ще за часів Продана (Юрій Продан був головою НКРЕ з 2001 по 2004 рік, в 2007-2010 та в 2014 роках очолював міністерство енергетики — БЦ).

Так дійсно, членом НКРЕКП мене призначив Президент. Я зустрічалась з ним при призначенні. Коли мене було обрано головою, ще було декілька урочистих заходів, де ми зустрічались з керівниками вищої ланки.

Згідно закону, я письмово звертаюсь до Адміністрації Президента в разі необхідності відрядження, наприклад. Особистих зустрічей з Президентом в мене не було.

Що стосується спілкування з Дмитром Вовком. Він мій колишній керівник, та попередній Голова Комісії. Є адміністративні та інші питання, в яких потрібна історична пам'ять керівника. Я до нього зверталась з такими запитаннями.

- Чи існують регуляторні рішення, по яким у вас були серйозні протиріччя з Вовком, коли він був головою НКРЕКП?

— Конструктивні діалоги я не можу назвати протиріччями. Свою думку у нас може висловлювати будь-який працівник. Обговорюючи певні рішення Комісії, я висловлювала свою точку зору. Вона могла не збігатись з думкою керівника. Але, навіть, були ситуації, коли я могла довести свою точку зору, яка згодом була прийнята.

- Можете привести приклад?

— Здебільшого це стосувалось ситуації, коли ми імплементовували вторинне законодавство про ринок природного газу. Конкретний приклад не наведу, адже їх було багато.

 — Я до того, що ви продовжуєте робити все, що робив Вовк.

— Згідно Закону Члени Комісії приймають рішення колегіально за поданням апарату. Так воно відбувається і сьогодні.

- В мене склалось враження, що у Дмитра Вовка був авторитарний стиль керування Комісією. Ви згодні з цим?

— Будучи його підлеглою, я б так не сказала.

ПРО КОМУНІКАЦІЮ З УЧАСНИКАМИ РИНКУ

 

- Деякі керівники учасників ринку жаліються, що не можуть зустрітися з вами для того, щоб обговорити питання щодо реформування ринків. Чому ви їх ігноруєте?

— Я хочу відповідально заявити, що персональних зустрічей я з керівниками ліцензіатів не проводила. Але, звичайно, без таких зустрічей неможливо регулювати ринок.

Законом передбачена можливість таких зустрічей за участі, як мінімум, двох членів Комісії, або двох директорів департаментів Комісії.

В такому форматі я зустрічалась майже зі всіма керівниками крупних ліцензіатів, зокрема НАК “Нафтогаз України”, АТ “Укртрансгаз”, НЕК “Укренерго”, ПрАТ “Укргідроенерго”. Виключенням є керівник НАЕК “Енергоатом”, він такої зустрічі не ініціював.

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОФІЛЬНОГО ЗАКОНУ

- Довгий час Комісія не могла імплементувати норми закону про енергетичного регулятора. Цей документ передбачав інституціональну незалежність — скасовував необхідність погоджувати рішення з іншими органами влади. Чи має сьогодні НКРЕКП таку незалежність?

— Вона є. І вона полегшує роботу Комісії. Правда, все одно є антимонопольне законодавство. Багато документів ми погоджуємо з Антимонопольним комітетом (АМКУ).

Якщо рішення стосуються регулювання виключно природних монополій, вони не потребують погодження з АМКУ.

З одного боку значно полегшило роботу те, що ми не реєструємо документи в Мінюсті. Раніше для цього витрачались додаткові зусилля. З іншого боку, погодження в Мінюсті допомагало відшліфувати рішення за формою і змістом. Вони були — як друге око.

- Після набрання чинності закону про регулятор основною проблемою стало те, що видання Кабміну “Урядовий кур'єр” не публікує рішення Комісії, без чого вони не можуть набути чинності. Ця проблема досі існує?

— Дійсно, невчасний друк документів заважає. Сьогодні ненадрукованими є більше 30 рішень НКРЕКП. Хоча останнім часом вони більш інтенсивно почали друкувати.

Влітку була ситуація, коли ми корегували тарифи на тепло в меншу сторону, а вони не друкували. І споживачі, поки рішення не набули чинності, мали сплачувати за більшими тарифами.

- Як офіційна аргументація “Урядового кур'єру” з приводу того, що вони вчасно не друкують рішення КНРЕКП?

