Чому заводам Ахметова дозволили труїти Маріуполь

Минуло більш ніж півроку з того часу, як меткомбінати бізнесмена Ріната Ахметова у Маріуполі виторгували собі нові дозволи на ще більші викиди.

МК “Азовсталь” і МК “ММК ім. Ілліча” протягом п'ятирічного терміну попереднього дозволу так і не провели обіцяну модернізацію підприємства. Заводи повинні були привести до ладу свої джерела викидів та зменшити шкідливість виробництва для екології. Проте, цього не зробили.

Ось в цьому документі всі зобов'язання, які не виконав “Метінвест”.

Тепер вони викидатимуть в повітря 750 мг/куб.м забруднень (в 1,5 разу більше, ніж було) ще щонайменш сім років. Цей дозвіл Метінвесту потрібний, щоб не платити величезні штрафи за забруднення атмосфери. У грудні минулого року такі забаганки меткомбінатів викликали обурення серед жителів міста, проте акції протесту ні до чого не призвели.

За ахметівський бізнес “вписався” голова Донецької обласної ВЦА Павло Жебрівський, який призначив комісію з контролю за виконанням плану модернізації. І додумався до її складу включити трьох представників від самих меткомбінатів. Тобто комісія, яка має контролювати заводи, має там своїх людей. Геніально.

Наслідки — густий дим, що нагадує туман, у сонячний спекотний день неозброєним оком видно у районах металургійних комбінатів і на ділянках міста, що розташовані у низинах.

Черговий випадок масових викидів маріупольці відчули, коли без попередження на “Азовсталі” розпочали продування доменної печі. Клуби диму та неприємний запах викликав паніку та обурення. Жодного повідомлення про плани заводчан ніхто не бачив ані у місцевих ЗМІ, ані на офіційному сайті міськради — за словами директора департаменту з питань екології, енергоменеджменту, охорони праці та цивільної безпеки Маріупольської міськради Ваагна Мнацаканяна, міськраду про продування печі металурги теж не попередили.

Профільний департамент не тільки не був в курсі запланованого шкідливого для екології заходу, а й не береться коментувати те, наскільки небезпечна ситуація через це склалась. Бо під час продування не було зроблено ніяких замірів щодо присутності у повітрі шкідливих речовин. “Нам не було попереднього повідомлення, тому пересувна лабораторія там не працювала. Говорити про нанесену шкоду я не можу”, — відповів на питання журналіста Depo.Донбас Мнацаканян.

Як свідчить маріупольська практика, ця пересувна лабораторія рідко з'являється “у потрібний час у потрібному місці”. Графік її роботи заздалегідь публікується на сайті міськради, втім лише з датами, без зазначення конкретних годин.

За словами голови депутатської комісії із соціального захисту, охорони здоров'я та екології Максима Бородіна, він неодноразово намагався дізнатися цей самий час, але безрезультатно. Наразі Бородін подав відповідну заяву до правоохоронців, відкрите кримінальне провадження щодо перешкоджання депутатській діяльності у вигляді ненадання інформації про виїзд лабораторії.

“Про виїзди лабораторії повідомляють заводчан, а не депутатів. І навіть, якщо лабораторія за запитом приїде на місце вже після викидів, вона не може зафіксувати реальну картину. Який тоді сенс? Наразі ми не можемо висунути звинувачень забруднювачу, бо конкретних аргументів з точними цифрами, свідченнями про перевищення граничних норм шкідливих речовин, не має”, — каже Бородін.

Мнацаканян, у свою чергу, так пояснює ситуацію: “У співробітників пересувної лабораторії звичайний робочий день — з 8 до 17. На день у них є кілька виїзних точок. Якщо на якійсь з них виникають проблеми, то вони можуть затриматись. На кожному конкретному місці лабораторія може стояти і годину, і дві, і три. Спрогнозувати, коли вона приїде на наступне місце, неможливо. Якщо ж ви пропонуєте оснастити лабораторії GPS, то це вже інше питання”.

На наступні питання журналіста щодо пересувної лабораторії у Мнацаканяна одна відповідь: “Лабораторія перебуває в оренді у гідрометеобсерваторії, тому ми не впливаємо на її роботу”.

