Дефолт влади

Доводиться констатувати, що Донецька міськрада, а також особисто міський голова Донецька Олександр Лук'янченко минулого тижня підвели рідний уряд.

“Казначейство протягом трьох днів не проводило операції бюджетним організаціям. Причину важко пояснити. У нас гроші були. Ми цей прецедент не залишимо без уваги. Буде пред'явлений позов на цьому тижні”, — обурено заявив донецький мер.

Він також повідомив, що через критичну ситуацію з платежами “Донецькобленерго” відключило від електропостачання донецький Будинок ветеранів, у зв'язку з чим і пообіцяв подати до суду на Держказначейство.

З одного боку, Лук'янченка можна зрозуміти і навіть похвалити. Донецькі працівники бюджетної сфери і ветерани, які страждають від витівок шкідливого держказначейства, — це ж не тільки його виборці, а й виборці всієї Партії регіонів та президента Віктора Януковича.

З іншого боку, донецький градоначальник дещо не врахував. Він не взяв до уваги сварку між першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим і депутатом з фракції “БЮТ-Батьківщина” Наталією Королевською, яка трапилася у парламенті. Якби Лук'янченко знав про це, то зрозумів би, що своїми заявами він “підставляє” Клюєва та весь уряд.

Суперечка тоді розгорілася неабияка. У кабінеті багато разів звучало зловісне слово “дефолт”, а пристрасті ледь не доходили до взаємних образ. “Якщо ми до кінця року не візьмемо черговий кредит, країна опиниться в дефолті. Нам доведеться або продати всі землі, чого, очевидно, хоче влада, або трубу”, — попередила Королевська.

“Ставити на місце” опозиціонерку взявся Клюєв. “Все, що стосується дефолту, то люди, які озвучують такі речі, просто ще не стали державними діячами. Можливо, десь щось прочитали, можливо, десь щось вивчили, навчилися слова “дефолт”, але не знають, коли його застосовувати”, — заявив він у відповідь.

Крім того, Клюєв вилаяв Королівську за те, що заяви про швидкий дефолт є провокацією, і спробував це довести. “Ніякого дефолту нема, платежі йдуть своєчасно, ніяких зупинок не було “, — заявив він.

При цьому чиновник повідомив, що на казначейських рахунках є більше 20 мільярдів гривень і близько 3 мільярдів доларів. Мовляв, про який дефолт може йти мова, якщо на рахунках держказначейства така купа грошей.

“Я не сказала, що у нас дефолт. Я сказала: якщо не вжити заходи, то країну до кінця року чекає дефолт”, — парирувала Королівська, повторивши страхітливий термін.

Передісторія конфлікту така. Напередодні у пресі було опубліковане повідомлення Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності з посиланням на джерело в Державній казначейській службі про те, що, починаючи з 23 вересня, казначейство зупинило рух коштів на казначейських рахунках в центрі і на місцях.

Всеукраїнський центр пояснив, що така ситуація вказує на спробу акумулювати кошти для погашення до 28 вересня двох серій ОВДП на 5,3 мільярда гривень. Також центр попередив про загрозу настання технічного дефолту через кілька годин.

“На 17.00 28 вересня борг не виплачений. Це свідчить, що вже через кілька годин Україна може виявитися в стані технічного дефолту”, — повідомлялося в документі.

Втім, пізніше з'явилася інформація з посиланням на представників двох українських банків про те, що після 18.30 Мінфін здійснив виплату за облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі 3,5 мільярда гривень. Отже, дефолту не сталося.

Вранці 29 вересня радник міністра фінансів Віктор Косарчук поспішив заспокоїти налякану громадськість, заявивши, що ніякої загрози технічного дефолту нема. Держказначейство теж повідомило: хоча в останні дні у нього збільшилося навантаження, але з 29 вересня всі платежі виконуються у встановлені терміни.

Здавалося б, причин для тривог про дефолт після цих заяв урядовців не повинно б залишатися. Якщо, за словами Клюєва, на рахунках не менше 20 мільярдів гривень, то які можуть бути проблеми з виплатами за ОВДП на 5 мільярдів гривень?

Проте, на біду першого віце-прем'єра, держказначейство у другій половині того ж дня, коли він посварився з Королевською, повідомило, що 1 жовтня на його рахунках було лише 6,3 мільярда гривень, а не задекларовані Клюєвим 20 мільярдів гривень. Виходить, той, м'яко кажучи, перебільшив даний показник?

За останній місяць сума коштів на казначейських рахунках зменшилася майже вдвічі — на початок серпня там було 11 мільярдів гривень. Понад 20 мільярдів гривень на рахунках востаннє було на початку грудня 2005 року — 27,4 мільярда гривень.

Як бачимо, негарно вийшло у Клюєва із заявою про 20 мільярдів на рахунках Держказначейства. Насправді їх там більш ніж утричі менше. А тут ще й донецький мер із своїм претензіями до відомства дуже недоречно “виник”.

Виходить, що Клюєв сказав неправду не лише щодо розміру коштів на казначейських рахунках, а й про те, що “платежі йдуть своєчасно, ніяких не було зупинок”.

І взагалі — виходить, що більшої довіри заслуговують заяви Королевської та Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності, в яких вказується на ризики дефолту в Україні найближчим часом? А заспокійливій інформації від урядових чиновників, навпаки, вірити не можна?

Це не єдина велика невдача влади за останні дні у фінансовій сфері. Інша неприємність стосувалася золотовалютних резервів України.

Янукович обіцяв неодмінне зростання резервів. Зокрема, у липні він заявив, що до кінця 2011 року вони досягнуть 40 мільярдів доларів. Проте тільки за вересень запаси країни скоротилися на 3,2 мільярда доларів до 35 мільярдів доларів.

Це дуже небезпечний сигнал. За всю історію України був лише один місяць, коли резерви знижувалися вищими темпами, ніж у вересні 2011 року. Цим місяцем був жовтень 2008 року — тоді обсяг запасів скоротився на 5,6 мільярда доларів.

Причому головні причини такого різкого зменшення золотовалютних резервів восени 2008 року і зараз однакові: домінування імпорту та недоступність іноземних кредитів. Люди кинулися конвертувати гривню, якій вони перестали довіряти, в іноземну валюту. У серпні обсяг гривневих депозитів фізосіб знизився на 0,8 мільярда.

Дуже схожа ситуація і щодо ризиків дефолту. Про це свідчать такі відомості: обсяги іноземних вкладень в боргові зобов'язання українського уряду знизилися удвічі порівняно з початком 2011 року — зараз вони становлять 5,5 мільярда гривень.

Страховка ж від ризику дефолту на український борг виросла до рівня 800-900 пунктів порівняно з майже 400 пунктами навесні 2011 року. При цьому прибутковість українських євробондів на вторинному ринку зросла до 9% річних і вище.

Ось тому і панікує влада, старанно розвішуючи народу локшину на вуха щодо різних фінансових показників. Ситуація ж в країні та її перспективи вельми плачевні.

Юрій ГЛУХОВ