Бунт “свиней”: Греція змінить ЄС

Криза у Греції показала, що країни Євросоюзу не хочуть витрачати власні кошти на вирішення проблем сусідів і навіть готові до звуження кордонів співдружності. Це означає, що перспективи євроінтеграції України залишаються примарними.

Вже протягом квітня на фондовому ринку США з'являться держоблігації Греції обсягом 5-10 мільярдів доларів, адже до травня Афіни мають погасити 10 мільярдів доларів державного боргу.

За інформацією Financial Times, емісією займеться банк Morgan Stanley. А 20 квітня у США вирушить міністр фінансів Греції Георгіос Папаконстантину.

Незвичайність цієї новини у тому, що Греція, як вважалося, повертатиме борги за рахунок Євросоюзу. 26 березня 2010 року країни ЄС домовилися допомогти Афінам. За планом, прийнятим на самміті країн-членів співдружності, третину дотацій, 20 мільярдів євро, виділить МВФ, решту дадуть Німеччина та інші країни.

Однак подейкують, що Греція може відмовитися від допомоги, адже в обмін ЄС вимагає проведення дуже жорстких реформ — збільшення пенсійного віку та скорочення соціальних виплат.

Криза у Греції стала найвищим проявом нестабільності у Євросоюзі. Країни одного континенту різко розділилися у своєму ставленні до економічної допомоги Афінам.

Малі держави спільноти закликали до єдності. Натомість великі гравці союзу — Німеччина та Франція — не поспішали платити за грецькими рахунками, вимагаючи вигнати країну із зони євро або позбавити її права голосу в ЄС.

У британській пресі навіть з'явився акронім, який характеризує суть конфлікту: PIGS — Portugal, Ireland, Greece, Spain, тобто “свині”. Журналісти натякали, що ці країни заважають ЄС жити та розвиватися.

При цьому конфлікт ЄС — Греція був найбільш показовим. В результаті тиску Брюсселя країна погодилася провести жорсткі соціальні обмеження. Це призвело до страйків і заворушень, однак обіцяних грошей від ЄС наразі не видно.

Загалом конфлікт кидає тінь на єдину європейську валюту, стабільність якої має підкріплюватися економічними зусиллями усіх членів союзу. Експерти аналітичного інституту Гувера стверджують, що ця історія ставить під сумнів отримання євро статусу світової резервної валюти.

У глобальному сенсі це може означати, що кредитування Європою своїх сусідів, у тому числі й України, може призупинитися. А євроінтеграційні процеси, поки стоїть питання про існування союзу в існуючих кордонах, будуть відкладені.

Хибні дані

У розпал конфлікту голова Європейського центробанку Жан Клод Тріше заявив, що причиною кризи стала неправдива інформація щодо бюджету Греції, яку Афіни багато років надавали Брюсселю. За його словами, якщо країна прагне отримати допомогу, то має погодитися на проведення європейського аудиту.

Голова французького дослідницького центру СЕЕ Ніколас Фрізбі переконаний, що причиною кризи стала і політика ЄС.

“За останні 12 років ЄС стимулював витрати країн-членів через широке кредитування. Крім того, Брюссель одразу встановив критерії, що не відповідали інтересам окремих держав єврозони. Поки економіки розвивалися, це не було помітно, та з початком кризи справа набула розголосу”, — зазначив він.

Вступ Афін у зону євро був потрібен, адже поруч тільки-но закінчилася війна у Косово та Македонії. В ЄС боялися посилення нестабільності в регіоні, тому й заплющили очі на невідповідність Греції європейським критеріям.

Коли ж зовнішні борги та зобов'язання за кредитами досягли 113% ВВП Греції, європейські країни почали вимагати від Афін різко скоротити бюджетний дефіцит та почати виплати за державними облігаціями, аби уникнути дефолту.

Далі почалися розмови про вигнання Греції з ЄС. Першою про це заговорила Ангела Меркель. Вона закликала розробити механізм, за яким країни, що не виконують спільні обов'язки, виключаються з монетарного союзу.