— Офіційно вони пояснюють, що недостатнє фінансування. Але у нас на цей рік не було передбачено фінансування друку в газеті “Урядовий кур'єр”. Ми як бюджетна організація, не можемо порушити бюджетні процедури. Спрямування коштів на цілі, які не передбачені нашим кошторисом, неможливе.

- Ви бачите в цьому намагання прем'єра Володимира Гройсмана мати вплив на рішення Комісії?

— Ну... (зітхає — БЦ). Дійсно, легко друкуються ті рішення, по яким у Кабінету міністрів або у газети “Урядовий кур’єр” не виникає сумнівів.

ПРО ЗАРОБІТНІ ПЛАТИ В КОМІСІЇ

- Чи запроваджена матеріальна незалежність НКРЕКП? Які зараз середні зарплати у директорів департаментів Комісії?

— Сьогодні законом передбачена шкала, яка прив'язана до мінімальної заробітної плати. Але примітками до Бюджетного Кодексу зазначено, що шкала для бюджетних організацій прив'язана до прожиткового мінімуму, який вдвічі менше за мінімальну заробітну плату.

У 2018 році прожитковий мінімум складає 1762 грн.

Для директорів департаментів Комісії передбачений оклад в розмірі 24 мінімальних зарплат до оподаткування. Але реально це 24 прожиткових мінімуми. Тобто, директор департаменту, без доплат за стаж та премій, отримує чистими близько 34 тисяч гривень на місяць.

Все одно, це більш конкурентна зарплата, ніж була. Коли ми проводили конкурси, у нас було вже багато кандидатів. Стало легше знайти спеціалістів.

- Як формується бюджет комісії? Вже запроваджена норма про те, що він наповнюється не з держбюджету, а за рахунок обороту всіх ліцензіатів?

— Так. Сьогодні Комісія встановлює внески за регулювання. Цей відсоток не може перевищувати 0,01% від чистого доходу суб'єктів регулювання.

Ми формуємо та направляємо свій бюджет в Міністерство фінансів, а потім захищаємо їх в Бюджетному комітеті Ради. Ці кошти закладаються в спецфонд держбюджету. А потім ліцензіати сплачують установлений відсоток плати за регулювання.

На перший квартал 2019 року ми затвердили відрахування на рівні 0,0078% від доходу кожного ліцензіата.

- Навіть за новим законом про Регулятор остаточне рішення щодо призначення членів НКРЕКП приймає Президент. Навесні діючий Президент країни може бути змінений. Ваші дії в такому разі? Підете у відставку, чи продовжите відпрацьовувати свій п'ятирічний термін?

— Перш за все, каденція членів НКРЕКП складає шість років. Звісно, я залишусь. Законом передбачена чітка норма, що зміна Президента не є підставою для звільнення членів НКРЕКП.

 

ПРО ЗВИНУВАЧЕННЯ В КОРУПЦІЇ

 

- Я бачу ситуацію, коли йдуть війни в трикутнику: керівництво НАК “Нафтогаз України” на чолі з Андрієм Коболєвим, “Регіональна газова компанія” (РГК) Дмитра Фірташа, яка контролює близько 70% розподілу газу, та НКРЕКП. При цьому і “Нафтогаз”, І НКРЕКП умовно лояльні Президенту. Поясніть, чому так відбувається?

— Ми як Регулятор, маємо балансувати інтереси всіх учасників ринку. Такими учасниками є: постачальники, яким є НАК “Нафтогаз”, оператор газотранспортної системи, яким є “Укртрансгаз”, оператори газорозподільчих мереж (РГК — БЦ), трейдери та споживачі.

Бувають різні погляди на одне проблемне питання. Немає якоїсь авторитарної думки з нашого боку. Ми завжди збираємо або робочі наради, або робочі групи для того, щоб з'ясувати суть проблеми. Намагаємось дійти спільного рішення: як врегулювати проблему, щоб збалансувати інтереси всіх учасників ринку.

Сказати, що у нас якісь надскладні взаємовідносини... Я так не можу сказати.

- Один з керівників “Нафтогазу” Юрій Вітренко в своєму Facebook, прозоро натякає, що НКРЕКП допомагає РГК Фірташа красти газ в “Нафтогазу”.

— Якщо ми вже говоримо про конкретну ситуацію, були якісь заяви якихось окремих людей щодо визначення несанкціонованого відбору газу в Кодексі ГТС. Першоджерелом цих трактувань був “Укртрансгаз” (УТГ), який в 2015 році подав нам на затвердження Кодекс ГТС.

На той час ще не було закону про Регулятора, тому ми могли затвердити лише той Кодекс, який подав нам УТГ. Це визначення несанкціонованого відбору залишилось ще з тих часів.

