Стиль відповідей Богдана Михайловича на незручні запитання нагадує метод ведення дискусії Григорія Немирі чи Олександра Турчинова — з усіх сил тримати удар, підкреслюючи правильність політики уряду Тимошенко. А коли критика уряду стає вже зовсім нестерпною, Богдан Михайлович згадує про попередні уряди, мовляв, там справи велись взагалі погано. Так чи інакше, у кріслі міністра економіки він сидить дуже міцно і почувається дуже зручно та впевнено.
Завтра Данилишин вилітає в США, де, зокрема, візьме участь першому щорічному міжнародному форумі “Економічний розвиток України” та проведе низку двосторонніх зустрічей з представниками влади та високопосадовцями в міжнародних інституціях. Напередодні своєї поїздки до США в інтерв’ю для “Главреда” Данилишин розповів про своє ставлення до емісії гривні, подолання дефіциту держбюджету і перспектив подальшої співпраці з МВФ за програмою stand-by.
Хотів би почати розмову з візиту в США наступного тижня на перший щорічний міжнародний форум “Економічний розвиток України”. Яких результатів варто очікувати від цієї поїздки?
Я хочу сказати, що це буде друге засідання Українсько-американської ради з питань торгівлі та інвестицій. Основна його мета — показати інвестиційні можливості України, визначити напрямки, по яких будуть надходити американські інвестиції у нашу державу, а також показати реальні сектори економіки, де все-таки залишається значна інвестиційна привабливість, умови та відповідні можливості для модернізації національного господарства. У засіданні ради крім представників центральних органів виконавчої влади братимуть участь ціла низка представників ділових кіл нашої країни, тому що в рамках проведення даного засідання відбудеться перший щорічний міжнародний економічний форум з економічного розвитку України, де будуть присутні представники більше трьохсот компаній США і представники крупних компаній з України. Думаю, ми зможемо якраз визначити ті пріоритети, які нададуть змогу інтенсифікувати процес економічного співробітництв між Україною та США, а також визначити інноваційні пріоритети, які ми матимемо у майбутньому.
У рамках даного візиту відбудеться зустріч з представниками OPIC — Агенція США з приватних інвестицій. Крім того, передбачається, що ми будемо мати цілу низку зустрічей з окремими американськими компаніями, які виявили інтерес до України і які бачать в нашій державі перспективу.
За останні роки, навіть незважаючи на процеси впливу світової фінансової кризи, у нас залишається достатньо високий товарообіг між Україною та США. Сьогодні ми маємо знайти можливості, які дозволять задіяти наші резерви щодо стимулювання експорту, зняти всі обмеження щодо виходу нашої продукції на американський ринок, а також створити умови для більш повного залучення американських інвестицій в Україну.
Чого нам у першу чергу хотілося б? Нам потрібно зав’язати контакти та залучити американські інвестиції щодо модернізації нашої інфраструктури, яка пов’язана з розвитком ЖКГ, автомобілебудування, розвитком та модернізацією переробних підприємств, особливо в галузях харчової та переробної промисловості, які зараз дійсно потребують залучення інвестицій. Крім того, хотілося б використовувати зараз переваги, які має Україна у розвитку ракетно-космічної сфери. І тут також відкриваються можливості для значних контактів щодо співробітництва з США.
Богдане Михайловичу, ви говорите про необхідність модернізації, але в той же час уряд витягує багато грошей з бюджетних державних організацій. Наприклад, “Енергоатом” сплачує у бюджет зараз більше, аніж мав би. Робить він це за рахунок тих коштів, які мали би піти на модернізацію. Ви погоджуєтесь з тим, що це проблема?
Дійсно, проблема існує, але вона диктується чинним нормативно-правовим полем, яке зобов’язує відповідно суб’єктів господарювання здійснювати свою регламентуючу діяльність. І я дотримуюся думки про те, що саме в умовах кризи ми повинні створювати відповідні преференції, які дають змогу певним суб’єктам господарювання формувати резерви, які допоможуть як модернізувати основні фонди, так і звичайно сформувати якусь свою стратегію розвитку на перспективу. Тому мова може йти не тільки про “Енергоатом”. У нас є багато організацій, зокрема, “Укрзалізниця” й інші, які потребують докорінної модернізації, і в яких основні фонди здебільшого уже застарілі.
