Чому Ахметов відхрещується від “Запоріжсталі”

Купівля однієї з найбільших бізнес-груп України “Запоріжсталі” консорціумом у складі української компанії “Метінвест” Ріната Ахметова та південнокорейської Posco — це подія, підтверджена багатьма джерелами і, водночас, старанно приховувана учасниками операції.

Повний мовчок

Рінат Ахметов запевнив, що жодної угоди його фірма поки що не укладала, а коли укладе, то неодмінно повідомить. Наразі ж вона продовжує придивлятися до цього “цікавого активу”, якого традиційно забезпечує металургійною сировиною.

Корейська компанія, яка є четвертим у світі виробником сталі за обсягами виплавки, також відмовчується.

“Posco розглядає можливість інвестицій в українську сталеливарну компанію “Запоріжсталь”, тим не менше, вона не ухвалила жодних офіційних чи неофіційних рішень щодо проекту”, — йдеться в офіційному повідомленні компанії.

Контрольована Едуардом Шифріном фірма Midland Group, яка, за інформацією “Економічної правди”, щонайменше наблизилася до продажу своєї частки “Запоріжсталі” “Метінвесту”, від коментарів відмовилася.

Так само мовчить і прес-служба власника “Індустріалбанку” Ігоря Дворецького, що разом з директором “Запоріжсталі” Віталієм Соцьким контролює другу половину акцій комбінату, до якої “приглядається” Posco.

Прес-служба “Запоріжсталі” посилається на те, що вона може коментувати лише виробничі, а не корпоративні питання.

Нарешті, партнер Ахметова з “Метінвесту” росіянин Вадим Новинський, про якого ЗМІ, підконтрольні донецькому бізнесмену писали, начебто він купив пакет комбінату замість Ахметова, теж заперечує і факт придбання акцій “Запоріжсталі”, і навіть такі наміри. Про це “Економічній правді” повідомила прес-служба “Смарт-холдингу”.

Купити і не купити

Однак у тому, що Ахметов купує-таки “Запоріжсталь”, можна не сумніватися. Недаремно голова Запорізької обласної державної адміністрації Борис Петров уже направив листа “новим співвласникам комбінату”, де повідомив їм про їх соціальні зобов'язання.

В коментарі “Економічній правді” Борис Петров відмовився уточнити, з якою саме українською компанією він листується.

“Нас не цікавить, хто буде власник. Нас цікавить тільки питання екології та робочих місць. Тому ми направляємо листи потенційному покупцю. Але відповіді ми поки не отримали, і, напевно, отримаємо тільки після юридичного завершення угоди”, — припустив чиновник.

Водночас, він, як колишній депутат Верховної Ради від фракції Партії регіонів, навряд чи став би писати листи Ахметову, не знаючи напевно, що той уже відчуває себе власником “Запоріжсталі”.

Таким чином, можна припустити, що “Метінвест” уклав певну угоду з Midland Group, яка поки що залишається номінальним власником комбінату.

“Придбати пакет акцій “Запоріжсталі” без оформлення договору купівлі-продажу, можна, наприклад, уклавши договір позики між “Метінвестом” та власниками “Запоріжсталі” під заставу необхідного пакета акцій”, — припускає адвокат Національної правової палати Анна Самойленко.

За її словами, договором можна передбачити, що предмет застави буде зберігатися у кредитора, а іншими умовами договору — зробити економічно невигідним повернення позики.

Потім боржник не виконує своїх зобов'язань, і право власності на предмет застави переходить до позичальника.

Інший варіант, каже Самойленко, — перерахування “Метінвестом” власникам “Запоріжсталі” завдатку за відповідний пакет акцій, який становить значний розмір від суми угоди. Власники акцій приймають завдаток і після сплати суми, що залишилася, право власності переходить до “Метінвесту”.

У разі, коли власники акцій намагатимуться ухилитися від здійснення купівлі-продажу, вони будуть вимушені повернути СКМ завдаток та додатково сплатити суму, рівну розміру завдатку, що є економічно невигідним.

У даному випадку також можливе укладення опціонного контракту. Тоді власники “Запоріжсталі” несуть безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів на умовах укладеного опціонного контракту. Покупець має право відмовитися у будь-який момент від придбання або продати це право іншій особі.

Стратегічні хитрощі

“Метінвест” був змушений удатися до таких хитрощів, щоб не оформляти угоду до остаточного рішення корейців про купівлю акцій у Дворецького, вважають експерти.

“Придбання частки Шифріна — це лише перший крок до одержання контролю над групою, адже “Метінвесту”, стратегічному інвесторові, немає сенсу вкладати гроші у розвиток підприємства, доки там присутня група Дворецького”, — переконує Віктор Петрусь, інвестиційний консультант Astrum Investment Management.

Більше того, до групи “Запоріжсталі”, яку на паритетних началах контролюють групи Шифріна і Дворецького, насправді входить лише 97,8% “Запоріжсталі”, а також пакети Запорізького абразивного комбінату та “Запоріжкоксу”.

Таким чином, кожен із них може продати не по 50%, а лише 48,9% “Запоріжсталі”. Кожному з власників не вистачає 1,1% акцій до контрольного пакета. Решта акцій розкидана дрібними пакетами на фізособи або торгується на біржі.

У такій ситуації переговори можуть проходити як у жорсткій формі, так і у спокійнішій. Жорстка передбачає викуп акцій з ринку. “Метінвесту” це потрібно, щоб не платити премію за контрольний пакет. Групі Дворецького — для збільшення вартості своєї частки.

Якщо ж події будуть розвиватися у спокійному ключі, і учасники переговорів знайдуть компромісну ціну, то “Метінвест” спокійно зможе перепродати Posco залишок від контрольного пакета з метою залучення стратегічного інвестора.

Боротьба гігантів

Відповідно до планів Posco, корпорація має намір до 2011 року побудувати і купити ще кілька комбінатів по всьому світу і вийти на друге місце з виробництва сталі. Першим виробником залишається корпорація Arcelor Mittal. На другій і третій позиціях — японські Nippon Steel та JFE Steel.

Джерело “Економічної правди” на комбінаті “Arcelor Mittal Кривий Ріг” запевняє, що прихід на український ринок такого потужного транснаціонального конкурента, як Posco, ніяк не вплине на їхню позицію в Україні. За його словами, основна конкуренція між цими бізнес-групами продовжиться на глобальному ринку.

Відсутність особливої уваги до українського ринку прогнозує і аналітик компанії Dragon Capital Сергій Гайда.

“Запоріжсталь” в умовах стабільного забезпечення сировиною, яке буде гарантувати “Метінвест”, може давати 3,5 мільйона тонн сталі на рік. Розрив між Posco і Nippon Steel складав якраз близько 3 мільйонів тонн”, — додав Гайда.

Водночас, за словами експерта, такий обсяг навряд чи змінить розташування сил на глобальному ринку сталі, і здобуття другого місця буде, скоріше, іміджевим здобутком для Posco.

Артем ЗАХАРЧЕНКО