“Для РФ тактична ядерна зброя — просто інструмент, зі сценарієм нападу на НАТО”

Збройні сили України довели, що можуть ефективно протистояти армії РФ, а те, що Захід розпочав постачання в Україну важкої зброї, дає чудові шанси на перелам у війні.

Але й Росія ще не відкрила усі свої козирі. Головний з них — це ядерна зброя, ризик застосування якої вже публічно визнають США.

Чи є це реальним і за яких умов? Якою буде реакція НАТО? Чи є сценарії її застосування? Чи правда, що ядерну зброю так просто не запустити, і потрібно залучення кількох людей, що одночасно натискають кнопки?

Про все це — у відеорозмові редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка та директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми, як завжди, підготували також статтю у текстовому форматі.

 

Чи реальне застосування ядерної зброї?

Досі ті люди, які обговорювали правила обміну ядерними ударами — “перший удар”, “удар відплати”, “удар гарантованого знищення” тощо, — видавалися тими, хто походить з совка і не відчуває, що світ змінився. Так само на межі безумства звучало міряння кількістю ядерних боєголовок: “Ти мене знищиш 17 разів, а я тебе 25”.

Але до 24 лютого так само мало хто думав, що “Калібри” можуть полетіти на Київ, а “Іскандери” — на Львів чи Харків.

На жаль, наші противники у цій війні далекі від адекватності. Тому обговорення ядерної тематики — на часі.

Ми маємо розуміти реальність такого розвитку подій, усвідомлювати, що ядерна зброя може бути застосована, розуміти, яка саме зброя є у РФ і за якими правилами її можуть застосувати.

 

Стратегічна і тактична ядерна зброя

У світі не існує чіткого “вододілу” між тактичною та стратегічною ядерною зброєю — ні за “засобами доставки”, ні за потужністю ядерного заряду.

Але у Росії до стратегічної ядерної зброї зараховують лише найпотужніші носії, що долають міжконтинентальні відстані. Є такий термін: “ядерна тріада”. До неї входять міжконтинентальні балістичні ракети; стратегічні морські сили, що базуються на підводних човнах; і стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-160, які можуть застосовувати ракети повітряного базування.

Це саме та зброя, про яку кажуть, коли йдеться про “взаємне знищення”. Вона була на озброєнні в СРСР, потім у Росії передусім для протистояння з США. Останні десятиліття її кількість скорочується.

Це “ракети судного дня”.

Це надпотужні ядерні заряди, і коли вони полетіли, то, як вважають, запускається алгоритм взаємного знищення між США та РФ.

Але все це — не про нас.

Нанесення такого удару по Україні мало би колосальні наслідки, в тому числі радіоактивне зараження самої Росії, адже відстані тут не такі великі, між Києвом і Москвою лише 750 кілометрів.

Тому коли ми говоримо про нанесення ядерних ударів по Україні, то йдеться про тактичну ядерну зброю. Вона є на озброєнні Росії у величезній кількості.

Є оцінка, що у РФ є приблизно 5000 тактичних ядерних боєголовок, з них десь 2500 — на оперативному чергуванні. З них половина знаходиться, як вважають, за Уралом, як засіб стримування Китаю. Бо єдиний інструмент, яким Росія може воювати з Китаєм, це якраз тактична ядерна зброя (бо за кількістю, чисельністю та якістю звичайних збройних сил Росія програє).

З тих ядерних боєголовок, що знаходяться в Європі, приблизно 300 може бути на морських силах, приблизно 500 — на повітряних. Все одно це дуже багато

Потужність тактичних боєголовок є різною, але щоби оцінити порядок, можна говорити про Хіросіму (еквівалент 15 тис. тонн тротилу). Може бути й менше, але наслідки все одно страшні.

 

“Звичайна зброя” для Росії

Як не дико це звучить, але тактичну ядерну зброю російська воєнна наука вважає абсолютно нормальною зброєю поля бою. Тобто коли вони розглядають застосування артилерії, або ракетних військ, або авіації, або морських сил — у них завжди присутній елемент тактичної ядерної зброї, і вони це відпрацьовують на навчаннях.

