ДАЙДЖЕСТ

День рідної мови — з англійського досвіду

[16:18 21 февраля 2012 года ] [ Радіо Свобода, 21 лютого 2012 ]

Мовні реалії доволі мінливі. Нам, які зараз намагаються вивчити англійську, розуміючи важливість цього засобу міжнародної комунікації, і невтямки, що колись англійці так само мусили виборювати право послуговуватися рідною мовою у своїй країні.

І 650 років тому вони досягли у цій боротьбі значного успіху.

У 1362 році англійський парламент проголосив Акт про судочинство англійською мовою — про обов’язкове використання англійської в суді.

До того часу, від моменту підкорення Англії Вільгельмом Завойовником (1066), основою мовою верхівки англійського суспільства, мовою депутатів парламенту і суддів, була французька.

Така незручна для більшості пересічних англійців ситуація змінилася лише завдяки Столітній війні (1337-1453) із Францією. Хоча тоді йшлося насамперед про династичні питання — король і парламент мусили зажати й на суто англійський патріотизм…

До речі, сам Акт про судочинство англійською мовою був написаний французькою, яка ще більше, ніж півстоліття залишалася основною мовою англійського парламенту.

Дмитро ШУРХАЛО

версия для печати >>

[2012-02-22 08:20:16] [ Аноним с адреса 94.179.44.* ]

Англійська мова виборола свій нинішній статус не у 14 столітті, а протягом наступних столітть шляхом безпрецедентної імперської експансії у світі. Британська корона вогнем і мечем завойовувала свій життєвий простір, не гребаючи ніякими брудними засобами - піратство, террор, винищення цілих народів, моря крові зливались у Світовий океан - такою є ціна нинішньої "мови міжнародного спілкування". І насамкінець - самі англійці заплатили за панування своєї мови нищенням національної ментальності та масовою асиміляцією з народами, які стоять на порядок нижче за них. Яскравий приклад - недавні мюнхенські події з "англійськими" боксерами. Такої зневаги англійска корона не знала з часів Вільгельма. Мені, як українцю було приємно, коли гімн моєї країни лунав у повній тиші після того, як під час виконання британського у залі стояв свист і безлад. А як це було англійцям? Справжнім, а не "мамайкам"?

Что скажете, Аноним?