Арбузов заробить на відшкодуванні ПДВ?

Наприкінці листопада 2012 року олігарх Дмитро Фірташ, який очолює Асоціацію роботодавців, звернувся до прем'єр-міністра Миколи Азарова з проханням.

“Сьогодні головна проблема для нас, що держава вимиває наші обігові кошти. Імовірно, 40 млрд грн — це несплата і неповернення ПДВ. Близько 16 млрд грн — переплата за податком на прибуток.

Якщо ми з вами прийдемо до уряду і скажемо: “Поверніть наші гроші” — це буде неможливо, в бюджеті цих грошей нема. Тому у нас пропозиція проста: випустити ПДВ-облігації”, — сказав Фірташ, відомий тим, що уникає сплати податків та, схоже, допомагає деяким підприємствам банкрутувати.

Азаров пообіцяв вирішити проблему.

“Уряд розглядає можливість випуску цінних паперів. Швидше за все, з 1 січня це буде зроблено. Я думаю, що це рішення можливе, і воно влаштує більшість тих, хто працює на експорт і має проблеми з оборотними коштами”, — сказав він.

І ось наприкінці лютого 2012 року з'явилося доручення віце-прем'єра Юрія Бойка підготувати механізм погашення боргів з ПДВ для металургів. Виходячи з тексту доручення, це планується зробити за допомогою облігацій.

Однак існує й інший варіант. 6 грудня 2012 року з ініціативи уряду були внесені зміни в Податковий і Бюджетний кодекси. Вони дозволяли відшкодовувати ПДВ та робити зустрічні розрахунки платників податків з бюджетом за допомогою казначейських фінансових векселів.

“На підставі отриманого висновку органа державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків)”, — йдеться у внесених змінах.

Але то був лише початок.

До “Економічної правди” потрапив проект змін до Податкового кодексу. Таблиці містять “Зміни, запропоновані ДПС”. Це вказує на те, що без погодження з податківцями не обійшлося. Загалом документ підготував Мінфін. Ці зміни стосуватимуться переважно казначейських векселів.

Зокрема, у них пропонується така зміна до держбюджету-2013.

“Стаття 22. Дозволити центральному органу виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснювати бюджетне відшкодування ПДВ платникам податку шляхом оформлення (випуску) фінансових казначейських векселів на загальну суму до 17 000 000 тис грн. Порядок обліку зазначених операцій затверджує Кабінет міністрів України”.

Тобто уряд визнав існування бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, від якої влада досі всіляко відхрещувалася, і зазначив, що такий борг сягає 17 млрд грн.

Якщо ідея “вигорить”, великий бізнес 2013 року отримає величезні кошти. Втім, і це не все. Наразі невідомі фінансові установи будуть купувати ці векселі з великим дисконтом. Можна припустити, що то будуть установи, наближені до Сергія Арбузова. Працювати вони будуть за схемами факторингу та РЕПО.

На це вказує, зокрема, той факт, що Мінфін очолює колишній перший заступник Арбузова Юрій Колобов. Саме він є спеціалістом з організації подібних схем, у яких задіяні хитромудрі фінансові інструменти.

Проте чи міг Колобов організувати схему обсягом 17 млрд грн лише для себе? Навряд. Скоріше за все, це сфера впливу головної особи у фінансовому напрямку “Сім'ї” Сергія Арбузова.

Ще одне підтвердження цьому припущенню — це гроші. В жодного банку в Україні нема стільки “кешу”, щоб скупити ОВДП-векселі. Лише в Нацбанку.

Отже, працювати у цій схемі будуть гроші Нацбанку. Не напряму, звісно. Скоріше за все, через державні банки, зокрема Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк. Сьогодні ці банки займаються доволі цікавими операціями з валютою та, до речі, проводять операції РЕПО.

А хто в Україні контролює Нацбанк? Ні, не податкова і навіть не Мінфін. Це все ще сфера контролю Арбузова.

Тепер Мінфін повинен “проштовхнути” потрібні зміни до законодавства, а вже на підставі них схема запрацює. Тобто Кабмін прийме відповідне рішення, скоріше за все, руками Юрія Бойка. Бо треба ж допомогти металургам, та й Фірташ чекає.

Чим вексель відрізняється від ПДВ-ОВДП

Багато хто упевнений, що казначейські фінансові векселі є аналогом ПДВ-облігацій, що випускалися, зокрема, у 2010 році. ПДВ-облігації ринок сприйняв доволі позитивно, тому що то були звичайні державні облігації, які без проблем купували банки та брав у заставу Національний банк України.

Однак запропонований інструмент — не такий однозначний. Дисконт при продажу паперів зазвичай становив 16-17% (щоправда, інколи до 40%), що удвічі менше, ніж “відкат” за відшкодування “живими” грошима, який тоді виставлявся податковою.

Завдяки ПДВ-ОВДП підприємства швидко поповнили свої обігові кошти десь на 13,7 млрд грн. Це 83,5% від загального обсягу випуску облігацій на 16,4 млрд грн. Отже, середньозважений дисконт становив 16,5%. Багато в чому це посприяло пожвавленню економіки в кінці 2010 року та першій половині 2011 року.

Крім того, ПДВ-облігації стали надійним джерелом заробітку для банків, які перебували не в кращій формі після кризи 2008-2009 років та пов'язаної з нею девальвації гривні.

