Чи введуть в “Оранту” тимчасову адміністрацію

 До протистояння долучилися і Нацкомфінпослуг і парламентський комітет з фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

Ціна питання — майбутня доля “Оранти”: можлива тимчасова адміністрація чи зміна в складі акціонерів на користь одного з українських бізнесменів.

Про своє бажання продати більше 50% акцій компанії Віктор Пінчук оголосив ще в лютому 2011 року. Консультантом продажу пакету було названо інвесткомпанію “Тройка діалог Україна”. Через місяць інший акціонер “Оранти” Олег Спілка повідомив, що найближчим часом нерезиденту буде продано 25% акцій.

З того часу, за даними відкритих джерел, було зроблено кілька пропозицій щодо продажу пакета. Зокрема, серед потенційних покупців були німці та росіяни.

Проте досягти згоди сторонам не вдалось. І вже у липні в офіційному віснику цінних паперів України з'явилося повідомлення про намір компанії West Midlands Holding Corp (Британські Віргінські острови) купити 11,29% акцій та разом з афілійованими структурами отримати контроль над більш ніж 50% акцій компанії.

В НАСК “Оранта” напружено мовчали, посилаючись на відсутність інформації про можливу купівлю. Тим часом джерела в інвестиційних колах підтвердили, що пакет досі належить EastOne Віктора Пінчука.

Як відомо, частки акціонерного капіталу НАСК “Оранта” розподілені наступним чином. 35,17% акцій належить казахстанському “БТА банку” та його дочірнім структурам. 32% акцій контролює EastOne. Ще близько 25% акцій належать голові Наглядової ради Олегу Спілці та його секретарю Олександру Тимінському.

Цікавим у світлі згаданих подій виглядає те, що “БТА банк” офіційно підтвердив “Економічній правді” відсутність інформації про зміни у складі акціонерів.

“Пропозиції про продаж акцій від вказаної компанії (West Midlands Holding Corp. - ЕП) не надходило”, — повідомили в прес-службі казахстанського “БТА банку”.

Згідно із законодавством, у випадку продажу частини акцій інші власники мають переважне право на їх купівлю. Такими чином, якщо компанія West Midlands Holding Corp мала намір отримати в управління більше 50% акцій, йшлося про продаж пакета EastOne та про частку Спілки і Тимінського.

Останні уникають коментарів та зустрічей з пресою. Хоча про розбіжності між їх поглядами на ведення бізнесу та позицією EastOne свідчать кілька фактів.

Президент “Оранти” Олег Спілка (ліворуч) та член Наглядової ради компанії Олександр Тимінський. Фото lb.ua

По-перше, збори акціонерів “Оранти” востаннє проводилися у квітні 2011 року. З того часу останні дві спроби провести збори закінчувалися провалом. У вересні 2011 вони були скасовані, а пропозиція призначити щорічні збори у лютому 2012 року не була підтримана Наглядовою радою страховика.

По-друге, у квітні 2012 року з Наглядової ради “Оранти” вийшли члени-представники EastOne Андрій Дудник та Віктор Мохортов.

Це може свідчити або про готовність Пінчука продати компанію іншому інвестору, що поки не підтвердилося, або про небажання бути присутнім у Наглядовій раді через неспроможність провадження власної політики.

В останнє віриться більше, оскільки EastOne відмовилася розкривати справжні причини виходу її представників з Наглядової ради.

Можна було б припустити, що Пінчук хоче вигідніше продати свій пакет колишнім партнерам, або ж він уже продав свої структури, які тримали акції “Оранти”.

Ще один варіант — ймовірний інший продаж акцій, який через кампанію у ЗМІ намагаються стимулювати. Але, на жаль, жодних підтверджень цьому нема. Слід ще раз наголосити: за наявними даними, Пінчук все ще володіє акціями “Оранти”.

З проблемою неспроможності провадження власної політики зіткнувся свого часу і колишній акціонер “Оранти” Микола Лагун. Його пакет акцій і перейшов під контроль EastOne. Причиною продажу український банкір назвав неспроможність отримати контрольний пакет акцій, без якого розвивати бізнес немає сенсу.

Ситуація з невідомим інвестором для “Оранти” прояснилася згодом. З'ясувалося, що за кіпрською West Midlands Holding Corp стоїть власник української ІК “Інеко” Денис Копилов. Він визнав, що компанія діє в інтересах EastOne.

Тим часом в інтернеті почали з'являтися публікації про фінансові проблеми в “Оранті”, затягування виплат клієнтам. В самій компанії ці публікації називають недостовірними і такими, що підривають довіру тисяч клієнтів.

Графіка forbes.ua

Згодом справа дійшла і до самих клієнтів. Останнім було розіслано sms з номером телефону відділу врегулювання страхових подій, що відрізнявся від справжнього номера лише однією цифрою. В “Оранті” звернулися до правоохоронних органів з проханням знайти винуватців цього зухвалого жарту.

