Деолігархізація країни: з кого починати?

Вони усі при владі, мають свої фракції і групи, своїх людей в Уряді, прокуратурі, митниці, податковій, судах... У них центральні канали, і вони деформують, спотвоюють інформаційний простір на свою користь... Вони грошима і каналами визначають, хто переможе, а хто ні на виборах... Вони після виборів підгодовують можновладців “конвертами”... Вони, олігархи, насправді ніякі не підприємці — вони монополісти у своїх сферах, з так само монопольним доступом до певного сегменту бюджетного корита і до державної власності — й тим живляться, блокуючи роботу справжніх підприємців...

Яка різниця, з кого саме деолігархізацію почати: з Ахметова, Коломойського, Порошенка, чи Фірташа... З кого завгодно, хто вийшов за межу Закону, а краще з усіх одразу, бо за межу вони вийшли всі! Хіба міліція з прокуратурами і спецслужбами лише почергово повинна ловити злочинців, які грабують, чи чинять насилля: спочатку донецького, потім дніпропетровського, за ним вінницького чи чернівецького? Тоді навіщо ми з Вами їх сотні тисяч, отих правоохоронців, утримуємо за свої податки?!

Механізми деолігархізації? У світі вони давно апробовані:

— примусова демонополізація (через АМК і спеціальні закони),

— повна прозорість формування і використання державного бюджету,

— повна прозорість тендерних процедур і аукціонів (до кінцевого власника),

— доплата за отримане задешево за схемою wind-fall tax Тоні Блера,

— тюрма надовго, з конфіскацією, за корупційні діяння чи підкуп чиновників

— прозоре фінансування політичних партій...

Анатолій ГРИЦЕНКО