“Арійська фізика” від Партії регіонів

хоча врешті-решт вистачило шести годин роздумів і ситного депутатського обіду, щоби позиція більшості Ради стала більш притомною, але історія ця заслуговує на особливу увагу. Бо маємо прецедент, який міг би мати не менший світовий резонанс, аніж усі разом узяті інші витівки господаря Межигір’я.

А Верховна Рада одержала б гарний шанс отримати наступного року цілком заслужену Шнобелівську (Ig-Nobel) премію. Чи то у царині фізики, чи то астрономії, чи то політичної діяльності, чи то всі три одночасно...

Ви будете сміятися, але йдеться про той самий сакраментальний зимовий час, про який уже стільки говорили і писали.

Не буду переповідати історію цього питання — вона загальновідома. Дозволю собі лише привернути вашу увагу до сюжетів ранкового засідання Верховної Ради 18 жовтня 2011 року.

Під час цього засідання голова Ради Володимир Литвин раптом згадав, що він не хтось там із м’ясного ряду чи з автобази, а нотаріально завірений академік, отже має право, ба більше, зобов’язаний виступати від імені науки.

І виступив, аргументуючи необхідність скасування добре знаної “постанови про зимовий час”. Увага, цитата!

“Як ви знаєте, Верховна Рада України 20 вересня 2011 року прийняла постанову про зміну порядку обчислення часу на території України, тобто цим рішенням ми перевели країну у третій часовий пояс, коли зазвичай Україна завжди перебувала у другому часовому поясі.

...Після того, як Верховна Рада України прийняла проект постанови як постанову і перевела країну фактично у третій годинниковий пояс, виникло багато питань, зокрема, як суто економічного, географічного, безпекового виміру, а також політичного характеру.

Зокрема, географи стверджують, що відсутні підстави переведення Україну у третій часовий пояс, оскільки це суперечить фізико-географічному розташуванню та міжнародним нормам. Державна комісія єдиного часу і еталонних частот зафіксувала у своїх рекомендаціях, що це буде мати негативний вплив на роботу програмних комплексів міжнародних залізничних, авіаційних, морських та інших транспортних перевезень, ініціювала звернення до Верховної Ради України про скасування відповідного рішення.

Енергетики стверджують, що це позбавляє можливість своєчасно перепрограмувати лічильники, що призведе до дисбалансу обліку і значних економічних збитків. Гідрометеорологічна служба стверджує, що це призведе до того, що дані про стан природи будуть запізнюватися для України на одну годину.

...Також, шановні колеги, виникло питання і з приводу того, що, скажімо, футбольні матчі європейського рівня тепер в Україні будуть транслюватись о 22 годині 45 хвилин”.

Можна, звичайно, запитати: а де ж ви такий розумненький, куме, були 20 вересня? Але ми запитувати не будемо, бо трапляється ще й не те: он люди, бува, забувають свої імена й адреси, а Володимир Михайлович усього-то й забув, що він академік. Та минуло менше місяця — і згадав же!

Академіка Литвина підтримав кандидат історичних наук, віце-спікер Микола Томенко, який говорив не тільки про “зимовий час”, а і про відносини депутатів з наукою як такою. Ще одна цитата.

“От цю ложу треба, щоб прийшли міністри, фахівці, бо Верховна Рада не може займатися астрономією, не може міняти природний плин річок, схід і захід сонця, Верховна Рада повинна займатися законодавством, аби тут в цій ложі виступив президент Академії наук, голова Комісії по часу, який у нас є академік Яцків, виступили фахівці і сказали: “Друзі, займайтесь народом, захищайте їх права! Куди ви лізете?!”.

Тоді би цього дурного рішення не було прийнято.

Тепер я слухаю наших колег з більшості, які кажуть: “Ви знаєте, ми вирішили порадитися з фахівцями”. А де ж ви були з тими фахівцями місяць назад, коли за скороченою процедурою обговорювали це рішення?

Я тоді запитав: а хто ініціював це рішення? Мені сказали: “Хтось, у когось є думка”. Друзі, назвіть прізвище цього “хтось” і в кого є думка, хто скеровує ваше голосування? Бо ви ж ганьбите ні тільки свої фракції — ви ганьбите парламент!

І треба віддати належне журналістам, які підняли це питання, які сказали, що, очевидно, у нас 266 народних депутатів не знають, що в Україні існує три годинникові пояси. Вони не знають, що вони прийняли рішення в інтересах пояса, по якому живе 4 відсотки населення України, бо в другому годинниковому, так званому київському, живе 95 відсотків населення.

То, очевидно, тут сидять такі “інтелектуали” (в лапках), які не знали базових речей, які вивчаються в школі.

Тому ми наполягаємо на тому, що принципові питання не повинні розглядатися без експертизи Академії наук, без експертизи фахівців, не повинні розглядатися за скороченою процедурою”.

