“Елітна” п’ятирічка

Шостого лютого мине п’ять років із того дня, як стало зрозуміло, що група з 14 компаній “Еліта—Центр” — хитро продумана афера, а її організатори — послідовники напівлітературного героя Остапа Бендера та ще не забутого директора “МММ” Льоні Голубкова.

Суди, мітинги й голодування — все це пройшли ошукані інвестори, які сподівалися отримати омріяні квадратні метри столичного житла, а натомість стали жертвами будівельного “гоп—стопу”.

Наприкінці минулого року ці люди отримали добру звістку — депутати Київради під тиском активістів прийняли рішення про забезпечення ошуканих житлом. Про велику аферу і першу 31—квартирну “ластівку” для інвесторів — у матеріалі “України молодої”.

Як інтернет виявив піраміду

Число ошуканих вкладників “Еліти—Центр” могло б “перевалити” за дві, три чи десять тисяч людей, і чому — зрозуміло. У 2004 році, коли група компаній оголосила про продаж недорогого житла на Татарці (вулиця Отто Шмідта), охочих на нього знайшлося вдосталь. Жодних підозр, незважаючи на доступність і акції знижок, у людей не виникало: дозволи на будівництво від Київради “Еліта” мала. Особливо допитливих не здивував навіть той факт, що в будинку на Шмідта продають квартири з 22 поверхів, хоча дозвіл група компаній мала лише на 7, і це зрозуміло: і тоді, і зараз мало яке будівництво починається за наявності повного пакета документів, його поповнюють уже під час будівництва. Згодом було оголошено про будівництво “Елітою—Центр” ще кількох об’єктів. “Піраміда” росла.

Однак усе ж “злий жарт” в історії “Еліти—Центр” зіграв інтернет. Група компаній набрала такої популярності, що її вкладники стали знайомитися між собою як в “реалі”, так і в інтернеті. І ось на одному із форумів, де спілкувалися інвестори, з’ясувався дивний факт: на одну квартиру знайшлося кілька власників, а потім виявилося, що це не випадковість, а система. Проте вже за тиждень керівників “Еліти—Центр” люди, які прийшли по пояснення, на роботі не застали. Вони безслідно зникли.

За п’ять років, що минули, незважаючи на звернення до найвищих посадовців, мітинги, акції, голодування під адміністрацією Президента, у цій історії принципово змінилося мало що. 1759 ошуканих вкладників ні житла, ні грошей не отримали. А трьох головних аферистів, включно з головним — Олександром Шаховим, хоч і затримано, але яке покарання вони понесуть і коли — невідомо. Проте надія, як відомо, мучиться найдовше. І до п’ятої річниці афери, за масштабом яку можна поставити одразу після “МММ” Леоніда Голубкова, вона знову подала ознаки життя — у ЗМІ тиражують повідомлення про те, що постраждалі від “Еліти” вселяються в нові квартири будинків, зведених холдинговою компанією “Київміськбуд”. Відповідне рішення прийняла Київрада.

“Ми те рішення зубами виривали”

Однак, як з’ясувалося, ніхто з “елітівців” поки що нікуди не вселявся. За фактом є лише рішення Київради від 28 грудня минулого року, відповідно до якого планується виділити квартири на Виноградарі (проспект Правди, 5). А щасливцем, згідно з документами, може стати лише 31 інвестор (а це 1,7% (!) від числа всіх ошуканих).

Колишній голова правління організації “Центр правозахисту” (її члени — постраждалі вкладники), а тепер один із її найактивніших представників Юрій Федоренко коментує цю ситуацію так: “Наскільки мені відомо, згідно з попередніми договорами, 31 квартиру в будинку, що на проспекті Правди 5, тільки планують передати потерпілим. Рішення Київради про підписання з цими людьми угоди було прийняте на сесії 28 грудня минулого року, того 31 претендента затверджувала комісія КМДА”.

Постраждалі інвестори розповідають, що його вони в депутатів “виривали зубами”: спочатку рік проект готували, потім пройшли довгий шлях “нагадувань” про нього, а після довелося те все спочатку починати, налагоджувати контакт із новою командою Попова. “Ми пікетували адміністрацію, ходили і розмовляли з усіма фракціями, і варіанти пропонувалися різні. Для нас головне, аби почали видавати ордери і ключі. Зараз на квартири від КМДА претендують 1143 із 1759 ошуканих, і Попов заявив, що додавати у цей список більше нікого не будуть”, — розповіла одна з інвесторів “Еліти—Центр” пані Олена.