Як сформувати фонди в цих організаціях, якщо йде команда на наповнення бюджету, на латання бюджетних дірок за рахунок цих резервних коштів, які мали б піти власне на якісь інфраструктурні зміни?
Я не думаю, що йде команда латати бюджетні діри за рахунок даних коштів.
А якже історія з “Енергоатомом”, який працює з дефіцитом, а для його часткового покриття віддає гроші, які були спочатку призначення для модернізації?
Латання бюджетних дір немає. Йде наповнення бюджету відповідно до норм, які визначені відповідними урядовими рішеннями та законами України. І кожен суб’єкт господарювання в межах своїх можливостей і відповідно до чинного законодавства повинен сплачувати податки. Такі податки сплачуються.
Але якщо вже мова йде про преференції, то, може, варто було би створити податкові пільги?
Я не говорю про преференції як такі, я маю на увазі створення відповідних механізмів, які би дозволяли використовувати як внутрішні ресурси, так і відповідні запозичення для модернізації виробництва. Це можуть бути окремі зміни до законів України зі створення відповідних пільгових режимів для їх розвитку. Що, до речі, відбувається в інших країнах. Над цим ми зараз працюємо, і думаю, що найближчим часом будуть винесені відповідні рішення.
Чи не здається вам, що курс на якомога більше наповнення бюджету та покриття його дефіциту, і фактичне висмоктування коштів, які б мали піти на модернізацію, ефективні лише у короткостроковій перспективі, а в довгостроковій перспективі це матиме негативний характер?
Я, по-перше, не згодний з позицією щодо висмоктування фінансових ресурсів із тих чи інших організацій, формується відповідна політика щодо наповнення бюджету, й це зобов’язання фактично суб’єктів господарювання сплачувати ті кошти до бюджету, які визначені відповідним чинним законодавством.
Є інший приклад. Наприклад, Державна податкова адміністрація збирає кошти за майбутні періоди...
У вас є конкретні приклади цього й докази?
А ви можете це спростувати?
Я вважаю, що і податкова адміністрація, й уряд України дотримуються чинного законодавства щодо формування Державного бюджету України. І, звичайно, уряд виконує відповідні зобов’язання перед працівниками бюджетної сфери щодо виплати заробітної плати, щодо виконання відповідних захищених статей Державного бюджету України.
Можете сказати, який приріст ВВП України за вересень?
Як ви знаєте, валовий внутрішній продукт у нас розраховується не помісячно, а поквартально. Вже місяць до місяця ми маємо відповідні позитивні показники майже по всіх секторах національного господарства, зокрема, й по промисловості, й по сільському господарству. Я думаю, що за підсумками 2009 року ми можемо вийти на показники падіння у середньому мінус 10-12% з валового внутрішнього продукту.
Чому статистику перевели на поквартальне розраховування? Юлія Володимирівна боїться негативних показників?
Юлія Володимирівна нічого не боїться, і нічого не боїться уряд. Це робиться тому, що не завжди були коректні показники обрахунку ВВП на місячній основі. Починаючи з 2000 року статистичні перерахунки щодо ВВП на помісячній основі проводили фактично по 2-3 рази на рік. І навіть за оцінками міжнародних фінансових організацій розрахунки ВВП на поквартальній основі є більш коректним, ніж щомісячні. У світі можна нарахувати до п’яти країн, де проводиться розрахунок на щомісячній основі, у більшості розраховується ВВП на щоквартальній основі. Переконаний — це правильно.
Але перехід на розрахунки на щоквартальній основі саме під час кризи наводить на думку про бажання приховати справжній стан речей в економіці!
Це питання також досить дискусійне. Якщо навіть розглядати показники ВВП за щомісячними розрахунками для уряду навіть було би краще, коли він був, наприклад, починаючи з вересня. У нас по деяких показниках міг бути плюс місяць до місяця навіть по ВВП, тому що глибина падіння почалася десь приблизно з жовтня 2008 року. Уряд не приховує інформацію, крім того, що подає достовірну інформацію по промисловості, по сільському господарству та по іншим галузям. Хто розуміється на системі статистики, може дуже легко за відповідною формулою вивести показник ВВП з похибкою 15-20%. Тут нюансу ніякого немає. Є позиції про те, що корекція переходу розрахунків ВВП поквартально повинна була відбутись вже давно.
