Ганна Гвоздяр: “Мені не соромно за українську промисловість”

19 березня заступниця міністра з питань стратегічних галузей та промисловості України Ганна Гводяр взяла участь в дискусійній панелі “Як нам виграти війну: перспективи та виклики української промисловості”, що проходила в рамках спільного проєкту LB.ua та EFI Group “Нова країна”. В рамках дискусії вона окреслила стан української оборонки, основні досягнення, проблеми та перспективи на третьому році війни. Наводимо тезово виступ заступниці міністра.

Нарощення виробництва

“На фронті стає більше українського озброєння та техніки, причому абсолютно різного. Я погоджуюсь, що інновації, технологічний розвиток для нас є ключиком до перемоги, проте ми не можемо забувати про традиційне озброєння, виробництво якого нам треба нарощувати, і ми нарощуємо”, — каже Ганна Гвоздяр.

За її словами, за останній рік спроможності вдалося наростити втричі, цього року обсяги планують збільшити у 6 разів.

“Зокрема, це стосується виробництва боєприпасів. Робота робиться, ми не можемо, на жаль, кричати про це, мабуть, на кожному кроці з причин безпеки — наші підприємства дуже часто стають жертвами російських обстрілів, гинуть дуже талановиті спеціалісти. І тому багато речей мусять залишатись таємними, для того, щоб ми всі могли забезпечити наше військо”, — заявила представниця Мінстратегпром.

 

При цьому вона відзначила збільшення кількості приватних виробників озброєння та техніки.

“Я вважаю, що це дуже хороший сигнал для українського бізнесу. Українські, приватні в тому числі, виробники мають на сьогоднішній день великі шанси стати частиною озброєння нашого війська. З боку міністерства ми робимо все для того, щоб цих виробників ставало більше.

Важливий момент: українська армія сьогодні для того, щоб купити озброєння та техніку для себе, витрачає гроші, які отримуються з наших податків. Відповідно, чим більше озброєння ми будемо виробляти, тим більше грошей в нас залишиться на розвиток власного озброєння, тим більше зможемо закупити наступного року. Фокус міністерства — нарощувати озброєння для нашої безпеки, а також для економічної стійкості”, — зазначила Гвоздяр.

Також вона додала, що завдяки ефективній комунікації зі Збройними силами виробники мають можливість покращувати і удосконалювати наше озброєння і техніку щодня, і скоро “це матиме свої плоди”.

“Мені не соромно за українську промисловість”, — підкреслила заступниця міністра.

При цьому заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості визнає: сьогодні є різниця між тим, що вироблено, і тим, що поставляється до війська. І це проблема контрактації, яку здійснює Міністерство оборони.

“Є медичний броньовик колісний, розроблений за участі медиків, яких ми залучили з передової для того, щоб він був зручний. Але він не закуплений.

Є роботизовані так само системи. …В плані виробництва, ви можете подивитися, скільки засобів з'явилося. Питання — до контрактації”, — заявила Гвоздяр.

Бюджет не дотягує до виробничих спроможностей

Проблеми з контрактацією часто виникає через брак грошей.

“Внутрішній бюджет, який Україна може витратити на своє озброєння, обмежений. Він не дотягує до наших виробничих спроможностей. Ми можемо витратити лише ті кошти, які в нас є, а вони, безумовно, недостатні для потреб українського війська, які є неймовірно великі”, — зазначає Ганна Гвоздяр.

Попри розрив між можливостями і потребами, уряд працює над нарощенням оборонки, зокрема намагаючись залучати міжнародних партнерів до контрактування українських засобів, каже вона.

Крім того, зазначає Ганна Гвоздяр, Мінстратегром намагається створити можливості для українських виробників випускати в Україні те, що закуповується за кордоном. Наприклад, складники до дронів.

“Вони у великій кількості закуповуються за кордоном, в тому ж Китаї. Тому що це швидко, налагоджене виробництво, дешево тощо. Наша задача — створити можливості виробляти ці складники в Україні, для того, щоб виробник, отримуючи замовлення, гроші не висилав за кордон, купуючи в Китаї чи в інших країн, а міг купити у свого партнера в Україні, таким чином скорочуючи й логістичну відстань, і маючи певний конт

 

 

акт для взаємодії, щоб ці вироби покращувати”, — каже заступниця міністра.

Про важливість альянсів з партнерами

Українська оборонка щодня працює над тим, щоб Україна було самодостатньою, але Росіє є надто потужним ворогом, щоб ми могли впоратися з ним самостійно, вважає Ганна Гвоздяр.

“На відміну від наших партнерів, які знаходяться трохи далі, Україна від Росії нікуди не переїде. Це країна значно більша за площею. Ми бачимо з їхньої економіки, що санкції та військові дії не сильно на неї впливають. Тому для нас так само дуже важливі альянси. І попри те, що ми нарощуємо нашу оборонку, щоб бути самодостатніми, я б не недооцінювала альянси”, — зазначає представниця Мінстратегпрому.

Зокрема, за її словами, сьогодні формуються нові технологічні альянси: партнери, що мають певні виробничі потужності, використовують український досвід, щоб оновити якісь свої технології, які потім передадуть Україні.

“Важливими є не тільки союзи держава до держави, а й індустрія до індустрії. Вони теж нас сьогодні підсилюють”, — каже Гвоздяр.

Крім того, додає вона, Україна сьогодні намагається позиціювати себе не просто як бідна країна, якій треба допомагати і просто закидати боєприпасами та зброєю, а що вона — надійний партнер, з яким можна вступати у взаємодію.

