ДТЕК продовжує монополізацію енергетичного ринку — купили ще два обленерго.

За моєю інформацією ціна покупки складає $250 млн: 180 млн дол за 94% акцій Київобленерго та 70 млн дол за 68% Одесаобленерго.

Це наступна серія поглинання Ахметовим української енергетики після покупки на приватизації 25% державних акцій у 5-ти енергетичних компаніях у серпні 2017 року. Там лише акції Дніпрообленерго були продані за ринковою ціною.

Акції решти 4-х компаній (Київенерго, Донецькобл, Дніпроенерго та Західенерго) було продано по явно заниженій ціні — суттєво дешевше, аніж проводилася приватизація при президенті Януковичу.

Але приватні Київобленерго та Одесаобленерго оцінені дорого. Тобто їх акціонери — російські бізнесмени Воєводін (авторитетний лідер лужниковської групи), Гіннер (президент ФК ЦСКА) та Бабаков (депутат Держ. Думи РФ, що голосував за анексію АР Крим) отримають $250 млн.

У 2013 році VS Energy купили акції Київобленерго за $90 млн. Сьогодні їх продають за $180 млн. Отже, заробили на цих угодах дохідність понад 100% (у доларах) за 6 років.

Як бачимо, це для європейського бізнесу Україна є проблемним ринком, а російські бізнесмени тут гарно заробляють.

$70 млн за 68% Одесаобленерего — це також багато, враховуючи, що у березні Фонд держмайна виставляв дежавний пакет 25% акцій цього обленерго на продаж по ціні $5 млн (тобто 68% = $15 млн).

Якщо вже держава згідна із цієї угодою, то варто і свої акції продати по аналогічній високій ціні. У держави є багато важелів, щоб це зробити, але при умові, що відповідні політики/чиновники діють у державних інтересах, а не у своїх приватних.

Але Ахметов не просто так виявився таким щедрим партнером. Ще на початку 2016р ДТЕК був банкротом, борги якого торгувалися по 35% від номіналу. Але потім йому придумали формулу Роттердам+ і штучно підняли усім тарифи.

Тобто кінцевими платниками за ці покупки є всі українці. Схемою Роттердам+ було знято із споживачів понад 35 млрд грн. Навіть після усіх відкатів, на руках залишилося багато кешу, який можна відправити на нові покупки та подальшу монополізацію енергетики.

Фактично у цій покупці між російсько-українськими олігархами спрацювало правило із 90-х “Среди воров все должно быть по-честному, а лохи должны платить”.

Ця покупка має “плюси” і для Ахметова. Із покупкою обленерго вони отримують політичний вплив у Одеській та Київській областях. Також отримують додаткову монополізацію ринку постачання електроенергії (збір грошей із споживачів).

А також додатковий інтерес у лоббізмі РАБ-тарифів. А ще контролюватимуть видачу технічних умов для приєднання до мереж нових “зелених” станцій, які є конкурентами для бізнесу ДТЕК.

У дурнях залишається лише український споживач, який заплатив підвищені тарифи, але не отримав енергетичної незалежності, не отримав кращої якості послуг, енергетики та шахтарі не отримали відповідної вищої зарплати.

Просто за тарифні гроші споживачів олігарх докупив ще два обленерго.

За моєю інформацією, після закриття цієї угоди готується ще одна угода. ДТЕК планує поглинути і решту 5 обленерго, що залишаються у власності росіян.

Таким чином, під контроль Ахметова перейдуть Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Чернівціобленерго, Рівнеобленерго.

Сьогодні ДТЕКу належить 15% всіх розподільчих електричних мереж (120 тис км.), із покупкою ще двох обленерго у власності буде 25% усіх роздрібних мереж (208 тис км.). А після поглинання решти 5 обленерго у власності буде 42% всіх українських розрібних електричних мереж або 344 тис км.

Вже сьогодні обленерго ДТЕК контролює передачу та збут 37% всієї електроенергії. Після покупки ще двох обленерго ця доля виростає до 48%. А після поглинання ще 5-ти обленерго ДТЕК контролюватиме 57% всієї передачі та збуту електроенергії.

Це безпрецедентна ситуація, коли один олігарх отримує у власність таку кількість мереж, які є елементом критичної інфраструктури (газові мережі є у державній власності і лише у користуванні у облгазів).

Таким чином, ми вже маємо:

• монополізації ринку у сегменті енергетичної сировини, 85% видобування всього українського вугілля належить ДТЕКу Ахметова;

• монополізації сегменту виробництва електроенергії. 80% усіх вугільних електростанцій (без цих станцій неможливе проходження зими);

• а тепер відбувається монополізація мереж та роздрібного сегменту, коли біля 50% передачі та постачання електроенергії буде також у руках ДТЕК.

Утворюється “ідеальна” монополізована вертикальна інтеграція. І якщо від монополізації у виробництві електроенергії ще можна врятуватися імпортом електроенергії, то від монополізації у приватних руках електричних мереж так не врятуєшся.

Сам Антимонопольний комітет Терентьєва-Ніжнік (запамятайте ці прізвища, які кришують монополію) у кінці грудня вже виписали ДТЕКу індульгенцію на подальшу монополізацію енергетики.

Що значать для споживача такі події?

Коли ДТЕК скупив вугільні шахти та вугільні електростанції, то тарифи вугільних електростанцій стрімко виросли. Стали у 3 рази вищі від тарифу атомних станцій, на 75% вищими від тарифів у Росії та на 40% вищими від таких тарифів у Європі.

Коли замість Клюєва тему “зелених” тарифів очолив ДТЕК Ахметова, то надвисокі сонячні “зелені” євротарифи тепер дають окупність 4 роки (за Клюєва було 5,5-6 років).

Неважко спрогнозувати, що буде із тарифами обленерго, а вміти “мотивувати” чиновників та політиків — це фірмовий стиль ДТЕКу Ахметова.

Чесно кажучи, я не міг представити представити, коли 5 років тому виходив на Революцію Гідності, що лідери Майдану, які прийшли до влади на таких трагічних подіях, будуть так управляти державою.

Будуть так продавати не тільки память тих, хто загинув на Майдані і на фронті, але й майбутнє і тих, хто підтримував Майдан, і тих, хто не підтримував Майдан.

Андрій ГЕРУС, голова Асоціації захисту прав споживачів електроенергії та комунаьлних послуг