Здавалося б, усе зрозуміло. Голосуймо — і ставимо крапку на безглуздому рішенні, скасовуючи його. Але тут узяв слово Михайло Чечетов, також представник науки, та ще й який! Кандидат економічних наук, доктор наук з державного управління, професор, автор понад півтисячі науково-публіцистичних праць.

І він також мовив своє “золоте слово”, але апелюючи до зовсім інших онтологічних засновків.

“Уважаемые коллеги, если вернуться в историю, то, наверное, никаких проблем у нас не было, когда ни Западная Украина, ни Восточная не разделялись на две части, когда у нас в Киеве было одно время с Москвой.

...Сегодня здесь очень много политической пыли, политической пены на этом вопросе. Сегодня в Донецке встречаются два президента: президент России и президент Украины. В синхрон этому, никогда такого не было, в Санкт-Петербурге встречаются два премьер-министра — России и Украины.

То есть на сегодня появляется возможность найти реальные развязки по самым сложным запутанным экономическим проблемам. И тут, как удар в спину…

Как удар в спину, предлагается отменить это постановление, а там уже готовится новое постановление, где предлагается оторвать от времени на два часа от Москвы. Это как специально, это как провокация!

Поэтому правильно будет, если мы еще раз запросим профессиональные оценки всех государственных институций, которые могут профессионально дать этому оценку, когда политическая пена сойдет с этого вопроса,и потом уже вернуться еще раз и рассмотреть этот вопрос. Но сегодня в такой политической истерии…

Я еще раз повторяю, как удар в спину двум встречам — в Санкт-Петербурге и в Донецке — для того, чтобы не дать развязать проблемы по газу, для того, чтобы не дать возможность поднять нашу экономику и прочее, делается этот шаг.

Мы голосовать не будем, и всех, кто желает добра Украине, призываем не голосовать”.

Отже, повернутися до наукового обрахунку часу на території України — це зрада, це удар у спину, це провокація, це спроба принести зло Україні.

Аргументація дуже специфічна. Щоправда, якщо звернутися до історії — а Чечетов закликає саме до цього — вона вже побутувала на європейських теренах.

Колись на ґрунті такої аргументації і таких істеричних виступів зросла “арійська фізика”, трохи згодом — “мічурінська агробіологія”, тепер, як бачимо, підводиться з колін “регіональна астрономія”. Такі собі “науки наук”, очищені від “розтлінного західного впливу” — саме так, бо ж “істинні арійці” теж недолюблювали Захід: Францію, Британію, Голландію, США...

Отож виходить непоганий ряд правителів, за яких розквітали ці “науки наук”: Гітлер, Сталін і... перепрошую, Янукович, чи не так?

Гітлера “арійська фізика” позбавила ядерної бомби, що мало для нацистів фатальні наслідки, а для світу — рятівні. “Мічурінська агробіологія”, свого часу виплекана Сталіним, назавжди позбавила Радянський Союз найменших шансів нагодувати своє населення.

До чого могла призвести “регіональна астрономія”, доповіли депутатам академік Литвин і кандидат Томенко. Після чого лише 218 парламентаріїв з другої спроби підтримали на ранковому засіданні скасування антинаукової постанови.

Більшість же слухняно виконала команду професора-русофоба Чечетова.

Я не обмовився: саме русофоба. Бо ж якщо справді зануритися в історію, то виявляться дуже цікаві речі. А саме — що Київ стоїть на знаменитому Пулковському меридіані, який у добільшовицькій Російській державі відігравав роль Гринвіча. Київський астрономічний час — це астрономічний час Петербурга, і не внаслідок політики, а в силу науки.

Щоправда, у 1930-му більшовики перевели стрілки на годину вперед — щоб СРСР і тут ішов попереду всієї планети! Нинішня ж російська влада додала ще одну годину до астрономічного часу, перетворивши “московський час” на щось пародійне.

Але хіба ж можна копіювати кремлівських русофобів, для яких Росія — це ресурс набивання своїх кишень та задоволення імперської пихи? Тим більше, коли Київ саме із Петербургом, а не Москвою, споконвіку поєднує справжній, а не вигаданий політиканами час?

...На щастя, як уже було сказано, після добрячого обіду і, ймовірно, нагінки “згори” фракція Партії регіонів виправилася, бодай частково, і постанову про скасування зимового часу таки скасували, доручивши Кабміну підготувати відповідний закон.

Будемо сподіватися, що цей закон міститиме нормальні норми відліку часу, а відтак, як слушно зауважив академік Литвин, футбол із Європи нам показуватимуть не опівночі.

Але щось усе-таки муляє й муляє: ну добре, проект “регіональна астрономія” начебто провалився, а раптом комусь із фракції Партії регіонів спаде на думку підрихтувати за допомогою постанови Ради та за скороченою процедурою закон Ома, і професор Чечетов енергійно змахне рукою?

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