Антикорупційне бюро не почне роботи без антикорупційної прокуратури

Сім років на посаді, що більше ніж у президента, 60 тисяч гривень зарплати та повноваження ловити на корупції вище керівництво держави — це все про голову Національного антикорупційного бюро. На цю посаду претендували 186 кандидатів. Понад 100 із них запросили на співбесіду. Та у фінал потрапили лише два кандидати: колишній адвокат Юлії Тимошенко Микола Сірий та 35-річний юрист Артем Ситник. Останнього на посаду головного поборника корупції в країні і затвердив президент у квітні цього року. Згідно з законом “Про антикорупційне бюро”, про виконану роботу його голова повинен звітувати не пізніше 10 лютого та 10 серпня кожного року. І хоч НАБ ще не запущене і звітувати особливо нема про що, Артем Ситник таки вийшов до журналістів з першою доповіддю про зроблене.

Звітувати про перші неповні чотири місяці роботи голова Національного антикорупційного бюро (НАБ) Артем Ситник вирішив у кабінеті, де набирають його підлеглих. Колись у цьому приміщенні сидів міністр промислової політики, а відтепер — головний борець з корупцією в країні.

На сьогоднішній день до складу Національного антикорупційного бюро вже обрано 15 працівників із 700. Це не рахуючи першого заступника — грузина — Гізо Углави та заступників Анатолія Новака і Тетяни Варварської, яких директору бюро дозволено призначати без конкурсу. Ще щодо трьох кандидатів на керівні посади різних напрямків триває перевірка, а щодо семи — оголосили повторний конкурс.

“Ми не ставили собі завдання набрати будь-кого. Якщо конкурсна комісія бачила, що немає кандидата, який би зміг перекрити цей напрямок і розбудувати його, ми оголошували повторний конкурс. Це зокрема, такі посади як керівник оперативно-технічного управління, керівник юридичного управління. На жаль, достойних кандидатів під час конкурсу визначено не було”, — розповідає Ситник.

Натомість вже майже завершено конкурс на посади детективів, що поєднуватимуть оперативно-розшукові та слідчі функції. На перші 100 вакансій претендувало 2,5 тисячі кандидатів. Із них до другого етапу конкурсу (тестування загальних здібностей) було допущено 980, а до третього (психологічне тестування) — 222. У четвер, 13 серпня, розпочнеться останній етап конкурсу — співбесіда.

Вже з 25 серпня перші групи детективів проходитимуть навчання із залученням британських та канадських фахівців. Очікується, що навчати їх будуть і працівники американського ФБР. А от повністю запустити НАБ його очільник планує 1 жовтня, хоч і зізнається, що така мета дещо амбітна.

“Ми впритул наблизились до початку роботи бюро. Але в мене є побоювання, що до цього часу (до 1 жовтня — ред.) не буде створена спеціальна антикорупційна прокуратура”, — зауважив Артем Ситник.

І це побоювання небезпідставне, адже саме працівники антикорупційної прокуратури повинні надавати дозвіл на розслідування справ детективам антикорупційного бюро та передачу справ до суду. Без них бюро не запрацює. Разом з тим конкурсна комісія з набору працівників антикорупційної прокуратури досі не створена (Відповідно до змін до закону “Про прокуратуру” керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обиратиме конкурсна комісія, 7 представників якої делегує Верховна Рада, а 4 — Рада прокурорів України — ред.)

“Політична еліта відверто побоюється, тому робить усе, аби формально ці органи існували, забезпечували піар, але фактично були керованими і підконтрольними, і не були повноцінно незалежними”, — пояснював у коментарі “Радіо Свобода” один із колишніх кандидатів на посаду голови цього відомства, адвокат Микола Сірий.

Політичний вплив на бюро не виключає і член конкурсної комісії щодо обрання кандидатів на посаду директора НАБ, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

“На нас в комісії вплинути було важче, бо ми люди незалежні і не державні службовці, а тут вже всі в державі працюють і впливи можуть бути істотніші. Важливо бути принциповим і не дати на себе вплинути. Іншого рецепту я не знаю”, — рекомендує він.

Разом з тим, Верховна Рада досі не розглянула законопроекту щодо забезпечення працівників антикорупційного бюро належною зарплатою, що становитиме близько 30 тисяч гривень на місяць. Така сума повинна знизити корупційні ризики в роботі структури, сподіваються у НАБ. (Поки що на роботу всього Національного антикорупційного бюро у 2015 році виділено 249 тисяч гривень).

Крім того, важливо, що 2 вересня в Україну приїде моніторингова місія, яка перевірятиме прогрес у створенні антикорупційного бюро та виконання тих заходів, які передбачені в програмі запровадження безвізового режиму з ЄС. До цього часу Артем Ситник сподівається відзвітувати місії про більші успіхи, адже створення антикорупційного бюро є одним з пунктів Коаліційної угоди та вимогою до України від Міжнародного валютного фонду.

Щодо цього правозахисник Євген Захаров додає: спішити з формуванням бюро не можна. “Я за те, щоб витримувати всі процедури відбору, а не переходити на більш прості. Бо більш прості призведуть до того, що призначати будуть не тих. Хай це буде довше, але ефективніше”, — вважає він.

Ірина СТЕЛЬМАХ