Банки неохоче кредитують бізнес. Так не стримати ціни й банкрутства. Що з цим робити?

 Вторгнення Росії заблокувало і без того кволе кредитування бізнесу — з 24 лютого отримання позик повністю зупинилося, як і погашення кредитів.

У результаті питання про виживання постало перед багатьма бізнесами, що постійно потребують обігових коштів, у першу чергу, аграріями й ритейлом.

Відновлення банківського кредитування почалося у березні, втім, показники й досі далекі від довоєнних. Банки уникають клієнтів із прифронтових територій. Зусилля держави, яка для запуску економіки запровадила низку кредитних програм, допомогли, але не вилікували. На заваді — обережність банкірів і застаріла регуляція банківського сектору.

Без кредитів — ціни злітають

Приріст кредитів за січень і початок лютого становив, як повідомили LIGA.net у пресслужбі Національного банку України, близько 4% у корпоративному та роздрібному сегментах. А з 24 лютого кредитування призупинилося.

Це спричинило суттєві проблеми для бізнесу, передусім — аграріїв. Через бойові дії значна їхня частина не може розраховувати на експорт торішнього врожаю, відтак не має достатньо обігових коштів для посівної. Схожі складнощі у торговельних мереж. Частина магазинів і складів знищена чи розграбована окупантами, зруйновані ланцюги постачання, через міграцію мережі втратили клієнтів. Без обігових коштів ритейл змушений закривати магазини.

Нестача грошей — виклик не лише для підприємництва, а й для споживачів. 

Бізнес змушений перекладати дефіцит обігових коштів (джерелом яких часто були банківські кредити. — Ред.) і неможливість отримати позику — на споживача, в ціну продукції, каже у коментарі LIGA.net Євген Дубогриз, фінансовий аналітик Case Ukraine. Його словами, показовим був березень, коли “монетарних причин для інфляції не було, гроші не друкувалися, паніка вщухла на початку місяця, а ціни все одно йшли та йдуть угору”.
За даними Держстату, у березні зростання споживчих цін прискорилося до 4,5% проти 1,6% у лютому. За прогнозом центробанку, річна споживча інфляція до кінця року може перевищити 20%. 

Закрити потребу у грошах мало б банківське кредитування. Ця послуга почала повертатися до бізнесу, але частково і не до всіх.

Важке повернення

Вдалі дії української армії у березні повернули оптимізм українцям. І банкам теж. З початком посівної останні відновили кредитування, хоча, як зазначив LIGA.net генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон, “недостатньо швидко”.

Згідно з даними НБУ, з 24 лютого і до 11 квітня чисті гривневі кредити зросли на 0,5% (від початку року — на 5,6%). Для порівняння: торік цей портфель зріс на 40,2% (у середньому 3,4% на місяць).

Фінустанови досі бояться кредитувати, за винятком, як повідомили в пресслужбі НБУ, “кількох банків, два з яких — державні”.

“Найактивнішими є державні банки. Приватні — більш обережні. Найскладніше отримати кредити в прифронтових або нещодавно звільнених областях — Сумській, Харківській, Миколаївській”, — підкреслив гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу.

Інформацію про обмеження кредитування у певних областях частково підтвердили в опитаних державних банках.

У ПриватБанку й Ощадбанку — двох найбільших кредиторах, це пояснили внутрішньою кредитною політикою, набором ризик-правил та “об’єктивною реальністю”. Заступниця голови правління Райффайзен банку Наталія Гуріна зазначила, що банк враховує “ситуацію, яка складається в різних областях країни”.

“Зважаючи на те, що окремі території країни, на жаль, є тимчасово окупованими, видавання кредитів на відповідній території навіть фізично не було можливим. Так, напевно, таку зону можна назвати умовно “червоною””, — зазначила Наталя Буткова-Вітвицька, директорка департаменту мікро-, малого й середнього бізнесу Ощадбанку.

Обмеження для кредитування бізнесу у центральних областях — “зелених зонах”, де ризики для життя людей і бізнесу, за даними банків, мінімальні або відсутні.

Окрім “зелених” і “червоних”, є так звані “жовті” зони.

“Найчастіше “жовтими” або помаранчевими зонами сьогодні називають (у банківському середовищі. — Ред.) регіони, де нещодавно йшли бойові дії або близькі до них”, — повідомили в пресслужбі держбанку. 