Наприклад, навчання “Запад” починаючи з 1970-х років відпрацьовували нанесення тактичного ядерного удару по військах НАТО. Це підтверджують розсекречені карти навчань тих часів. На цих картах умовних ударів завдавали по Нідерландах, бо там є морські порти, важливі для логістичного забезпечення підтягування американських військ.

Радянський Союз вважав, що в ситуації, коли звичайними військовими силами не можна досягти успіху і швидко дійти, наприклад, до Мадрида, то достатньо застосувати ядерну зброю, після чого Європа “піднімає лапи” і погоджується на переговори.

Немає сумніву, що те саме вони відпрацьовували на навчаннях “Запад”, що проводилися останніми роками, у тому числі в Білорусі.

Але головне — те, що ця зброя може застосуватися тими інструментами, до яких ми, як би це не було жорстоко говорити, вже звикли. “Калібри”, “Іскандери” або ракети повітряного базування, які щодня б’ють по Україні, є також носіями ядерної зброї.

Тобто якщо одного дня після ракетної атаки з’явиться “ядерний гриб”, не варто дивуватися.

І коли на нас летить “Калібр”, ми не можемо знати, чи на ньому стоїть звичайна боєголовка, чи ядерна.

Понад те, ядерні боєголовки, швидше за все, вже є у місцях, звідки здійснюють ракетні атаки на Україну.

Недаремно, коли затонув ракетний крейсер “Москва”, лунали підозри, що на ньому була ядерна зброя. Бо за часів СРСР на крейсерах такого класу завжди були дві штатні ядерні боєголовки, бо їхньою військовою задачею є знищення авіаносців. А звичайними боєприпасами знищити авіаносець практично неможливо, це занадто великий корабель.

 

Умови та правила застосування ядерної зброї

Доктрина із застосування тактичної ядерної зброї, яка існує в Росії, передбачає таке поняття, як “обмежена ядерна війна” проти країн НАТО в Європі. І вона теоретично може бути застосована проти України.

Для її успіху обов’язково треба завдати удару першим і отримати психологічну і тактичну перевагу.

Перший удар — “демонстраційний”: в безлюдну територію, можливо, в якісь гірські масиви. Він може бути без жодного воєнного сенсу — але продемонструє готовність до застосування ядерної зброї. Противник після цього має погодитися на капітуляцію.

Якщо противник не погоджується, то тоді можна завдати другого удару, залякуючого — також по не надто густонаселеній територій, де є скупчення військ, інфраструктурні вузли. Тобто зі значною шкодою для країни-противника, але без ударів по містах.

І третій — це вже удар на ураження, тобто початок фактично цієї обмеженої ядерної війни.

У випадку України, якщо РФ піде на таке загострення, то, швидше за все, почне з залякуючого удару, а не битиме відразу по великих містах.

Наслідки ядерного удару все одно будуть жахливими.

Україна є густонаселеною країною, тому може йтися кілька десятків тисяч загиблих. радіаційне забруднення і так далі.

Як у РФ ухвалюють таке рішення?  

У нас є міф, що для застосування ядерної зброї потрібна купа узгоджень, що запустити ракету можна лише тільки якщо три людини натиснуть кнопки і т.д.

А насправді тактичну ядерну зброю може застосувати командир корабля, наприклад. Технічно немає кнопки десь у Москві, яка дублює кнопку на кожному кораблі.

Інша річ, що це застосування передбачається під час воєнного стану — але в Росії зараз дискутують про запровадження воєнного стану та інформаційно готують до нього, тож виключити це не можна. У звичайні часи ці боєголовки все одно знаходяться прямо на кораблях, просто зберігаються в спеціальному місці, в спеціальних умовах.

Але й зараз, якщо до корабля надійне бойове завдання з використанням тактичної ядерної зброї, то ракета споряджається і командир сам дає вказівку про її запуск.