Як ви гадаєте, чи не буде з прогнозом уряду щодо зростання ВВП на 2010 рік до 3,7% така сама ситуація, як з інфляцією на цей рік в 9,5%, яка відбулась уже за перші три місяці?
За останні місяці ми маємо суттєве призупинення зростання індексу споживчих цін. Крім того, два останні місяці ми мали дефляцію на досить такому непоганому рівні. Зараз ми маємо 9,1% ІСЦ за підсумками дев’яти місяців, включаючи вересень плюс 0,8 % (індекс споживчих цін). Що є, до речі, найменшим вересневим показником за період 2006-2008 років. Якщо брати динаміку в цілому, наприклад, у 2007 році уряд, який тоді був при владі, запланував на той рік показник у 7,6%, а в кінцевому рахунку ви бачили, що річна інфляції була — 16,6%.
Ми повинні прагнути до закладеного в бюджеті показника. Але світові тенденції, нестабільність курсової динаміки гривні змушує проводити відповідні антиінфляційні заходи, які є зобов’язуючими щодо стримування індексу споживчих цін. Життя вносить свої корективи, але уряд постійно працює над антикризовими заходами.
А чи не може внести свої корективи у такі оптимістичні інфляційні прогнози емісія, до якої можуть вдатись через намагання покрити дефіцит державного бюджету, який дуже швидко росте?
Причин для різкого зростання індексу споживчих цін і розгортання відповідних інфляційних очікувань до кінця року немає. Думаю, ми зможемо вийти на відповідні значення, які будуть затверджено та будуть забезпечувати як відтворення основного виробничого процесу, так і давати змогу ефективно розвиватися економіці за поточних умов.
Мінекономіки не буде підштовхувати Нацбанк до емісії заради покриття дефіциту держбюджету?
Міністерство економіки не підштовхує Національний банк до відповідних дій.
А уряд не буде підштовхувати?
Уряд прагне робити все для того, щоб дати відповідні імпульси для розвитку реального сектора економіки, що для нас є головним завданням.
Не вдаючись до емісії?
Для цього є різні варіанти, в тому числі кошти, які визначаються державним бюджетом, різними фондами, включаючи стабілізаційний фонд, можливостями, які відкриваються при співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Ви бачите, що для цього Кабінет Міністрів також використовує всі свої можливості. Я думаю, що тут повинні бути спільні скоординовані дії уряду, НБУ та інших організаторів процесу.
Тобто ви емісію виключаєте?
Цей варіант не вітається урядом України.
Як відомо, МВФ намагається не роздавати кредитів перед виборами, щоб не бути звинуваченим у підтримці когось із кандидатів у президенти. Як ви гадаєте, перед президентськими виборами в Україні МВФ наважиться виділити нам черговий четвертий транш?
Прив’язка відповідного траншу до виборів чи до іншої події суспільно-політичного значення, яка може відбутися в нашій країні, чи найближчим часом, чи у більш віддаленому часі, не є доречною. МВФ виділяє черговий транш, аналізуючи проблеми, можливості та умови, які диктувалися (обговорювалися), чи які були задані в відповідній “дорожній карті”, коли приймалися рішення щодо програми stand-by для України.
Звичайно, є умови, які уряд виконує, є умови, які на даний час не можуть бути виконані, вони можуть бути відтерміновані на відповідний час. У даному випадку МВФ іде на відповідні поступки для уряду України чи для НБУ. Виділення траншу не залежить від виборів, чи від будь-якої політичної події. Ухвалюються рішення по конкретному стану проблем на відповідний період.
У вас буде зустріч з заступником директора-розпорядника МВФ Джоном Ліпскі. Як ви будете пояснювати йому те, що підвищити ціни на газ для населення поки що не вдається?
Пояснювати реальними фінансовими можливостями населенням нашої країни сплачувати за газ. Цінову політику визначає регулятор, а не уряд. Ви знаєте, що було відповідне рішення суду, яке скасувало відповідне підвищення. Я вважаю, що населенню необхідно платити за газ за поточними цінами, а не заганяти людей у відповідні боргові зобов’язання та створювати умови, коли люди за газ не будуть платити взагалі.