Німеччина, чий бюджетний дефіцит коливався у межах 3%, не хотіла платити за Грецію. Інші країни, крім Британії та Франції, на це просто не мали грошей.

“Це демагогія. Меркель лише натиснула на Афіни заради проведення реформ”, — вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

“Якщо ЄС дасть Греції гроші, то країни з високим дефіцитом бюджету — Іспанія або Ірландія — також відмовляться від реформ і чекатимуть допомоги від Брюсселя. А це може серйозно похитнути ситуацію в Європі”, — додає аналітик МЦПД Олександр Жолудь.

Ідею Німеччини підхопила і Франція, яка також постала перед перспективою віддавати свої кошти. Ніколя Саркозі заявив, що країна, яка систематично не виконує свої економічні зобов'язання, має позбавлятися права голосу в Європарламенті та можливості отримувати дешеві кредити.

“Ця погроза більш реальна, адже механізм виключення з єврозони ще потрібно прописати, а от відмова від кредитування грецької промисловості могла призвести до серйозних проблем для національної економіки”, — упевнений Жолудь.

Піррова перемога

Втім, ЄС таки погодився надати допомогу. Частково країни переконало різке падіння курсу євро у березні, частково — бажання Греції звернутися за допомогою до МВФ, у чому представники Брюсселя побачили загрозу єдності союзу.

За планом, прийнятим на березневому самміті співдружності, третину дотацій надасть МВФ, решту — Німеччина та інші країни. Визначати обсяг та час переведення коштів будуть ЄЦБ та Еврокомісія. Розмір сум наразі невідомий.

Інформаційне агентство Reuters неофіційно повідомило про 20 мільярдів євро. Однак, за оцінками Wall Street Journal, цього Афінам може вистачити лише до травня.

Потім потрібно буде виплачувати кошти за семирічними облігаціями, і грошей на це нема. Голова комісії з керування державним боргом Петроус Крістодоулос заявив, що до липня 2010 року Греція має виплатити більше 32 мільярдів євро.

Утім, навіть за ці 20 мільярдів євро від Афін вимагають багато поступок. Під тиском Європи Греція почала підвищувати акциз на бензин. Це мало принести 1,1 мільярда євро, або 0,4% ВВП, але принесло страйки та параліч держорганів.

Уряд також підвищив ПДВ, що повинно поповнити скарбницю на 1,3 мільярда євро, збільшив пенсійний вік, скоротив виплати з безробіття.

Наразі греки ще не повністю відчули вплив цих реформ. Однак, на думку експертів центру Брукінса, такі перетворення без додаткової допомоги призведуть до подальшого напруження у суспільстві і не покращать економічного стану країни.

У центрі вважають, що Афінам потрібно ще 54 мільярди євро, аби знизити дефіцит бюджету до 6%. Проте в день підписання договору про надання Греції допомоги голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що у майбутньому країна, яка не буде виконувати економічні умови ЄС, не отримає грошей.

Для проведення реформ, вважають дослідники Афінського університету, Греції найкраще буде самій повернутися до національної валюти — драхми. За даними учених, перехід 2001 року на євро призвів до 10-відсоткового стрибка цін у країні, а зараз Афіни не можуть девальвувати валюту і провести потрібні реформи.

Афінське відлуння

Грецька криза триває. Одночасно в Європі гучнішають заклики до створення власного валютного фонду та посилення контролю за витратами країн-членів.

Експерти EuroNews вважають, що попередня система контролю за європейськими фінансами себе вичерпала. Однак не всі країни прагнуть давати доступ європейським аудиторам до власних фінансів.

Цей конфлікт також показав, що система відносин між державами у межах ЄС потребує модернізації. Аналітики центру Брукінгса вважають, що у союзі не повинні виникати ідеї про виключення країн чи позичання грошей в МВФ.

Нові реформи суттєво загальмують будь-яке розростання ЄС. А це може вплинути і на Україну, яка прагне і наблизитися до ЄС, і отримати кредити. “Потік інвестування в Україну може звузитися. Втім, якщо частину грошей Греція отримає від МВФ, звуження буде несуттєвим”, — підсумував Олег Устенко.

Павло СИВОКІНЬ