Бюджетні новації: “проміжний” алкоголь та акцизи від сигарет і пального далі зростатимуть в євро

Зростання акцизного оподаткування зазвичай критично сприймається причетними до нього галузями, адже це не тільки підвищення ціни продукції, а ще й активізація “тіні”. Але зараз, під час війни, державі конче необхідні значні додаткові кошти. Передусім на захист від агресії. І в цій критичній ситуації все інше виглядає другорядним.

 Провалля в держбюджеті

Уже понад два роки наша держава не живе за власний рахунок. Але якщо торік Україна отримувала чималі й регулярні валютні вливання, в тому числі безпосередньо в бюджет, то поточного року ситуація принципово інша. Так, для балансування держбюджету 2023 року країна отримала від зарубіжних партнерів 43 млрд дол., а зовнішні потреби на поточний рік скорочено Мінфіном до 37 млрд.

Проте й останньої цифри досягнути не так легко. (Не дарма з такою пильною увагою українці слідкують за перипетіями в Конгресі США.) Тож над балансом 2024-го ще доведеться добряче працювати, не тільки сподіваючись на щедрість зарубіжних партнерів, а й вишукуючи внутрішні резерви.

Адже розраховувати як на резерв на, приміром, заморожені російські активи чи відсотки від них також можна, але це досить непевна позиція, що не тільки залежить від політичної кон’юнктури в Європі, а ще й потребує тривалих юридичних погоджень із зарубіжними партнерами. Хоча й виглядає як чимала добавка, яка значно полегшила б наші фінансові проблеми.

У зв’язку з цим зовсім не випадковим є прийняття урядом Національної стратегії доходів до 2030 року. До того ж існує оновлений Меморандум між МВФ та Україною, що містить 12 нових вимог. Одна з основних — нашій країні потрібно знайти джерела для збільшення власних надходжень бюджету на 0,5% ВВП щонайменше (орієнтовно близько 38 млрд грн).

Не обов’язково бути медіумом, аби передбачити, що на країну очікують надзвичайні заходи. І більшість із них — непопулярні.

Звичайно, можна говорити про зростання тарифів для населення, новий прибутковий податок для працюючих, збільшення випуску ОВДП, податок на некритичний імпорт, частковий демонтаж спрощеної системи оподаткування... У разі форс-мажору в арсеналі уряду також пришвидшення роботи друкарського верстата, девальвація гривні, секвестр держбюджету.

Та, судячи з усього, почнуть із звичайних акцизів. Тобто з того, чим традиційно користувалися, коли були критично необхідні додаткові надходження до держбюджету.

Акцизні резерви

Словом, велика потреба в бюджетних видатках під час широкомасштабної війни разом із необхідністю швидко адаптувати вимоги вітчизняного законодавства до вимог європейського (умова вступу до ЄС) і це все на тлі явних проблем із зовнішнім фінансуванням бюджетних потреб змушують уряд уже конкретно братися за акумуляцію внутрішніх резервів країни.

Звичайно, не всі знають про порядки денні засідань уряду, але про Національну стратегію доходів до 2030 року чули мало не всі. У ній згадано про підвищення акцизів на пальне, алкогольні напої та тютюнові вироби до мінімальних ставок ЄС.

При цьому прогнозований вплив оцінено в 1,5—2,2% ВВП. Погодьтеся, очікування від цих сфер економіки чималі, особливо якщо врахувати сьогоднішні надзвичайні умови роботи.

І вже 15 березня уряд схвалив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби”. А 18 березня він був зареєстрований у парламенті під №11090.

22 березня був схвалений Кабміном проєкт закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку”. У ньому якраз і приділено увагу акцизному оподаткуванню алкоголю та моторного пального.

Алкоголь і пальне: плюс 1,6 млрд грн на місяць

Підвищення акцизів на алкоголь має на меті гармонізацію з нормами Директиви Ради ЄС №92/83/ЄС щодо класифікації алкогольних напоїв у частині, яка стосується визначення терміна “проміжні продукти”. Це вина та інші зброджені напої, які віднесено до кодів 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Уряд пропонує збільшити розмір ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 грн за літр (на 3,81 грн), тобто до рівня чинної ставки на вина ігристі та вина газовані. Таким чином, крім отримання додаткових надходжень до держбюджету, уряд сподівається також убезпечити ринок алкоголю від зловживань, зокрема, від мінімізації суб’єктами господарювання податкових зобов’язань з акцизного податку шляхом декларування при ввезенні алкогольних напоїв на митну територію України інших кодів згідно з УКТ ЗЕД з меншою ставкою акцизного податку.

До 2028 року уряд планує гармонізувати ставки на пальне до рівня ЄС. Для цього пропонується збільшити ставки акцизного податку на пальне до мінімального їхнього рівня, передбаченого Директивою Ради №2003/96/ЄС від 27.10.2003 року. У ЄС мінімальні ставки акцизного податку для пального встановлено на етилований бензин — 359 євро за 1000 л і на газойлі (дизельне паливо) — 330 євро за 1000 л.

Результатом проведеної роботи в акцизному секторі алкоголю та пального стануть додаткові надходження до держбюджету вже з другого півріччя 2024 року. З урахуванням обсягів реалізації проміжних продуктів очікуються додаткові 4,5 млн грн/місяць від акцизного податку. Від операцій з реалізації пального розраховано збільшення на 1,6 млрд грн/місяць, з них 1,3 млрд від акцизного податку та 292 млн від податку на додану вартість.

Тютюнові вироби: 0,6 млрд грн 2025 року

З 2018 року в Україні працює план підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20% щороку, що мав уже 2025-го забезпечити виконання вимог Директиви ЄС щодо мінімального акцизного податкового зобов’язання — не менш як 90 євро за 1000 шт. сигарет. Проте війна значно прискорила девальвацію національної грошової одиниці. В результаті в кращому разі акциз на сигарети досягне 2025 року тільки приблизно 70 євро.

Тому уряд пропонує новий графік — уже до 2028 року, але він дасть можливість гарантовано досягти мінімального рівня акцизного оподаткування, встановленого в ЄС. Девальвація вже не впливатиме, адже нові ставки пропонують установити в євро, як це й передбачено Національною стратегією доходів і рекомендовано МВФ у межах програми Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF).

Разом з тим відповідно до європейської тенденції уряд пропонує встановити зменшений порівняно з сигаретами розмір акцизів для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Адже, за даними досліджень і Мінфіну, середнє акцизне навантаження на ТВЕНи у країнах — членах ЄС 2023 року було в 2,5 разу меншим порівняно із сигаретами, що базується на підходах потенційно зниженого ризику споживання такої продукції для здоров’я людини.

За розрахунками Мінфіну, загалом за чотири роки дії євроакцизу додаткові надходження від тютюнової галузі до держбюджету сягнуть 29 млрд грн.

***

Таким чином, акцизні галузі вже знають свої перспективи з наповнення державного бюджету на чотири роки наперед. Навряд чи слід очікувати радикальних змін під час прийняття таких потрібних уряду законопроєктів. Іншим галузям та й пересічним громадянам теж варто готуватися — всім доведеться боронити свою державу та її економіку. І за все це платити. 

Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UA, кандидат економічних наук