Антикорупційні звільнення: чому це важливо для нового Агентства відновлення

 Перший пішов — звільнили заступника очільника Мінінфраструктури. Далі пішов із посади Кирило Тимошенко, подав у відставку В'ячеслав Шаповалов. Низка кадрових змін у Кабміні та регіонах. Цей тиждень президент Володимир Зеленський назвав “часом відповідних рішень”, анонсуючи серйозні кадрові кроки та надання суспільству повної інформації про енергетику й закупівлі для військових.

Про початок перевірки всіх проєктів, на які пішли бюджетні та міжнародні кошти, заявив і міністр інфраструктури Олександр Кубраков після того, як його заступника Василя Лозинського було звільнено за підозрою в отриманні хабара розміром у 15 млн грн (400 тис. дол.) на закупівлях генераторів.

Це звільнення може стати початком очищенням системи нового об'єднаного Міністерства відновлення. Адже саме воно найближчим часом буде ключовим у забезпеченні відбудови, що потребує чистої репутації для довіри міжнародників.

Як узагалі стала можливою корупція на генераторах? Річ у тім, що закупівлі ведуть не прямо у колишній Мінрегіон, а в одну з державних установ, засновником якої є міністерство.

Зокрема, влітку 2022 року Кабмін виділив 1,68 млрд грн на відновлення об’єктів критичної інфраструктури. Якщо проаналізувати розпорядження уряду, то ключовою є сума в 1,4 млрд грн на придбання резервного запасу генераторів і пересувних котелень. Кошти для організації закупівель обладнання пішли на ДІ “УкрНДІводоканалпроект”.

Засновник державної установи — Мінрегіон, в.о. керівника якого і був Лозинський. Тобто держустанова перебуває під повним впливом профільного міністерства.

Це є гучним сигналом також для своєчасних висновків та організації майбутньої відбудови, під яку уряд створює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, що перебуватиме під прямим впливом об'єднаного Мінінфраструктури.

Як у нове Агентство можуть перейти старі проблеми

Нове Агентство відновлення стане першою окремою інституцією для реалізації проєктів відбудови — центральним органом виконавчої влади, який координуватиметься Мінінфраструктури. Попередні пропозиції — Агенція з відновлення (яку ініціював Гетманцев) і Фонд відновлення (ініційований президентом), попри анонси, реалізовані не були

Цікаво, що вирішили питання інституції найпростішим шляхом — без додаткових анонсів і створення нових установ: перейменували Укравтодор і впродовж трьох місяців приєднають до нього Укрінфрапроєкт (див. рис.). Нагадаємо, аналогічно було створено й саме Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури — перейменували Мінінфраструктури та приєднують до нього Мінрегіон.

Плюс такого рішення в тому, що уряд не створив “розплідника” держустанов, а навіть об'єднав дві. Мінусом є те, що в нове Агентство відновлення можуть перейти старі проблеми.

Нове Агентство матиме близько 200 працівників, а також розгалужену структуру регіональних представництв — служби автомобільних доріг у кожній області (САД), АТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, діючі державні підприємства.

Важливо, що Агентство відновлення займатиметься відбудовою не лише доріг та інфраструктури, як раніше Укравтодор, а й житлового фонду, що буде новим для цієї інституції.

На 2023 рік уряд уже має джерела на 110 млрд грн для відновлення, а розраховує залучити як мінімум 600 млрд грн на відбудову інфраструктури та житла.

Що обіцяє влада

Традиційно в основі роботи Держагентства відновлення обіцяють прозорість і підзвітність. Акцент на антикорі. З допомогою об’єднання агентств хочуть масштабувати найкращий досвід на проєкти відбудови, які реалізовуватимуть із залученням державних коштів і зовнішнього фінансування.

Власне, великий досвід у цьому має Укравтодор, який здатен швидко втілювати дорожні проєкти, як, наприклад, відбудували знищений на початку війни міст у Стоянці на трасі Київ—Чоп.

У тому числі Укравтодор має досвід відновлення доріг за рахунок кредитних коштів ЄБРР і фінансування за процедурами Світового банку, що важливо для міжнародних партнерів. Звісно, якщо не брати до уваги кількох гучних скандалів із розірванням міжнародних контрактів і витратами на судові процеси, які коштують сотні тисяч доларів.

