Депутати провалили “безвізовий” день. Останній шанс у вівторок

Під пильним оком урядовців, а також депутатів Європейського парламенту народні депутати України ухвалили лише 5 із 13 законопроектів, необхідних для лібералізації візового режиму з Європейським союзом (4 з них ухвалили напередодні). Але якщо більшість урядових ініціатив виявилася технічними, то три антикорупційних законопроекти щодо спецконфіскації корупційного майна викликали бурхливу дискусію в залі. У відповідь громадські активісти вже встигли звинуватити депутатів у намаганні обміняти безвізовий режим на безпеку своїх корумпованих статків.

“Від коефіцієнту корисної дії, який продемонструють депутати, повною мірою залежить, чи отримають громадяни України можливість відвідувати країни Євросоюзу без віз вже у 2016 році”, — так напередодні “безвізового” дня у Верховній Раді зазначив президент у своєму зверненні.

За словами Петра Порошенка, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер підтвердив йому перспективу безвізового режиму у телефонній розмові. Тому депутати в жодному разі не повинні підвести українців — тим паче, що у цьому питанні їх вже давно підтискає час.

І от коли настав “день Х”, коли у порядку денному парламентарів нарешті з’явились дев’ять законопроектів із тринадцяти необхідних для лібералізації візового режиму з ЄС, депутати почали критикувати кожну законодавчу ініціативу уряду.

“Шановний Кабінет міністрів. Хто там готує закони? Розберіться, будь ласка. За назви законів нам безвізовий режим ніхто не дасть. Європейці будуть читати не тільки назви, але й зміст”, — критикував депутат від “Самопомочі” Руслан Сидорович.

Та врешті, технічні законопроекти щодо біженців, щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території та щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства депутати погодились схвалити у першому читанні з вимогою ретельного доопрацювання. Після палких дискусій у першому читанні депутати підтримали і новий проект трудового кодексу — щоправда, без урахування правки про заборону трудової дискримінації через расу, політичні, релігійні переконання, гендерну ідентичність чи сексуальну орієнтацію.

“Мені здається, що це яскраве свідчення того, що половину зали складають люди, ментально схожі до Азарова. Виборці тепер повинні знати, хто у нас із трибуни любить виступати, що він такий європеєць, але не розуміє, що Європа шанує ідентичність людини і захищає її право на рівність. Європейські принципи — це бути самим собою”, — прокоментувала Радіо Свобода провал своєї правки голова парламентського комітету із євроінтеграції, депутат від “Блоку Петра Порошенка” Ірина Геращенко.

А от три антикорупційні законопроекти щодо конфіскації корупційного майна стали справжнім каменем спотикання у сесійній залі.

Тож безвізовий режим чи безпека корумпованих статків?

Напередодні вони розглядались на засіданнях профільних комітетів і, як вже встигли заявити у Генпрокуратурі та МЗС, там депутати знівелювали та відкинули дуже важливі положення щодо боротьби з корупцією.

“Кількість правок, які вони дали з одним і тим же питанням, свідчить тільки про одне — про небажання змінювати систему”, — розповіла заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль. За її словами, більшість депутатів, які були присутніми на засіданні комітету, навіть не читали текстів законопроектів, зате правок подали чимало.

“Один із законопроектів — про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів — пережив комітет і практично без каліцтва повернувся до другого читання. Інші два законопроекти — про арешт та спецконфіскацію — профільний правоохоронний комітет не пережили і повернулися до сесійної зали не просто кастратами, а — повними дегенератами”, — написав у блозі видання “Українська правда” голова правління “Центру протидії корупції”, експерт антикорупційної групи “Реанімаційного пакету реформ” Віталій Шабунін.

“У разі їхнього ухвалення погіршаться і без того складні у застосуванні норми Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Нардепи переписали поняття арештованого майна та перелік підстав для арешту так, щоб арештувати та конфісковувати накрадене було взагалі неможливо. А Януковичу та його поплічникам взагалі дає законну можливість вивести з-під арешту все, що нині є арештованим в Україні”, — бив на сполох він.

Такі звинувачення у сесійній залі підтвердили і деякі депутати, які за ці антикорупційні закони голосувати відмовились. І хоч як намагався спікер Володимир Гройсман — оголошував численні переголосування, перерву — все одно необхідної кількості голосів у залі не виявилось. 

“Оскільки у нас нерезультативне голосування, я оголошую вечірнє засідання закритим і цей порядок денний ми перенесемо на вівторок”, — сказав у результаті він.

“Новини з Ради дуже погані” — євродепутат

Відтак, у вівторок депутати повернуться до законопроектів щодо створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних чи інших злочинів, щодо накладення арешту на це майно та до законопроекту щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації.  

Відреагувати на неплідний день українських законотворців вже встиг депутат Європейського парламенту Пятрас Ауштрявичюс, що очолює там групу дружби з Україною.

“Цей день у Раді був дуже неуспішним. Новини дуже погані та розчаровуючі”, — заявив він, кажучи, що Україна може втратити перспективи скасування візового режиму саме через дії Верховної Ради.

“Якщо депутати і далі гратимуть у політику замість того, щоби ухвалити обдумане рішення, Україна програє. Часу дуже мало. Насправді навіть кінець жовтня в Брюсселі називали надто пізнім терміном. Мабуть, наступний тиждень — це найостанніший шанс, щоби встигнути (на ухвалення рішення Єврокомісією) цього року”, — додав він.

Саме наприкінці наступного тижня Україна очікує на остаточний звіт щодо виконання своїх зобов’язань щодо безвізового режиму. 

Тим часом, згідно з деякими дипломатичними джерелами, навіть у разі виконання Києвом всього “домашнього завдання”, сама процедура скасування віз у ЄС може виявитися доволі непростою. З одного боку, через нинішню мігрантську кризу. З іншого, такі держави як Німеччина, Бельгія, Іспанія чи Австрія ніколи не демонстрували особливого ентузіазму щодо ідеї скасування візових перешкод для українців.

Ірина СТЕЛЬМАХ