“Чорний листопад” Приватбанку: чому лихоманить найбільший банк країни і що на нього чекає

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева запевнила, що найбільшій українській фінансово-кредитній установі — Приватбанку — не загрожує виведення з ринку. Принаймні, до весни. Про це НВ повідомили одразу троє народних депутатів, які входять до комітету Верховної ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Минулого тижня у стінах Ради відбулося закрите засідання Комітету, на якому заслуховували Гонтареву щодо ситуації, яка склалася на банківському і фінансовому ринку. Зокрема, мову завели і про фінансовий стан Приватбанку. “Ми почули, що гарантовано до 1 березня не буде введено тимчасову адміністрацію. Не буде введено тимчасову адміністрацію, поки будуть певні виконання вимог НБУ зі сторони акціонерів Приватбанку, — каже Максим Поляков, нардеп від Народного фронту, секретар Комітету. — Тому якщо взимку ми почуємо [що буде введена тимчасова адміністрація], то, будемо розуміти, що голова НБУ в котрий раз показує, що вона не керує тим, що відбувається в національній системі банківській”.

“На одному із попередніх засідань Валерія Олексіївна говорила, що начебто акціонери банку Фінанси та кредит виконують зобов'язання. Ми казали деякі зауваження, наприклад, вона каже, що акціонери банку мали повернути 2,5 млрд грн інсайдерських кредитів [кредитів, виданих пов’язаним з банком компаніям] протягом місяця, на що ми заперечили, що це неможливо. І, в результаті, таки сталося те, що сталося [у вересні в банк ввели тимчасову адміністрацію]”, — каже Руслан Демчак, нардеп від БПП, заступник голови Комітету.

Тому, щоб раптово так само не трапилось і з Приватбанком, нардепи відповіді голови НБУ записали під стенограму, для протоколу. “Валерія Олексіївна відповіла, що вона, як регулятор, не може дати чітку інформацію, але підтвердила, що є план по докапіталізації і реструктуризації резервів Приватбанку, який він має виконати до березня. І поки Приватбанк буде виконувати цей план, то питання щодо якихось заходів не стоїть”, — продовжує Демчак.

Занадто великий, щоб провалитися

Хвилюватися за становище Приватбанку, за словами депутатів, їх змусили останні події, які набрали широкого розголосу. Зокрема йдеться про арешт правої руки співвласника Приватбанка Ігора Коломийського — Генадія Корбана. А також цілу хвилю sms-атак на клієнтів банку із закликом терміново забрати кошти з банку, оскільки туди начебто з дня на день мають ввести тимчасову адміністрацію. Крім того з’явилася серія публікацій щодо Привату на маловідомих інформаційних сайтах.

Найширшого розповсюдження інформаційна атака мала на сході країни, свідчать дані обговорень теми Привату у соціальних мережах. Цю інформацію підтвердили і в самому банку. За даними Привата, в першу чергу це стосується Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська та Полтави.

Замовників інформаційного нападу почали шукати як серед банкірів-конкурентів, які скористалися ситуацією із арештом Корбана і вирішили дотиснути і відвоювати частину ринку, так і серед політичних сил, які намагаються таким чином щось витиснути з Коломойського. “Можливо, це намагання виторгувати щось в Коломойського. У мене таке враження, що така сама ситуація відбувалася і з Фінанси і Кредит і Жеваго [власником банку]. Тобто я впевнений, що це далеко не завжди пов'язано з фінансовою системою, а більше з політикою”, — каже Поляков.

Не відкидається наразі і версія про те, що атака була організована силами російського ФСБ з метою підірвати фінансову систему України, яка зараз саме стабілізувалася. Таке припущення дискутувалося навіть в самому НБУ.

