Газова казка: українці самі віддадуть Москві ГТС?

Роздрібні ціни на газ для населення — одна з найважливіших характеристик якості життя.

В Україні наразі ніхто не готовий платити високу ціну в ім'я енергозбереження. На цьому і спробував зіграти “Газпром”, пообіцявши продавати українцям паливо за внутрішніми російськими розцінками.

Знижка для Попелюшки

Керівник “Газпрому” Олексій Міллер, спілкуючись з українським міністром палива та енергетики Юрієм Бойком, обмовився, що подальше зниження ціни газу для України можливе тільки в обмін на вітчизняну газотранспортну систему.

“Газпром” буде продавати паливо для українського населення за внутрішніми російськими цінами. У нас ціна на газ для росіян встановлюється державою, вона не ринкова, це трохи більше 60 доларів за тисячу кубометрів”, — пообіцяв Міллер.

Партнер юридичної компанії “Ващенко, Бугай та Партнери” Володимир Ващенко вважає таку заяву помилковою.

“Зважаючи на подальший коментар російського прем'єра Володимира Путіна про те, що Росія вже й так надала Україні достатню знижку на газ, заява Міллера виглядає як необдумана ініціатива, за яку його навіть можуть покарати”, — припускає юрист.

За його спостереженнями, Міллер не вловив, що відносини України і Росії змінилися, і перспектива їх розвитку вже не така тепла, як очікувалося ще кілька місяців тому.

“Київ здійснює самостійну внутрішню і зовнішню політику. Крім того, подібні заяви перебувають у компетенції безпосередньо Володимира Володимировича”, — впевнений Ващенко. Тим не менш, заява Міллера була обдуманою.

Знущання мачухи

Для сільського населення, яке опалює газом житла, витрати на це паливо дорівнюють чи навіть перевищують витрати на харчування, зазначає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Тимчасом для містян ціна на газ складає невелику частку витрат, але для них важлива вартість комунальних послуг в цілому, а вона теж залежить від вартості газу. “Зараз комунальні послуги є другою за розміром статтею витрат городян і становлять 25% від їхніх доходів. Продукти харчування становлять 39%”, — стверджує експерт.

Зрозуміло, що населення негативно сприйняло звістку про зростання газового тарифу після підписання “харківських домовленостей”. Їх громадяни сприймають як обмін дозволу на перебування в Україні російського флоту на здешевлення газу.

“45% українців вважають, що цю угоду не слід було укладати, зважаючи на те, що газ все одно дорожчає. 30,5% людей підтримують підписання договору”, — каже Биченко.

Таке категоричне ставлення до газу українських сімей, які воліють його не економити, а палити багато і дешево, допомагає “Газпрому” виправдати в їхніх очах свої плани здобуття української газотранспортної системи.

Дешевий газ для дочок

Пропозиція “Газпрому” могла би дуже зацікавити і корумповану українську владу, адже вона підвищує ціну на газ для населення тільки під тиском МВФ.

“Визначення цін на газ прямо не пов'язане з потенційною можливістю постачання частини газу Москвою за зниженими цінами. Ціни для населення України встановлює Національна комісія регулювання електроенергетики”, — нагадує Ващенко.

Комісія вже підвищила з 1 серпня ціни на газ для населення на 50%. І, відповідно до угоди з МВФ, ще одне підвищення відбудеться у 2011 році. А реалізація ідеї Міллера дозволила б проігнорувати домовленості з Фондом.

Більше того, Росія почала би дотувати бюджет або українську промисловість. Річ у тім, що населенню продається газ українського видобутку з низькою собівартістю.

Якщо “Газпром” замінить це паливо своїм, то український газ можна буде продавати за ринковими цінами за кордон або власній промисловості. Тоді кошти осідатимуть у бюджеті, як це було у Білорусі в часи безмитного постачання на її заводи нафти. Однак за такі дотації доведеться платити не тільки газотранспортною системою.

