Діра у 100 млрд грн на місяць

Проблема дефіциту державного бюджету набирає обертів: у травні розрив між доходами та видатками перевищив 115 млрд грн. За пʼять місяців діра сягнула еквівалента близько $9 млрд.

Саме у цей момент НБУ та Мінфін не змогли порозумітися стосовно подальшої тактики у бюджетній сфері.

Нацбанк, який за три місяці війни покрив майже половину дефіциту, побоюється, що подальший друк коштів в інтересах держбюджету загрожує посиленням девальвації гривні та прискоренням зростання цін, заявив напередодні голова Нацбанку Кирило Шевченко. “Нацбанк є кредитором останньої надії, а не чарівною паличкою, яка може вирішити всі проблеми дефіциту”, — сказав тоді він.

Регулятор закликав Мінфін підвищити ставки за держборгом й активніше позичати гроші на ринку, передусім у банків і потенційно — в інвесторів-нерезидентів. Втім, за словами заступника керівника однієї з названих держструктур, який побажав, щоб його імʼя та назва установи не згадувалися у цій статті, у заклику НБУ від початку було мало шансів: міністерство послідовно виступало проти підвищення ставок ще до того, як Нацбанк вирішив підняти облікову ставку з 10 до 25%. Основний мотив — не перевантажувати бюджет додатковими видатками для виплати високих відсотків кредиторам.

6 червня, через три дні після рішення Нацбанку, Мінфін опублікував повідомлення, що не планує змінювати підходи до залучення боргу. “Військові облігації — це в першу чергу інструмент підтримки державного бюджету, а не максимізації доходу”, — йдеться у релізі.

Ускладнює ситуацію й те, що депутати поки не поспішають розглядати закон, що повертає податки на імпорт. У травні дербюджет отримав від імпортного ПДВ втричі менше, ніж роком раніше: 8,8 млрд грн проти 27,3 млрд грн.

Чи не єдиний безболісний вихід з цього “клінчу” між ключовими держустановами — міжнародна допомога. Однак Україна поки не має гарантій ритмічного надходження коштів донорів.

Що буде з економікою, якщо проблема дефіциту залишиться невирішеною?

Дефіцит, борги та Нацбанк

“Ми добре розуміємо всі наслідки та ризики і щодо збільшення інфляції, і для курсу гривні”, — заявив голова НБУ Шевченко, коли оголошував рішення підвищити облікову ставку. З початку війни Нацбанк “надрукував” 120 млрд грн, щоб підтримати держбюджет. Це допомогло на 45% перекрити дефіцит у держфінансах у перші три місяці війни з Росією. У березні він становив 79 млрд грн, у квітні — понад 90 млрд грн, у травні перевищив 115 млрд грн.

У червні розрив, імовірно, буде меншим, адже у травні видаткова частина доповнилася суттєвими процентними виплатами за старими гривневими ОВДП, каже начальник аналітичного департаменту “Альфа-Банку Україна” Олексій Блінов. Червневі платежі за гривневими ОВДП, додає він, становлять менше ніж 8 млрд грн. Наступні великі виплати, у тому числі за зовнішнім боргом, очікуються у вересні та листопаді.

Втім це не вирішує загальної проблеми дефіциту: ще наприкінці березня уряд заявив про необхідність залучати близько $5 млрд на місяць для покриття провалу між доходами та видатками. Ця сума враховує кошти на погашення старих боргів, уточнює заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Джерело: НБУ, розрахунки Центру економічної стратегії

Борги — одна з головних статей видатків, разом із соціальними виплатами, витратами на оборону та правоохоронну інфраструктуру. Втім навіть якщо зараз Україна вирішить все ж розпочати переговори про реструктуризацію зобовʼязань, завершити процес навряд чи вдасться до вересневих виплат, прогнозує старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович. Тому суттєво зекономити на цих платежах у другому півріччі, швидше за все, не вдасться.

Кредитор останньої інстанції 

У Мінфіні саму ідею реструктуризації не підтримують. “Це викличе купу проблем без очевидної вигоди, — каже на правах анонімності співрозмовник у фінансово-економічному блоці Кабміну. — Доцільніше скоріше збільшувати суми, які ми отримуватимемо, наприклад, від МВФ та Світового банку”.

З 24 лютого по 31 травня дербюджет отримав від міжнародних донорів $6,6 млрд. Майже 80% цієї суми надали пʼять ключових донорів: МВФ, Євросоюз, США, Європейський інвестбанк та Світовий банк. Втім це лише на чверть більше, ніж кошти, які Мінфіну позичив НБУ, — $4,1 млрд.

Джерела фінансування держбюджету з 24 лютого по 31 травня 2022 року Фото Міністерство фінансів України

Перевага такого ресурсу підтримує курс гривні. Досі уряд продавав у середньому $2 млрд на місяць, використовуючи допомогу, додає Блінов.

“Друк” коштів Нацбанком має зворотний ефект. За даними аналітичного департаменту “Альфа-Банку Україна”, сплеск держвидатків у березні — травні кожного місяця супроводжувався суттєвими продажами валюти НБУ із резерів. Це означає, що принаймні частина коштів, які емітує НБУ на підтримку бюджету, переливається на валютний ринок, поясню Репко із ЦЕС.

Як припускає президент інвестгрупи “Універ” Тарас Козак, якщо НБУ продовжуватиме друкувати гроші темпами 50 млрд грн на місяць, вже за кілька місяців інфляція може сягнути 50%. За його словами, підвищення ставок Мінфіном навряд чи може бути альтернативою, адже у бюджеті немає коштів, щоб сплачувати такі високі відсотки. Законопроєкт про відновлення ПДВ також матиме обмежену дію. Головна причина — ризик додаткового здорожчення пального ще на 20%. “Це знову пришвидшить інфляцію, — зазначає він. — Більш-менш правильне рішення — частково повернути ПДВ на імпорт, але не енергетичний і не критичний”.

У червні Україна очікує надходження принаймні частини з $4,8 млрд прямої бюджетної підтримки від Сполучених Штатів, заявив на брифінгу минулого тижня замголови НБУ Юрій Гелетій. Як уточнив на правах анонімності співрозмовник, один з високопосадовців у Нацбанку, ймовірно, ця сума буде поділена на транші та спочатку бюджет отримає $3 млрд.

Якщо анонсовані гроші від партнерів надходитимуть стабільно до України, то Мінфін зможе мінімізувати розміщення ОВДП цього літа, говорить Блінов з Альфа-Банку. 

Світлана ЗАРАЖЕВСЬКА, Ольга ГОРДІЄНКО, Сергій ШЕВЧУК