Ще одне звернення “Оранта” надіслала акціонерам. В компанії готують позов до власного акціонера у Високий суд правосуддя у Лондоні з проханням припинити діяльність з псування іміджу компанії.

Фінанси “Оранти”

Свого часу “Оранта” була найбільшою страховою компанією в Україні — вона була колишнім державним монстром на кшталт Ощадбанку. Проте останнім часом вона втрачає позиції. Ще за результатами 2009 року із збором премій компанія посідала перше місце, а за результатами шести місяців 2012 року стала лише четвертою.

Страхові премії впали на 7% або 22 млн грн і становили 300,4 млн грн. Страхові виплати також зменшилися на 13 млн грн до 99 млн грн.

До того ж, розповідають, що “Оранта” затягує з виплатами. Про це “вдячні” клієнти компанії пишуть на різних страхових форумах. Тим не менш, довести факт затягування виплат непросто.

За даними МТСБУ, за шість місяців страховик за якістю врегулювання справ потрапив у “жовту зону”. Це означає середню (не найгіршу) швидкість виплати грошей. Існує ще “червона” зона, у якій не платять зовсім.

Однак багато хто писав, що ця оцінка не була об'єктивною. Проблема “жовтої зони” в тому, що методологія такого “світлофора” недосконала: якість роботи компанії вимірюється відповідно до середньої ситуації по ринку.

Так, донедавна допустимий строк врегулювання становив 150 днів з дня подачі заяви. Лише на останніх зборах членів МТСБУ його дещо зменшили — до 120 днів. Звідси і випливає, що врегулювання страхової події протягом чотирьох-п'яти місяців є не затягуванням, а цілком допустимою практикою.

Зараз, за словами гендиректора МТСБУ Бориса Візирова, йому не відомо про наявність претензій до роботи “Оранти”. “Вони беруть активну участь у розробці нормативних документів. Про наявність проблем мені не відомо”, — заявив він. Хіба міг він сказати інакше про одного з найбільших гравців?

Стасевський шукає болючі точки

В Нацкомфінпослуг — НКФП — тим часом знайшли підстави для проведення позачергової перевірки діяльності НАСК “Оранта”. Приводом став депутатський запит Сергія Павленка до НКФП та низка скарг клієнтів на дії страховика. Перевірку планувалося провести до 6 вересня, але вона так і не відбулася.

“Оранта” звернулася до Нацкомфінпослуг з проханням надати інформацію, яким нормативним актом встановлено повноваження інспектора під час позачергової перевірки. Не отримавши відповіді, компанія не надала контролерам документи. НКФП тим часом продовжила термін позачергової перевірки до 5 жовтня.

Паралельно з 3 вересня по 2 жовтня Нацкомфінпослуг проведе планову перевірку “Оранти”. І хоча в компанії обурені необхідністю проходження перевірки втретє за рік (попередня відбулася у лютому і, за даними страховика, не виявила суттєвих порушень), поки не оскаржили факту її призначення.

Проведення перевірки регулятором дуже невдало доповнює картину масової піар-акції з підривання іміджу “Оранти”. Хоча наразі це не вплинуло на зміну позицій акціонерів і, судячи з усього, не змусило їх сісти за стіл переговорів. І тут саме Нацкомфінпослуг може зіграти ключову роль.

За законом “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, нацкомісія може вимагати скликання позачергових зборів акціонерів. А для введення тимчасової адміністрації в “Оранту” підстав вистачає і без перевірки.

Згідно із законом, наявність конфлікту в керівництві є підставою для введення тимчасової адміністрації, а про його існування свідчить неспроможність скликати загальні збори та вихід частини членів з Наглядової ради.

Хоча таке рішення Нацкомфінпослуг може бути оскаржене в суді, це змусить акціонерів домовлятися і рятувати компанію та власний фінансовий інтерес.

Тим паче, що Пінчуку сьогодні потрібні кошти для порятунку іншого страхового активу — російської СК “Россія”, яка знаходиться у вкрай кризовій ситуації. Лише недавно, після запевнень Пінчука у спроможності стабілізувати ситуацію в компанії, їй було поновлено дію ліцензії на ОСАГО.

Що стосується фінансового інтересу, то пояснити всю цю пародію із зміною масок можна лише бажанням нового потенційного інвестора отримати не 35% акцій, що належать Віктору Пінчуку, а контрольний пакет і тим самим позбавити Спілку та Тимінського впливу на компанію.

В інвестиційних колах не приховують, що зацікавленість в інвестиціях у фінансовий сектор майже відсутня. Розраховувати на появу західного інвестора в “Оранті” складно. А ось купівлю в інтересах одного з українських олігархів чи в інтересах “Сім'ї” — можна було б пояснити.

Адже налагодження бізнес-процесів вимагає мільйонних інвестицій, які можуть окупитися лише у випадку отримання доступу до адміністративного ресурсу.