Держбюджет-2018: найбільші видатки, джерела доходів, проблема держборгу та курсу

Доходи. У держбюджеті на 2018 рік заплановані доходи на рівні 917,9 млрд грн. Це на 19% більше (+146,6 млрд грн), ніж передбачалося у держкошторисі на 2017 рік (771,3 млрд грн), і на 16% більше (+125 млрд грн), ніж торік фактично надійшло в держказну (792,9 млрд грн).

За даними Міністерства фінансів, план доходів держбюджету-2017 був перевиконаний на 21 млрд грн за рахунок спецконфіскації (+7,1 млрд грн) і власних надходжень бюджетних установ (12,8 млрд грн). Порівняно з 2016 роком доходи держказни в 2017 році зросли на 28,7% (+176,6 млрд грн).

У держбюджеті-2018 закладені податкові надходження на суму 759,9 млрд грн (+20,6%, або +129,8 млрд грн до плану на 2017 рік), у т.ч. від

— ПДВ з імпорту — 300 млрд грн (+35,6%);

— ПДВ з українських товарів/послуг (з урахуванням відшкодування ПДВ, яке торік склало 120 млрд грн) — 84,3 млрд грн (+3,3%);

— акцизу з українських товарів — 78,1 млрд грн (+9,1%);

— акцизу з імпорту — 46 млрд грн (+10,1%);

— податку на доходи фізосіб — 91,1 млрд грн (+18%);

— податку на прибуток підприємств — 82,3 млрд грн (+22,7%);

— рентної плати за користування надрами — 41 млрд грн (-7%).

Відрахування НБУ в держказну в поточному році плануються на рівні не менше 50,55 млрд грн (+12,3%, або +5,6 млрд грн порівняно з 2017 роком); відрахування частини прибутку держпідприємств — 36,3 млрд грн (+44,3%, або +11,1 млрд грн); адміністративні збори, доходи від некомерційної господарської діяльності — 15,3 млрд грн (+108,3%, або +8 млрд грн); власні надходження бюджетних установ — 26,2 млрд грн (+17,3%, або +3,9 млрд грн); надходження від конфіскації — 4,7 млрд грн (-79,2%, або -17,9 млрд грн).

Витрати. План видатків у держбюджеті-2018 — 991,7 млрд грн. Це на 17,9% більше (+150,3 млрд грн), ніж планувалося торік, і на 18,6% більше (+155,2 млрд грн), ніж по факту було профінансовано.

За даними Мінфіну, видатки держбюджету-2017 склали 836,5 млрд грн, що на 0,6% менше (-4,9 млрд грн) плану (841,4 млрд грн). Порівняно з 2016 роком обсяг видатків у минулому році зріс на 22,1%.

Найбільші статті видатків держбюджету на поточний рік (порівняно з бюджетним планом на 2017 рік):

Соціальний блок:

— дотація Пенсійному фонду — 139,3 млрд грн (+4,2%, або +5,6%);

— субсидії населенню — 71 млрд грн (+3,2%, або +2,2 млрд грн);

— виплата соцдопомоги різним категоріям населенням — 59,9 млрд грн (+11%, або +6 млрд грн);

— на освіту — 95,5 млрд грн (+11,8%, або +10 млрд грн);

— на охорону здоров’я — 87 млрд грн (+15,7%, або +11,8 млрд грн).

Оборона, правоохоронна та судова системи:

— Міноборони — 86,6 млрд грн (+25,8%, або +17,8 млрд грн);

— МВС — 66 млрд грн (+20,3%, або +11,2 млрд грн);

— Державна судова адміністрація — 13,5 млрд грн (+56,2%, або +4,9 млрд грн);

— Мін’юст — 12,7 млрд грн (+39,6%, або +3,6 млрд грн);

— СБУ — 8,15 млрд грн (+20,8%, або +1,4 млрд грн);

— ГПУ — 7,17 млрд грн (+23,1%, або +1,34 млрд грн).

Борги:

— обслуговування держборгу (виплат відсотків — без врахування видатків на погашення “тіла” кредитів) — 130,2 млрд грн (+17,5%, або +19,4 млрд грн.);

Різне:

— Укравтодор — 39,9 млрд грн (+22,5 млрд грн, або +129,2 млрд грн);

— МінАПК — 14,2 млрд грн (+49,9%, або +4,7 млрд грн);

— Державне управління справами (включно з витратами на Адміністрацію Президента) — 2,7 млрд грн (+14%, або +331 млн грн);

— Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабміна — 1,76 млрд грн (+49,8%, або +586 млн грн);

— Апарат Верховної Ради — 1,73 млрд грн (+41,6%, або +508 млн грн).

Дефіцит. У держбюджеті на 2018 рік закладений дефіцит у розмірі 80,6 млрд грн (у 2017 році він планувався на рівні 77,6 млрд грн, а по факту був майже вдвічі меншим — 42,7 млрд грн).

Покриття цього дефіциту планується, передусім, за рахунок запозичень (які мають перевищити обсяги погашення держборгів на 56,2 млрд грн) і надходжень від приватизації (очікується 21,3 млрд грн, тоді як у 2017 році передбачалося 17,1 млрд грн, а по факту було отримано 3,4 млрд грн). Якщо план приватизації не буде виконаний і в 2018 році, то, як і в минулі роки, недоотримання коштів уряду буде компенсувати за рахунок здійснення додаткових запозичень.

Держборги. Граничний розмір держборгу на 31.12.2018, визначений держбюджетом, — 2 трлн грн (+9,6%, або +175,7 млрд грн до планки на 31.12.2017, встановленої торішнім держкошторисом), а гарантованого державою боргу — 747,6 млрд грн (+29%, або +168,2 млрд грн).