Попередньо місія МВФ має приїхати в Україну в жовтні, щоб зробити черговий огляд виконання критеріїв перед наданням четвертого траншу. Місія МВФ в Україні відклала цей візит, бо не виконуються вимоги МВФ щодо надання кредиту?
Нещодавно в Україні була керівник місії Джейла Пазарбазіолу. Ми з нею зустрічалися та обговорювали низку проблем. Зараз місія вивчає економічну ситуацію в Україні і вивчає реальні можливості як щодо розвитку банківської системи, так і щодо реального сектору економіки. Крім того, аналізується стан справ, який пов'язаний з формуванням державного бюджету на 2010 рік.
Як МВФ оцінює роботу з виконання критеріїв надання чергового траншу?
Мені важко зараз відповідати за МВФ. Я можу оцінити роботу уряду, урядових зобов’язань щодо виконання вимог відповідного меморандуму за десятибальною шкалою. Я думаю, що за десятибальною шкалою цей показник на рівні восьми.
Коли ви очікуєте, що питання про виділення Україні четвертого траншу буде поставлено на порядок денний Ради директорів МВФ?
Вважаю, що наступного тижня ми будемо обговорювати цілий ряд аспектів з цього питання і в Вашингтоні і під час зустрічей з керівництвом МВФ. Переконаний, що якраз за результатами цих зустрічей ми зможемо сформувати пакет, який буде обговорюватися під час чергового візиту місії МВФ до України.
Під час телемосту на саміті YES в Ялті виконавчий директор МВФ Домінік Стросс-Кан сказав, що “нерозумне позичання не полегшить ситуацію в Україні”. Чи не гадаєте ви, що це є першою ластівкою того, що четвертого траншу нам доведеться чекати довше, аніж ми сподіваємося?
Сьогодні ми не повинні думати тільки про те, чи чекати нам четвертого траншу, чи не чекати. Ви бачите, що всі кошти, які використовуються урядом України врешті направлялися в реальний сектор економіки — сферу сільського господарства, машинобудування, в розвиток модернізації вугільної промисловості та в інші сфери. Думаю, можливості наступного траншу будуть диктуватися тими умовами, які будуть дозволяти МВФ розпочати наступні переговори.
Тобто те, що Домінік Стросс-Кан говорив, це відіграє особливого значення...
Звичайно, Домінік Стросс-Кан говорив про ефективність використання коштів, і я думаю, що урядова сторона виконує всі критерії щодо використання коштів на потреби розвитку національного господарства.
Ви кажете про залучення ресурсів у розвиток економіки. Одним із таких значних ресурсів, зокрема під час кризи, є підняття акцизних ставок на різні групи товарів. Але коли очікування надходження, під які уже закладено певні витратні статті не справджуються — у бюджеті виникає дірка. Ви вважаєте таку політику уряду достатньо продуманою?
Я хочу сказати, що у нас на ті види підакцизних товарів, на які були сформовані відповідні заходи, про які ви говорите, була пов’язана з достатньо продуманою позицією. Це дало конкретні результати щодо наповнення бюджету. Звичайно, можливо, не завжди до кінця були прораховані ті чи інші дії, особливо, що стосується окремих товарних груп, але в цілому я підтримую політику щодо підвищення ставок акцизного збору, про які йдеться.
Як уряд має намір скорочувати дефіцит держбюджету? МВФ грошей поки що не дає. Як ідуть переговори з Росією та з Китаєм про залучення кредитів?
Ви задаєте цікаві питання. Проблема залучення коштів є надзвичайно важливою, тому що кредитна політика зараз у всьому світі неоднозначна. Уряд працює над цим питання. Переговори, які зараз ведуться, будуть, у першу чергу, направлені на залучення відповідних кредитних ресурсів під конкретні проекти та у відповідні сектори національної економіки. У першу чергу, ми плануємо залучити кредити під об’єкти інфраструктури, особливо ті, які будуть реалізовуватися в рамках підготовки до Євро-2012, програми з модернізації ГТС та ЖКГ.
Ваш колишній колега Віктор Пинзеник вважає, що світові кредитні ринки для України зараз недоступні. Ви з ним погоджуєтеся?
