Дефіцит бензину, обвал енергоринку та зупинка транзиту російського газу. Як все це полагодити?

Коли в Україні буде подолано дефіцит пального, скільки Україна може заробити на експорті електроенергії, коли розпочнеться імпорт газу та як корупція в Угорщині заважає запровадженню нафтового ембарго ЄС проти Росії, — інтерв’ю з Германом Галущенком, міністром енергетики України.

Герман Галущенко став міністром енергетики в кінці квітня минулого року після другої невдалої спроби назначити на цю посаду Юрія Вітренка, який зараз очолює “Нафтогаз України”.

В міністри його виснув Офіс Президента, оскільки, “він був учасником робочих нарад з енергетики та зарекомендував себе як професіонал”, — пояснював тоді цей вибір Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу”. До призначення працював на різних посадах в державному “Енергоатомі”, прокуратурі, Міністерстві закордонних справ, Адміністрації президента.

На посаду Галущенко прийшов зі стандартними гаслами: знизити тарифи, вивезти енергетичну галузь з кризи. Невідомо, чи вдалось би йому здійснити ці обіцянки, якби не війна. Втім, зараз інші проблеми: дефіцит пального на заправках, мільярдний дефіцит коштів на ринку електроенергії та підготовка до опалювального періоду в умовах війни. 

Коли на АЗС зʼявиться пальне?

З початку війни споживання нафтопродуктів суттєво впало — на 72%. Потреби на травень складають приблизно 100 000 т бензину и 250 000 т дизелю. 

Росіяни зруйнували наші нафтобази, Кременчуцький НПЗ. Безумовно, це вплинуло на ринок. Ми були змушені повністю перебудовувати логістику. Ми працюємо над збільшенням імпорту пального. В травні він зріс автомобільним транспортом в 15 разів у порівнянні з березнем, річковим транспортом і залізницею — у 5 разів.

Обсяги імпорту зростають кожного дня. Таких об’ємів пального цими напрямками ми ніколи раніше не завозили. Проблема дефіциту пального буде вирішена найближчим часом. Не можу називати більш конкретні терміни з огляду на безпекову ситуацію.

Чи не могли гострий дефіцит штучно створити деякі гравці ринку?

Ми не можемо виключати недобросовісних дій гравців ринку. Очевидно, є випадки, коли дехто намагається максимально заробити на людях в умовах війни. Це навіть не недобросовісна конкуренція, за таке треба розстрілювати. 

Не можу зараз сказати, хто саме це робить і в яких об’ємах. Мають бути відповідні дії силових структур, Антимонопольного комітету. Вони розберуться.

Чому Україна призупинила частину транзиту російського газу тимчасово окупованою територією?

По-перше, Україна транзит не зупиняє. Україна навіть в умовах війни виконує свої обов’язки транзитера. За умовами транзитного контракту, Україна має право перенести прийом газу на іншу точку. Що ми і запропонували зробити росіянам через форс-мажорні обставини, які зафіксував Оператор ГТС України. Ці обставини були досліджені міжнародними юристами, що супроводжують контракт, які нам підтвердили, що юридично ми маємо таке право. 

Що саме трапилось? Окупанти 9 травня почали відбирати газ з транзитної труби, імовірно для Луганської ТЕС, контроль над якою ми зараз втратили, і для промислових об‘єктів на окупованій території. Обсяг вкраденого газу в умовах військових дій важко точно порахувати. Але якби вони продовжували відбирати газ, ми би несли великі втрати. Це величезні кошти.

Перед оголошенням форс-мажору ми попередили наших європейських партнерів, що плануємо це зробити. Ми зробили все коректно і тепер чекаємо від росіян юридично відповіді. Подивимось, що вони зроблять. Зупинять транзит? Це питання виконання їх контракту з європейцями. А Україні за транзит вони все одно мають продовжувати платити. Перестануть платити? Зустрінемось в арбітражі.

В свою чергу росіяни відключили газопровід, яким Україна постачала газ в Донецьку і Луганську область? Це означає, що місцеві мешканці залишаться без газу?

Саме дії окупанта призвели до таких наслідків. Проте, в самій трубі ще залишається газ. Він може бути використаний, його вистачить на певний час. Ми знаємо, як відновити постачання. Це технічне питання, яке фахівці ГТС готові вирішити, як тільки хід військових дій дозволить це зробити. Фахівці зараз чекають сигналу від військових, щоб це зробити.

В якому стані зараз ринок електроенергії?

В перші місяці війни дуже впав рівень розрахунків і споживання. Це сильно вдарило по ліквідності ключових генеруючих компаній на ринку. Він завжди збалансовувався за рахунок промислових споживачів, ціна на електроенергію для яких була вищою ніж для населення. Через війну багато підприємств закрились, багато знищенні. 

Рівень розрахунків населення в перші місяці війни падав на 30%, промисловості — на 40-50%. Споживання електроенергії з початку війни скоротилось на 32-35%. Через це на ринку утворився величезний дефіцит коштів, який ми оцінюємо десь в €250 млн.

Ми бачимо, що зараз рівень розрахунків і споживання зростає, але поки не так швидко як нам хотілось би. Запускаються релоковані підприємства, відкриваються компанії на територіях, де вже порівняно спокійно.

Який рівень розрахунків на тимчасово окупованих територіях і чи варто платити за комунальні послуги людям, які там знаходяться?

Рівень оплати впав, але він більший, ніж можна було б очікувати, враховуючи умови, в яких там знаходяться люди. Якщо є така можливість, я всім раджу платити. І чекати на Збройні сили України.  

Як в умовах дефіциту коштів на ринку функціонують наші генеруючі компанії: ДТЕК, “Енергоатом”, “Укргідроенерго”?

Ключовий тягар впав на державні компанії “Енергоатом”, “Укргідроенерго”, які несуть спеціальні обовʼязки із забезпечення населення електроенергією за регульованими, більш низьким цінам. В той же час, у генерації є резерв потужності. Головна проблема зараз в тому, щоб виробництво електроенергії оплачувалось на належному рівні і у максимальних обсягах.

Як вирішити цю проблему?

Є два шляхи. Перший, щоб європейці або інші партнери підтримали наш ринок грошима. Це приблизно €250 млн на місяць. Ми з ними на різних рівнях обговорювали можливість такої допомоги в розмірі €1 млрд на чотири місяці.

Але існує набагато кращий варіант — дати нам самим заробити ці кошти на експорті електроенергії. Це вирішить всі наші проблеми на ринку. Адже європейські ціни в середньому в 4 рази вищі українських. Європа також від цього виграє. Наш експорт електроенергії допоможе їм зменшити споживання російського газу та вугілля.

Більшість наших сусідів щиро цього хочуть. Через війну в мене зараз в телефоні номери майже усіх європейських міністрів енергетики. Ми можемо в будь-який час зв’язатись, обговорити певні питання. Ось така зараз дипломатія. Війна потребує швидкої комунікації і прискорених рішень.