Звинувачувати, що Кодекс ГТС якийсь не такий — це не об'єктивно. Тим більше у нас є оцінка кодексу від Секретаріату Енергетичного Співтовариства, як того вимагає Закон.

БЦ: УТГ дійсно входить до структури “Нафтогазу”. Тому виглядає так, що “Нафтогаз” критикує свій власний документ. Але в 2015 році УТГ очолював Ігор Прокопів, який конфліктував з керівництвом НАК. В березні 2017 року “Нафтогаз” добився звільнення Прокопіва з посади голови правління УТГ, звинувативши його в корупції. З того часу, керівництво УТГ повністю лояльне до голови правління “Нафтоагзу” Андрія Коболєва.

- В липні 2018 року директор нафтогазового департаменту НКРЕКП Тетяна Рябуха заявила про те, що двері її помешкання невідомі обклеїли листівками “Фірташ геть!”. Вона підозрювала в організації цієї акції керівництво “Нафтогазу”. Чи було якесь продовження цієї історії?

— Дійсно була ситуація, коли тими наклейками обклеїли нашу будівлю і двері помешкань ключових людей, які працюють в цій сфері. Тетяна Рябуха заявила про це в поліцію.

В той же час під будівлею НКРЕКП відбувалась акція з цими ж гаслами. Це свідчить про те, що люди, які протестували, навіть не розбираються в специфіці.

Насправді, ми регулюємо підприємства, а не власників. Нам все одно, хто власник. Компанії мають працювати стабільно, забезпечуючи потреби споживача.

- Наскільки мені відомо, вам також обклеїли двері цими гаслами.

— Так, мені теж обклеїли. Хоча я живу в звичайному будинку 70-х років. Думаю, вони злякались, коли туди прийшли і сумнівались чи це правильна адреса (сміється — БЦ).

Я не заявляла в поліцію. Бо, крім неприємного відчуття, це ніякої шкоди не принесло. Ми зняли листівки, помили ті двері та стіни під’їзду, і все.

Фото: Максим Білявський

 

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ОПТОВОЇ РИНКОВОЇ ЦІНИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

 

- НКРЕКП 14 грудня затвердила прогнозовану оптову ринкову ціну (ОРЦ, середня ціна) електроенергії (е/е) на перші два квартали 2019 року. Всі чекали, що буде велике підвищення ОРЦ через формулу “Роттердам+“ та хронічне недостатнє фінансування інших видів генерації.

Але цього не відбулося. ОРЦ зросла всього на 2%. Чому так сталось?

— Перед прийняттям рішення по ОРЦ, ми затвердили тарифи генераціям, які мають фіксований тариф: це НАЕК “Енергоатом”, “Укргідроенерго”, НЕК “Укренерго” (всі — державні компанії — БЦ) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ).

Майже по всім статтям витрат для цих підприємств відбулось збільшення. Зокрема по “Енергоатому” фонд заробітної плати збільшено більше ніж на 20%. Це взагалі найбільша заробітна плата серед усіх підприємств, що регулюються Комісією.

Середня заробітна плата в “Енергоатомі”, прийнята до розрахунку, складає 22 тис. грн. Взагалі по всій сфері електроенергетики збільшилась середня заробітна плата.

БЦ: в четвертому кварталі 2018 року ОРЦ складає 1 586,69 грн за МВт*г. Прогнозована ОРЦ на перший квартал 2019 року: 1 618,42 грн за МВт*г, на другий квартал: 1 722 грн.

- Тобто, у всіх ліцензіатів збільшився тариф на відпуск е/е, а ОРЦ збільшилась тільки на 2%. Як таке може бути?

— Тарифи для генерацій збільшились не суттєво. Наприклад, в тарифі “Укргідроенерго” було враховано індексацію всіх витрат, підвищено заробітну плату. Але є така складова, як інвестиційна.

В них була передбачена велика інвестиційна складова а тарифі для будівництва гідроакумулюючих (ГАЕС) та гідроелектростанцій (ГЕС).

Будівництво завершується. І частина коштів, які були закладені в тариф, сьогодні вже не потрібна. Тому тариф “Укргідроенерго” на першу половину 2019 року зменшився.

Тариф для “Енергоатому” збільшився несуттєво — на 4%. Всі їх заяви, які були обґрунтовані, були враховані. Зокрема — по інвестиційній складовій. Враховані витрати на закупівлю свіжого ядерного палива, відповідно тим контрактам, які надав “Енергоатом”.

