Гармати і математика. Чому зростає ВВП Росії

За попередньою оцінкою Росстату, ВВП Росії зріс у II-му кварталі 2023 р. на 4,9% до аналогічного кварталу 2022 р. У першому кварталі також зафіксоване зростання 1,8% за цією ж метрикою.

Виходить так, що попри санкції, російська економіка зростає, а росіяни, судячи з офіційних даних про доходи населення, почуваються цілком непогано, що ніяк не б'ється з тими алармістськими сценаріями, які озвучують з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Щоб відповісти на запитання “Чи все так добре в російській економіці?”, розглянемо чому зростає ВВП.

“Гармати замість масла”

Спочатку трохи теорії: ВВП — це вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених за конкретний період на території певної держави. Відповідно до одного з методів розрахунку, ВВП = споживання домогосподарств + державні витрати + валове накопичення капіталу (грубо кажучи, інвестиції) + чистий експорт (експорт — імпорт).

ВВП Росії зростає насамперед завдяки підвищенню держвидатків. Витрати федерального бюджету за 7 міс. 2023 р. збільшилися на 14% порівняно з аналогічним періодом 2022 р. та на 37,5% до 2021 р.

Третину всіх бюджетних витрат йде на війну. Виконується держоборонзамовлення, здійснюються виплати військовим, сім'ям загиблих тощо. У 2022 р. військові витрати Росії оцінюються в $86 млрд (третє місце у світі після США та Китаю), в І півріччі 2023 р. — понад $70 млрд (5,58 трлн руб.).

Очевидно, що коли ви виробляєте танки і ракети, у вас в економіці збільшується завантаження в суміжних галузях і це викликає ланцюгову реакцію. Наприклад, підприємства ВПК закуповують продукцію у сотень російських постачальників, зокрема у тих, хто виробляє сталь. Сталевари своєю чергою збільшують замовлення на коксівне вугілля і так далі по ланцюжку.

При цьому, як бачимо, держвитрати йдуть не на створення суспільних благ, таких як будівництво доріг, шкіл, університетів, лікарень тощо (що саме собою не є показником ефективності використання бюджетних коштів, але може бути виправданням для збільшення присутності держави в економіці).

Витрати йдуть на створення тієї продукції, яка щодня знищується на території сусідньої держави.

Виплати військовим та їхнім сім'ям стимулюють споживчий попит, який не супроводжується аналогічним виробництвом споживчих товарів (звідси прискорення інфляції протягом останніх місяців).

Щоб зрозуміти, чи розвивається при цьому економіка РФ, потрібно відповісти на кілька питань:

• Чи зростає конкурентоспроможність російської економіки?

• Чи створюються активи, які приноситимуть доходи в майбутньому?

• Чи збільшується загальний “пиріг” багатства, який надалі можна буде розподілити між різними верствами населення?

• Яка сукупна корисність створених товарів та послуг?

•  Чи покращується якість життя людей?

Відповіді на всі ці питання, очевидно, є негативними.

Таким чином, ВВП зростає не тому, що економіка створює корисні споживчі товари, які покращують якість життя населення, а тому, що виробляє багато “гармат” і проводить некрополітику, по суті, пропонуючи плату за смерть.

Додана вартість, вироблена за певний проміжок часу, зростає, проте життя росіян від цього не стає хоч якось благополучнішим і безпечнішим, швидше навпаки. Аналогічна ситуація спостерігалася в економіці Третього рейху, СРСР.

У принципі таке економічне зростання може на певний час створювати ілюзію добробуту, коли держава має накопичені резерви і не потрібно багато позичати. Ключові слова тут — “на певний час” і “ілюзія”.

Ефект низької бази порівняння

На другий квартал 2022 р. припало найсильніше просідання російської економіки, тоді ВВП скоротився на 4,5%, а від низької бази порівняння зростати легше. Тобто динамічне зростання у II кв. 2023-го — це ще і математичний ефект.

Як бачимо з вищесказаного, такий показник, як ВВП, виявляється марним у певних випадках, і робити висновки про стан економіки на підставі одних лише показників його зміни некоректно.

Що буде з російською економікою

Отже, насправді зараз слід звернути увагу на такі аспекти економіки РФ.

1.    Перегрів економіки на тлі дефіциту кадрів, що проявляється як зростання зарплат та прискорення інфляції (а особливо зараз, коли девальвація рубля може спровокувати відтік трудових мігрантів, і російський ринок праці опиниться під ще більшим тиском).

Ми не сумніваємося, що ЦБ РФ на чолі з досить консервативною Ельвірою Набіулліною продовжуватиме політику підвищення відсоткових ставок, щоб уникнути розкручування інфляційної спіралі, що не може не позначитися на ставках за кредитами та іпотечному ринку.

Поки що рано говорити про якусь кризу, але з урахуванням того, скільки іпотечних кредитів набрали росіяни за останні три роки (з моменту запуску пільгової іпотеки в 2020 р. та її розширення в 2022 р.), очікуваного зростання відсоткових ставок та інших ризиків, пов'язаних з доходами в РФ, ситуація може виявитися дуже серйозною.

2.    Падіння експорту та погіршення сальдо торгового балансу/поточного рахунку. Профіцит поточного рахунку за 7 міс. 2023 р. скоротився в 6,6 раза у річному вимірі — до $25 млрд, профіцит торгівлі товарами знизився в 3,2 рази — до $64 млрд. Зовнішня цінова кон'юнктура на світових ринках погіршується, санкції позначаються на фізичних обсягах російського експорту, тенденція поки що залишається негативною для російських експортерів (особливо з урахуванням проблем Китаю, який ніяк не може розігнати економіку після ковідних обмежень і, схоже, входить у дефляційну спіраль).

Тут варто окремо відзначити зміну структури розрахунків. Переведення продажу товарів дружнім країнам у рублі (юані, рупії) викликає дефіцит твердої валюти, бо для імпорту певної продукції, як і раніше, потрібні євро та долари, як і для виведення капіталу за кордон. Пропозиція твердої валюти на російському ринку сильно стиснулася. Це відображається на курсі рубля, який за останній місяць опустився відносно долара на 8,5%, а з початку року втратив у вартості 39,5%.

3.    Потенційні проблеми з бюджетом РФ у 2024 р. Зниження експорту, сировинних котирувань, а особливо цін на нафту, може серйозно вплинути на здатність російської економіки генерувати достатній обсяг доходів для фінансування бюджетних витрат. Немає сумнівів у бюджетній стабільності Росії у 2023 р. та здатності фінансувати війну. Проте вже з 2024 р. ризики погіршення ситуації в бюджетному секторі РФ стають очевидними, навіть з урахуванням обмежень щодо витрат, підвищення податкового тиску та девальвації рубля. Девальвація вигідна для бюджету, як і інфляція, оскільки збільшує номінальні надходження до скарбниці. Тут, до речі, вимальовується потенційний конфлікт інтересів Мінфіну РФ і ЦБ, для останнього саме цінова стабільність є першим пріоритетом.

Найгіршим сценарієм для Росії стала б світова криза, за якої відбувся б обвал котирувань на сировинних ринках, включаючи нафтові котирування.