Ні, я з цим не погоджуюся. Ми зараз працюємо по багатьох напрямках щодо кредитування тих чи інших секторів національної економіки. У цих питань є непогані перспективи. І з Агенції США з приватних інвестицій, і у країнах Близького Сходу та Перської затоки відкриваються непогані можливості щодо кредитування розвитку нашого господарства в аграрній сфері, у сферах автомобілебудування і авіабудування.
Окрім проектів ще важливо політична стабільність у державі. Багато іноземних представників в Україні кажуть про те, що без політичного консенсусу будь-яких інвестицій нашій країні очікувати не треба. Що ви можете на це сказати? До виборів очікувати на інвестиції ми не можемо?
До виборів у нас залишилося три місяці, якщо дивитися відверто.
Якщо враховувати ще другий тур, то виборчий період буде більший.
Інвестиційна складова формується не один місяць, та інвестиційні зобов’язання також формуються не один місяць.
Політичний консенсус також.
За всіх обставин інвестори повинні бачити Україну як державу, що має інвестиційний потенціал і інвестиційну привабливість без відповідного політичного забарвлення. До цього часу Україна залишається потенційно інвестиційно привабливою, ми формуємо відповідні інвестиційні пропозиції по багатьох секторах і напрямах розвитку національного господарства. Думаю, інвестори, які хочуть працювати в Україні, працюватимуть тут безвідносно до політичного стану. Я гадаю, що це другорядний зараз фактор, на який не потрібно орієнтуватися. Україна залишається як держава достатньо інвестиційно привабливою.
Як ви гадаєте, перепалка між НБУ та урядом про валютні махінації та відставка заступника голови НБУ Олександра Савченка не призведуть до занепокоєння в МВФ, що гроші витрачаються неправильно?
По-перше, уряд завжди стояв на конструктивній позиції. Коли ми говорили про результати фінансової кризи в Україні, то однією з головних її рис згадували неефективність банківської системи. Ще жоден економіст не дав відповіді на питання, як нам розвивати економіку без ефективного функціонування банківської системи. Тому ми хочемо знайти точки порозуміння з НБУ, аби запустити систему розвитку національної економіки. А без кредитування економіки нормального розвитку бути не може. Тому і ведуться досить конструктивні діалоги, ведуться конструктивні пошуки шляхів, які дали б змогу врегулювати ці питання найближчим часом.
Шаповалов і Луценко знайшли шляхи порозуміння?
Звичайно, є питання, які потребують відповідного врегулювання, йде з’ясування тих чи інших умов, які пов’язаних із конкретними фактами. Сам виклик (заступника голови НБУ Анатолія Шаповала на допит до голови МВС Юрія Луценка) ще ні про що не свідчить. Іде з’ясування відповідних обставин тих чи інших дій. Я думаю, що в цілому співпраця є конструктивною, яка направлена на розв’язання конкретних проблем.
Скажіть, будь ласка, чи ідея щодо регулювання, наприклад, ринку нафтопродуктів буде втілена в життя?
Я вже багато разів висловлював думку про те, що я не є прихильником жорсткого адміністрування.
А хто в уряді є прихильником ручного регулювання?
Уряд у цілому дотримується ринкових принципів розвитку економіки.
Тоді звідки взялася така ідея?
В уряді було створено експертно-аналітична раду, було підписано меморандум між Кабміном та відповідними виробниками щодо врегулювання ринку нафтопродуктів. Є звичайно, світові тенденції, які пов’язані з формуванням цінової пропозиції на ринку нафтопродуктів, але світові тенденції не завжди співпадають з реаліями внутрішнього ринку. У даному випадку ціни на внутрішньому ринку не завжди співпадають зі світовою кон’юнктурою. Крім того, ми бачимо, що є так звана імпортна складова на ринку нафтопродуктів і є вітчизняна складова. Мінекономіки, яке виступає своєрідним арбітром між виробниками, споживачами та іншими, намагається формувати та впливати на цінову ситуацію, яка би відповідала не тільки інтересам виробників, а й інтересам споживачів.
