“Енергетики” Банкової проти українського газовидобутку

Страшилки про майбутню люту зиму, дефіцит газу, холодні батареї та під шумок вимивання бюджетних коштів — не що інше, як фіговий листок, яким Банкова та її маріонеткові парламент і уряд намагаються прикрити свої реальні дії, що фактично зупиняють видобуток газу в Україні. В умовах воєнного часу це не що інше, як диверсія проти енергетичної безпеки України.

Третій місяць видобувні компанії перебувають у підвішеному стані, очікуючи рішення парламентаріїв, яке можна прийняти протягом тижня і яке зупинить скорочення видобутку, що вже почалося. Однак Верховна Рада навіть не намагається виправити допущений перекіс. Створюючи видимість активної підготовки до осінньо-зимового сезону 2022/2023, народні депутати нескінченно й даремно засідають у численних антикризових штабах і комісіях, але на справді важливе часу не знаходять.

Проблема в непрорахованому механізмі оподаткування видобутку газу в період воєнного стану. Поки ціни на газ на європейських хабах не галопували, діюча прив'язка бази оподаткування видобутку газу в Україні до основного індикатива — ціни на хабі TTF, давала змогу здійснювати прогнозований видобуток, інвестувати в приріст запасів. Тривала війна внесла свої корективи, — продажі газу промисловості скоротилися, а ціна на хабі, виходячи з якої нараховується рента на видобуток газу в Україні, вже доходить до 3 тис. дол. за тисячу кубометрів. Виходить, що компанії, які видобувають газ, наприклад, із свердловин глибиною до 5000 м, автоматично нарощують свої борги. Відповідна реакція — скоротити видобуток. Рішення полягає в зміні системи нарахування ренти, прописаної в Податковому кодексі України.

Та, напевне, бюджетний комітет ВР, очолюваний Данилом Гетманцевим, думає інакше: мовляв, нехай розщедряться приватні видобувні компанії!

На перший погляд, начебто логічно. Але дуже вже нагадує ситуацію 2014—2015 років. Тільки тоді різко підняли ставки ренти, видобуток скоротився до мінімуму, в результаті бюджет не одержав очікуваних рентних платежів, а видобувна галузь ще п'ять-шість років відновлювала темпи та рівень видобутку газу.

Рента — державний податок на компанії, що видобувають нафту і природний газ (як і інші корисні копалини). По-перше, це нормально, коли навіть у відносно ринковій ситуації держава регулює видобуток рентою. По-друге, рентні платежі — значна частина надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Під час воєнного стану всім довелося затягнути паски, зокрема й приватним газонафтовидобувним компаніям, і державному АТ “Укргазвидобування” (УГВ). У більшості приватних видобувних компаній ліцензій не відібрали, попри підозри. Фактом є те, що недержавні, в основному приватні, газодобувачі за останні п'ять років забезпечували збільшення (приріст) видобутку газу, тоді як державне “Укргазвидобування” (засновник і власник 100% капіталу — НАК “Нафтогаз України”) планомірно скорочувало видобуток.

Перш ніж розбиратися з рентою для приватників, подивимося, скільки вони реально видобувають природного газу та який їхній внесок у газовий баланс країни (якого, до слова, Міненерго, НАК і оператор ГТС досі ніяк не зведуть).

За підсумками 2021 року, загальний видобуток приватних видобувних компаній становив 5,57 млрд кубометрів товарного газу при загальному видобутку газу в Україні в 18,5 млрд. Частка державного АТ “Укргазвидобування”, безумовно, превалює і становила торік 12,93 млрд кубометрів природного газу.

Зауважимо, обсяг видобутку приватними компаніями порівнянний з обсягом, який “Нафтогаз” має намір закупити за бюджетні (кредитні) кошти й у приватних видобувних компаній для формування резерву газу в підземних сховищах (ПСГ) на майбутню зиму.

Однак тенденція скорочення видобутку насторожувала ще до повномасштабного вторгнення рашистів в Україну.

У першому півріччі 2022-го загальний видобуток газу в Україні становив 9,3 млрд кубометрів. Згідно з розрахунками Expro, це на 4,5% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Для довідки: Загальний видобуток газу в Україні в січні—червні становив: 2021 року — 9,8 млрд кубометрів, 2020-го — 10,2 млрд, 2019-го — 10,5 млрд (найвищий показник із 2013 року), 2022 року — 9,3 млрд кубометрів (на 4,5% менше, ніж за перше півріччя 2021-го). Показовим є червень: 2022 року загальний видобуток становив близько 1,5 млрд кубометрів, це на 7% менше, ніж у червні 2021-го.

Основна проблема, що виникла в період воєнного стану у видобувних компаній, — це база оподаткування, з якої в процентному співвідношенні встановлюється рентна плата. Основний індикатив для цієї бази прописано в Податковому кодексі — середньомісячна ціна газу на хабі TTF. Де той нідерландський хаб TTF із його спотовими позахмарними цінами, а де Україна, що воює на всіх фронтах з окупантами, і де наші видобувні компанії?