Дестабілізувати українську банківську систему таким шляхом дійсно можливо: на сьогодні обсяг залучених Приватбанком коштів населення і бізнесу можна прирівняти до доходів зведеного бюджету України за січень-травень 2015 року — близько 220 млрд грн. Приватбанк є системно важливим для фінансової системи держави і найбільшим заощадливим спеціалізованим банком, який обслуговує 34% вкладів населення країни, підтвердив днями перший замголови НБУ Олександр Писарук.

Прес-служба самого банку стверджує, що інформаційна хвиля розпочалася із російських сайтів і сайтів, які знаходяться на окупованих територіях. В банку запевняють, що вони вже подали запит на встановлення її витоків до операторів мобільного зв’язку, компанії Google, а також правоохоронних органів. ‘‘Приватбанк звернувся до силових відомств із проханням розслідувати факти інформаційної атаки … знайти замовників цієї спланованої акції’’, — цитує прес-служба слова першого заступника голови правління ПриватБанку Олега Гороховського.

За його словами, негативний інформаційний фон не зробив істотного впливу на роботу банку — за перші дні листопада Приватбанк зберіг позитивну динаміку приросту депозитів на рівні 70 млн грн. За другий і третій квартали банк приростив майже 4 млрд грн депозитів.

Чи мав місце відтік коштів останніми днями у Приватбанку, регулятор не розголошує, як не каже і того, чи просив банк про ще один стабілізаційний кредит. Така інформація до прийняття рішення командою НБУ підпадає під банківську таємницю.

Востаннє Приватбанк отримував фіндопомогу від Нацбанку у квітні 2015 року. Станом на 01 жовтня 2015 року обсяг рефінансування, отриманий банком від НБУ за весь час, склав 27,1 млрд грн. Зокрема в 2014-2015 роки банк отримав 23,6 млрд грн. ''Згідно з вимогами НБУ, ці ресурси були використані лише для покриття відтоків коштів фізичних осіб, — кажуть у прес-службі банку. — З початку 2014 року відтік депозитів фізичних осіб склав 56,8 млрд грн. З них за рахунок банку покрито 33,2 млрд грн. Тобто 58% відтоку коштів фізичних осіб покрито за рахунок погашення кредитного портфелю (16 млрд грн) та згортання операцій на міжбанківському ринку''.

“Валерія Гонтарева сказала, що зараз ситуація стабільна, ліквідність достатня. При значному погіршення ліквідності Приватбанк буде націоналізований, бо банк є системним”, — переповідає НВ розмову з головою НБУ на засіданні Комітету Віктор Романюк, голова підкомітету з питань діяльності небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів фінансових послуг.

Якщо у банка і почнуться проблеми, то він не буде відправлений на ліквідацію, тож ні населення, ні бізнес не ризикують своїми вкладами, які довірили банку, кажуть нардепи, що мали розмову з Гонтаревою. ‘‘Тут питання тільки в тому, хто буде акціонером цього банку — чи наявні акціонери, чи в результаті це буде якась змішана форма акціонерного складу. Ніхто не забороняє акціонерам погодити знайти собі додаткового інвестора. Або третій варіант — інвестором може бути і держава’’, — каже Демчак.

У самому Національному банку наголошують, що за показниками Приватбанка стежать, як і за рештою банків. “На даний момент проходить діагностика ТОП-20 банків. До кінця 2015 року будуть визначені обсяги докапіталізації по цих банках, а до кінця першого кварталу 2016 року банки повинні зробити перші кроки щодо скорочення кредитування пов’язаних осіб. Тому березень 2016 року є реферною точкою для всіх ТОП-20 банків. Як і минулого разу, до банків, що не виконають ці умови, будуть запроваджені відповідні заходи Національного банку. Ці вимоги — однакові для всіх банків'', — повідомив Нацбанк.

