Арбузов відправить банки у плавання

З 18 травня 2011 банки отримали індекс UIRD, на основі якого зможуть вводити плаваючу ставку за депозитами і кредитами населення. Агентство Thomson Reuters буде рахувати середній відсоток по вкладах на основі даних 20-ти банків, що мають найбільші обсяги депозитів населення.

НБУ випередив УКБС

“Він буде називатися Український індекс ставок з депозитів фізичних осіб. В основу цього індексу закладені всі кращі міжнародні стандарти”, — сказав перший заступник голови НБУ Юрій Колобов.

В англійському варіанті, індикатор звучить як Ukrainian index of retail deposits (UIRD). Насправді, індексів буде чотири: для вкладів строком 3, 6, 9 і 12 місяців. Щодня вони будуть поширюватися по двох каналах — через інформаційну систему Thomson Reuters і через сайт Національного банку.

Як розповів голова представництва Reuters в Україні та Білорусії Ян Ломоз, вчора 17 банків вже мали встановлене програмне забезпечення. Ще у трьох поки що не вийшло його встановити, але найближчим часом вони включаться у процес.

Поява індикатора пояснюється необхідністю.

“Ми впевнені, що всі банки будуть цей індекс враховувати для використання в таких інструментах, як іпотечне та автокредитування для фізичних осіб, довгострокові кредити для юридичних осіб, довгострокові боргові цінні папери з плаваючою ставкою. Ми впевнені, що індекс буде спрямований на зниження реальних ставок з кредитування “, — пообіцяв Колобов.

Один з опитаних “ЕП” банкірів має інше пояснення мотивів НБУ.

“Національний банк і так має всю інформацію про процентні ставки, він її отримує кожен день в обов'язковому порядку. Цей індекс, скоріше, повинен показати, які вони ліберальні”, — іронізує він.

НБУ і Thomson Reuters на один день випередили презентацію ще одного подібного індикатора, який зібрався розраховувати Український кредитно-банківський союз (УКБС).

Індекс дійсно необхідний, тому що депозити фізичних осіб у гривні є основною базою фондування українських банків.

“Застосування індексу депозитних ставок дозволить виробляти об'єктивну оцінку вартості засобів на ринку України”, — пояснив його важливість заступник директора департаменту роздрібних продуктів “ВТБ Банку” Володимир Буданов.

У першу чергу цей індекс будуть використовувати як індикатор для кредитів населення з плаваючою ставкою. Простіше кажучи, він визначає вартість позикових грошей в певному інтервалі часу — 3,6,9,12 місяців.

“А значить, дозволить не тільки банкам, але і їх позичальникам, які користуються кредитом з плаваючою ставкою, прогнозувати свої витрати “, — вважає заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Як пояснив директор департаменту управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубіхвост, новий індекс повністю покриває вартість ресурсів, які не покриті індикаторами, які вже існують — KIEBOR і KievPrime (індикатори, що відображають ринкову вартість гривневих кредитів на міжбанківському ринку — “ЕП”).

“На мою думку, індекс повинен бути один, щоб зберегти довіру до інструменту”, — прокоментував він появу ще одного індексу у виконанні УКБС.

Плаваюча ставка

“Поява індексу вартості грошових ресурсів строковістю понад 3-х місяців дозволить банкам формувати цінові пропозиції за довгостроковими кредитами у гривні на прийнятних умовах, як для банку, так і для клієнтів”, — вважає начальник управління менеджменту активів і пасивів УкрСиббанку BNP Paribas Group Дмитро Цапенко .

У міжнародній практиці, використання плаваючої ставки за кредитами є нормою. Часто ставки по синдикованих кредитах або єврооблігаціях вказують, як “3-місячний чи 6-місячний LIBOR + кілька відсотків”.

LIBOR — це вартість міжбанківських кредитів у різних валютах у Лондоні, і розраховується з 1986 року. З тих пір вже багато українських компаній і навіть держава встигли залучити такі позики.

На українському ринку вже існують пропозиції кредитів із плаваючою ставкою, але вони дуже непопулярні. Справа в тому, що не викликає довіри сама процедура розрахунку.

