Чи відповідатиме Табачник за “вигадки”?

Із такою вимогою до Генеральної прокуратури звернулася громадська ініціатива “Оновлення країни” на чолі з екс-головою СБУ Валентином Наливайченком.

Приводом стала заява міністра освіти, в якій він заперечив Голодомор в Україні як акт геноциду. Дмитро Табачник назвав визначення Голодомору геноцидом українського народу вигадками закордонних істориків.

“Вимирали українські села, російські, молдавські, грецькі і так далі. Тобто, голод був, на мою думку, політичним руйнуванням селянства як соціального прошарку, як соціального класу, але він не мав етнічних характеристик”, — заявив міністр в ході телефонної лінії видання “Аргументи і факти в Україні”.

При цьому Дмитро Табачник зазначив, що певною мірою голоди у 1932-1933 і в 1946-1947 роках були штучними через невірні управлінські рішення. Але, на його думку, вони ніколи не були геноцидами, тому що однаково вмирали селяни різних національностей.

На думку Валентина Наливайченка, заява міністра освіти щодо Голодомору прямо суперечить статті 2 Закону “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, у якій визначено: “Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності українського народу і є протиправним”.

“Чиновники, які заперечують факт злочину, вчиняють протиправно і підпадають під юрисдикцію Міжнародного суду в Гаазі. Ті, хто заперечує, що в Україні у 32-33 роках минулого століття в оточенні збройних формувань від голоду загинули наші діди і прадіди, покривають злочинців і виправдовують злочини проти людяності”, — вважає пан Наливайченко, який також нагадав, що український суд у січні 2010 року відповідно до Конвенції ООН “Про запобігання злочинам геноциду та покарання за нього” визнав факт геноциду в Україні в 30-х роках.

Хто такі “закордонні історики”?

Окрім цього, ще півтора десятки країн світу визнали голод в Україні геноцидом. Водночас, в квітні цього року Парламентська Асамблея Ради Європи відмовилася визнати Голодомор геноцидом українського народу.

“Мільйони невинних людей в Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії та Україні, які були частинами Радянського Союзу, втратили життя в результаті масового голоду, створеного жорстокими та навмисними діями і політикою радянського режиму”, — йдеться в ухваленій тоді більшістю депутатів резолюції.

Як зазначають оглядачі, те рішення ухвалили під тиском Росії, яка рішуче відкидає таке визначення. Очолювана екс-президентом Віктором Ющенком партія “Наша Україна” поширила заяву, в якій зазначали про “серйозний тиск з боку представників та інституцій Росії, яка в останні роки в'язала “курс на відбілення особи Сталіна”.

Позиція Москви

Напередодні розгляду питання президент Клацнути Віктор Янукович у ПАРЄ висловив думку, що Голодомор був загальною трагедією народів СРСР, а не лише українців. Оглядачі також заявляли, що цю тезу він висловив на догоду керівництву Російської Федерації.

Згідно з офіційною позицією Москви, від голоду тих років постраждали не лише українці, а й мешканці Росії, Казахстану та представники інших народів Радянського Союзу.

Ті ж, хто називає Голодомор геноцидом українців, своїм головним аргументом називають те, що від політики, запроваджуваної тоді за наказом з Москви, найбільше людей померло саме в Україні і називають цифру від 7 до 10 мільйонів.

Ще за радянських часів це питання вивчала низка західних дослідників. Зокрема, британський історик і дипломат Роберт Конквест, який в 1986 році видав книгу “Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор”.

Разом із ним працював і американський дослідник Джеймс Мейс. Як вважають оглядачі, саме завдяки ньому світ дізнався про Голодомор в Україні, очолюючи комісію дослідників при Конгресі США, які взялися дати оцінку Голодомору 1932-1933 років.

“Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було знищити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку”, — йдеться в одній із озвучених паном Мейсом тез.

Водночас, всередині України досі немає єдиної чіткої позиції з цього приводу. Поруч із тими, хто вважає Голодомор злочином за етнічною ознакою, є впливові політичні кола, які заперечують цей факт.

Сам Дмитро Табачник вже не вперше висловлює подібну позицію. Приміром, ставши міністром освіти, він обіцяв прописати в навчальній програмі, що Голодомор — це не геноцид українського народу. Саме за заперечення геноциду міністр постійно зазнає чи не найбільше критики з боку представників української інтелігенції та громадськості, які вважають інакше.

Протести у День знань

Першого вересня також не обійшолся без протестів під будівлею міністерства освіти. Активісти кількох громадських організацій провели там акцію, в ході якої привели туди козла. Тварина була одягнена у піджак, краватку і окуляри. На думку організаторів акції, тварина уособлювала керівника міністерства освіти.

Учасники акції вважають, що за час перебування на посаді Дмитро Табачник проявив себе непрофесійним та некомпетентним керівником. У цей день на адресу керівництва міністерства освіти лунало також чимало нарікань від батьків школярів, які заявляють, Клацнути що підручників для нових — 11-річних програм навчання — немає.

Роман ЛЕБЕДЬ