Ще один з варіантів фіксування викидів — моніторингові стаціонарні пости, які встановлює обладміністрація. Втім, поки що з них інформації у відкритому доступі немає. “Ми направили відповідний запит до голови ДонОДА Павла Жебрівського, чекаємо від нього на відповідь, чи запрацює все належним чином”, — розповідає Бородін.

Тобто меткомбінати Ахметова не тільки збільшили викиди за офіційним дозволом, але й вкрай знахабніли через те, що зафіксувати, що саме вони викидують у повітря, неможливо або ж цього не робиться. Чим дихають жителі міста і як це впливає на їх здоров'я, ніхто не знає.

Тим часом, поки містяни продовжують нарікати на стан повітря і розповідають про безліч знайомих і рідних, які померли у Маріуполі від раку, начальник управління охорони здоров'я маріупольської міськради Сергій Данилков в ефірі місцевого телеканалу “МТВ” зазначив, що зв'язку між викидами меткомбінатів та станом здоров'я маріупольців не бачить.

“Маріуполь — найбільш урбанізована зона Донбасу. За статистикою перевищення середньообласного рівня характерних хвороб для цієї зони — 3,8%. Це є нормально. Смертність є дещо вищою за загальноукраїнську, але несуттєво. Більше половини приходиться на смерть від серцево-судинних захворювань. З екологією це важко зв'язати. Від онкології 14,7% був рівень смертності у 2015 році, 14,3% — у 2016 році. Загальна кількість зменшується. А тенденція до зростання онкозахворювань є в усьому світі”, — переконує Данилков.

Також він наводить статистику щодо кількості випадків раку та причин його виникнення. “Перше місце по онкології посідає рак шкіри. Це можна пояснити просто тим, що ми — південний регіон. Культура населення по відношенню до сонця не дуже правильна. Багато людей засмагають у спеку. Друге місце — рак молочної залози. Тут грають роль дисгормональні порушення. Це спосіб вирощування м'яса з гормонами, гормони у косметиці, неправильний прийом протизаплідних засобів. Якщо ми говоримо про атмосферу, то на першому місці мав би стояти рак легень. А він стоїть на третьому. І майже дорівнює середньоукраїнському. Причиною виникнення раку легень у некурців є викиди радону. На сьогодні найбільша в країні захворюваність від раку легень у Кіровоградській області, де є відповідні шахти. Далі — ободова кишка та шлунок. Це через споживання в їжу консервованого та копченого м'яса”, — каже Данилков.

Тим часом, мер міста Вадим Бойченко — вихідець з бізнес-структури Ахметова — обіцяє покращити екологію протягом п'яти років. ”Ми всі знаємо, що екологічна ситуація у місті не найкраща. Втім, за найближчі п'ять років плануємо її покращити. Зокрема, зниженням промислового забруднення атмосферного повітря, викидів автомобілів, шумового забруднення. Ще модернізуватимемо системи моніторингу за станом атмосферного повітря. Також ми плануємо впровадити системи очищення зливових стоків, аби частки очищених зливових стоків сягали 80%”, — розповів Бойченко.

Але те, як він і очолювана ним мерія ставиться до неконтрольованих викидів меткомбінатів, змушує запідозрити, що вищезазначені слова — просто слова. Увесь час, поки відбувалося вже згадуване продування печі, Бойченко робив вигляд, що нічого не відбувається. Його чиновники також мовчали, немов проблеми з екологією в місті не існує. Мовчав мер і влітку минулого року, коли Маріуполь оповила “руда хмара”. Мовчали і керівники меткомбінатів, аж поки мешканці не влаштували бурю у Facebook.

Виявляється, на комбінаті кілька днів спостерігали, як росте “тріщина” в системі газоочистки конвертерного цеху №2. З нею намагалися щось зробити, але виробництво не зупиняли, поки маріупольці не закричали на всю країну, що дихати вже зовсім нічим.

Таке ставлення говорить лише про одне — бізнесу Ахметова дали повний картбланш. І що труяться люди — все одно.

Проте у “Метинвесті” кажуть, що на ММК зараз йде найбільша модернізація аглофабрики, а на “Азовсталі” запланований капітальний ремонт однієї з доменних печей. Наскільки це знизить забруднення повітря, поки невідомо.

Ганна ПРОКОПЕНКО