Необґрунтовані витрати не враховувались.

- Наприклад?

— Наприклад, свіже ядерне паливо. Вони надали контракт з визначеними обсягом та ціною. Але в розрахунок тарифу подали більшу партію закупівлі за ціною із врахуванням більшого курсу долару, ніж є зараз. Відповідно — витрати, закладені в тарифі, мали збільшитись.

Тому ми взяли ту партію, яка передбачена контрактом, індикативну ціну уранового концентрату, чинний курс долара, порахували — і вийшла реальна сума витрат.

- Як змінився тариф оператора електричних магістральних мереж НЕК “Укренерго”?

— Тариф НЕК “Укренерго” залишився майже на тому рівні, на якому він був в цьому році. За результатами перевірки, кошти, які не були використані компанією, вони були вилучені з тарифу. Іншого заходу немає — не використав кошти, не отримаєш їх в тарифі.

Втім фонд заробітної плати для них також збільшився на рівні 20%.

Для ТЕЦ також відбулось зменшення тарифу. Зокрема — для газових ТЕЦ. Річ в тім, що зменшилась вартість газу і питома вага витрат на закупівлю палива у тарифі також зменшилась.

БЦ: Постанова Кабміну №867 від 19 жовтня 2018 року передбачає, що ТЕЦ, які працюють в режимі когенерації — виробляють і теплову і електричну енергію, весь газ закуповують за спеціальною ціною, яка діє для населення та підприємств Теплокоммуненерго. Так було зроблено з метою запобігти зловживанням, коли ТЕЦ отримували газ за різною ціною: для виробництва тепла — дешевше, для виробництва е/е — дорожче.

Також зменшився тариф для вугільних ТЕЦ. Тому що вугільні ф'ючерси показують тренд на зменшення. Тому вартість вугілля в тарифах для таких ТЕЦ зменшена.

 

ПРО ФОРМУЛУ “РОТТЕРДАМ+”

 

- Головне питання — що з тарифом для теплової генерації (близько 80% виробництва теплової генерації контролює холдинг ДТЕК Ріната Ахметова)?

— Для визначення тарифу для ТЕС використовується індикативна ціна API2 за попередні 12 місяців з урахуванням доставки в Україну, курсу долару та калорійності. Там є зростання ціни.

При розрахунку обсягу коштів, які необхідні тепловій генерації, враховуються умовно-постійні витрати за попередній період, які індексуються на індекс інфляції. Також планово їм дається норма 2% рентабельності. Це те, що має складати їх прибуток.

Але, враховуючи те, що для обрахунку тарифу ТЕС використовується індикативний показник, то тариф для них зріс несуттєво.

- Середньорічний тариф для теплової генерації на 2018 рік склав близько 1,8 грн за кВт*г. Яким він буде на перше півріччя 2019 року?

— Середньорічний тариф складе 2 грн за кВт*г.

- Чи правильно я розумію, що тариф для ТЕС розрахований згідно методології (так звана формула “Роттердам+”)?

— Так. Методологія повністю дотримана. При цьому вона передбачає розрахунок тарифу на рік. Ми поквартальним встановленням ОРЦ забезпечили зріст тарифів для споживачів у першому півріччі всього на 2%.

В цьому випадку індикативна ціна вугілля на рівні імпортного паритету спрацювала, як стримуючий ринковий фактор (Кривенко має на увазі підвищення Міністерством енергетики ціни вугілля для державних шахт до 2800 грн за тону, що вище за індикативну ціну — БЦ).

- НАЕК “Енергоатом” заявив про те, що Міненерговугілля затвердило не реальний прогнозний енергетичний баланс на 2019 рік. Саме по ньому Комісія рахувала ОРЦ.

Для дешевих генерацій “Енергоатом” та “Укргідроенерго” прогнозний виробіток зріс на 700 млн кВт*г для кожної. А для дорогих генерацій заплановано зменшення виробітку: на 400 млн кВт*г — для “зелених”, та аж на 3200 млн кВт*г — для ТЕС.

Коли баланс буде не виконано дешевою генерацією, в “Енергоринку” просто не вистачить грошей. Що ви будете тоді робити?

— Прогнозний баланс — це прогнозні показники на плановий період, які можуть бути скориговані вже за результатами, наприклад, першого кварталу.

Якщо взяти першу ітерацію прогнозного балансу на 2019 рік, який був затверджений міністром енергетики Ігорем Насаликом у вересні і порівняти з показниками 2018 року, можна побачити певний дисбаланс.