“В нас вже є випадки спільних виробництв з найбільшими в світі іноземними компаніями. Буквально минулого тижня у нас був директор світової оборонної компанії, який пройшовся кількома виробництвами, побачив, надихнувся і зрозумів, що хоче працювати з Україною, а певним виробництвам він уже хоче чимось допомогти. Я вважаю, що оцінка людини такої величини в оборонці — дуже позитивний сигнал для нас.

Я вважаю, що Україні є чим похвалитися. І чого ж нам не хвалитися? У нас є прекрасні військові. Я вважаю, що ми в тилу маємо хоча б трішки відповідати неймовірним людям, які в нас на передовій”, — зауважила Ганна Гвоздяр.

 

Попри відчутну допомогу і зацікавленість світу розвитком Defence Tech, є країни, які не діляться з Україною своїми технологіями.

“Як виявилось, дуже багато країн юридично живуть ще за законами “холодної війни” і дуже тримаються за технології. Проте Міністерство оборони, наше міністерство при контакті з іншими країнами ми говоримо про те, що в Україні дуже динамічна ситуація на фронті саме з технологіями. Те, що було актуально у ворога сьогодні, завтра ми знаходимо для цього рішення, вони знаходять своє, це постійний процес. Ми пояснюємо партнерам, що технології, які вони бережуть і не використовують на війні, завтра стануть нікому не потрібними”, — розповіла представниця Мінстратегпрому.

Як приклад вона навела США, де тримачем технологій є держава, і те, чим вони готові ділитися з Україною — складне політичне питання. 

“Партнери не дуже хочуть витрачати гроші на українське озброєння. Зараз ми ведемо перемовини, щоб вони все-таки це робили, тому що Україні потрібно рухати економіку. Так само — і з технологіями.

Наш аргумент — єдине поле бою, де технології працюють, це Україна. І закриті технології в інших країнах, які перебувають в мирі, завтра перестають бути технологіями, тому що це дуже динамічне середовище. Якщо партнери дадуть нам технології, ми, додавши наш унікальний досвід, який наші люди здобувають дуже високою ціною щодня, зробимо їхні технології значно потужнішими. Нам це дасть перевагу на фронті, нашим партнерам — покращені технології. Це єдиний вихід, як для мене”, — резюмувала заступниця міністра.

Де можливий технологічний прорив

На думку Ганни Гвоздяр, місце для технологічного прориву в Україні є у будь-якій сфері ОПК.

“Українська оборонка — це чарівний ліс, в який ти заходиш, і там дуже багато дива. …На сьогоднішній день я бачу на різних підприємствах і державної, і приватної форми власності дуже багато класних, заряджених людей з ідеями, з класними виробниками, які працюють в три зміни і вірять в те, що вони наближають перемогу”, — зазначила вона. І додала:

“Ми не стоїмо на місці. Чи є місце для прориву? Воно в нас є всюди. Яку сферу ми не зачепили б, яка б це не була одиниця озброєння, дуже багато місця для покращення. Чи це Defence Tech, чи, наприклад, ми зараз займаємося боєприпасами для скидів, тому що в нас є багато дронів — понад мільйон вже в стадії контрактації, і під кожен потрібен боєприпас”.

До багатьох розробок, відзначає Гвоздяр, долучені військові. І взагалі “сила української оборонки — в безпосередній наближеності до потреб війська”, вважає вона.

Окрім того, Мінстратегпром створює комунікаційні майданчики — кластери, платформи, центри компетенції на державних підприємствах, куди люди можуть звертатися з власними розробками й ідеями.

“Я вважаю, що тут, правда, безмежний простір. Зараз налагоджуємо ці майданчики комунікації, пам'ятаючи про безпеку наших людей”, — каже заступниця міністра стратегічних промисловостей.

Про стратегії майбутнього

Над баченням армії майбутнього працює Міноборони, Мінстратегпром зосереджений на тому, щоб забезпечити військо усім, що потрібно для оборони зараз — надто масштабна війна, надто сильний противник, говорить Ганна Гвоздяр. Але якщо говорити про стратегію майбутнього, вона зводиться до того, щоб замінити людину технікою на полі бою там, де це можливо.

“В нас вже є безпілотники, як мінімум — це розвідники, куди раніше люди ходили пішки. В нас є автоматизовані турелі, які можна вибудувати в якусь там малу лінію оборони на фронті, і там немає людини.

Зараз ми тестуємо платформи для медичної евакуації, тому що під шквальним вогнем, на жаль, ми втрачаємо людей — і поранених, і медиків, які їх евакуюють. Якщо ми роботами зможемо з-під шквального вогню евакуювати людину, це збільшить шанси на виживання обох”, — розповіла представниця Мінстратегпром.

Попри те, що українська оборонка нездатна покрити усі потреби війська, відбувається постійна робота над пошуком і імплементацією інноваційних рішень, відзначає вона. 

“Наші інновації насправді приходять на виклик. Коли в нас були проблеми з боєприпасами, з'явилися FPV-дрони”, — нагадує Ганна Гвоздяр. І такі рішення, за її словами, дуже часто з'являються в армії, саме на передовій. Із задумами приходять й спецслужби. Усі вироби по країні “пилососить” Brave1 (платформа для співпраці defense-tech компаній, держави, військових, інвесторів, волонтерських фондів і медіа. — Ред.) і доводить їх до кодифікації.

“Це поступовий рух. Ми повинні пам'ятати, що нам дуже важко забезпечити наше військо навіть з підтримкою партнерів, а на сьогоднішній день, слава Богу, на нашому боці весь демократичний світ, в тому числі з достатньо сильним озброєнням. Проте ми розуміємо, що наш ворог — тиран, який всі свої гроші вкладає в озброєння. Жодна демократична країна не може пожертвувати добробутом своїх громадян, щоб піти когось вбити”, — відзначила Гвоздяр.