З початку липня найбільше металургійне підприємство України “АрселорМіттал Кривий Ріг” перевело більшу частину з 22 тисяч своїх працівників у скорочений режим роботи. Ще один гігант галузі — “Метінвест” олігархів Ріната Ахметова та Вадима Новинського — тоді ж оголосив про зупинку видобутку залізної руди на трьох з чотирьох своїх гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) у Кривому Розі: Північному, Південному та Інгулецькому.
У місті металургів і гірників, яке називають ще “сталевим серцем” України, ці повідомлення зустріли тривожно. У березні, коли російська армія була на підступах до Кривого Рогу, місцеві комбінати вже зупинялися, та з відбиттям наступу почали відновлювати виробництво. Нинішня ж ситуація загрожує майже мільйонній місцевій агломерації різким падінням бюджетних надходжень, визнав у розмові з DW голова місцевої військовій адміністрації Олександр Вілкул, який і сам колись керував криворізькими ГЗК.
Кар'єрні глибини
Першотравневий кар'єр Північного ГЗК — один з найбільших у місті. Він представляє собою величезний котлован розміром 3 км на 2,5 км й 400 метрів завглибшки. Шлях технологічними дорогами до самого його дна займає близько двох годин. Кілька великовантажних БелАЗів на дні кар'єра з оглядового майданчика і не розгледіти.
Північний ГЗК простоює з середини червня, жаліється генеральний директор Андрій Скачков. Та в кар'єрі сьогодні так безлюдно не через зупинку видобутку, а якраз навпаки — всі готуються до масового вибуху, який вивільнить новий пласт руди. “Але вибух простенький, запрацюють лише два екскаватори і до десятка машин — це мало, — розповідає гендиректор. — От чуєте гудок — попередження про підготовку до вибуху. Але чому так рано, мали ж об 11 давати?”.
Та виявляється, що це не заводський гудок — у Кривому Розі вкотре оголошують повітряну тривогу…
“Колектив у нас дисциплінований, по тривозі всі йдуть в укриття”, — пояснює начальник гірничо-транспортного цеху Сергій Тирлич спорожнілі ангари з кар'єрними БелАЗами та “Катерпіллерами”. Цех — один з небагатьох, де після зупинки видобутку триває робота, інших робітників відправили у вимушений простій зі збереженням двох третин від окладу.
У 2021 Північний ГЗК лише нарощував випуск окатків та залізорудного концентрату, як і вся група “Метінвест”. Та з захопленням Маріуполя вона втратила контроль над найбільшими металургійними заводами, куди раніше відправляла переважну частину залізорудної сировини. Надлишок компанія традиційно продавала до Китаю та Південно-Східної Азії, відправляючи морем з чорноморських портів. Але вони заблоковані з початком російського вторгнення, поки що вдалося домовитися про розблокування х тільки на експорт зернових під загрозою світової продовольчої кризи.
“Раніше все було просто — 300 кілометрів до Одеси і далі морем, а зараз тисяча кілометрів до західного переходу, перевантаження під іншу ширину колії, потім через всю Європу до Балтійського моря і вже звідти у Китай, — розповідає гендиректор Андрій Скачков. — Логістика зросла з 30-40 доларів за тонну до 100 доларів”. При цьому, як зазначає аналітик галузевого порталу GMK Center Андрій Тарасенко, ціна на залізорудну сировину в Китаї наприкінці червня складала 115-120 доларів за тонну.
Проблеми в галузі почались ще до початку повномасштабної війни Росії проти України. Собівартість виробництва сталі в Україні за останні два роки зросла більше ніж наполовину через підвищення ставок рентної плати за видобуток руди та зростання цін на енергоносії. “В підсумку ціла галузь, яка працювала успішно, стала збитковою”, — констатує Тарасенко.
“Кроворіжсталь” стала
На “АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР), знаменитій “Криворіжсталі”, яка ось уже 17 років досі лишається рекордом української приватизації, з початку війни вже звикли до підвищеної уваги журналістів. По середах комбінат проводить екскурсії.