За словами міністра Олександра Кубракова, на базі автодору вже втілюються ключові реформи — антикорупційна та реформа закупівель. Це відбувається у рамках спільного проєкту ЄБРР та ЄІБ у співпраці з Базельським інститутом державного управління.

Чому уряд ставить на Укравтодор як на базу для Агентства відновлення? Як пояснюють у Мінвідновлення, нова інституція має перспективи стати першою публічною установою України, яка може отримати міжнародну сертифікацію щодо попередження корупції, а спеціалісти із закупівель — міжнародну сертифікацію CIPS. Відповідно, це і рівень довіри та фінансування з боку міжнародних партнерів України, що зараз особливо важливо.

Укрінфрапроєкт (агентство, яке приєднають до нової інституції), за Планом відновлення, мав відповідати за відбудову об'єктів авіаційної інфраструктури. Фокус установи був на великих проєктах розвитку авіаційного, морського та річкового транспорту. Логічно, під час війни, 2022 року, ці напрями неможливо було розвивати, тому Укрінфрапроєкт не став лідом з відбудови.

Для посилення Агентства відновлення на його базі оновлять Команду підтримки реформ і запустять Антикорупційний офіс. Це стосуватиметься як центральної установи, так і регіонів.

Читайте також: Державна регіональна політика 2023: бути чи не бути?

Яких помилок не можна допустити в новому Агентстві відновлення

Українська влада повинна врахувати ризики, які, на перший погляд, через можливість впливу можуть здаватися плюсами, однак у разі будь-якої корупції — спричинити гучні скандали.

Оскільки Агентство діятиме як центральний орган виконавчої влади, то реальний вплив на нього і керівництво здійснюватимуть уряд і Мінінфраструктури. Таким чином, держава буде ключовою в розподілі коштів на об'єкти відбудови, їхній пріоритезації тощо. Керівник Агентства теж буде політично залежний, адже його призначатимуть і звільнятимуть за рішенням уряду. Тож відповідальність за якість, ефективність і підзвітність відбудови буде не тільки на новій інституції, як зараз запевняють урядовці, а й на Кабміні.

Важливо, щоб Агентство відновлення не було ширмою для Укравтодору з використання коштів відбудови на ремонт та утримання доріг.

Безперечно, позитивом є перспектива роботи Команди підтримки реформ та Антикорупційного офісу при Держагентстві. Проте не менш важливими є участь і контроль роботи інституції з боку міжнародників і громадських експертів, а також відкритість у діяльності (приміром, План антикорупційних заходів наразі не опублікований).

Отже, основними акцентами, на які варто звернути увагу в організації роботи нового Агентства відновлення, є такі.

1. Впровадження Електронної системи управління відбудовою з “вітриною проєктів”, повною публічною інформацією про перебіг їхньої реалізації та визначення підрядників через публічні закупівлі — без можливостей виведення проєктів із системи, як це було з київською кільцевою.

2. Фірми-улюбленці та “укрупнення тендерів” — це найчастіші випадки, через які Укравтодор потрапляв у скандали, попри те, що використовував систему публічних закупівель. Подібні “кейси” неприпустимі в практиці нового Агентства, за діяльністю якого слідкуватимуть міжнародники. Тому Мінвідновлення варто врахувати рекомендації щодо мінімізації зловживань при здійсненні закупівель і щодо відбору проєктів.

3. Контроль і нагляд не лише з боку Кабміну та внутрішнього Антикорупційного офісу, а й із залученням представників міжнародних інституцій і профільних громадських експертів.

4. Запуск антикорупційних офісів у регіонах і реформування регіональних САД.

5. Суб'єктність органів місцевого самоврядування — місцева влада має бути долучена до розробки планів відновлення та проєктів відбудови.

Наразі створення нової інституції, за умови врахування старих помилок, — можливість для влади продемонструвати зроблені висновки, готовність до відбудови без корупції, а покарання топ-чиновників за корупцію — необхідний крок для збереження обличчя влади, у тому числі перед міжнародними партнерами.

Наразі кейс Лозинського свідчить про те, що навіть в умовах війни окремі високопосадовці наважуються розкрадати гроші на критично важливих закупівлях. Тому варто не втрачати пильності та продовжувати здійснювати громадський контроль за діяльністю і нового Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.

Мартина БОГУСЛАВЕЦЬ, виконавча директорка Інституту законодавчих ідей