Дочасний кінець сезону праймериз? Трамп залишається чемпіоном

Учорашня переконлива (54,6 проти 43,2%, згідно з попереднім підрахунком) перемога Дональда Трампа на праймериз у штаті Нью-Гемпшир практично забезпечила висунення його кандидатури на посаду президента США від Республіканської партії.

Єдина (після сходження з дистанції Рона ДеСантіса) суперниця колишнього президента — Ніккі Гейлі — заявила про намір продовжувати свою виборчу кампанію, зробивши ставку на праймериз у рідній для неї Південній Кароліні (вона була губернаторкою цього штату). Втім, це виглядає здебільшого марною справою. Надто враховуючи популярність Трампа й тотальну підтримку його кандидатури керівництвом місцевих республіканців.

Праймериз у Нью-Гемпширі становили для Гейлі найкращу можливість для “розкрутки” своєї кандидатури з огляду на характерну для місцевого виборця непередбачуваність і більшу кількість у тутешньому республіканському електораті людей із поміркованими поглядами порівняно з партійною “базою” в інших штатах. До того ж правила організації праймериз у Нью-Гемпширі дозволяють участь у них “незалежних” кандидатів, тобто тих, хто не належить до жодної з двох головних політичних партій США.

Гейлі вдалося здобути перевагу над “поміркованими” й “незалежними” учасниками виборів, заручитися підтримкою виборців із вищою освітою, проте, як і очікувалося, цього виявилося недостатньо. Ядерний республіканський електорат підтримав свого “чемпіона”. До трампівських фанатів долучилися ті, хто довіряє йому (навіть критично ставлячись до його особистості) в економічних питаннях і поділяє його підхід до подолання імміграційної кризи, — а це питання, що їх члени Республіканської партії відносять до пріоритетних.

Поразка Гейлі має значення, що виходить за межі її власного політичного майбутнього. Фактично вона є додатковим свідченням того, що трампізм став новою ідеологією Республіканської партії, на відміну від традиційних поглядів, які включають фіскальну дисципліну й активну зовнішню політику. Гейлі перебувала в меншості учасників республіканських праймериз, послідовно й жорстко обстоюючи необхідність підтримки України Сполученими Штатами.

Показово, що на підтримку Трампа, навіть не дочекавшись підбиття підсумків останніх праймериз, висловлюється дедалі більше представників республіканського істеблішменту, включно з тими, хто раніше дошкульно критикував його. Можна очікувати, що команда Трампа та республіканський істеблішмент чинитимуть посилений тиск на Гейлі, аби переконати її відмовитися від подальшої боротьби. Висловлюється думка, що Гейлі доцільно зняти свою кандидатуру й для того, щоби зберегти політичний капітал у перспективі виборів 2028 року.

Можна констатувати, що процес добору кандидата на посаду президента США від Республіканської партії або фактично завершився, або дуже близький до завершення. У демократів він має офіційно розпочатися 3 лютого в Південній Кароліні (таку зміну вніс до відбіркового календаря Національний комітет демократів), але кандидатура Байдена є безальтернативною, незважаючи на формальну присутність у списках двох інших претендентів. Отже, двобій політичних динозаврів, про який ми писали раніше, трансформувався з вірогідності в майже невідворотну реальність. Долю цього поєдинку визначать американські виборці попри небажання більшості з них бачити матч-реванш Дональда Трампа та Джо Байдена.

Не маючи необхідності інвестувати навіть мінімальні зусилля в праймериз, члени команди з переобрання чинного президента протягом певного часу зосередилися на пошуку найбільш виграшної для нього теми виборчої кампанії. Спершу акцент було зроблено на досягненнях Байдена в галузі економіки: приборканні інфляції, створенні нових робочих місць, подоланні негативного впливу епідемії COVID-19, відновленні індустріальної бази, модернізації інфраструктури, розвитку новітніх технологій. Для цього навіть було позитивно переформатовано термін, який запустили консервативні опоненти, — “байденоміка”. Всупереч очікуванням, ці аргументи не “зайшли” виборцям, які в масі своїй відчувають ностальгію за економікою ери Трампа й вважають його вправнішим економічним менеджером. Ці позитивні емоції нерідко суперечать показникам економічної статистики: вочевидь, йдеться про такий соціологічний феномен, як розрив між реальною ситуацією та її сприйняття у суспільній свідомості. Демократам залишається сподіватися, що протягом виборчого сезону інфляційні процеси помітно сповільняться, а купівельна спроможність пересічних мешканців США зросте.

З урахуванням цих обставин демократичні стратеги обрали новий “кут атаки” — загрозу, яку становитиме Трамп для американської демократії та індивідуальних свобод американців у разі його повернення до Білого дому з огляду на його дії під час перебування на президентській посаді та останні заяви на кшталт тієї, що його нове президенство буде “президенством помсти”. В центр кампанії поставлено питання відповідальності Трампа за обмеження репродуктивних прав жінок унаслідок скасування Верховним судом США конституційного права американок на аборти. Відповідну постанову було ухвалено 2022 року завдяки голосам суддів, призначених до складу верховної судової інстанції США президентом Трампом, який підтримав це рішення. В цьому випадку демократи вдаються до тактики, яка була використана під час останніх проміжних виборів до Конгресу США та сприяла здобуттю їхньою партією набагато кращого, ніж очікувалося, результату. Саме захисту репродуктивних прав було присвячено спільний захід Джо Байдена та Камали Гарріс 23 січня, який став початком їхньої кампанії з переобрання.

Наступний листопад покаже, наскільки ефективною виявиться ця тактика в нинішньому політичному циклі. Наразі Байден не може вийти з кола непопулярності та сприйняття його американським загалом як слабкого президента: згідно з останніми опитуваннями, індекс його підтримки знизився до 38,8% (в аналогічний період у президента Трампа він становив 42,8%).

У міру інтенсифікації в США виборчої кампанії зростає її влив на питання подальшої підтримки України. Судячи з інформації, яка надходить із Вашингтона, Сенат досить близький до досягнення компромісу з питань регулювання міграції завдяки згоді адміністрації Байдена на серйозні поступки республіканцям. Це рішення, на мою думку, поряд із бажанням сприяти ухваленню пакету стратегічної допомоги Україні та іншим країнам-партнерам обумовлене розумінням серйозності ситуації в міграційній сфері та її можливого негативного впливу на результати виборчої боротьби для президента й Демократичної партії.

Це добре розуміють і республіканці. Очікувана опозиція сенатському законопроєкту в Палаті представників пояснюється не лише жорсткішим підходом до регулювання імміграції членів тамтешньої республіканської фракції, а й небажанням дати чинному президенту можливість записати в свій політичний актив стабілізацію ситуації на південному кордоні. “Вишенькою на торті” для таких “симпатиків” України, як конгресвумен Тейлор Грін, є можливість блокувати надання допомоги нашій державі, яку вона зробила одним із головних гасел своєї політичної діяльності.

Торпедувати угоду дедалі настійливіше закликає республіканців і Дональд Трамп. До його думки дослухаються не лише конгресмени-трампісти, включно зі спікером Майком Джонсоном, який свого часу отримав від Трампа “благословення” на посаду, а й республіканці в Сенаті. Це відбувається в той час, коли, за висловом лідера сенатської більшості Чака Шумера, “вирішується доля війни в Україні. Вирішується доля західної демократії”. 

Олег ШАМШУР,  Надзвичайний та Повноважний Посол, заступник міністра закордонних справ України (2004—2005), посол України у США (2006—2010), посол України у Франції (2014—2020)