Віз і досі там

Проте поки що говорити про перемогу хоча б тому 31 щасливця не можна. “Жодної персональної угоди з конкретним претендентом на житло не укладено, а саме рішення досі не оприлюднене — ні в комунальній газеті “Хрещатик”, ні на сайті міської влади, а отже, у законну силу воно не вступило”, — говорить Юрій Федоренко.

Чому влада не форсує вирішення квартирного питання? До недавнього часу потерпілі вкладники це пояснювали так: чиновники дають час “Київміськбуду” познімати двері, батареї і вивезти сантехніку, і якщо це так — забудовник порушує свою обіцянку, адже попередньо керівництво компанії обіцяло давати постраждалим від афери квартири з усіма комунікаціями. Однак тепер серед інвесторів ходить нова чутка: мовляв, Попов наказав будівельникам усі труби поставити назад — публікація засторог інвесторів у ЗМІ засмутила голову КМДА. Але чи насправді їх повернули — невідомо, людей у квартири не впускає виконроб, вимагає документів на право власності.

“Київміськбуд” же щодо затримки у передачі 31 квартири має своє пояснення: мовляв, їх інвестори могли отримати уже 31 січня — 1 лютого, навіть будівельна нарада відбулася з цього приводу. Однак, як повідомили “Україні молодій” у прес—службі, що і раді були б житло надати, от тільки КМДА ніяких порухів не робить. Тому напевне сказати, чому люди досі без квартир, важко — запит  із цього приводу на розгляді в міськдержадміністрації.

Проте київська влада запевняє, що будинок на проспекті Правди — це тільки початок. Вкладників поступово розселятимуть у інші будинки “Київміськбуду”: на вулицях Лайоша Гавро, 1 та на Маяковського, 1—3, Драгоманова, 40. Проте, схоже, наступні в черзі після вже затвердженого “тридцять одного щасливця” чекатимуть своєї черги довго. Інвестори розповідають, що на вулиці Лайоша Гавро, 1 та на Маяковського, 1—3 будівництво тільки розпочалося, а будинок на Драгоманова, 40 виставлено на продаж.

“Остапів бендерів” досі судять

А поки “елітівці” чекають “святкування” чергової річниці найбільшої київської будівельної афери, у судах міста розглядають справи її трьох головних організаторів.

У Печерському районному суді прокурор продовжує зачитувати обвинувачувальний вирок головному остапові бендеру Олександру Волконському (Шахову) — текст викладений на 1200 сторінках. Цей процес розпочався 11 січня і, за оцінками потерпілих, може тривати іще років зо п’ять. Допит свідків ще не почався.

Справу іншого співкерівника “Еліти—Центр” Ігоря Циганка апеляційний суд міста Києва передав на дорозслідування до МВС, де поки що вона і знаходиться — викликають свідків. З пана Циганка хочуть стягнути кошти, яких у нього офіційно немає, бо ті, що зникли, не знайшли. Наразі Ігор Циганок перебуває під вартою. Справа третього обвинуваченого — Андрія Терентьєва — поки що на апеляційному розгляді. У тому ж апеляційному суді Києва слухають справу про банкрутство основної будівельної компанії “Еліти—Центр” — фірми “БІК”.

Довідка

Афера “Еліта—Центр” — будівельна афера в Києві, в результаті якої постраждало понад півтори тисячі чоловік. Вона здійснювалася шляхом укладання з громадянами договорів із інвестиційно—будівельною компанією “Еліта—Центр” про пайову участь у будівництві будинків в різних районах Києва. Пропонована вартість квадратного метра житла складала від 3025 гривень, при стовідсотковій сплаті вартості житла пропонувалася знижка до 3%. Перший житловий будинок планувався до здачі у другому кварталі 2006 року. Низка фінансових структур пропонувала кредити на житло, багато людей вкладали багаторічні заощадження та позичені гроші.

Правоохоронні органи стверджують, що загальна сума коштів, отриманих таким чином шахраями, сягнула 400 млн. гривень, було ошукано 1759 осіб.

Обмануті інвестори зверталися до органів Київської міської адміністрації, до уряду та Президента України, була створена суспільна організація “Об’єднання Вкладників “Еліта—Центр”, до якого увійшло 334 особи. У 2006 році була порушена кримінальна справа і незабаром виявлені основні дійові особи в цій афері. На думку правоохоронних органів, організатором афери є уродженець міста Кемерово Олександр Волконський (справжнє ім’я — Олександр Шахов). Наприкінці жовтня 2007 Волконський був затриманий у Швейцарії і 8 жовтня 2008—го висланий до України. Його звинувачують у привласненні грошових коштів громадян за ст. 191 Карного кодексу (передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі).

Максим САВЧУК