Олігархічний банкінг

В цілому, судячи з риторики Національного банку, проблема Приватбанку — не у нестачі ліквідності, із якою їй може допомогти і регулятор. До того ж нещодавно банк успішно провів переговори із західними інвесторами, в результаті чого він буде спроможний до 2021 року залучити $220 млн у субординований борг. ‘‘Це дозволить Приватбанку зміцнити капітал на 5,06 млрд грн і ліквідність банку на 10 млрд грн’’, — зазначають у банку. Сьогодні, 16 листопада, стало відомо, що ПриватБанк збільшив свій регулятивний капітал, тобто на сьогодні банк не відхиляється від графіку програму докапіталізації.

Окрім того менеджмент і акціонери банку змогли домовитися із кредиторами про реструктуризацію єврооблігацій на суму 10 млрд грн — цей борг банк може не погашати до 2018 року.

Проте, з іншого боку, фінустанова порушує нормативи НБУ щодо об’єму виданих кредитів спорідненим підприємствам. І якраз тут лежить основна загроза стабільності банку. Згідно фінансової звітності банку, кредитний ризик по операціях зі зв’язаними з банком особами склало в цілому 45,23% при ліміті не більше 25%. Максимальний розмір кредитного ризику у розрахунку на одного контрагента НБУ встановлено на рівні 25% від розміру регулятивного капіталу, а у Приватбанка цей показник склав 25,72%. Тобто банк перевищив і дозволений ліміт суми кредиту на одну особу, і майже вдвічі перекредитував бізнес, із яким пов’язаний одними акціонерами. На те щоб скоротити обсяг кредитів ‘‘своїм’’, у банка є три роки і детальний покроковий план, узгоджений не лише із НБУ, але і опосередковано з МВФ.

 ''З ліквідністю НБУ допомагає, а от по зв'язаних особах погано. Вони закредитували своїх під 90%. Нормативи всі летять. Як вони їх будуть розв'язувати і перекредитовувати — незрозуміло. Є у них план оздоровлення. Дай Боже, щоб вони його притримувалися'', — каже джерело НВ, знайоме із ходом переговорів Приватбанку і НБУ.

В прес-службі Привату НВ повідомили, що більшість компаній, про які йде мова, за класифікацією видів економічної діяльності належать до сфери торгівлі, виробництва та переробки. “Частка кредитів наданих юридичним особам, пов'язаним з банком та з просроченням боргу більше 90 днів, складає 6,1%. За цими кредитами резерв сформований у повному обсязі згідно з нормами НБУ'', — кажуть у банку.

Щоб зменшити частку інсайдерських кредитів в портфелі банку, достатньо доброї волі його акціонерів, впевнений аналітик рейтингового агентства Експерт-рейтинг Віталій Шафран. Для цього не потрібно залучати інвесторів на збільшення регулятивного капіталу. ‘‘Можна домовитися із тими ж іноземними банками, які зараз у нас працюють, про перекредитування бізнесу, — каже експерт. — У свою чергу, через перекредитування, у банка з’явиться більше ліквідності, яку він зможе направити на купівлю цінних паперів чи нові кредити’’.

Варто зазначити, що система ідентифікації пов’язаних з банком осіб в Україні не завжди відображає реальну ситуацію, і часто те, що відображають у себе в звітності банки, не відповідає дійсності — не новим є приклад реєстрації бізнесу в офшорних зонах. Наприклад, Коломойський не визнає публічно своєї причетності до багатьох компаній і галузей економіки, із якими його пов’язують, і так звана Група Приват не має справді вичерпного переліку компаній, які належать Коломойському і його партнерам.

‘‘Приват Коломойського, чи банки Ахметова, чи Жеваго, чи Бахматюка — це певна бізнес-модель, яка вибудовувалась десятиліттями. І її сутність полягала у тому, щоб залучати кошти у населення і кредитувати свій бізнес [замість того щоб виходити на ринки залучення коштів і у повній мірі нести відповідальність перед кредиторами]. З такою моделлю так просто не поборешся, щоб не загнати їх у ще гірше становище. Потрібен системний підхід до цього олігархічного банкінгу’’, — каже Шафран.

Леся ВИГОВСЬКА