Експерт: Україні бракує розуміння культури Євросоюзу

Олександр Гриб відвідав конференцію і поцікавився в експертів, куди ж рухається Україна?

Ендрю Вілсон з Університету в Лондоні сказав, що перспективи євроінтеграції Києва залишаються невизначеними попри те, що ЄС є найбільшим торгівельним партнером України.

Ендрю Вілсон: Як я сказав у своїй презентації, Євросоюз з невеликою, але перевагою, є найбільшим споживачем українського експорту. 27% експорту України йде у 27 країн Євросоюзу. Це трохи більше чверті експорту, але це набагато менше, ніж та частка, яка йшла, наприклад, на експорт до ЄС з балтійських держав у 90-ті роки. Україна має великий вибір експорту і розширювала його ще більше в останні роки, частково через економічну кризу у ЄС і частково через пошуки нових ринків. Росія є цікавим партнером з огляду на зростання країн блоку Бразилія-Росія-Індія-Китай. Україна торгує багато з Китаєм, Єгиптом, країнами Близького Сходу. Торгівля з Бразилією та Індією також диверсифікує експорт України.

-  Американський доповідач на конференції Адріан Каратницький сказав, що українській керівній еліті властивий “економічний націоналізм”. Чи можна вважати, що керівництво України діє послідовно на захист національних інтересів, чи в інтересах правлячих еліт?

— Доповідач назвав їх економічними націоналістами, але більш коректним буде сказати, що вони просто захищають “своє”. Це може означати особисті, або корпоративні інтереси, які вони помилково ідентифікують з державними інтересами. Вони використовують державу для захисту тих інтересів, що можна вважати різновидом економічного націоналізму. Але це через особисту вигоду, що можна зрозуміти, — вони не є зацікавленими в культурних чи історичних аспектах.

- Євросоюз є перш за все економічною організацією, то чи можлива інтеграція України в ЄС суто на прагматичних засадах?

— Навіть після 20-ти років незалежності, між Україною та ЄС залишається непорозуміння двох культур. Україна цілий час очікує на психологічне чи екзистенціальне запевнення, що має бути політичний сигнал про те, що двері є відкритими. Але ЄС так не діє. Це є занудна, повільна, бюрократична організація, яка веде усьому облік і вважає це своєю перевагою. Євросоюз на цьому етапі стежить, чи Україна реалізує домовленості для долучення до Зони вільної торгівлі. Виглядає, що з 17-ти угод, Київ реалізував лише 5. Тому питання інтеграції чи членства не стоїть. Питання у тому, скільки Україна досягла на даний момент і чи готова йти далі? Якщо завдання не виконані, то поступу не буде. Зараз за різними оцінками Україна виконала менше половини.