“З економічної точки зору, Москві не вигідно міняти газові угоди. Росію можуть цікавити лиш політичні цілі. От тільки де і в яких сферах Кремль вимагатиме поступок, і чи не буде це означати втрату частини суверенітету для України?” — запитує юрист.

До того ж, дешевий газ все одно не буде в українських трубах назавжди: це підтверджується як вітчизняним, так і закордонним досвідом.

Обманутий Феєю Батько

Такі ж аргументи росіяни використовували кілька років тому, коли переконували Білорусь продати 50% “Бєлтрансгазу”. На початку 2010 року це закінчилося великим скандалом, після якого газ для Мінська таки подорожчав.

Тоді головною метою Москви було показати Лукашенку, що він дарма сподівається на благополуччя у газовій сфері, у якій він давно “прогнувся” перед росіянами, віддавши їм 50% “Бєлтрансгазу”, якщо при цьому він впертий у нафтовій сфері.

Кремль звинуватив сусідів у боргах і почав “гратися краником”. Мінськ посилався на договір з “Газпромом”, відповідно до якого ціни на газ у Білорусі також ув'язані з цінами на газ всередині Росії. Мовляв, якщо у Росії в умовах кризи вирішили відкласти подорожчання палива, то ця тактика має поширюватися і на Білорусь.

“Газпром” наполягав, що ціни для Білорусі ростимуть за графіком, і заявляв, що Мінськ, наполягаючи на підвищенні ставки транзиту, не виконує умов її зростання. Білоруська ставка транзиту мала збільшитися 2010 року після того, як “Газпром” сконцентрує 50% акцій “Бєлтрансгазу”. Ця угода була закрита за планом.

Однак Москва відмовилася платити більше, бо Мінськ не підвищив оптової надбавки на газ, який продається “Бєлтрансгазом” на внутрішньому ринку. На думку Москви, це також було умовою підвищення транзитного тарифу. Всього цього слід очікувати і в Україні, якщо вона погодиться на авантюру Міллера.

Знижка стає гарбузом

Якою може стати ціна газу для українців? За словами керівника Київського енергетичного клубу Q-club Олександра Тодійчука, росіяни платять за газ десь 800 гривень за тисячу кубометрів — тарифи суттєво міняються від регіону до регіону.

В Україні ж з 1 серпня газ коштує в середньому 900 гривень, а після квітня 2011 року може подорожчати до 1 350 гривень за тисячу кубометрів. Отже, здавалось би, пропозиція Росії — нагода дати населенню газ дешевше на 41%. Однак Росія теж планує до 2014 року поступово підвищити ціни до так званих середьоєвропейських.

Насправді таке визначення не має сенсу, оскільки європейські “соціальні” ціни дуже відрізняються, стверджує керівник енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар. Однак, за його словами, ці тарифи все одно набагато вищі, ніж в Україні.

“Там нема державної політики, спрямованої на мінімізацію цін на газ. Це стимулює ефективне енерговикористання”, — каже експерт.

Він припускає, що ціна для російських абонентів буде набагато нижчою за ціну у найближчих державах Європи за рахунок того, що росіяни не платитимуть експортного мита і не витрачатимуться на транспортування.

“Однак все одно ціна для побутових споживачів у Європі вища за оптову ціну, за якою держава імпортує газ. Інша річ, що там надбавка для громадян невелика”, — зазначає Гончар.

Це означає, що ціни на газ для українських сімей з 2014 року будуть дорівнювати ціні газу, за якою його купуватиме “Нафтогаз” у Росії. Іншими словами, знижка зникне!

“Якщо зараз Україна віддасть за пару мільярдів доларів свою газотранспортну систему, то отримає знижку на кілька років, але де-факто, враховуючи ціну ГТС, це паливо обійдеться нам дорожче за ринкову ціну”, — резюмує Тодійчук.

Артем ЗАХАРЧЕНКО