Наприклад, якщо ми перевіряли систему ціноутворення на 132 відповідних суб’єктах господарювання і, десь, приблизно, 70 з них не допустили для визначення умов формування відповідної ціни, то ми будемо вживати відповідних дій. Тому Мінекономіки було запропоновано проект постанови щодо формування більш жорсткого механізму ціноутворення, який передбачає заходи щодо адміністрування ціни на ринку паливно-мастильних матеріалів. Я зустрічався з виробниками і з організаціями і ми дійшли консенсусу, що все-таки ціна буде регулюватися більш ринковими методами, які, звичайно, будуть зрозумілими ринковому середовищу. Як бачите, за останній період все-таки йде відповідне зменшення ціни порівняно з ціною двомісячної давнини.
Чому уряд всупереч звинувачень Рахункової палати продовжує робити держзакупівлі за процедурою у одного учасника? Чи не є це неринковим методом? І як ви можете пояснити це тим, хто звинувачує вас у непрозорості механізму закупівель?
Я хочу, щоб усі, хто звинувачує уряд у непрозорості, подивилися на ті механізми, які, наприклад, існували в 2007-му та на початку 2008 року. Наприклад, відповідно до звіту Антимонопольного комітету України, протягом 2007 року було видано 7927 листів-погоджень щодо застосування розпорядниками державних коштів процедур закупівлі в одного учасника та торгів з обмеженою участю на загальну суму 133 мільярди 68 мільйонів гривень. Загальна сума погоджень адміністративною колегією Антимонопольного комітету становила 64,2 млрд. Сума погоджень, яку було надано міжвідомчою комісією — 68,8 млрд. Про кількість виданих дозволів міжвідомчою комісією протягом першого кварталу 2008 року в Мінекономіки нема інформації. За даними Держкомстату, протягом першого кварталу 2008 року замовниками за результатами проведених процедур закупівлі в одного учасника з обмеженою участю було укладено договорів на загальну суму 61,5 млн. гривень, а саме закупівель в одного учасника на суму 61,3 млн, а з торговою обмеженою участю — на суму 244 млн.
Наприклад, коли я говорив у цілому, то тут за процедурою в одного учасника було 52% від загальної кількості торгів. У 2007 році було видано 77% дозволів на закупівлі у одного учасника. Коли цим почало займатись уже Мінекономіки, у другому кварталі 2008 року з одним учасником — 21%, у третьому кварталі 2008 року — 13%, у четвертому — 30%. Разом за другий-четвертий квартали — 21%. У першому кварталі 2009 року закупівель у одного учасника було — 47%, у другому кварталі 2009 року — 32%. Якщо дивитися в загальному (2008 — 2009 рр.) , то 80% від усіх закупівель у одного учасника — це була закупівля вугілля. Я думаю, що ніхто з тих, хто зараз критикує уряд, не ризикне закидати Державному підприємству “Вугілля України” щодо закупівлі вугілля в тих шахтах, що зараз працюють на територіях південно-східного регіону нашої країни — Донецька та Луганська області. Там працюють наші люди, яким потрібно платити заробітну плату.
Тим не менше механізми закупівель є такими, за яких дуже імовірна непрозорість рішень. Чи не здається вам, що наразі порівняння цих цифр схоже радше на те, що попередній уряд більше грішний аніж теперішній, а тому зауваження висловлювати не нам?
Тут узагалі порівняння некоректні, треба дивитися конкретні умови, в яких була здійснена закупівля в того чи іншого учасника.
Тобто від таких процедур закупівлі в одного учасника відмовлятися не збираються?
Такі процедури мають право на існування, але повинні бути відповідні регулятори, які дозволяють викорінювати всякі процеси непрозорості. Мінекономіки подало до парламенту відповідний законопроект “Про державні закупівлі”, який, до речі, було погоджено з представництвом Світового банку в Україні. Це питання потрібно привести у законодавче поле, а поки що воно регулюється відповідним чинним положенням і тимчасовим положенням про державні закупівлі. Наприклад, фактично всі закупівлі для ліквідації наслідків повені влітку 2008 року треба було здійснювати тільки в одного учасника, щоб максимально швидше прискорити цю процедуру. Я вважаю це правильним.
Юрій ОНИШКІВ
Что скажете, Аноним?
[21:26 13 ноября]
[20:53 13 ноября]
[19:32 13 ноября]
21:40 13 ноября
21:05 13 ноября
19:30 13 ноября
19:20 13 ноября
19:10 13 ноября
18:55 13 ноября
18:35 13 ноября
14:00 13 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.