Для держави погашення заборгованості за допомогою фінансових векселів — це те саме, що випуск ОВДП. Наразі відомо, що порядок випуску, обігу, погашення та стягнення казначейських фінансових векселів затверджуватиме Кабмін.

Оформлення казначейського фінансового векселя прирівнюється “до видачі платнику податків суми бюджетного відшкодування, в тому числі автоматичного, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника”.

А “пред'явлення фінансового векселя органу державної казначейської служби прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов'язання”, але не раніше настання терміну погашення.

Однак для бізнесу казначейські фінансові векселі — не облігації. Проблема в тім, що це неліквідний інструмент. Він не обертається вільно на ринку і не є типовим.

Головна перевага ПДВ-облігації полягала у тому, що під неї можна було отримати рефінансування в Нацбанку. Відповідно, саме тому цей цінний папір був відносно дорогим і міг бути проданий підприємствами з помірним дисконтом.

Чи буде Нацбанк видавати рефінансування під казначейські фінансові векселі, поки не відомо. Порядку їх обігу Кабмін поки не затвердив, зате він хоче змінити норми законодавства про фінансові векселі.

Отже, вексель не можна буде “перетворити на гроші” за прозорою зрозумілою процедурою. Підприємству доведеться домовлятися про умови з кожним покупцем. І ось тут лежить таємниця заробітку структур, які будуть скуповувати векселі.

Мінфін пропонує зміни на 17 мільярдів

У законопроектах від Міністерства фінансів запропоновано розрахуватися з бізнесом векселями на суму 17 млрд грн. Причому до кінця 2013 року.

“Доповнити підрозділ пунктом 17 такого змісту: “17. Установити, що до 1 січня 2014 року органи... за бажанням платників податків можуть видавати їм зазначені у висновках суми бюджетного відшкодування, у тому числі автоматичного, шляхом оформлення (випуску) фінансових казначейських векселів...”.

Цікаво, що у Верховній раді вже зараз знаходиться законопроект “регіонала” Валерія Омельченка. Так ось, він пропонує зробити те саме: емітувати фінансові векселі для погашення боргу з ПДВ у 2013 році. Що це, збіг? Можливо.

Теоретично казначейський фінансовий вексель має неоціненну перевагу. Векселем можна погасити заборгованість підприємства перед бюджетом. В цьому він явно виграє в облігації, за допомогою якої це зробити неможливо.

Втім, незрозуміло, чи можна буде розрахуватися векселем лише за своїми зобов'язаннями.

Якщо держава обере шлях погашення боргів з ПДВ за допомогою векселів, зазначена перевага буде мінімальною з двох причин.

Перша — орієнтовані на експорт підприємства не зможуть скористатися можливістю погашення зобов'язань перед бюджетом. Держава винна їм більше коштів, ніж вони повинні сплатити.

Друга — це буде заборонено. Мінфін окремо наголошує на обмеженні, яке вже існує у Податковому кодексі. Він пропонує ще раз включити до нього такий пункт: “Фінансовий казначейський вексель не може бути пред'явлений до закінчення терміну його погашення”.

Для порівняння — існуюче формулювання: “Казначейський фінансовий вексель не може бути пред'явлений до закінчення терміну його погашення”.

Отже, платник податків стане “щасливим” власником простого папірця. Йому доведеться лише чекати на погашення боргу державою.

Звісно, 17 мільярдів — це не фіксована сума. Можливо, буде використана лише частина цього ліміту. За даними джерел ЕП, реальну суму заборгованості за податком на додану вартість не знають навіть у колишній податковій. Зокрема, значні суми “сховані” у судах, де вони оскаржуються юристами Міндоходів.
Фото unian.net

Отже, податківці можуть бути проти визнання такого величезного боргу, але те, що це будуть мільярди, — напевно.

Тут доречно згадати найцікавішу частину змін (стаття 153.9), які Мінфін пропонує внести до Податкового кодексу. Вони стосуються механізму, за яким буде відбуватися викуп фінансових векселів зацікавленими особами.

Особливий акцент зроблено на таких фінансових операціях, як факторинг та РЕПО. А ще — яскравий епізод про те, що утримувачами векселів можуть бути венчурні фонди. Так називають схемні інвестфонди, які мають таку пільгу як позбавлення від сплати податку на прибуток — наприклад, на 50 років. Що головне — легально.

Все це прямий натяк на те, що векселями зацікавилися фінансисти.

Дуже ймовірно, що лише кілька структур отримають виняткове право купувати векселі. Чи буде це команда походженням з Нацбанку на чолі з екс-головою НБУ Сергієм Арбузовим — покаже час.

Поки що за даними урядових джерел саме такий варіант і готується. Джерела припускають, що величина дисконту при викупі векселів може сягати непристойно великих 50% замість 83-84%, які отримували власники ПДВ-ОВДП.

Це схоже на правду, бо Мінфін пропонує зробити ПДВ-векселі у паперовій (документарній) формі. Також він пропонує змінити законодавство так, щоб на формування ціни векселя не поширювалися норми з визначення звичайної вартості цінного паперу. Це означає, що дисконт може бути дуже великим, нестандартним.

Якщо все буде саме так, як кажуть джерела ЕП, можна лише уявити потенційні доходи посередників. За “найжирнішим” варіантом це 50% від 17 мільярдів. Хоча насправді навіть заробіток 5-8 мільярдів буде приголомшливим.