 

Реакція НАТО та сценарії розвитку подій

Ідея тих в РФ, хто виступає за застосування ядерної зброї по Україні — це те, що після першого ж удару країни НАТО мають погодитися на капітуляцію України і примусити до цього Зеленського.

Для цього Росія буде надсилати сигнали, що “нам уже все одно, далі ми будемо завдавати масованих ядерних ударів, і постраждають країни НАТО”.

І тут є питання: чи праві вони?

Чи готові країни НАТО активувати статтю 5 у разі удару по Україні? Як діятиме адміністрація Байдена?

США ж не будуть бити своїми ядерними ракетами по території Росії у відповідь на напад на Україну, яка не є членом Альянсу, бо тоді ситуація виходить на рівень стратегічної ядерної війни, з імовірним взаємним знищенням.

То чи витримає Захід такий ядерний шантаж?

Цілком можливо, що самі вони не витримають.

Але витримає Україна, і це змусить Захід діяти.

Бо для того, щоби Захід продовжив боротьбу, треба, щоб Україна продовжила боротьбу. І якщо, попри залякуючий ядерний удар, Україна продовжуватиме битися, станеться те, що ми вже бачили наприкінці лютого. Тоді Захід переконався, що Україна протрималася більше ніж 48 годин — і включився у допомогу.

А протягом цих 48 годин Росія відразу вилетить з РБ ООН, і Рада Безпеки зможе приймати якісь рішення. Навіть попри те, що там лишається Китай, бо він у разі, якщо РФ завдасть ядерного удару, також може змінити свою позицію стосовно Росії, зрозумівши, що в Кремлі взагалі діється щось не те.

Зараз НАТО, США вже аналізують цей варіант.

Це підтверджує зміна курсу, зміна політики США та європейських союзників стосовно надання важкої зброї — вони означають, що Захід проробляє будь-які варіанти. 

Утім, як саме діятимуть США, і чи оголосять вони, що вступають у війну — неясно. Бо наступним рівнем загострення може стати взаємне знищення.

Хоча навіть якщо Путін зважиться аж на таке — все одно лишається запитання, чи дозволить його оточення перейти на цей, останній рівень і використати вже стратегічну ядерну зброю. 

 

Як можливо запобігти ядерному удару

Західні партнери почали нам поставляти важку зброю у тому числі для того, щоби знизити імовірність ядерного удару. Чим потужніше і рішучіше ЗСУ битимуть російську армію, тим менше ймовірність буде того, що Росія застосує тактичну ядерну зброю. 

Адже найреальніше мета Росії у рамках такого удару — змусити Україну капітулювати

Тому перший “залякуючий” удар Путін може нанести, але на обстріл густонаселених міст вже — не наважиться, бо розуміє, що це для нього кінець фактично всього. А якщо українська армія наперед демонструє, що не буде здаватися — то й перший удар стає позбавленим сенсу.

Але є імовірність, що Путіну “чешеться” здійснити один ядерний удар за всіх умов.  Просто для того, щоби показати, що він може. Мовляв, “американці ж бомбили Хіросіму і Нагасакі, тож і мені можна”.

Також для Путіна “зеленим світлом” для застосування ядерної зброї може стати спроба України деокупувати Крим. Донбас він ще може втратити, а окупований Крим для нього життєво важливий, це символ його діяльності як президента РФ.

Але багато залежатиме від ситуації на полі бою, в Росії та всередині Кремля.

І Україні також треба готуватися до всього.

Якщо ракету збити в польоті, то високим є шанс, що ядерна боєголовка не спрацює. Звісно, якщо ядерний заряд буде зруйнований, то вийде така собі “брудна бомба” і доведеться проводити дезактивацію території, але у порівнянні з ядерним вибухом це ніщо.

Через це нам стає особливо важливо посилювати свою ПРО. Частину ракет ми збиваємо і зараз, але нові комплекси ППО дозволять збільшити цей показник.

Михайло САМУСЬ, Сергій СИДОРЕНКО