На нашу думку, в тому балансі необґрунтовано були завищені обсяги теплової генерації. І суттєво — на 2500 млн кВт*г — були зменшені обсяги атомної генерації.

Якщо проаналізувати динаміку за останні 10 років, то той баланс не відповідав цій динаміці. Тому в останній ітерації, дійсно, було збільшено виробіток атомної генерації і зменшено обсяги виробітку теплової генерації в порівнянні з першою ітерацією прогнозного балансу на 2019 рік.

Але навіть остання редакція балансу не відповідає динаміці, яка була за останні 10 років.

В разі необхідності, прогнозний баланс може бути змінений. За результатами цих змін ми проведемо відповідні розрахунки. Порядком встановлення ОРЦ передбачено, що якщо протягом року відбуваються ситуації, які впливають на зміну ОРЦ більше, ніж на 5%, то ОРЦ має бути переглянута.

ПРО ЦІНУ ВУГІЛЛЯ

- Яка ціна вугілля закладена в тариф для ТЕС на 2019 рік?

 

— Ціна Міненерговугілля для державних шахт затверджена на рівні $101 за тону (2800 грн). Індикативна ціна API2 за останні 12 місяців з доставкою та поправкою на калорійність складає $79,3 за тону. Це та ціна, яка закладена в тариф ТЕС для покриття їх витрати на закупівлю палива.

- Як же тоді теплові генерації будуть закуповувати державне вугілля, якщо ціна палива, що закладена їм у тариф, на $20 в тоні менша, ніж ціна, встановлена міністерством?

— У них є можливість купити імпортне вугілля за цією ціною.

- Що ж тоді буде з державними шахтами? Кому вони будуть продавати своє вугілля за такою ціною?

— Я думаю, треба підвищувати ефективність державних шахт. І взагалі, аналіз собівартості вугілля, не належить до компетенції НКРЕКП. Ми закладаємо такі витрати, які дають можливість імпортувати вугілля.

Ви ж розумієте, що якщо б ми заклали таку ціну, то ОРЦ зросла б набагато більше. Тому ми зекономили кошти споживачів.

- Але ж відбувається регулятивний дисбаланс, коли НКРЕКП не врахувала ціну Міненерговугілля, за якою ліцензіати НКРЕКП мають його купувати.

— Саме в цьому і полягає баланс інтересів між виробниками і споживачами.

- НКРЕКП має інформацію про те, яка собівартість видобутку вугілля компанією “ДТЕК Павлоградвугілля” (ДТЕК всіма можливостями приховує цю інформацію)?

— До функцій НКРЕКП не належить задача аналізувати вугілля. Ми лише враховуємо в тарифі індикативну ціну, за якою можна імпортувати вугілля.

- Виходить така ситуація. Тарифи повністю регульовані — ринку не існує. Але Комісія навіть не знає, які витрати несе на видобуток вугілля ДТЕК Ахметова, який більше ніж на 80% використовує вугілля власного видобутку. При цьому дослідження Carbon Tracker каже про те, що в Україні найдорожча теплова генерація.

— Ми не аналізуємо видобуток вугілля. Це все, що я можу вам сказати. Наша робота полягає в тому, щоб забезпечити гравців ринку достатніми фінансами для закупівлі цього вугілля.

ПРО ЗАПУСК РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

- Ви вірите, що з 1 липня 2019 року буде запущено ринок електроенергії?

— Я сподіваюсь на це. Все що потрібно для цього від НКРЕКП, було зроблено.

З 1 січня 2019 року запускається роздрібний ринок електроенергії. Для цього завершено процес відокремлення функцій оператора систем розподілу (обленерго — БЦ) та постачання. Видані всі ліцензії на розподіл та постачання е/е споживачу (постачальники універсальних послуг — ПУП).

Крім того, в тарифі для операторів систем розподілу передбачена компенсація на закупівлю обсягів втрат е/е.

- Це як виробничо-технологічні втрати (ВТВ) на ринку газу?

— Так. Насправді, легко провести паралелі між цими ринками. Є своя специфіка, але ситуація дуже схожа.

Що відбудеться з 1 січня? Запрацює ринок роздрібних послуг. В першу чергу він захищає побутового споживача (населення — БЦ). Нічого перепідписувати не треба. Кожен споживач забезпечений своїм ПУПом.

З іншого боку розкривається ринок, що дає можливість обрати будь якого постачальника будь-якому споживачу, в тому числі і побутовому.