Водночас середня ціна на газ приватних видобувних компаній коливається в межах 30 тис. грн за тисячу кубометрів.

Враховуючи тенденцію постійного зростання котирувань на газ у Євросоюзі вище за 2500 дол./тис. кубометрів, база оподаткування для розрахунків ренти буде близько 100 тис. грн, виходячи з курсу долара.

Відповідно, з урахуванням відсотка ставок ренти середня рентна плата становитиме 40—50 тис. грн/тис. кубометрів для свердловин глибиною менш як 5 км (а таких в Україні понад половина).

Нескладно підрахувати, що за такої бази оподаткування видобуток кожної тисячі кубометрів газу принесе компаніям збитків не менш як 15—20 тис. грн тільки через різницю між ціною продажу й рентою.

А крім ренти, є ще енерговитрати, інвестиції в підтримку видобутку, буріння нових свердловин, зарплата тощо.

Вище ми підрахували, що із загального видобутку газу в Україні на частку приватних видобувних компаній припадає понад 25%. Видобутий газ приватні компанії продають в Україні в основному промисловим споживачам. Але війна вже внесла корективи — багато підприємств призупинили виробництво, відповідно, попит на газ різко скоротився. Звідси зокрема й загальне скорочення видобутку газу в червні на 7%. При тому, що нині кожен видобутий у країні кубометр газу життєво необхідний.

Можна критикувати й притягати до відповіді недбайливих приватних видобувачів, але ліпше вже нехай ті з них, кого не помічено в підступах, вносять свою лепту в газовий баланс країни, ніж виділяти бюджетні мільярди “Нафтогазу” на закупівлю газу за кордоном за цінами “імпортного паритету” тоді, коли видобуток в Україні стрімко падає. На які тоді доходи від ренти розраховує бюджет?

Не вбити видобуток рентою і стримати її падіння цілком реально. Для вигоди передусім бюджету, який фінансує закупівлю газу “Нафтогазом” для формування резерву в ПСГ на осінньо-зимовий сезон 2022/2023.

Для цього якомога швидше слід прийняти два рішення.

По-перше, переглянути базу оподаткування рентою газу, що видобувається в країні, на період воєнного стану і внести відповідні зміни до Податкового кодексу. Діюча система вже призвела до зниження видобутку приватними компаніями вдвічі. А збільшення цін на TTF до 3 тис. дол./тис. кубометрів узагалі загрожує зупинкою українського видобутку приватними компаніями, тому що жодна компанія галузі не зможе дозволити собі нести податкове навантаження, яке вдвічі перевищує ціну реалізації, і в такий спосіб лише нарощувати багатомільйонні збитки. Зрештою, це бізнес, і досить витратний, а не тільки прибутковий, як раніше.

Однак єдиним прозорим індикативом податкової бази нині є ціна фактичного ринку воєнного періоду — середнього між трьома значеннями: ціна продажу газодобувними компаніями (без урахування НАКу) на біржі й українські котирування UA VTP світових інформагентств ISIS і Argus за цей же період. І цю ціну зробити базою оподаткування рентою на час дії воєнного стану.

По-друге, якщо вже Кабмін прийняв рішення щодо формування резерву “Нафтогазом” за бюджетні кошти в ПСГ і за рахунок газу, який видобувають приватні компанії, логічним є такий крок. А саме: затвердження прозорого порядку (механізму) обов'язкового викупу всього газу вітчизняного приватного видобутку “Нафтогазом” за ціною, яка дасть можливість видобувним компаніям інвестувати в збереження і збільшення видобутку газу.

Принципово також передбачити закупівлю газу НАКом на недискримінаційних умовах — у всіх добувачів пропорційно до довоєнного рівня видобутку. А не на розсуд чиновників “Нафтогазу”.

Прийняття цього комплексного рішення зможе запобігти колапсу на ринку газу й не допустити катастрофічного падіння видобутку.

Сказати, що в Кабміні й офісі президента про це непоінформовані, так ні. Третій місяць мінімум раз на тиждень цю проблему обговорюють на нарадах за участі заступника голови ОПУ Ростислава Шурми, очільника Міненерго Германа Галущенка, голови комітету ВР із питань енергетики та ЖКУ Андрія Геруса, керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамії та голови правління “Нафтогазу” Юрія Вітренка. Але, крім порожніх балачок, жодного конкретного рішення, як виправити ситуацію, досі не прийняли. А видобуток із кожним днем падає дедалі стрімкіше.

Ну, з парламентом і урядом зрозуміло — легше ж виділити НАКу бюджетні 215 млрд грн на імпорт газу, ніж зупинити одним коректним рішенням падіння видобутку, заодно поповнивши бюджет. Цікаво, президент теж так вважає? 

Алла ЄРЬОМЕНКО, 1997-2020 рр. редактор відділу економічної/енергетичної безпеки “Дзеркала тижня”, експерт з питань енергетики, спеціальний кореспондент журналу “ЕнергоБізнес”