Загальний обсяг запозичень уряду в 2018 році очікується на рівні 231,9 млрд грн (+21,5%, або +41 млрд грн до торішнього плану), з яких внутрішні позики — 123,8 млрд грн (+19,2%, або +19,9 млрд грн), а зовнішні — 108,2 млрд грн (+24,4%, або +21,2 млрд грн).

У держбюджеті на 2018 рік передбачене погашення держборгів на 175,7 млрд грн (+35,6%, або +46,1 млрд грн порівняно з торішнім планом), у т.ч. по внутрішнім зобов’язанням — 114 млрд грн (+15,6%, або +15,4 млрд грн), по зовнішнім — 61,7 млрд грн (+99%, або +30,7 млрд грн).

Як зазначалося вище, на обслуговування держборгу в держкошторисі передбачені 130,2 млрд грн (+17,5%, або +19,4 млрд грн порівняно з планом на 2017 рік). Такі ж оцінки Кабмін наводив у вересні-2017, і вони включали витрати на обслуговування внутрішнього боргу на рівні 79,3 млрд грн, а зовнішнього — 50,9 млрд грн. За даними Мінфіну, за 11 місяців-2017 витрати держказни на обслуговування держборгу становили 106,4 млрд грн (+17,6% порівняно з січнем-листопадом-2016), або 14,8% усіх видатків держбюджету.

Як і в минулі роки, законом про держбюджет-2018 для Кабміну надано право випускати держоблігації для докапіталізації банків і підтримки Фонду гарантування з відповідним коригуванням граничного обсягу держборгу. При цьому конкретні обсяги емісії боргових цінних паперів не визначені.

Макропрогнози. Держбюджет на 2018 рік готувався на основі прогнозу зростання ВВП у поточному році на 3%; інфляції — 9%; середньорічного курсу 29,3 грн/дол і 30,1 грн/дол на кінець грудня.

Зарплати та пенсії. Згідно з бюджетним законом, із 01 січня 2018 року мінімальна зарплата зросла на 16% (+523 грн) — до 3723 грн. Водночас у документі передбачено, що Кабмін за підсумками першого кварталу має розглянути питання “щодо можливості підвищення розміру мінімальної заробітної плати з визначенням його на рівні 4200 гривень на місяць з другого кварталу 2018 року” (цитата).

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко зазначав, що перший квартал — “дуже складний період в плані надходження доходів — початок року, багато вихідних, економіка не настільки активна”. “[Наразі] ми можемо підвищити мінімальну зарплату тільки до 3723 грн. Відразу підвищувати до 4100, зриваючи все економічні баланси, — це дилетантство. Ми ж не хочемо отримати галопуючу інфляцію і вилетіти з програми МВФ. Мінфін потім запитають, чому ми не зупинили такі рішення”, — зауважував заступник глави Мінфіну.

Водночас НБУ вказував на ризик збільшення дефіциту Пенсійного фонду у зв’язку з підвищенням у жовтні-2017 мінімальної пенсії за віком та осучаснення пенсій, що призвело до збільшення щомісячних витрат на пенсійні виплати на суму близько 7 млрд грн. “Приросту фонду зарплат та пов’язаного зростання ЄСВ може не вистачити, щоб надходження до ПФУ зростали очікуваними темпами, а дефіцит фонду скорочувався”, — констатували в НБУ.

Оцінки МВФ

У середині грудня в.о. глави НБУ Яків Смолій заявив, що Україна не виконала взяті на себе зобов`язання для чергового перегляду програми з МВФ, зокрема, у Фонду є питання до прийнятого Верховною Радою держбюджету на 2018 рік. Водночас заступник міністра фінансів Сергій Марченко запевняв, що будь-яких категоричних зауважень до бюджету в МВФ немає.

Згодом постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що МВФ бачить значні ризики в частині доходів і видатків держбюджету України на 2018 рік, але при цьому згоден з цільовим орієнтиром дефіциту бюджету на рівні близько 2,5% ВВП. За словами Й. Люнгмана, занадто швидкі темпи зростання видатків держбюджету суттєво перевищують номінальне зростання економіки.

Представник МВФ наголошував на важливості скорочення боргу шляхом утримання фіскальних дефіцитів на низькому рівні, а також на потребу контролю видатків на зарплати, пенсії та трансферти підприємствам та домогосподарствам з тим, щоб достатньо ресурсів скеровувалося на інвестиції в інфраструктуру та інші пріоритетні галузі.

НБУ називав припинення співпраці з МВФ ключовим макроекономічним ризиком для України в найближчі роки. “Без підтримки міжнародних інституцій успішне рефінансування 20 млрд дол суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018-2020 роках малоймовірно. Україні варто розпочати перемовини про запуск нової програми співпраці з МВФ ще до завершення нинішньої на початку 2019 року”, — підкреслювали в Нацбанку.

За оцінками НБУ, в 2018 році Україна може отримати від МВФ два транші на 3,0-3,5 млрд дол.

Натомість міністр фінансів Олександр Данилюк запевняв, що в 2018 році Україна може отримати від МВФ більше двох траншів. О. Данилюк вважає передчасним починати переговори з МВФ про нову програму. “Я не бачу зараз необхідності про це говорити. Нам необхідно успішно завершити поточну програму”, — сказав він.

О. Данилюк нагадував про необхідність виконання всіх умов для продовження поточної програми з МВФ. “Це і створення антикорупційного суду, і земельна реформа, й інші”, — додав міністр. За його словами, узгодження спірних питань щодо прийнятої пенсійної реформи майже вирішено.