Чому найбагатші українці не хочуть публічності?

В одному з останніх випусків журналу “Новое Время” з’явився рейтинг топ-100 найбагатших українців. Я вирішив проаналізувати, наскільки статки перших десяти з них співвідносять зі згадуваністю в ЗМІ.

Ми звикли, що найбагатші українці воліють відстоювати свої інтереси руками “кишенькових” депутатів, експертів, активістів. Зокрема, це стосується інформаційної сфери. Натомість самі вони дуже рідко з власної волі з’являються в медійному просторі. Але є і виключення. За допомогою програми моніторингу ЗМІ “Медіатека” я проаналізував, як часто топ-10 найбагатших українців згадувались в ЗМІ за останній місяць.

Перший за кількістю згадок — президент України Петро Порошенко. За останній місяць він з’явився у 77 923 публікаціях. Тут все зрозуміло і логічно. По-перше, інфоприводи, пов’язані з першою особою держави завжди цікаві журналістам і читачам. По-друге, на президента працює потужна прес-служба, яка систематично розповсюджує прес-релізи, працює в соціальних мережах. По-третє, останнім часом про Порошенка доволі часто пишуть в негативному контексті. Так, один з найбільш цитованих українських політиків на сьогоднішній день Міхеіл Саакашвілі майже всю свою медіаактивність після відставки з посади голови Одеської ОДА спрямовує на критику президента.

На другому місці за кількістю згадок — Вадим Новинський. Його ім’я з’являлося в інформаційному просторі 2727 разів. Звичайно, результат набагато скромніший, ніж у Порошенка, але для депутата від “Опозиційного блоку” це високий показник. Причина такої згадуваності Новинського —активний розвиток так званої “церковної справи”. Гойдалки з приводу того знімати чи не знімати з нього недоторканність, притягувати чи не притягувати його до відповідальноcті значно збільшують рівень згадуваності політика в медіа.

На третьому місці — найбагатший українець Рінат Ахметов. В інформаційному полі його ім’я з’являлося 1677 разів. Навіть після Майдану Ахметов залишається одним з найвпливовіших гравців на енергетичному ринку. Тому його ім’я часто з’являється в аналітичних матеріалах на цю тему. Крім того, з ним в ЗМІ постійно асоціюються медійні українські політики. Наприклад, в цьому місяці в медіа було багато розмов про зв’язки між Ахметовим і Олегом Ляшком. Систематично ім’я олігарха з’являється і на спортивних ресурсах. Це пов’язано з відзначенням 20-річчя з того моменту, як він став президентом футбольного клубу “Шахтар”.

Четвертий за рівнем згадуваності — Ігор Коломойський (1651 згадка). Коломойський ніколи не цурався медійності і на відміну від більшості колег по “олігархічному цеху” часто висловлює свою позицію публічно. Високий рівень згадуваності в цьому місяці зумовлений, по-перше, взаємною критикою з екс-головою Одеської ОДА Міхаілом Саакашвілі. А, по-друге, чутками навколо того, що вже 25 листопада Коломойський може отримати офіційну посаду в партії “УКРОП”. Олігарху пророчать посаду керівника комісії партійного контролю партії.

Висока згадуваність Віктора Пінчука (973 публікації) в цьому місяці пов’язана з його активністю під час виборів президента Америки. Як виявилося, Пінчук не лише фінансово підтримував кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон, але й нинішнього президента Дональда Трампа. Ця тема набула широкого розголосу в ЗМІ, і навряд чи він спаде до кінця цього тижня.   

Дмитро Фірташ став шостим (769). В більшості випадків цитованість олігарха пов’язана з судовим розглядом по його справі, який розглядається у Відні. Геннадій Боголюбов, Костянтин Григоришин, Юрій Косюк, Олександр і Галина Гереги мають нижчий рівень згадуваності за інших фігурантів топу. Але жоден з них ніколи і не відрізнявся високим рівнем медіаактивності.

Таким чином, можна зробити висновок, що найбагатші українці у більшості своїй і надалі воліють залишатися в тіні. Виключенням є лише Петро Порошенко і Ігор Коломойський. Першого до великої присутності в медіа зобов’язує посада. А інформаційна активність Коломойського, як і раніше, іде хвилями. Але можна припустити, що в майбутньому, отримавши офіційну посаду в партії, Коломойський почне з’являтися в медійному просторі системніше.

Натомість, якщо інші представники топ-10 найбагатших українців і з’являються в ЗМІ, то інформація іде не від них чи їх прес-служб, а від журналістів. І найчастіше вона носить негативне забарвлення. Так, Вадим Новинський, який став другим за кількістю згадок в цьому місяці, опинився на такій високій позиції не завдяки активній роботі зі ЗМІ, а через скандали, в яких є фігурантом.

Навіть маючи величезні статки і потужні медіаресурси в своїй власності, українські бізнесмени майже не працюють над своїм іміджем і репутацією. Тут може бути дві причини: міркування категоріями 90-х, вихідцями з яких вони є, і острах того, що велика медійна активність може пролити світло на “темну” сторону їх життя. 

Денис СТАРОСТИН