У єдиній на даний момент працюючій доменній печі номер 6 плавлять чавун. “Вона дає тільки чушковий чавун, він далі не переробляється, — розповідає DW голова найбільшої профспілкової організації металургів і гірників України (ПМГУ) на підприємстві Наталя Маринюк. — Працюють дві коксові батареї з шести — коксівне вугілля раніше з Донбасу завозили. Відновили роботу шахти, два сортопрокатні цехи почали працювати”.
З початку війни ПМГУ взяло за мету підтримку мобілізованих працівників “Криворіжсталі” — їх уже близько двох тисяч, майже 10 відсотків від усього персоналу. Профспілка закуповує пічки для фронту, шиє бронежилети, варить тушонку, передає гуманітарну допомогу від робітників з глобального об'єднання профспілок IndustriALL. А тих, хто лишився на підприємстві профспілка намагається захистити від скорочення.
“Це ми в мирний час з адміністрацією воюємо, а зараз які акції протесту. Ну, вони наче йдуть назустріч. Домовились, що кожен зараз ходить у відпустку на кілька днів без збереження зарплати — так вдасться зберегти робочі місця”, — говорить Маринюк.
В “АрселорМіттал Кривий Ріг” пояснюють причини скорочення, так само як і на Північному ГЗК. “Ціни на металопрокат падають, а наші витрати на логістику виросли, і ми стаємо не надто конкурентоспроможні на ринку “, — резюмує в розмові з DW заступник генерального директор Артем Філіп'єв.
Рентабельність не тільки для металургів
І “Метінвест”, і ArcellorMittal нині покладають чи не найбільшу провину у скорочені виробництва на український уряд. Той підвищив з липня тарифи державної “Укрзалізниці” на перевезення вантажів на 70 відсотків, минаючи традиційно довготривалу процедуру погодження з бізнесом. “Підняття тарифів на тлі падіння ринку зробили логістичні затрати непосильними для підприємства та спричинили необхідність радикального скорочення витрат за усіма напрямками”, — повторює АМКР у повідомленні про подальше скорочення виробництва 27 липня.
З серпня на комбінаті на три місяці призупиняє роботу гірничо-збагачувальний департамент, його робітників теж переводять на дві третини заробітку. До того ж, користуючись нещодавно ухваленим законом, комбінат перестане виплачувати середній заробіток мобілізованим у військо працівникам.
“Зростання тарифів “Укрзалізниці” — це 8-10 доларів за тонну, саме та маржа, яку ми б могли зберегти при експорті в Китай”, — зазначає у розмові з DW директор Північного ГЗК Андрій Скачков. “Якщо бізнес сяде за один стіл з державою і вибудує нову регуляторну політику, яка зможе вплинути на ті фактори, на які ми не можемо вплинути, то наші підприємства заживуть новим життям”, — висловлює надії директор Північного ГЗК.
А втім, в “Укрзалізниці” (УЗ) наполягають на своєму. Підприємство, яке взяло на себе тягар усієї воєнної логістики, теж говорить про власну рентабельність. “УЗ за першу половину минулого року мала збиток 1,4 мільярда гривень. “Метінвест” — три мільярди доларів чистого прибутку. Так, рахувати чужі гроші неправильно. Але це варто розуміти, коли ми починаємо говорити про тарифи, — пояснював наприкінці червня голова правління “Укрзалізниці” Олександр Камишін, — Залізничний тариф на перевезення залізорудки Україною після підйому тарифу все одно буде нижчий в 3,5 рази за польський. Українців вже давно готують до євроінтеграції поступовим переходом до європейських тарифів. Великий бізнес теж має пройти цей шлях”.
Наталя Маринюк теж вважає, що великі прибутки ArcellorMittal дають змогу підтримати робітників Кривого Рогу і принаймні не відмовлятися від збереження зарплат мобілізованим. Однак Профспілка металургів і гірників України слідом за галузевими об'єднаннями своїх роботодавців та іншими бізнес-асоціаціями українських підприємств теж звернулась до уряду з проханням скасувати підвищення тарифів “Укрзалізниці”.
Ігор БУРДИГА
Что скажете, Аноним?
[15:40 23 декабря]
[13:50 23 декабря]
[10:40 23 декабря]
17:10 23 декабря
17:00 23 декабря
16:40 23 декабря
16:30 23 декабря
16:20 23 декабря
15:20 23 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.