Суть в тому, що ПУП не може відмовити в постачанні е/е побутовому споживачу. Але споживач має право змінити його.

- Але ж побутовий споживач не стане міняти постачальника, бо тоді йому доведеться платити за е/е за ринковою ціною. Зараз для населення діє субсидована ціна.

— Дійсно, поки є перехресне субсидування, така ситуація має місце. Так, побутовому споживачу зараз не вигідно буде змінювати постачальника, бо вартість е/е у незалежного постачальника буде вища.

Але для всіх інших споживачів — це можливості. Це стосується всіх споживачів — і побутових і не побутових — потужність споживання яких не перевищує 150 кВт (для прикладу, максимальна потужність споживання двокімнатної квартири складає 10 кВт — БЦ).

Насправді, в ринкових умовах у ПУП буде не найдешевша е/е, тому що він має регульований тариф. Найдешевша буде у незалежного постачальника.

Наприклад, ліквідний споживач (той, хто платить регулярно та в повному обсязі) буде дуже цікавий всім постачальникам. Головне правило ринку — за все треба платити.

Тому, якщо ти маєш можливість платити, за тебе будуть боротися постачальники та завдяки конкуренції ціна товару зменшиться.

- Яких споживачів можна віднести до неліквідних?

— На сьогодні це вугільні шахти та деякі водоканали. Там немає дисципліни платежів. Але мета нового ринку — створити цю дисципліну платежів.

- Подібна ситуація спостерігається в ринку газу. Там облгаз-збути (в першу чергу РГК Фірташа), аналоги ПУПів в ринку е/е, не хочуть відпускати ліквідних споживачів. Їм допомагає те, що облгаз-збути належать власникам облгазів, а ПУПи — власникам обленерго.

— Тут вже ми, як Регулятор, маємо втрутитись в ситуацію, проконтролювати дотримання всіх правил.

На ринку природного газу ми детально розбираємо кожен випадок. Якщо є звернення споживача, що він не може змінити постачальника, ми втручаємось. Якщо бачимо зловживання з боку діючого постачальника, штрафуємо його.

- Зараз у Facebook є скарги працівників “Нафтогазу”, які змінюють облгаз-збути Фірташа на “Газопостачальну компанію “Нафтогаз”. Там ви втручаєтесь?

— Якщо будуть звернення споживачів то ми готові втручатись в такі ситуації, досліджувати, перевіряти та штрафувати за зловживання монопольним становищем на ринку природного газу.

ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ПЕРЕХРЕСНОГО СУБСИДУВАННЯ В РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

 

- Який відсоток в ОРЦ сьогодні займають дотаційні сертифікати (дотації населенню за рахунок не побутових споживачів)?

— Вони складають близько 40 млрд грн в ринку, або близько 20% в структурі ОРЦ.

Дійсно, законом при ринок е/е заборонено перехресне субсидування, яке діє зараз. Ми передбачаємо, що в прямому вигляді його не буде. Але для того, щоб споживачу не боляче було відчувати реформи на ринку е/е, потрібно буде подбати про побутового споживача.

Є необхідність поетапно приводити вартість е/е для побутового споживача до ринкових умов.

З 1 липня 2019 року передбачено покладання спеціальних обов'язків на постачальників е/е. Так, як це працює на ринку газу.

Це означає, що на певного суб'єкта покладається обов'язок постачати е/е за певною ціною побутовим споживачам. І якщо вартість його ресурсу не покриває закупівельну ціну, має бути забезпечено компенсаційний механізм з певних джерел.

- З яких джерел? Як довго?

— Це можуть бути бюджети різних рівнів. Таке рішення буде прийматись Кабміном за поданням Комісії. Створена робоча група з опрацювання цього питання. Ми спільно будемо думати, як це зробити.

Строки теж ще не визначенні. До того ж сьогодні важко сказати, якою буде ринкова ціна. Досвід деяких країн показує, що після відкриття ринку відбувалось стрімке зростання вартості е/е.

На сьогодні зі Світовим банком ми опрацьовуємо проект моделі розрахунку цінових ризиків та поведінки гравців ринку, щоб зрозуміти, якою може бути ціна. Зараз ще важко прогнозувати.

У другій частині відповіді на питання про зелені тарифи, доходи обленерго, зловживання своїм становищем операторів ГРМ, які підконтрольні Дмитру Фірташу та тарифи оператора газотранспортної систему — “Укртрансгазу”.

Сергій ГОЛОВНЬОВ