Базовою ставкою при цьому використовувався показник “Відсоткові ставки банків за строковими депозитами фізичних осіб”, розрахований за середньозваженою ставкою в річному обчисленні і публікується на сайті НБУ.

“На мою думку, впровадження депозитного індексу, що формується незалежним агентством за об'єктивним і прозорим алгоритмом, буде більш точно і об'єктивно відображати реальну картину “, — розповів Тютюн.

UIRD став першим показником, який можна вважати незалежним. Дані для його розрахунку беруться з 20-ти банків, що зібрали найбільші обсяги депозитів населення. Кожен день вони надсилають свіжі дані про процентні ставки по своїх вкладах. Якщо вони не надсилають нічого, вважається, що ставки не змінилися.

Дубіхвост пояснив, що індекс відображає ціну, за якою банк залучає гроші. До неї банк додає свою маржу, і може видавати кредит, не побоюючись втратити гроші, якщо доведеться підвищувати ставки за вкладами.

Своєму клієнтові він запропонує на вибір фіксовану ставку за кредитом, наприклад, 18% або ставку, яка буде відповідати “6-місячному індексу + маржа банку 4%”, що буде переглядатися раз на півроку.

Банки апріорі згодні використовувати UIRD.

“Якщо індекс зарекомендує себе як надійний, то в подальшому його не тільки можна, а й треба буде використовувати як базу для нарахування відсотків із плаваючою ставкою по кредитах і депозитах. Процентна ставка буде встановлюватися за наступним принципом:” Середня ставка + маржа “. Маржа встановлюватиметься залежно від строку депозиту і кредиту “, — розповів начальник управління методології та розробки банківських продуктів “Єврогазбанку” Костянтин Кононенко.

На його думку, найбільш затребуваним і застосовуваним буде 12-місячний індекс.

Буданов розповів, що вже цього року “ВТБ Банк” планує впровадити продукти з плаваючими ставками, з прив'язкою до UIRD.

Банкам не потрібно буде закладати додаткові ризики у вартість кредитів (особливо довгих, таких як іпотечне та автокредитування).

“Таким чином, прив'язка вартості кредитних продуктів до даного індикатору надасть можливість для зниження ставок кредитування. Перш за все така політика ціноутворення буде встановлюватися для довгих кредитів, зокрема, для програм іпотечного кредитування”, — вважає він.

“Ощадбанк” також збирається використовувати цей індекс як індикатор вартості депозиту, а також розглядає можливість прив'язки до нього ставки кредиту.

На думку Колобова, введення такого механізму дозволить зняти скарги з боку клієнтів. Маючи в договорі чітко прописану ставку по кредиту, скажімо, “індекс + 5-6%”, людина буде знати, скільки йому доведеться платити по кредиту.

При цьому перший заступник голови НБУ вважає, що через UIRD банки перестануть брати з клієнтів 50% замість 11-12%, зазначених у рекламі. “З цим індексом буде все просто.

Якщо людина приходить за кредитом, вона подивиться вартість ресурсів по системі. І зможе спокійно запитати — а звідки я отримаю кредит?”, — розмірковує Колобов. Втім, як саме банк відмовиться виставити по кредиту 50%, він не розповів.

Обіцяють не домовлятися

Чи приживеться індекс, залежить від довіри до нього. Залучення авторитетного Thomson Reuters є свого роду гарантією якості розрахунку. Однак механізм розрахунку не виключає, що банки можуть спотворювати первинні дані.

“Вірогідність цінової змови завжди існує, все буде залежати від позиції, яку займе керівництво банків, які будуть задіяні в розрахунку середньої відсоткової ставки за депозитами фізичних осіб. Крім того, необхідно пам'ятати про існування антимонопольного законодавства, яке забороняє дані дії”, — підкреслив Кононенко .

Зі свого боку, Thomson Reuters і НБУ обіцяють, що змови не буде. Інформаційне агентство наполягає, що механізм розрахунку не дозволить банкам домовитися, щоб завищити або занизити UIRD.

“Будь-який інструмент може бути покращений. Але ми маємо механізми контролю, щоб попередити НБУ про можливе перекручування в цих процесах”, — підкреслив виконавчий директор Thompson Reuters у Росії та СНД Массімо Ді Грегоріо.

