Долар терпить до п’ятниці

“Потерпіть ще кілька днів, iз п’ятниці почнуть діяти нові правила”, — ввічливий касир комерційного банку при обміні валюти нині ще старанно виконує вказівку НБУ — знімає копії з паспорта кожного клієнта. Оскільки ксерокс у банку один, то дівчатам—операціоністкам доводиться непросто. Взявши у клієнта гроші та документ, вона закриває жалюзі у касі, потім виходить iз кабінки, зачиняє за собою двері — і... стає в чергу до копіювального апарата. У якій вже стоять її колеги із сусідніх кас. Відтак проста процедура обміну ста доларів затяглася на півгодини. При тому що в ранкові години в залі банку не так уже й багато клієнтів, а вечорами суттєво додається: роботи — касирам та втраченого часу — клієнтам.

“Бакс” у синій паспортині

Поміняти валюту віднедавна можна лише у банках. Численні обмінники фактично припинили своє існування. Скажімо, поблизу станцiї метро “Шулявська” перестали працювати шість (!) обмінних пунктів. Надпис на склі гласить “Зачинено на перереєстрацію”. Втім НБУ ще минулого тижня вивісив на своєму сайті повідомлення, що можна продавати валюту, лише показавши паспорт. Та до “низів”, тобто до обмінних пунктів, наказ так швидко не дійшов. А через кілька днів “низи” вирішили “добровільно” призупинити свою діяльність і перечекати смутні часи. Є шанс, що вони постануть iз попелу перед вихідними. Але це не факт.

Утiм суворості у регулятора поменшало. Так, у постанові НБУ вказано: банк має право купувати у клієнта валюту на основі будь—якого документа, який підтверджує його особу. При цьому у квитанції вказують ім’я та прізвище клієнта. Копіювати дані цього документа постанова забороняє.

Якщо ж ви плануєте не продати, а купити валюту, то держава ставитиметься до вас трохи підозріліше. Так, операціоніст має перевірити не тільки особу, а й резидентність клієнта. Тому без паспорта, який засвідчує, що ви українець, а не мешканець іноземної держави, треба розуміти, не обійдеться. Копія документа, засвідчена печаткою фінустанови, також буде обов’язковою. При цьому в обов’язки працівників банку входитиме забезпечити збереженість копій. Аби клієнти не дуже нервували, думаючи, хто розглядатиме їхнi невдалі знімки на паспортi та що з ними робитимуть надалі, банкірів змусили пояснювати людям, що копії — це банківська таємниця.

До речі, подібні побоювання не позбавлені сенсу. Так, у пресі вже гуляє інформація, що касири записують на старі копії величезні суми валюти, яку міняють для своїх знайомих. А декого з числа “підставлених” буцімто навіть запрошували з цього приводу на розмову до фіскальних органів. Навіть більше — махінатори нібито беруть на чужі паспорти банківські кредити. Благо, “матеріалу”, на який можна навісити фальшивий борг, у кожному банку — цілі стоси.

Але найголовніший пункт — НБУ запровадив обмеження, якого раніше не було: продаж валюти одному клієнту в один операційний день не може перевищувати 150 тисяч гривень. До речі, оголошення про цю норму в банках з’явилося ще позавчора — за п’ять днів до її запровадження. Сама ж “лібералізаційна” постанова діятиме до 1 вересня наступного року.

Міняйли — за реформи НБУ

Як пояснив голова НБУ Сергій Арбузов, лібералізація НБУ пов’язана з Євро—2012. Тобто іноземним туристам пішли назустріч і спростили процедуру обміну валюти. Назагал же головний банкір своєю роботою задоволений: за його словами, за короткий термін попит на іноземну валюту в Україні знизився у чотири рази. Аналітики такий стан речей, на відміну від пана Арбузова, вважають не успіхом, а провалом. “Нацбанк неабияк зрадів, що попит на валюту різко впав. Але як може так швидко впасти попит? Попит може бути тільки відтермінованим. І цей попит небезпечний тим, що він накопичується”, — опонує голові НБУ президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Тобто попит на валюту залишається, і рано чи пізно він “рвоне”, завдавши фінансовій системі значно більше збитків, ніж це було би під час контрольованого продажу.

За словами Сугоняко, регулятор взявся вирішувати проблему ресурсів для фінансової системи держави не з того боку. “Якщо влада та Нацбанк вирішили боротися зi зловживаннями під час обміну великих сум з однієї валюти на іншу, то їм варто було би “прикрити” діючі конвертаційні центри, які обслуговують тіньову економіку, — каже експерт. — Банки зацікавлені, щоби ці гроші — готівка від 400 до 900 млрд. грн., яка забезпечує тіньовий обiг, зайшла у банківську систему та допомогла українській економіці. І це правильно! Але замість того, щоби домогтися цієї мети, вони створили проблему для всіх людей”.

Із Сугоняко погоджується аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. “Запровадження продажу валюти за паспортами вдарило по дрібних бізнесменах—“човниках”, які закуповують свій товар за ВКВ, а великий тіньовий бізнес готівкою не користується — вони виводять капітали, використовуючи безготівкові схеми. На які заборона не розповсюджується”, — каже він. “Після 28 жовтня валюти у банках стане більше — її надходження зросте. Щоправда, боротися такими шляхами з “чорним ринком” не вийде: курс у міняйл є вищим за банківський на 8—10 копійок”, — додає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Президент АУБ відзначив ще одну неприємну деталь, про яку не говорить влада: зменшення обсягу обмінних операцій знижує надходження до бюджету. “З іншого боку, обсяги тіньового обмінного ринку зросли. Тобто ми можемо вести мову про посилення корупції, — каже він. — Але найголовніше, що підірвані результати багаторічної праці українських банкірів зі створення цивілізованого ринку обміну валют. Натомість міняйли мають роботу і мають дохід”.

А тим часом...

Дефіцит “Лесі Українки”

Спровокована Нацбанком криза ліквідності на вітчизняному міжбанківському кредитному ринку викликала давно небачений дефіцит української національної валюти. Банкіри зізнаються, що гривні нема ні у кого. А сума, яка нібито числиться на кореспондентських рахунках —
11 млрд. гривень — сконцентрована лише у трьох найбільших державних банках: “Ощадбанку”, “Укрексімбанку” та “Укргазбанку”. Вартість коротких кредитів на міжбанку зросла до понад 21%, хоча ще недавно становила близько 7%. Але, за словами банкірів, багато угод негласно укладають навіть за ще вищою ціною, ніж 21%. Таку тенденцію фінансисти називають тривожною. Востаннє, нагадаємо, такою дорогою гривня була в лютому 2009 року.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