Як держпрограми стимулюють кредитування

Здебільшого, нове кредитування здійснюється із використанням державної підтримки.

“Дещо розморозило [кредитування] надання державних портфельних гарантій для аграріїв за програмою “5-7-9”, переважно — під заставу майна”, — каже Сластьон.

Влада розширила дію й умови вже чинних пільгових державних програм кредитування, додала на цей ринок нову пільгову нульову ставку й надає часткові державні гарантії на кредити. Це мало спростити доступ бізнесу до дешевих кредитів, однак фактична картина не така перспективна.

— Наприкінці березня уряд вніс зміни до програми “5-7-9%”: розширив умови, суттєво збільшив максимальну суму кредиту (до 60 млн грн) і додав тимчасову ставку 0%;
 — на початку березня уряд збільшив граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі до 80% загальної суми кредиту для МСП — сільськогосподарських товаровиробників;
 — у квітні уряд надав можливість продуктовим торговельним мережам залучати пільгові кредити до 1 млрд грн строком на рік під 5%. 

У ПриватБанку LIGA.net повідомили, що кожні три хвилини банк видає новий агрокредит, щодня загалом — 400 млн грн, а три з чотирьох кредитів банку видають за пільговими програмами. Ощадбанк видає 80—100 млн грн кредитів щодня, з яких близько 70% — пільгові. У Райффайзен банку у цей самий період видається близько 54 млн грн щодня з “активною участю” у програмі “5-7-9%”.

Утім, ці обсяги не порівняти з торішніми. Згідно з повідомленням Міністерства фінансів, у межах держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” з 21 лютого до 11 квітня було видано 1391 кредит на 3,95 млрд грн. За аналогічний період торік було видано 4188 кредитів на 10,6 млрд грн.

Щодо можливості для бізнесу отримати кредит за ставкою 0% на час воєнного стану, у банках не називають цифри. Проте у держбанках зазначають, що такі кредити є, а бізнес має “реальну можливість” їх отримати.

Одночасно банки почали працювати з новими державними гарантіями.

Популярністю, за словами Наталі Буткової-Вітвицької, користується програма кредитування аграріїв “80/20”. Кредит на посівну надається на шість місяців під держгарантію 80% від позики, а решта забезпечується рухомим майном клієнта. Другою за попитом є програма “50/50”, що передбачає кредит на поповнення обігових коштів до 36 місяців (50% кредиту забезпечує держава).

На думку Дубогриза, про результати говорити рано. Офіційна інформація про оновлення програм і запровадження нових гарантій потрапила в банки лише наприкінці березня. Ефективність можна буде оцінити за результатами другого кварталу.

Невикористані можливості

У Нацбанку прогнозують пожвавлення активності банків у другому кварталі. У квітні регулятор опитав 18 найбільших фінустанов і отримав доволі оптимістичні відповіді. “Найбільші банки налаштовані надати протягом II кварталу нові позики на 68 млрд грн, з них — 33,5 млрд грн (або 49%) сільськогосподарським виробникам переважно із використанням державних програм підтримки”, — повідомили в НБУ.

Торік за аналогічний період корпоративному сектору було видано 30,1 млрд грн.

Існують й інші можливості для стимулювання бізнесу. На думку Дубогриза, варто ставити питання про регуляторну лібералізацію. Мовляв, банки мають ліквідність для кредитування, проте невизначеність і нормативи мирного часу стримують їх.

“Банки оцінюють позичальників за старими “мирними” методиками, а їх стимулюють до кредитування позичальників, які можуть не відповідати цим нормам”. Словами аналітика, сигнал від НБУ, що “ми вас не будемо карати, якщо у воєнний час ви даватимете кредити на підтримку бізнесу”, матиме суттєвий позитивний вплив. Також суттєво стимулювати можуть не часткові, а повні держгарантії на кредити, а також зменшення бюрократії.

Суттєве зростання інфляції відбудеться у будь-якому з варіантів розвитку, але в разі відсутності коштів у бізнесу може розпочатися хвиля банкрутств. Особливо це стосується ритейлу та бізнесів, що “працюють у кредит”.

Богдан ВАЛЬД