“Ми самі не можемо гарантувати (відсутність змов -” ЕП “). Але це не те, в чому наше агентство хоче брати участь”, — додав голова представництва Reuters в Україні та Білорусії Ян Ломоз.

Зі свого боку, Колобов запевнив, що його підопічні ведуть себе чесно. “У кожному банку визначення ставок — це прерогатива комітетів з управління пасивами та активами, змінити їх не так просто. Ми маємо двадцятку тих банків, які не здатні на такі домовленості заради сьогохвилинних прибутків”, — вважає він.

Пару років тому НБУ запровадив механізм розрахунку середньозваженої ставки по кредитах на міжбанківському ринку. Через час в банки стали приходити “листи щастя” від регулятора.

У цих листах повідомлялося, що якщо установи залучають на міжбанку кредити дорожче середньої ціни по ринку, до них будуть застосовуватися санкції.

Аналогічним чином НБУ обіцяв діяти у відношенні до банків, які намагаються продати валюту дорожче за середній курс.

За перевищення “планки” банку могли заборонити проведення деяких операцій, відрізати від рефінансування й інтервенцій НБУ.

У більш кричущих випадках — навіть відібрати деякі дозволи або змінити керівника.

Природно, банки якось домовлялися, щоб найстрашніше не траплялося.

UIRD цілком може використовуватися банківським наглядом та іншими підрозділами НБУ як індикатор справедливої відсоткової ставки за депозитами населення. Наслідки для банків можуть бути різними.

Наприклад, їм відмовлять у рефінансуванні.

“Зараз банк може звернутися до НБУ за рефінансуванням, і тут буде працювати ставка рефінансування. Але зараз ресурсів на ринку достатньо, і банки для кредитування йдуть не до НБУ, а на ринок”, — зазначив Дубіхвост.

Ця санкція може стати вкрай неприємною. Як тільки в банку починаються проблеми, інші установи автоматично закривають на нього ліміти з кредитування.

Це означає, що отримати гроші він може тільки за пристойний “відкат”, але тут в справу вступає нагляд НБУ. Він обов'язково загляне в очі банкіру, який зважився видати кредит проблемній установі, і запитає, навіщо той ризикує.

Як не крути, домовлятися з регулятором доведеться.

Поки що НБУ обіцяє не проводити репресії на основі UIRD.

“Якщо ви проаналізуєте останню роботу керівництва НБУ, то вона спрямована на лібералізацію і послаблення. Цей індекс — швидше за все, рекомендаційна норма. Він буде індикатором договірних відносин між банком і клієнтом. Перед нами стоїть завдання стимулювати економічне зростання і кредитування. І ми вийшли з ініціативою зробити те, що існує в розвинених країнах. Прив'язувати це до наглядових функцій недоцільно “, — сказав Колобов.

Втім, один з опитаних “ЕП” банкірів не ставить під сумнів, що НБУ повинен мати можливість користуватися таким інструментом.

“Якщо ми відмовимося від такої міри, то відмовимося від самого принципу існування регулювання. Нацбанк зобов'язаний не допустити виникнення пірамід. Якщо я плачу 30%, а інші 10%, до мене в будь-якому випадку понесуть гроші. Якщо регулятор просто спостерігає за цим процесом, який він регулятор? Він зобов'язаний вживати заходів, наприклад, збільшувати для мене резервування. Тому що це явна піраміда. Окрім торгівлі, немає сектора, який би зміг платити за кредит 30% “, — підкреслив він.

За словами експерта, потрібно боротися з іншим — щоб не було ручного режиму прийняття рішень, кого карати, а кого ні. Для цього необхідно чітко визначити умови, за яких до банку будуть обов'язково застосовані санкції, зокрема, за залучення депозитів дорожче ринку.

“А ось тут доведеться поламати голову, як саме розраховувати середню вартість. Якщо брати поточну, це одна справа. Правильніше було б використовувати плаваючу середню, щоб нівелювати коливання індексу”, — вважає банкір.

Сергій ЛЯМЕЦЬ